Єдиний унікальний № 243/6316/19
№ 1-кп/243/187/2021
Іменем України
26 березня 2021 року м. Слов'янськ
Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
цивільного позивача ОСОБА_8 ,
представника потерпілого та цивільних позивачів ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисника адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018050510002656 від 18.12.2018 року по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Літіне Ємельчинського району Житомирської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за наступних обставин.
Так, органом досудового розслідування встановлено, що 18 грудня 2018 року приблизно о 16 годині 50 хвилин водій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи технічно справним належним йому автомобілем марки Mersedes-Benz E 200 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі “Київ-Харків-Довжанський”, зі сторони м.Святогірськ у напрямку м.Слов'янська, на 657 км. + 410 м. вищевказаної дороги, всупереч вимог п.10.1, п.11.3, а також порушуючи вимоги дорожньої розмітки 1.1 - тонка суцільна лінія, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими: п.10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не забезпечив безпечний рух, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, при наявності тонкої суцільної лінії дорожньої розмітки та відповідних дорожніх знаків, виїхав на призначений для зустрічного руху бік автодороги, де скоїв зіткнення з мікроавтобусом марки “VOLKSWAGEN LT 35”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку по автодорозі “Київ-Харків-Довжанський” Слов'янського району.
Внаслідок дорожньо-транспортної події водію мікроавтобуса марки “VOLKSWAGEN LT 35”, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 заподіяно закриту тупу травму живота, яка супроводжувалась розривом тощеї кишки з розвитком розлитого фібринозно-гнійного перитоніта, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Допущені водієм ОСОБА_10 порушення вимог п.10.1, п.11.3 ПДР України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.
Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_10 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 04 червня 2019 року.
На переконання суду, в результаті дослідження, аналізу та оцінки досліджених судом доказів, не знайшло свого підтвердження пред'явлене ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України, виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом?якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об?єктивно з?ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Сторона обвинувачення вважає доведеними обставини вчинення ОСОБА_10 інкримінованого злочину, посилаючись на надані суду письмові докази та показання свідків, а саме: протоколи слідчих дій, зокрема протоколи огляду, протоколи проведення слідчих експериментів, процесуальні рішення щодо проведення експертиз та висновки експертів, складені в результаті проведення судово-медичних експертиз, експертиз технічного стану транспортних засобів, трасологічної експертизи, автотехнічних експертиз, показання потерпілого ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та експерта ОСОБА_15 .
В судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, не визнав та пояснив, що з потерпілими до ДТП знайомий не був. Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він не визнав в повному обсязі. Пояснив, що 18.12.2018 в темний час доби близько 17-00 год. він рухався своєю смугою руху в бік м.Слов'янська. Спостерігаючи за дорожньою обстановкою він помітив, що йому назустріч рухався білий мікроавтобус, який з невідомих йому причин прийняв ліворуч, почав рухатися узбіччям, нахилився і різко почав рухатися в його бік, перетинаючи проїзну частину. Внаслідок цих обставин він не міг нічого зробити, оскільки не міг допустити, що цей мікроавтобус буде надалі продовжувати рух, відбулося зіткнення на його смузі руху, коли мікроавтобус проїхав попереду нього, уникнути зіткнення він жодним чином не міг, мікроавтобус не пропустив його, він проїхав попереду. Коли він прийшов до тями, його автомобіль знаходився розвернутий в зворотньому напрямку, а мікроавтобус - у кюветі. Права частина мікроавтобуса та ліва частина його автомобіля була пошкоджена. Мікроавтобус перетнув його смугу руху, про що свідчать також пошкодження автомобілів. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що потерпілий до моменту ДТП був здоровий, відомостей про те, якою частиною автомобіля під час зіткнення та яким чином ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження, матеріали кримінального провадження не містять, в той час як в автомобілі ОСОБА_7 було пошкоджену праву сторону (пасажирську), а водій був пристебнутий ременем безпеки. З показань потерпілого та ОСОБА_8 вбачається, що він здійснював обгін вантажного автомобіля, але наявність чи відсутність цього вантажного автомобіля не встановлена. В той час як за відсутності цього вантажного автомобіля у нього немає потреби виїжджати на зустрічну смугу руху. Він думав, що мікроавтобус виїхав на узбіччя з метою зупинки. В тому місці, де відбулося ДТП, узбіччя ліве має схил, до узбіччя примикає ґрунтова дорога. Він чітко бачив як мікроавтобус пройшов правим бортом перед його автомобілем та здійснив зіткнення з його лівим бортом. Після зіткнення його автомобіль був розвернутий на 180°, мікроавтобус стояв в кюветі, осип була на його смузі руху. Якщо допустити, що ДТП відбулося після того, як вантажний автомобіль проїхав, свідок ОСОБА_12 не міг бачити, як мікроавтобус виїхав в лівий кювет. Коли він вийшов з автомобіля, подивився на обстановку, мікроавтобус був в кюветі, приїхала швидка допомога, забирали Орлових до лікарні. Окрім того, потерпілий зазначав, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак яким чином він міг це визначити, коли він знаходився в автомобілі у кюветі. Він не перебував у стані сп'яніння, що підтверджується медичною довідкою. Потерпілий зазначав, що дорожнє покриття було сухе, в той час як в протоколі огляду місця події зазначено, що вологе. Потерпілий ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначали, що його автомобіль виїхав на їх смугу руху на відстані 40-50 м., яким чином вони визначали цю відстань - незрозуміло, оскільки був темний час доби і він як водій бачив лише світло фар, визначити відстань він не міг. На вирішення експерту не ставилося питання щодо того, на якій смузі руху відбулося зіткнення, не досліджено траєкторію руху мікроавтобусу. Потерпілий зазначав, що момент зіткнення він не пам'ятає, оскільки втратив свідомість, тобто автомобіль ОСОБА_7 деякий час був у некерованому стані. Автомобілі залишилися на проїзній частині, його відвезли до лікарні, де він здав аналізи на наявність алкоголю в крові.
На питання прокурора обвинувачений пояснив, що була темна пора доби, мікроавтобус спочатку виїхав відносно нього ліворуч. Вантажний автомобіль попереду нього не рухався, назустріч йому рухався білий мікроавтобус та ще декілька автомобілів по тій же смузі руху. Перед білим мікроавтобусом транспортні засоби не рухалися. Він рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Жодним чином він не міг вплинути на зміну напрямку руху мікроавтобуса, на його думку коли потерпілий виїхав на узбіччя (у місці примикання ґрунтової дороги) де є схил узбіччя, вони мали побоювання, що автомобіль перевернеться, тому і виїхали на зустрічну смугу, про що і сказала ОСОБА_8 його доньці в лікарні. Під час виїзду ОСОБА_7 мав би пройти медичний огляд, у нього не було медичного освідування, оскільки він не керував комерційним автомобілем. На його транспортному засобі були зимові шиповані колеса. Дорожнє покриття було вологе, будь-яких досліджень рідини проведено не було, тому стверджувати, що сліди охолоджувальної рідини на проїзній частині належать мікроавтобусу, неможливо. Він втратив свідомість коли його автомобіль почало розвертати на дорозі. Він побачив фари мікроавтобусу, який з'їжджає на узбіччя, не може сказати на якій відстані, оскільки автомобілі рухалися. Екстрене гальмування він міг застосовувати за секунду до зіткнення, в останній момент, коли його почало розвертати. На місці ДТП він швидку допомогу не викликав, там були люди, які об'їжджали його автомобіль з обох боків, підійшов чоловік, якого він попросив зателефонувати його знайомим. Внаслідок ДТП у нього були забої грудної клітини та голови (спрацювали подушки безпеки). Він був пристебнутий пасом безпеки.
На питання представника потерпілого пояснив, що він має нормальний зір, користується окулярами, показник 1,5. З ним під час досудового розслідування проводився слідчий експеримент, в ході цієї слідчої дії він повідомляв всі обставини так, як було насправді.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що до подій 18.12.2018 він з обвинуваченим знайомий не був. 18.12.2018 він їхав на мікроавтобусі разом зі своєю дружиною з боку м.Слов'янська близько 17-00 год. на 657 км. з ввімкненими фарами. З боку м.Ізюма назустріч рухався вантажний автомобіль (горіли ліхтарі на кабіні та вище), за ним автомобілів не було, а потім з'явилося яскраве світло. Він ще дружині сказав, що у нього чи задній ліхтар замкнув, чи щось сталося. І на відстані 40-50 м. вилетіли фари. Він в цей час рухався на відстані 0,5 м. від правої осьової лінії. Він подумав, що водій заснув, а цей автомобіль різко зманеврував вправо та вдарив його в правий бік. Він дружині крикнув щоб трималася, та втратив свідомість. А коли прийшов до тями його автомобіль вже був у кюветі, його діставали з машини. Коли його дістали два чоловіки, він побачив, що стоїть Мерседес, а біля нього обвинувачений, який сказав, де він взявся. Він почав відчувати сильний біль у животі, його з дружиною забрала швидка допомога до лікарні. В лікарні йому лише давали знеболювальне, а наступного дня хірург сказав, що необхідне термінове оперативне втручання.
На питання прокурора потерпілий пояснив, що в той день опадів не було, дорожнє покриття було сухе, він їхав зі швидкістю 70-80 км/год. В його транспортному засобі був вантаж - продукти харчування, сало, кури, сільськогосподарська продукція, вагою 200 кг. Стан дорожнього покриття добрий, ям та вибоїн не було. На тому місці заокруглення дороги. Вантажний автомобіль він побачив на відстані 80-100 м., він їхав один, а позаду у нього світилися фари дуже яскраво, нібито у нього ввімкнено задню швидкість. Потім він побачив, як з-за цього автомобіля вилетіли фари, які вдарили в лісосмугу, а потім раптово вилетіли на його смугу руху. Він не може сказати яке на його думку на цьому автомобілі було ввімкнено світло фар. Після того як він сказав дружині триматися, він натиснув всі педалі, які є, вчепився в кермо, а дружина схопилася за торпеду, удар відбувся миттєво. Вантажний автомобіль в цей час проходив повз нього, половина вантажівки вже пройшла. До удару він напрямок руху не змінював, їхав прямо. Інший транспортний засіб знаходився на дорозі, розвернутий поперек, і на своїй смузі руху, і на його смузі, капот був розвернутий в напрямку м.Ізюм. Дружина перебувала в автомобілі, два чоловіки, які його дістали з автомобілю, запитували у нього чи він сам, на що він відповів, що він разом з дружиною їхав. Вони підбігли до автомобіля, щоб дістати дружину. Він чув, як вони між собою розмовляли, один сказав, що там, напевно, все, а інший відповів, що все нормально, вона рухається. Потім вони кудись пішли, а дружина у нього запитувала що сталося. ОСОБА_10 стояв біля машини та сказав нецензурною лайкою звідки він взявся, а біля нього стояв якийсь чоловік. Він не бачив, щоб ОСОБА_10 надавали медичну допомогу, коли приїхав його син, він бачив, як до ОСОБА_10 приїхала швидка допомога. На його транспортному засобі були встановлені нові зимові шини, він їх встановив у цей же день. Водійський стаж у нього близько 22-23 років. Коли він перебував у лікарні у м.Слов'янську протягом близько двох тижнів до нього ані ОСОБА_10 , ані його довірені особи не приходили. Після лікування йому телефонував адвокат ОСОБА_10 , вони домовилися про зустріч, під час зустрічі разом з адвокатами вони вели бесіду щодо обставин ДТП, захисник обвинуваченого зазначив, що це потерпілий винен у ДТП, на що він та його адвокат не погодилися. ОСОБА_10 шкоду йому не відшкодовував. Коли його дістали з автомобіля окрім нього, його дружини, тих людей, які його діставали з автомобіля, та ОСОБА_10 на місці ДТП перебував також хлопець з м.Ізюма, який знайомий з його сином, ще був якийсь чоловік. Жінки там не було. В автомобілі ОСОБА_10 окрім ОСОБА_10 та чоловіка нікого не було. На його думку цей автомобіль рухався приблизно з такою швидкістю, як і він - 70-80 км/год. Він не може сказати, чи застосовував Мерседес екстрене гальмування, він не бачив, щоб зупинялася вантажівка, однак, припускає, що вона могла зупинятися коли він був без свідомості. За ним їхав хлопець, який побачивши ДТП, зупинився та сказав, що у разі потреби надасть показання свідка. Під час зіткнення вантажний автомобіль не проїхав повністю повз його транспортний засіб.
На питання представника потерпілого пояснив, що на цій ділянці місцевості була дорожня розмітка - суцільна лінія. Узбіччя немає, після асфальту на відстані 1-1,5 м. кювет, з лівого боку - відразу кювет. Якби він прийняв праворуч, він би вилетів в кювет. Вони з дружиною були пристебнуті пасами безпеки. Він їхав з ближнім світлом фар. Після ДТП його автомобіль майже знищений, кузов, коробку відірвало, міст зігнуло, двигун в салоні, капоту взагалі немає, радіатор знищений. В кузові автомобіля знаходилися копчені кури, ковбаса домашня, варення та ін., вся продукція їх власного виготовлення. Ці продукти зіпсовані, оскільки вони з дружиною були в лікарні, а продукти зіпсувалися. Ліки вони придбавали за гроші родичів, згодом позичали. Під час досудового розслідування за його участю проводився слідчий експеримент, він на місці показував і розказував всі подробиці. В день ДТП йому придбали ліки знайомі ОСОБА_10 на суму 410 грн.
На питання захисника пояснив, що в день ДТП він прокинувся опів на восьму ранку. Вони завантажили продукти харчування в автомобіль та поїхали до м.Краматорська на центральний ринок, куди прибули близько 10-00 год., на початку одинадцятої. Дізналися, що торгувати там не можна, керуючий на ринку запропонував їм скласти договір щодо торгівлі на ринку, вони погодилися та поїхали до великого заводу, що розташований з правого боку по дорозі, де торгували з 14-00 до 15-30 год., коли люди йшли з заводу. Після цього на вулиці стало темно, вони зібралися та поїхали додому. Він добре себе почував. Погодні умови було нормальними, температура повітря була близько +10°С, опадів не було, видимість була нормально, вологості не було. Його автомобіль рухався в напрямку м.Ізюм на відстані 0,5 м. від правої осьової лінії. На тій ділянці місцевості було заокруглення дороги, він вже майже проїжджав це заокруглення. Вантажний автомобіль рухався зі швидкістю 70-80 км/год. посередині своєї смуги руху. Легковий автомобіль ОСОБА_10 він побачив, коли він виїхав з-за вантажівки. В момент зіткнення вантажний автомобіль рухався по своїй смузі на відстані 1,5 м. від заднього краю автомобіля до рівня кабіни його автомобіля, він вже майже проїхав. З моменту виїзду легкового автомобіля на смугу його руху до зіткнення минуло секунди 4-5, точно вказати не може. Відстань між автомобілями складала 40-50 м., коли автомобіль обвинуваченого виїхав йому назустріч. До моменту зіткнення він застосовував гальмування, напрямок руху не змінював. Автомобіль ОСОБА_10 контактував лівою передньою частиною з правою передньою частиною його автомобіля - крило (під крило). Автомобіль ОСОБА_10 повністю виїхав на смугу зустрічного руху перед зіткненням, на відстань 3-3,5 м. Крайню праву осьову лінію розмітки чи перетинав автомобіль ОСОБА_10 він не пам'ятає. Коли автомобіль ОСОБА_10 виїжджав на його смугу руху фари світили в лісосмугу під кутом, яким саме сказати не може. Зі свідком ОСОБА_12 він не знайомий, припускає, що це може бути той свідок, який знайомий з його сином. Після ДТП він його зустрічав один раз, біля магазину. Його автомобіль знаходиться у нього вдома, він його не ремонтував. Перелік продуктів харчування, що був у кузові автомобіля, підтверджується лише фотографіями. Донька ОСОБА_10 до нього не приходила. Відомості, які він зазначав під час слідчого експерименту, він пам'ятає лише щодо швидкості, темної пори доби, ввімкнених фар, відстані 40-50 м. при виїзді.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_7 був зареєстрований як ФОП, вона була реалізатором у нього, вони займалися підприємницькою діяльністю. Зранку вони завантажили автомобіль та поїхали до м.Краматорська на ринок, де мали намір реалізувати продукти харчування власного виробництва. Після того як вони торгували на ринку в м.Краматорську, вони поїхали до заводу НКМЗ, де близько 16-00 год. реалізували небагато продуктів, після чого поїхали додому. Після того як вони проїхали БЗС, близько 17-00 год., її чоловік їхав зі швидкістю 70-80 км/год. з ввімкненим ближнім світлом фар, вони були пристебнуті пасами безпеки. Опадів не було. Назустріч їм їхав вантажний автомобіль. В тій місцевості проїзна частина вузька, майже скрізь суцільна лінія розмітки. Несподівано з-за вантажного автомобіля виїхав легковий автомобіль чорного кольору, і відбулося лобове зіткнення, вона втратила свідомість. Прийшла до тями коли поруч з нею був працівник швидкої допомоги, її намагалися дістати з автомобіля, повідомили, що каретою швидкої допомоги відвезуть до лікарні. Поруч був також ОСОБА_16 . Вона відмовлялася їхати, оскільки в автомобілі були документи та товар, на що він їй сказав, що вже зателефонували їх синові, який зараз має приїхати. Після чого її забрала швидка допомога в лікарню. Наступного дня до неї прийшов слідчий, вона давала показання. Слідчий сказав, що вони опинилися в протилежному боці від їх смуги руху. Коли медичний працівник надягав їй корсет на шию, вона відчула, що у неї немає сережки.
На питання прокурора свідок пояснила, що ДТП відбулося в темну пори доби, дорожнє покриття було сухе. Зі свого місця мешкання вони виїхали близько 07-30 - 07-40 год., коли дитина пішла до школи. Назустріч їм їхав вантажний автомобіль (будка висока), менше ніж фура, але більше ніж їхній бус, на її думку він рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Коли вона побачила, що назустріч виїхав легковий автомобіль, її чоловік напрямок руху не змінював, їхав прямо, цей легковий автомобіль рухався якомога ближче до вантажівки, вона думала, що він проскочить. Коли зіткнення відбулося, можливо, вантажний автомобіль проїхав, вона не звернула уваги. Коли легковий автомобіль виїхав назустріч, вантажний автомобіль знаходився попереду. Її чоловік не застосовував гальмування, зіткнення відбулося миттєво. Раніше вони їхали цієї дорогою неодноразово, спочатку було заокруглення дороги, зіткнення відбулося чи в той час коли вони їхали по заокругленню, чи коли вже проїхали його, вона пригадати не може. На автомобілі чоловіка були зимові шини, вони вперше поїхали на нових шинах, шини не шиповані. Після того як вона отямилася було дуже темно, підсвічував ліхтарем медичний працівник. До автомобіля швидкої допомоги її заносили на каталці. Медичний працівник та ОСОБА_12 на місці ДТП їй повідомили, що в них в'їхав неадекватний дід (в стані алкогольного сп'яніння). Вона думала, що відбулося лобове зіткнення, вже після ДТП, коли автомобіль привезли додому, вона побачила, що зіткнення відбулося в праву сторону. Син згодом розповідав, що на місці ДТП були сліди від шипованих шин та сліди охолоджувальної рідини, яка витекла з радіатору їх автомобіля. Вона перебувала на стаціонарному лікуванні в м.Слов'янську до 29.12.2018. 20.12.2018 до неї в лікарню прийшла жінка, що назвалася донькою ОСОБА_10 , пропонувала гроші. Наступного дня приходив адвокат ОСОБА_10 , на його питання вона відповіла, що вже витратили 5000 грн., адвокат сказав, щоб вони збирали чеки, витрати будуть компенсовані. За два місяці після ДТП вони зустрілися з адвокатом ОСОБА_10 та обвинуваченим, вони йому відповіли, що спричинену шкоду (моральну, матеріальну) оцінюють в 56000 грн., ОСОБА_10 відповів, що зі спричиненою шкодою за автомобіль він не згоден, а 56000 грн. він привезе наступного тижня. Однак до теперішнього часу він спричинену шкоду не відшкодував. ОСОБА_10 говорив, що він визнає себе винуватим. ДТП сталося внаслідок того, що ОСОБА_10 виїхав на їх смугу руху. Вона вважає, що ОСОБА_10 був у стані алкогольного сп'яніння. В належному їм автомобілі були продукти харчування, вони були зіпсовані, оскільки у них обмежений термін зберігання. Там знаходилися кури копчені 26 шт., вагою приблизно 2 кг., копчені окороки 48 шт., вагою приблизно по 300 г., сало копчене 25 кг., м'ясо копчене 19,5 кг., ковбаса домашня 5,8 кг., ковбаса кров'яна 8 кг., гриби консервовані, на суму 19066 грн. Транспортний засіб її чоловіка перебуває вдома, він не відремонтований, ремонту не підлягає. На місці події був син, він розповідав, що автомобіль на евакуаторі відвезли на штрафмайданчик в м.Слов'янськ.
На питання захисника свідок пояснила, що під час слідчого експерименту вона показувала на місці де саме відбулося зіткнення. Автомобіль її чоловіка рухався на відстані близько 0,5 м. від правого краю проїзної частини. Спочатку було заокруглення дороги, яке вони вже проїхали, а потім рівна дорога. Зустрічний вантажний автомобіль рухався посередині своєї смуги руху, у нього було ввімкнене ближнє світло фар. Вона бачила світло фар іншого автомобіля, що рухався за вантажним автомобілем, з-під низу вантажного автомобіля, і, можливо, з боку відсвічувало. Автомобіль ОСОБА_10 вона не бачила, вона його побачила, коли він раптово виїхав на їх смугу руху. З моменту коли автомобіль ОСОБА_10 виїхав на зустрічну смугу до зіткнення минули секунди, скільки саме, сказати не може. Її чоловік не встигнув загальмувати та зманеврувати, він їхав прямо. Вона не бачила, чи виїхав автомобіль ОСОБА_10 за межі проїзної частини. Відстань від автомобіля ОСОБА_10 до їх автомобіля з моменту початку його виїзду на зустрічну смугу руху становила близько 50 м., цю відстань вимірювали під час проведення слідчого експерименту. На проїзній частині вона ніяких слідів не бачила, оскільки коли її забрали з машини відразу відвезли автомобілем швидкої допомоги до лікарні. Вона не бачила як розташовувалися автомобілі після зіткнення. Вона зверталася до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди, страхова компанія повідомила, що буде проведене виплата в сумі 100000 грн. Згодом страхова компанія повідомила, що сума виплати буде менше. Документи щодо оцінки та евакуації автомобіля вона до страхової компанії не подавала. Документів на підтвердження розміру шкоди, заподіяної їх товару, у неї немає, до страхової компанії вона з цього приводу не зверталася. Щодо шкоди, заподіяної здоров'ю, та моральної шкоди вони до страхової компанії не зверталися, страхова компанія повідомила, що такі звернення мають відбуватися після рішення суду.
На питання захисника (після допиту свідка ОСОБА_17 ) свідок повідомила, що вона згодна не з усіма показаннями свідка ОСОБА_17 в частині візиту до неї в лікарню. ОСОБА_17 через день після ДТП приходила до неї в лікарню щоб вирішити конфлікт мирним шляхом, пропонувала гроші, хотіла забрати батька до лікарні в м.Єнакієве. Вона приходила одна, без свідка ОСОБА_13 . Вона не говорила ОСОБА_17 , що вони схопили узбіччя, вони їхали прямо. Вона відразу говорила ОСОБА_17 , що винен у ДТП її батько. На пропозицію ОСОБА_17 вона їй відповіла, що не може нічого вирішувати, у неї чоловік в реанімації, вона не бачила автомобіль, тому про якусь суму вона говорити не може. А потім 21.12.2018 приходив адвокат ОСОБА_10 з якимось чоловіком.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він знайомий з сином потерпілого ОСОБА_7 , з ОСОБА_10 не знайомий, родинних чи неприязних відносин з ними не має. 18.12.2018 він рухався з роботи - з м.Слов'янська, додому до м.Ізюма. Близько 17-00 год., коли він під'їждав до повороту на с.Адамівку, він рухався серед інших автомобілів, які їхали зі швидкістю 70-80 км/год. Ані туману, ані дощу не було. Після повороту на с.Адамівку автомобілі почали гальмувати, він також гальмував, та побачив спалах світла і біла тінь з боку його руху пішла до кювету. Коли він під'їхав ближче, він побачив, що у кювет вилетів бус. Він зупинився на узбіччі, ввімкнув аварійну сигналізацію та вийшов з автомобіля. Він підійшов до бусу, разом з іншими особами, які також зупинилися, вони намагалися відчинити двері буса, однак вони не відчинялися. Ці двері виламали ногами. В бусі знаходилося дві людини, у них були голови в крові. Запитали чи всі живі, відповіли, що так. Він разом з іншим хлопцем пішли до Мерседесу, в ньому були трохи відчинені двері, чоловік сидів в автомобілі. Запитали у нього чи все добре, він відповів, що добре, у нього спрацювала подушка безпеки, були розбиті окуляри на обличчі. Хтось викликав швидку допомогу, телефонували до поліції. Вони повернулися до буса та почали витягувати ОСОБА_7 з автомобіля, коли лише дістали з машини, він впав, вони його підняли та почали витягувати нагору. Знайшли в бусі якийсь дерев'яний піддон, поклали його на цей піддон та чекали швидку. Жінку з машини також витягли, але вона могла ходити. Приїхало дві швидкі допомоги, які забрали ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , викликали третю швидку допомогу, але чоловік з ОСОБА_20 не хотів їхати до лікарні. Коли швидка допомога поїхала з Орловими, він зателефонував їх синові, повідомив про те, що сталося, та чекав на нього на тому місці. Згодом, коли ОСОБА_10 також забрала швидка, вони поїхали за швидкою, хотіли подивитися на освідування, але їх не пустили. Потім вони повернулися на місце ДТП, приїхали знайомі на бусі, почали завантажувати те, що було в машині - продукти харчування, а саме кури, сало, ковбаса домашня, консервація, яблука та ін. Після того, як продукти завантажили, подивилися як проводили слідчі дії та він поїхав додому.
На питання прокурора свідок пояснив, що цей спалах, який він побачив - це момент зіткнення автомобілів, а тінь - це бус, який скотився вниз. Бус знаходився на його смузі руху в напрямку м.Ізюм, він перетнув зустрічну смугу і скотився вниз. Зустрічних автомобілей не було. Мерседес стояв на зустрічній смузі (на його смузі) і перед машини був розвернутий у бік м.Святогірська. Він коли вийшов і запитував обвинуваченого, той сказав, що їхав з м.Святогірська. Автомобіль знаходився посередині суцільної лінії, у напрямку м.Святогірська. В цей день опадів не було, дорожнє покриття сухе, вибоїн на дорозі не було. Від Мерседесу були сліди протектора - чорний слід від гуми, на якій смузі руху він був - не пам'ятає. На обох автомобілях були зимові шини, на Мерседесі - шиповані. В Мерседесі окрім водія нікого не було. Удар прийшовся на його смузі руху. На водії та пасажирі бусу були пристебнуті паси безпеки. З водієм ОСОБА_20 він спілкувався щодо його самопочуття, він не пояснював, чому виникла така ситуація, він перебував в шоковому стані. На місці пригоди в момент ДТП родичів обох водіїв не було, через 20-30 хвилин приїхали з м.Ізюма, а родичі обвинуваченого приїхали вже до лікарні, на місце ДТП не приїжджали. На місці ДТП лікарі спілкувалися телефоном з якимись знайомими. ДТП відбулося в темну пору доби, по його смузі руху всі транспортні засоби попереду нього рухалися з ввімкненими освітлювальними приладами. До місця ДТП в момент зіткнення він розташовувався на відстані 150-200 м.
На питання представника потерпілого свідок пояснив, що сліди були від покришок Мерседесу, а який саме слід це був, він не пам'ятає. Цей слід починався на зустрічній смузі і закінчувався на місці зупинки Мерседесу. Інших слідів, окрім запасних частин автомобіля не було. ОСОБА_7 говорив, що він їхав і перед ним з'явився автомобіль, він не встиг нічого зробити. На проїзній частині була розмітка. Яка саме, він не пам'ятає, спочатку була переривчаста, а згодом суцільна. До лікарні він поїхав, оскільки хтось почув специфічний запах з ротової порожнини від водія ОСОБА_20 .
На питання захисника свідок пояснив, що перед ним по його смузі руху рухався Фольксваген Пасат, номер автомобіля не пам'ятає. Між його автомобілем та цим транспортним засобом була відстань 3-4 м. Який автомобіль рухався перед автомобілем Фольксваген Пасат, він не пам'ятає, відстань між цим автомобілем, та тим, який рухався попереду, складала близько 6 м. Перед Фольксвагеном рухався сірий автомобіль, марку не пам'ятає, який автомобіль рухався перед ним, також не пам'ятає. Яке світло фар було ввімкнено у другого, третього, четвертого, п'ятого автомобіля - він не пам'ятає, у нього було ввімкнено ближнє світло фар. Яке було світло у бусу, він не знає. До краю проїзної частини він рухався у крайньому правому положенні, на відстані близько 50 см. від узбіччя. Автомобіль, який рухався перед ОСОБА_21 , також рухався на відстані близько 50 см. від узбіччя. На якій відстані від узбіччя рухався другий та третій автомобілі, він сказати не може. Він не бачив, яким чином рухався бус попереду нього, він побачив лише спалах. Характер руху Мерседесу до зіткнення він описати не може, яке було у нього ввімкнене світло фар, як він розташовувався на проїзній частині, яке було ввімкнено світло фар, сказати не може. Коли він рухався та побачив спалах, цей спалах він побачив в кінці заокруглення дороги, яке вже майже проїхав бус, та в яке лише починав в'їжджати Мерседес. Автомобіль стояв там, де суцільна лінія розмітки. В колонні попереду нього вантажні автомобілі не рухалися, чи рухалися вантажні автомобілі в зустрічному напрямку, він не пам'ятає. Один вантажний автомобіль зупинився коли вже відбулося зіткнення. Йому невідомо, який розмір та марка шин автомобіля Мерседес, та яким чином на них розташовані шипи. Він фотографував на місці ДТП як був розташований Мерседес. Який розмір, марка та малюнок протектора шин бусу він також не пам'ятає. Ширина сліду чорного кольору від колеса становила близько 10-30 см., довжина - 1-1,5 м. Цей слід був виражений шипами, закінчувався на колесі Мерседесу з лівого водійського боку (переднім чи заднім він не пам'ятає), тому він вважає, що цей слід належить ОСОБА_20 . Зі слів ОСОБА_22 виїхав на зустрічну смугу, Мерседес був розташований посередині дороги, капотом в протилежний бік його напрямку руху. Він розмовляв з ОСОБА_10 , запитував у нього про самопочуття, на що обвинувачений відповів, що нормально себе почуває, після чого вони пішли до іншого автомобіля. Під час спілкування з ОСОБА_10 він відчував специфічний запах з порожнини рота обвинуваченого, чи був це запах алкоголю, він не знає. Місце ДТП він не оглядав, в огляді, що здійснювали працівники поліції, участі не брав. З Орловими у нього жодних стосунків немає, він навчався з їх сином в одній школі, вони знайомі, однак близько не спілкуються. Після ДТП в кузові бусу були розбиті банки, яблука, сало, курка, копченості, кількість продуктів взагалі та кількість продуктів, які були зіпсовані, він назвати не може, була темна пора доби. В огляді цих продуктів він участі не брав. В сліді від колеса він не пам'ятає скільки було шипів, однак були тонкі сліди від протектору на асфальті, на Мерседесі були шиповані колеса.
На питання представника потерпілого пояснив, що намалювати як саме розташовувався слід від колеса автомобіля він не може, точно не пам'ятає, пам'ятає, що слід закінчувався на колесі Мерседесу.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив що він перебуває у дружніх відносинах з родиною ОСОБА_10 , родину ОСОБА_18 вперше побачив на місці ДТП, згодом в лікарні. В грудні 2018 вони перебували в м.Святогірськ, коли ввечері йому зателефонувала людина з телефону ОСОБА_10 та повідомила про ДТП на трасі поблизу м.Слов'янська, зазначив, що він проїжав повз та зупинився допомогти людям. Зателефонував, оскільки ОСОБА_10 був без свідомості. За 15-20 хвилин він вже прибув на місце, де вже були працівники поліції. Бус знаходився по правій стороні (якщо рухатися в бік м.Слов'янська) в кюветі, автомобіль ОСОБА_10 стояв посеред дороги, розвернутий у зворотньому напрямку. Він відразу вийшов з автомобіля, оглядав місце ДТП. На правому узбіччі по ходу руху в бік м.Ізюм він побачив сліди, одна колія по узбіччю рівно (узбіччя - різкий обрив), а інша - вже по обриву, згодом різкий поворот на дорогу. Про це він відразу повідомив слідчому. Згодом він підійшов до автомобіля ОСОБА_10 , звідки він хотів забрати документи ОСОБА_10 , слідчий заборонив йому наближатися до автомобіля ОСОБА_10 , в той час як родичі власників іншого автомобіля відчиняли, зачиняли його, автомобіль був повністю завантажений, сидів на ресорах, очевидним було перевантаження. Вони домовлялися забрати товар з автомобіля, що вони і зробили після того, як він відвіз ОСОБА_10 до лікарні. Він бачив як везли бус на евакуаторі, а згодом їхав інший мікроавтобус Форд жовтого кольору, який також був на місці ДТП. Коли вони привезли ОСОБА_10 до лікарні, лікарі надали перелік медичних препаратів, що слід придбати, він пішов до аптеки та поруч побачив потерпілого зі своїм списком. Було видно, що потерпілий у тяжкому стані, у нього не вистачало грошових коштів для придбання ліків, вони придбали ці ліки йому. Наступного дня вони приїхали до лікарні, вже приїхала донька ОСОБА_10 , яка хотіла поспілкуватися з потерпілими. Вона пішла до дружини потерпілого, яка їй повідомила, що дорога була мокра, вони виїхали на узбіччя, після чого чоловік різко вивернув руль вліво, що було потім вона не пам'ятає.
На питання прокурора свідок пояснив що йому зателефонували близько 18-00 год. На асфальтному покритті слідів не було, оскільки дорога була мокра, накрапав дощ. Бампер був розбитий і стояв різкий запах склоомиваючої рідини. Родичі потерпілих відразу почали наполягати на тому, що ОСОБА_10 був у стані сп'яніння, однак він має цукровий діабет, тому алкоголь не вживає взагалі. Орлових на місці ДТП він бачив, бачив як їх поміщали до автомобіля швидкої допомоги. Автомобіль ОСОБА_10 розташовувався у зворотньому напрямку, в бік м.Ізюма. На проїзній частині була дорожня розмітка - переривчаста лінія, Мерседес стояв на своїй смузі руху, в бік м.Ізюма. Трохи попереду було невелике заокруглення дороги вліво, ДТП відбулося неподалік від повороту на с.Адамівку. Вибоїн, ям на проїзній частині не було. З ОСОБА_10 він знайомий тривалий час, за день до ДТП він бачив автомобіль ОСОБА_10 , на автомобілі були шиповані зимові шини. На мікроавтобусі він не бачив які були шини. Біля Мерседесу не було видно слідів від шипів, дорожнє покриття було мокре.
На питання цивільного позивача ОСОБА_8 свідок пояснив, що до ОСОБА_10 в лікарню вони приїхали наступного дня після ДТП, в першій половині дня, донька вже була в лікарні. Він разом з донькою зайшли до неї в палату, вона сиділа праворуч на ліжку, а він стояв в дверному отворі. Він пам'ятає, що у ОСОБА_8 була перебинтована шия, стояв медичний корсет, в чому вона була одягнута, він не пам'ятає. Її палата була розташована ліворуч, а палата ОСОБА_10 - праворуч.
На питання представника потерпілого свідок пояснив, що він пройшов та оглянув місце ДТП, відстані він не вимірював. Він говорив слідчому про сліди на узбіччі, на що слідчий відповів, що він самостійно проводить розслідування. Автомобіль ОСОБА_10 розташовувався на проїзній частині, посередині, на своїй смузі руху. Протоколи він не читав, він повідомив лише те, що бачив особисто. Сліди на узбіччі були по ходу руху бусу, який знаходився в кюветі. Узбіччя ґрунтове. До самого бусу слідів ґрунту не було (там вже проїхало багато автомобілів), але в бік бусу по ходу його руху сліди були на узбіччі. Транспортні засоби об'їжджали з обох боків, стояли працівники поліції, пропускали автомобілі. Бус був білого кольору, вантажопідйомність назвати не може. На його думку бус був завантажений, вантажу було багато. Йому невідомо, що сталося з вантажем, що перебував в бусі, чи зіпсувався він, чи був придатний для подальшого користування. Ліки вони придбавали потерпілому на суму біля 700 грн., допомогу вони надали з людяних міркувань, гроші повертати не просили.
На питання захисника свідок пояснив, що на узбіччі він бачив сліди від коліс автомобіля, узбіччя було трохи під кутом, одна колія була ще на рівній поверхні, а інша - на схилі узбіччя. Сліди були довжиною 10 м., а потім різко повертали ліворуч в бік мікроавтобуса. На проїзній частині осип ґрунту він не бачив. Під автомобілем Мерседес була склоомиваюча рідина, він плям не бачив, чув запах та бачив, що луснув бачок склоомивача. Слідів шин на дорозі він не бачив, дорога була мокра. Слідчий здійснював заміри та не дозволив йому забрати документи ОСОБА_10 з автомобіля. Слідчий високого зросту, худорлявої статури, цей слідчий згодом викликав його на допит.
Після допиту свідка ОСОБА_17 свідок пояснив, що їй про ДТП повідомив він. Це було ввечері в день ДТП, коли вони були в лікарні. ОСОБА_17 приїхала до м.Слов'янська наступного дня після ДТП.
На питання потерпілого пояснив, що в кювет до мікроавтобусу він не спускався, бачив, що автомобіль завантажений, що зрозумів з відстані від крила до шин.
На питання суду свідок пояснив, що він вважав, що розмова з ОСОБА_8 була наступного дня. Він відвідував ОСОБА_10 в лікарні щодня, стверджувати, що саме наступного дня після ДТП відбулася розмова, він не може.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона є донькою обвинуваченого, знайома з ОСОБА_8 особисто. Їй зателефонували та повідомили, що її батько потрапив у ДТП, і вона відразу виїхала до м.Слов'янська. Наступного дня вона придбавала ліки батьку в лікарні та пішла познайомитися з ОСОБА_23 , щоб дізнатися про стан здоров'я інших учасників ДТП.
На питання захисника свідок пояснила що обставини ДТП їй відомі зі слів ОСОБА_24 , яка пояснила, що вони поверталися з м.Слов'янська після торгівлі ввечері, зачепили узбіччя, побоялися перевернутися і вивернули ліворуч. Далі вони нічого не пам'ятають. Через день після ДТП вона прийшла до ОСОБА_8 в палату, познайомилася з нею та сказала, що відбувся такий нещасний випадок, батько її пенсіонер, приїжджає проходити ідентифікацію. На що ОСОБА_8 їй сказала, що вони їхали з ринку, зачепили узбіччя, і щоб не перевернутися, вона злякалася, вивернули ліворуч, а далі вона нічого не пам'ятає. Віта була занепокоєна товаром та технічним станом транспортного засобу, вона запитала у ОСОБА_25 , чи застрахований їх автомобіль, на що ОСОБА_26 відповіла, що застрахований, вона сказала, що їх автомобіль також застрахований. Віта сказала, що у них немає грошей, оскільки вони витратилися на закупку товару, як вона зрозуміла, вони виготовляють якусь продукцію. На шиї у ОСОБА_8 був якийсь медичний пристрій, вона думала, що у неї пошкоджено хребет. Про їх стан здоров'я вона повідомила батькові. Коли вона прийшла до неї вдруге, ОСОБА_8 стала її агресивно сприймати, кричала, що винен її батько, оскільки він їхав у нетверезому стані і скоїв зіткнення з їх автомобілем. Вона їй повідомила, що батько був тверезим, а ОСОБА_8 почала її звинувачувати, після чого вона встала і пішла. Зі ОСОБА_13 вона знайома, знає його як мешканця м.Єнакієве, він приходив до її батька в лікарню. В діалозі з ОСОБА_8 він не брав участі, однак вони разом пішли до неї в палату, він стояв у дверному отворі, нічого не говорив. Це було вперше, коли вона ходила до ОСОБА_8 . В перший день в аптеці ОСОБА_13 придбавав ліки для потерпілого, про що говорив їй.
На питання прокурора пояснила, що дні за 4 до ДТП вона бачила свого батька. Погода в той день була як сьогодні. Їй зателефонували та повідомили про ДТП десь о 19-00 год. - 20-00 год., вона ввечері не могла виїхати з м.Єнакієво, тому виїхала наступного дня зранку до м.Слов'янська на власному автомобілі, погода була як сьогодні. У її батька водійський стаж 50 років, він обслуговує автомобіль на СТО. Їй невідомо які шини були у її батька, знає, що не літні. Коли вона вперше прийшла до ОСОБА_8 в палату, вона не пам'ятає, чи вона лежала, чи вона сиділа.
На питання цивільного позивача ОСОБА_8 свідок пояснила, що ОСОБА_8 їй говорила під час бесіди в палаті, що у них товар в машині, вона має його реалізовувати, оскільки він псується, говорила, що втратила сережку. Вона прийшла до ОСОБА_8 спитати як вона та її чоловік себе почувають. Вона була занепокоєна, оскільки бачила в якому стані її батько. Гроші вона не пропонувала, вони нормально спілкувалися, вона запитувала про страхування. Вона хотіла забрати батька до м.Єнакієво, оскільки батька треба було лікувати. Коли вона у неї запитала, як все ж таки відбулося ДТП, ОСОБА_8 їй повідомила, що вони зачепили узбіччя. ОСОБА_13 . ОСОБА_8 могла не бачити, оскільки лежали на ліжку головою в бік двері. За сережку ОСОБА_8 сказала, що чи то в швидкій допомозі, чи то в лікарні у неї зняли сережку.
На питання представника потерпілого пояснила, що до ОСОБА_8 вона вперше прийшла 20.12.2018.
На питання суду пояснила, що після ДТП вона бачила транспортний засіб батька, у нього був відсутній капот, були вивернуті фари, всі вузли та агрегати, що були під капотом були візуально пошкоджені. В салоні спрацювали подушки безпеки, скрипіли двері водійські, розбите скло. 20.12.2018 рано вранці вона була на місці ДТП, фотографувала. Батько розповідав, що він їхав прямо, коли поперек дороги виїхав автомобіль, більш детально не розповідав.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює водієм в поліції. З обвинуваченим та потерпілим не знайомий. Взимку, приблизно рік тому, він чергував в слідчо-оперативній групі, зі слідчим вони виїхали на трасу “Київ-Довжанський”. На місці ДТП він побачив чорний Мерседес з пошкодженою передньою частиною та білий бус Фольксваген, який знаходився в кюветі. Він регулював рух, щоб інший транспорт міг об'їхати місце ДТП. На місці ДТП він бачив сліди охолоджувальної рідини, масла, пластику, були сліди шин.
На питання прокурора свідок пояснив що Мерседес стояв у напрямку м.Святогірська посередині дороги, правий задній ліхтар знаходився на його смузі, а ліва частина - на зустрічній смузі. Фольксваген стояв в кюветі біля зустрічної смуги (якщо їхати з м.Слов'янська). В той день було холодно, був вологий сильний вітер. Масляні сліди, як він зрозумів, були на місці зіткнення, а потім, як машини розкидувало, один слід йшов за бусом в кювет, а інший біля Мерседесу, там де уламки. Слід, який йшов до буса, починався в межах роздільної смуги, якщо їхати з м.Святогірськ в бік м.Слов'янськ, трохи на зустрічній смузі. Дорожніх знаків на місці ДТП він не бачив, розмітка - суцільна лінія, перед заокругленням дороги. Уламки пластику та скла знаходилися там де й плями, вони розташовувалися зліва (якщо у бік м.Слов'янська), тільки вже на зустрічній смузі. Бампер був на правій стороні. На місці були сліди від шипів (ковзні), цей слід починався від плями і закінчився на місці розташування чотирьох коліс Мерседеса. На місці ДТП він не звертав уваги чи були власники автомобілів, він був зайнятий іншою справою. Крім слідів, про які він зазначив, інших слідів він не бачив. Коли вони приїхали, автомобілі здійснювали об'їзд місця ДТП по узбіччю (щоб не їхати по уламкам), якщо їхати в бік м.Слов'янська - ліворуч, він регулював рух з боку м.Святогірська. Слідчий здійснював заміри на місці ДТП. Колеса у Мерседеса були не спущені, наскільки він пам'ятає.
На питання захисника свідок пояснив, що він працює поліцейським водієм в Слов'янському ВП ГУНП. Йому відомо від слідчого про те, по якій справі його викликали до суду, йому телефонував слідчий та повідомив про необхідність з'явитися в судове засідання по ДТП “Мерседес - бус”. В огляді місця події він участі не брав, він лише регулював рух, протокол огляду місця ДТП він не читав. Заміри, які робив слідчий, він не пам'ятає. На місці ДТП зі слідчим під час огляду місця події були присутні 2 понятих. З працівників поліції також були чи патрульна, чи дорожня поліція, вони регулювали рух з боку м.Слов'янська, а він - з боку м.Святогірська. До його обов'язків на місці ДТП входило слідкувати, щоб не було наїзду на місце ДТП, щоб збереглися сліди від ДТП, які там залишалися. Він перекрив цю смугу руху, виставив обмежувальні фішки. Він був на службовому автомобілі з ввімкненими проблисковими маячками, у форменому одязі. Він не може сказати на якій відстані від автомобіля, що стояв на проїзній частині, він перекривав рух, оскільки вже минув рік з тих подій. На його погляд він стояв на безпечній відстані. Ковзний слід розташовувався біля суцільної лінії, але на зустрічній смузі, ± 20 см. приблизно. Слід ковзний, оскільки шипи вже не крутилися, це слід, коли машину відкинуло. Скільки рядів шипів було на автомобілі та на слідах, якою ширини сліди, він сказати не може. Окрім слідів від шипів були сліди рідини темного кольору (можливо, масляні), які належать обом автомобілям, після зіткнення у них луснули радіатори, і рідина витікла. Сліди рідини темного кольору були у виді калюжі, біля суцільної лінії на зустрічній смузі, якщо їхати з боку м.Святогірськ. Від масляної плями починалися сліди ковзання, які дійшли до автомобіля Мерседес (масляні та шипів), ковзний слід колеса закінчувався під колесом автомобіля Мерседес. Після того як він приїхав, він зупинив транспортний засіб, ввімкнув проблисковий маячок, освітлення на трасі не було, темна пора доби, патрульні виставили знак ДТП та фішки об'їзні. В подальшому стояв біля автомобіля, регулював рух. Потерпілих він не бачив, не пам'ятає чи була швидка допомога в його присутності, там було багато людей. Понятих знайшла патрульна поліція, вони їхали повз на власних автомобілях. Слідчий не просив його допомогти під час огляду місця ДТП. Після того, як він приїхав на місце ДТП, слідча дія тривала від 1 до 2 годин. Експерт-криміналіст чи був на місці ДТП, він не пам'ятає. На прохання колег з чергової частини він фотографував місце розташування автомобілів, фотографії у нього не збереглися. Окрім нього він не бачив, щоб хтось фотографував місце ДТП.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що відповідно до обставин дорожньо-транспортної пригоди, проведеного дослідження та матеріалів, наданих на дослідження, ним були зроблені висновки про те, що водій автомобіля Mersedes Benz порушив вимоги дорожньої розмітки, яку заборонено перетинати, змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу, де здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, чим порушив вимоги п.10.1 та п.11.3 ПДР. Він дійшов висновку, що водій Mersedes Benz виїхав на зустрічну смугу, оскільки під час проведення транспортно-трасологічної експертизи, яка була проведена ним раніше, він встановлював місце розташування транспортних засобів, кут між транспортними засобами в момент їх первинного контакту, а також їх місце перебування відносно меж проїзної частини та смуги руху, де відбулося ДТП. За результатами дослідження та матеріалів, що були надані на дослідження (схема, протокол, протоколи оглядів транспортних засобів) він прийшов до висновку, що місце зіткнення було розташоване на смузі руху автомобіля Volkswagen. На його думку неможливо місце виїзду Volkswagen на зустрічну смугу при обставинах даної ДТП, це суперечить законам фізики, а зі слідів, що залишилися на місці ДТП, неможливо дійти висновку, що ОСОБА_27 виїхав на зустрічну смугу руху, не можна про це говорити. На місці ДТП залишився слід від колеса і є місце початку розливу рідини, також на схемі зафіксовано на зустрічній для Volkswagen смузі руху осип скла. Робити висновки з огляду на осип скла неможливо, оскільки при зіткненні осип скла може розлітатися на будь-яку відстань. Місце зіткнення можливо точно визначити по боковому сліду колеса та по осипу бруду. Звичайно осип бруду фіксують, але в даному випадку не зафіксували. Місце зіткнення не може бути на зустрічній смузі руху, якщо слід колеса залишений на цій смузі руху. Під час дослідження він керувався лише спеціальною літературою, перелік якої окремо визначений Міністерством юстиції України, та методиками розслідування певних питань, а також Законами України. Для того щоб визначити кут зіткнення експерт повинен провести експертний огляд кожного з транспортних засобів, для того щоб визначити наявні механічні пошкодження, їх глибину, ширину, локалізацію і лише потім відповідно до методів дослідження експерт може вказати кут зіткнення. Така експертиза не може бути проведена без транспортних засобів. Фотографії робить експерт під певним кутом, для того щоб на них були краще зафіксовані пошкодження, тому з фотографій можна побачити лише локалізацію пошкоджень транспортного засобу, але неможливо зробити висновок про глибину та характер цих пошкоджень. Експерт під час огляду робить заміри глибини пошкоджень, щоб визначити наскільки під час зіткнення один автомобіль ввійшов в інший автомобіль, фіксуються певні точки, які при співставленні мають відповідати одна одній.
Експертне дослідження він проводив згідно з постановою, а не по показанням учасників. Вихідні дані, зазначені в постанові, були технічно спроможними. Якщо транспортні засоби зіткнулися у зустрічному напрямку - це фронтальне зіткнення, кут між транспортними засобами становить 180°. В цій ДТП кут визначений 165°±5°, тобто коли транспортний засіб Mersedes Benz виїхав на зустрічну смугу руху та розмістився навпроти зустрічного транспортного засобу, водій зустрічного транспортного засобу трохи повернув кермо ліворуч, а водій Mersedes Benz трохи повернув кермо в бік своєї смуги руху, після чого відбулося зіткнення. Під час проведення автотехнічної експертизи 2/19-46 не вирішувалося питання розташування транспортних засобів на дорозі, місця зіткнення транспортних засобів. Ці питання вирішувалися під час проведення трасологічної експертизи. Під час цієї експертизи не вирішувалося питання технічної спроможності або неспроможності питання щодо наявності вантажного автомобіля, воно в цьому дослідженні є недоречним, оскільки не впливає на будь-які обставини, цей автомобіль не створював небезпеки будь-кому та не впливав на дорожню обстановку в такій мірі, щоб можливо було його розцінювати як учасника ДТП. Це питання не досліджувалось. В цій експертизі досліджувалися дії водія ОСОБА_10 , свідчення водія ОСОБА_10 щодо механізму ДТП не досліджувалися, досліджувалися дії лише щодо дотримання або недотримання ПДР. Він не погоджується з тим, що якщо Volkswagen рухався прямолінійно, як пояснював ОСОБА_7 , то для встановлення кута між транспортними засобами в 159° за умови місця зіткнення на смузі ОСОБА_7 , транспортний засіб ОСОБА_10 мав виїхати за межі проїзної частини з лівого боку, а потім повертатися праворуч на зустрічну смугу, оскільки кут між транспортними засобами був дуже малий, тому неможливо говорити про те, що відбувалося зміщення транспортного засобу ліворуч чи праворуч. Технічну спроможність версії ОСОБА_7 щодо виїзду автомобіля ОСОБА_10 на зустрічну смугу ліворуч, а потім повернення його праворуч він не досліджував, оскільки це не потрібно. Версію ОСОБА_7 про перекидання автомобіля Mersedes Benz він не досліджував, він досліджував лише ті питання, які безпосередньо стосувалися ДТП.
Висновки «автотехніки» були зроблені після висновків трасологічного дослідження 2/19-11, підставою проведення експертиз були ухвали слідчих суддів. За змістом ухвал зазначено, що автомобіль Mersedes Benz виїхав на зустрічну смугу руху, - це була загальна фабула обставин ДТП. Висновок про виїзд автомобіля Mersedes Benz на зустрічну смугу руху ним було зроблено самостійно, на підставі огляду транспортних засобів та наданих на дослідження матеріалів. Його висновки, зроблені в ході дослідження, не перебували в протиріччі з фабулою, яку йому надав суд. Він погоджується, що на місці ДТП в зафіксованій схемі більша частина осипу, уламків розташована на смузі руху Mersedes Benz. Осип скляних та пластмасових деталей не несе інформацію щодо місця зіткнення, він несе інформацію щодо ділянки, де було скоєне ДТП. Це не є основною ознакою. Він прийшов до висновку, що місце зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху Volkswagen, оскільки встановив слід бокового зсуву або ковзання колеса в схемі та протоколі, оскільки цей слід міг виявитися лише від переднього колеса одного з транспортних засобів, якого саме він не досліджував. Працівник поліції в протоколі зазначив, що це слід від Mersedes Benz, але він в ході дослідження не приймав до уваги, що слід належить саме ОСОБА_28 . Працівник поліції зазначив, що це сліди від шипів, Mersedes Benz був обладнаний шипованою резиною, а ОСОБА_27 - ні. Ширина сліду була зазначена 0,4 м., що свідчить про явне бокове зміщення колеса, що могло утворитися і під час зіткнення, коли колесо було притиснуте до дорожнього полотна, але завдяки силі, за рахунок якої рухається автомобіль, деформується бокова частина колісної покришки. Слід міг бути залишений не лише шипованою резиною, це могли бути сліди тертя колісного диска з асфальтобетоном, це залежить від шероховатості асфальту. Таким чином, неможливо вказати остаточно якому автомобілю належить цей слід, однак він залишений на смузі руху Volkswagen. Якщо цей слід належить Mersedes Benz - то це переднє ліве колесо, а якщо Volkswagen - то переднє праве колесо. В вихідних даних йому надавалися відомості щодо наявності цього сліду, він його досліджував. Фотографії цього сліду чи сам слід він не бачив, досліджував його, враховував, що дуже мінімальна вірогідність залишення цього сліду будь-яким іншим транспортним засобом, оскільки на такій протяжності траси щоб хтось до цього залишив цей слід (з огляду на його виразність), а також напрямок сліду співпадав з напрямком зміщення транспортних засобів, і відомості щодо ширини співпадали, тобто вірогідність того, що хтось під час руху здійснив різку зміну напрямку одного колеса (зсув) повністю виключена. Це можливо лише коли при ударі колесо стискається та притискається до асфальтобетона. Цей слід вів вивчав згідно з трасологічною методикою дослідження, згідно з цією методикою експерт уповноважений на підставі своїх знань та досвіду робити висновки, конкретної методики вивчення такого сліду немає. Індивідуальні ознаки належності цього сліду ОСОБА_28 підтверджуються шириною сліду, іншим шляхом - під час проведення слідчого експерименту, що можливо лише в лабораторних умовах. Такі дослідження ним не проводилися. По схемі з зображенням сліду, відомостей щодо його ширини та довжини, а також відомостей, що викладені в протоколі огляду місця ДТП він з'ясував, що цей слід міг належати або передньому лівому колесу автомобіля Mersedes Benz або передньому правому колесу автомобіля Volkswagen. Вірогідність того, що цей слід не належить ані Mersedes Benz, ані ОСОБА_27 , що були учасниками ДТП, а також що він був залишений іншим автомобілем нульова. З показаннями обвинуваченого ОСОБА_10 він ознайомлювався, якщо вони були надані йому разом з матеріалами кримінального провадження, а досліджував він лише ті питання, що були поставлені на вирішення експертизи.
Під час проведення автотехнічного дослідження (висновок експерта 2/19-141), у вихідних даних якого були вказані показання ОСОБА_10 щодо виїзду на зустрічну смугу саме водія ОСОБА_7 , він прийшов до висновку, що на зустрічну смугу виїхав саме водій ОСОБА_10 , оскільки відповідно до проведених ним раніше досліджень він з'ясував, що саме водій ОСОБА_10 виїхав на зустрічну смугу руху. Цей його висновок ґрунтується на його аналізі матеріалів, а не на вихідних даних, зазначених в ухвалі слідчого судді. Дослідження технічної неспроможності показань ОСОБА_10 не проводилось. Він не міг прийняти такі показання ОСОБА_10 , оскільки вони суперечили висновкам експерта щодо механізму ДТП. Він підтримує свої висновки.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_29 суду пояснив, що висновок комплексної експертизи, яка була ним проведена 11.12.2020, він підтримує у повному обсязі. На питання сторони захисту експерт пояснив, що для вирішення питання стосовно конкретної точки - місця зіткнення потрібен певний обсяг слідової інформації. В даному випадку у висновку в категоричній формі ним було зазначено про неналежність фіксації первинної слідової інформації в повному обсязі, тому конкретно за координатами він не мав можливості встановити місце зіткнення, що і мав на увазі. Під час моделювання було виявлено діапазон, в межах якого може розташовуватися місце зіткнення, при умові швидкісних характеристик руху транспортних засобів. Під час проведення комп'ютерного моделювання задля перевірки технічної спроможності показань ОСОБА_30 було встановлено, що при цій умові транспортні засоби не переміщуються в кінцеве положення, яке було зафіксоване на схемі ДТП, тобто механізм відмінний від того, який був в момент ДТП. Тому виходить, що пояснення цього водія технічно неспроможні. В ході проведення аналогічним чином дослідження показань водія ОСОБА_10 було встановлено, що його пояснення з технічної точки зору є спроможними. Він в повному обсязі підтверджує складений ним висновок, в тому числі і щодо того, що водій автомобіля Volkswagen міг запобігти даній ДТП, а водій автомобіля Mersedes Benz - ні. Під час проведення експертизи він користувався методиками, які викладені у висновку, зокрема дослідження руху транспортних засобів, зіткнення транспортних засобів, їх контактної взаємодії, а також використовував комп'ютерне моделювання за допомогою програмного комплексу, який рекомендований НКМР при проведення автотехнічних досліджень.
На питання прокурора експерт повідомив, що кут між поздовжніми осями він встановлював на підставі наданих на дослідження матеріалів, транспортні засоби не оглядав. В ході дослідження він зважав на сліди рідини, але враховував, що ці сліди не можуть слугувати як одноособова характеристика місця зіткнення. Він надавав оцінку цим слідам, наносив їх на схему, але ці сліди не є тією слідовою інформацією, за якою можливо точно встановити місце зіткнення.
На питання представника потерпілого експерт повідомив, що програмний комплекс РС-Crash застосовувався ним на підставі рішення Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції, яка рекомендує для використання саме цей програмний продукт. Цей програмний продукт входить до переліку програм, які рекомендовані для використання. Відомості щодо російської реєстрації цього програмного продукту не відповідають дійсності, він зареєстрований в Австрії, його розробником є австрієць доктор Штефан, наскільки йому відомо в РФ також використовують цей програмний продукт. Кут зіткнення між поздовжніми осями він визначив у 160°-165°, в ході дослідження він використовував фотографії транспортних засобів, що наявні в матеріалах кримінального провадження, зроблені в ході огляду за участю експерта, з урахуванням експертиз технічного стану транспортних засобів. Розбіжність в 1° між висновками експерта є несуттєвою, він мав право використовувати матеріали кримінального провадження, оскільки вони були надані йому на дослідження, тому він використовував фотознімки з матеріалів кримінального провадження, в тому числі і з висновків експерта, оцінювалися ті пошкодження, які були зафіксовані на фотознімках з того висновку. Фотознімки є якісними, на них добре зафіксовані пошкодження, не було потреби оглядати транспортні засоби. Сліди рідини - це одна з характеристик, яка може вказувати на місце зіткнення. Масштабна схема готувалася на основі схеми ДТП, яка наявна в матеріалах кримінального провадження, поздовжньої прив'язки слідів розливу цієї рідини не зафіксовано, якщо він про це зазначив у висновку. Він не погоджується, що на схемі, складеній експертом, неправильно вказаний слід ковзання та слід розливу рідини, які мають різні напрямки, в той час як мають примикати один до одного, оскільки складена ним масштабна схема - це побудована в масштабі схема ДТП, тобто якщо певні елементи візуально на первісній схемі виглядають поряд, це не означає, що вони насправді були так розташовані. Поздовжня прив'язка - це вздовж дороги, відносно слідів рідини там є прив'язка відносно лівого краю проїзної частини і наявні відомості щодо довжини. Відносно сліду бокового юзу (бокового ковзання) - там є поздовжня прив'язка, але вказано, що немає прив'язки до транспортного засобу, яким були залишені ці сліди. В подальшому в ході дослідження встановлено, що слід бокового ковзання знаходиться поза межами післяконтактного переміщення транспортних засобів, за такої умови використовувати таку слідову інформацію неможливо. При моделюванні використовувалося те саме кінцеве положення транспортних засобів, що було зафіксоване на схемі ДТП. Комп'ютерне моделювання проводилося з урахуванням кінцевого положення транспортних засобів та характеристик, завданих судом, в тому числі використовувалися відомості щодо кута зіткнення. Відносно руху автомобіля Volkswagen по узбіччю вказував водій автомобіля Mersedes Benz, в ході дослідження перевірялися версії учасників пригоди на предмет їх технічної спроможності, по результатам дослідження було встановлено, що версії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 технічно неспроможні та не можуть використовуватися в ході подальшого дослідження. В ході моделювання він не прийшов до висновку, що ОСОБА_27 рухався по узбіччю, він зазначив, що у разі прямолінійного руху Volkswagen, для потрапляння цього автомобіля в його кінцеве положення, зафіксоване на схемі, він мав рухатися по узбіччю, але таких відомостей в матеріалах кримінального провадження немає. Це оцінювалася можливість прямолінійного руху автомобіля Volkswagen. Перевіряючи технічну спроможність показань ОСОБА_7 він враховував швидкість руху, час руху. Відомості, що повідомив ОСОБА_7 , вказують на технічну спроможність його пояснень або в частині часу, або в частині швидкості руху, сукупність технічної спроможності цих двох складових виключається. Відомості, що здобуті в ході слідчих експериментів, були предметом дослідження. Він послідовно досліджував всі параметри, які вказував цей водій, на предмет технічної спроможності. Вихідні дані, що використовувалися при моделюванні, визначені на сторінці 30, це ті дані, які можуть бути використані при проведенні дослідження. Під час здійснення комп'ютерного моделювання математичні розрахунки не проводяться, всі необхідні умови вносяться в програмний продукт, про ці умови зазначено за змістом висновку на початку проведення дослідження технічної спроможності показань особи. Способи та методи дослідження є прерогативою експерта, а не будь-кого іншого. Він особисто як експерт обирає той метод, який здатний забезпечити повноту дослідження.
На питання цивільного позивача експерт зазначив, що відомості щодо реєстраційного номеру належного їй автомобіля він отримав з ухвали суду про призначення експертизи, він реєстраційні номери транспортних засобів не досліджував, досліджував пошкодження. Реєстраційний номер жодним чином не вплинув на висновок.
Судом досліджені джерела доказів та процесуальні рішення, надані стороною обвинувачення по кримінальному провадженню № 12018050510002656 від 18.12.2018, в результаті дослідження яких встановлено наступні обставини.
Так, з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.12.2018, схеми та фототаблиці до нього вбачається, що слідчим на 657 км. + 410 м. автодороги Київ-Харків-Довжанський в похмуру погоду, без опадів при штучному освітленні з застосуванням цифрової камери було проведено огляд місця зіткнення автомобілів. Встановлено, що вид покриття асфальтобетон, стан покриття вологе, дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 7,2 м., число смуг для руху в напрямку - одна, ширина 3,5 м., число смуг для руху назустріч - одна, ширина 3,5 м., ширина узбіччя 2,9 м., ширина розділяючої смуги 0,2 м. На проїзній частині нанесена дорожня розмітка - 1.1 суцільна лінія, радіус заокруглення відсутній, до проїжджої частини праворуч та ліворуч примикають узбіччя, за узбіччями - кювет. Рух регулюється згідно Правил дорожнього руху України поза межами населеного пункту, дорожні знаки відсутні, ділянка дороги в момент огляду освітлена штучним освітленням. Видимість конкретної перешкоди не обмежена. Положення транспортних засобів на місці пригоди: автомобіль марки Mersedes Benz E200, державний номер НОМЕР_2 , розташований на зустрічній смузі руху по ходу огляду, передньою частиною спрямований у бік м.Ізюм на відстані 2,7 м від заднього правого колеса до лівого краю проїзної частини по ходу огляду на відстані 3,8 м. від переднього правого колеса до лівого краю проїзної частини та на відстані 1,7 м. від заднього правого колеса до умовної лінії. Мікроавтобус марки Volkswagen LT35, державний номер НОМЕР_3 , розташований у правому кюветі по ходу огляду правою частиною кузову спрямований у бік м.Ізюм на відстані 8,9 м. від переднього правого колеса до правого краю проїзної частини по ходу огляду, на відстані 5,6 м. від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини та на відстані 0,9 м. від заднього лівого колеса до умовної лінії. Виявлено слід бокового ковзання довжиною 3,9 м., шириною 0,4 м., сліди гальмування відсутні. Ознаки руху транспортного засобу по формі та напрямку розлиття охолоджувальної рідини. Наявний осип скла та пластику 5,8 х 14,5 м., капот від автомобіля Mersedes Benz E200, державний номер НОМЕР_2 , розташований біля правого узбіччя на відстані 3,1 м. до правого краю проїзної частини по ходу огляду та на відстані 6,3 м. до умовної лінії, розлиття охолоджувальної рідини довжиною 10,9 м. від суцільної лінії до мікроавтобусу. З місця пригоди вилучені автомобіль марки Mersedes Benz E200, державний номер НОМЕР_2 , та мікроавтобус (а.к.п.73-82, т.2).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб Volkswagen LT35, державний номер НОМЕР_3 , 2005 року випуску, зареєстрований 27.06.2013 р. за ОСОБА_8 (а.к.п.83, т.2).
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 07.11.2006 вбачається, що транспортний засіб Mersedes Benz E200, державний номер НОМЕР_2 , 2002 року випуску, на праві власності належить ОСОБА_10 (а.к.п.84, т.2).
З протоколу огляду транспортного засобу від 26.12.2018 вбачається, що слідчим оглянуто автомобіль Mersedes Benz E200, державний номер НОМЕР_2 . Під час огляду встановлено наявність зовнішніх пошкоджень, які локалізовані в передній частині кузова і характеризуються напрямом деформуючого зусилля спереду назад та частково зліва направо від кузову (а.к.п.90-92, т.2).
Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 26.12.2018 слідчим було оглянуто автомобіль Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 в кузові білого кольору, в ході огляду встановлено, що зовнішні пошкодження локалізовані в передній частині кузова і характеризуються напрямом деформуючого зусилля зпереду назад та частково зправа наліво відносно кузову автомобіля. Площина механічних пошкоджень складає близько 100 % від загальної площини кузова. До основних ознак контактування з об'єктом слідоутворення необхідно віднести значну площину, деформації зі зміщенням та притисненням до деформованого та частково зруйнованого прижатого переднього захисту так званого “кенгурятнику”. Деформація передньої частини переднього правого крила, передньої правої частини капоту моторного відсіку. На транспортному засобі міститься нашарування речовини фіолетового кольору схожої на лако-фарбу в передній частині переднього бамперу. В центральній частині капоту на поверхні маються нашарування речовини чорного кольору схожої на лакофарбове покриття довжиною близько 130 мм. та шириною 12 мм. (а.к.п.93-96, т.2).
Висновком експерта № 12 від 12.01.2019, складеним на підставі ухвали слідчого судді, встановлено що в результаті проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_7 (вивчення наданої медичної карти стаціонарного хворого № 965/1529/290/1550 хірургічного відділення № 1 МКЛ м.Слов'янська на його ім'я), експерт прийшов до висновку, що під час перебування у лікувальному закладі ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма живота, яка супроводжувалась розривом тощеї кишки з розвитком розлитого фібринозно-гнійного перитоніта. Вказана травма утворилась від ударної дії тупого предмета, можливо у вказаний в фабулі ухвали термін і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; множинні садна на шкірі обличчя та шиї, які утворилися від ударно-ковзаючий дії тупих та тупо загострених предметів, можливо у вказаний в фабулі ухвали термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Описані тілесні ушкодження могли утворитися в один короткий проміжок часу, майже одночасно, що має місце в умовах дорожньо-транспортної пригоди при знаходженні потерпілого у момент дорожньо-транспортної пригоди в салоні транспортного засобу від дії частин салону транспортного засобу. Судячи з локалізації ушкоджень в момент першопочаткового контакту потерпілий був обернут передньою поверхнею тіла до об'єкту травмування (а.к.п.110-111, т.2).
Висновком експерта № 13 від 15.01.2019, складеним на підставі ухвали слідчого судді, встановлено що в результаті проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_8 (вивчення медичних документів на її ім'я), експерт прийшов до висновку, що виявлені при судово-медичній експертизі закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна скальпована рана лобу з переходом на волосисту частину голови, подапоневротична гематома лобної ділянки справа, гематома повік правого ока, забій гортані утворилися від ударної дії тупих предметів або при ударі о такі, можливо в зазначений в ухвалі термін та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як потребуючі для свого загоєння терміну більше 6-ти діб, але не більше 21-єї доби. Судячи з характеру та локалізації виявлених тілесних ушкоджень можливо вважати, що в момент першопочаткового контакту ОСОБА_8 могла перебувати як у вертикальному положенні або близькому до такого, так і в горизонтальному положенні або близькому до такого. Судячи з характеру та локалізації виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_8 розташовувалася таким чином, що права сторона голови та обличчя у момент першопочаткового контакту були доступні контакту з об'єктом контактування (а.к.п.112-113, т.2).
Згідно з висновком експерта № 2/19-11 від 22.01.2019, складеним в результаті проведення на підставі ухвали слідчого судді судової транспортно-трасологічної експертизи, в момент первинного контакту автомобіль Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 і мікроавтобус Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 розташовувалися між собою таким чином, що передня ліва частина кузова автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 знаходилася напроти передньої правої частини кузова мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 . Кут між поздовжніми осями автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 і мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 в момент їх первинного контакту склав близько 159°±5° (кут розвернуто відносно поздовжньої вісі мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 в напрямку проти годинникової стрілки), тобто транспортні засоби в момент контактування рухалися таким чином, що їх поздовжні вісі знаходилися під кутом, близьким до 159° (з похибкою ±5°). Місце зіткнення автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з мікроавтобусом Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 розташоване на ділянці 657 км автодороги “Київ-Харків-Довжанський”, що проходить по землям Слов'янського району Донецької області, в області близької до координати 314 м., за базовою лінією, яка є лінією-перпендикуляром до проїзної частини дороги “Київ-Харків-Довжанський”, що проходить через вісь місця установки дорожнього інформаційного знаку “Адамівка”, який встановлено на лівому (з боку м.Слов'янська в напрямку с.Богородичне) узбіччі, та на відстані близької до координати 1,7 м. від правого (з боку м.Слов'янська в напрямку с.Богородичне Слов'янського району) краю автодороги “Київ-Харків-Довжанський”, тобто, місце зіткнення розташоване на правій (з боку м.Слов'янська в напрямку с.Богородичне) смузі руху, тобто на смузі руху мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 . При відсутності в ухвалі суду про призначення транспортно-трасологічної експертизи та наданих на експертизу копіях матеріалів кримінального провадження (протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього) необхідної і достатньої слідової інформації, встановити більш достеменно розташування місця зіткнення автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з мікроавтобусом Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 щодо меж проїзної частини автодороги “Київ-Харків-Довжанський”, яка проходить по землям Слов'янського арйону Донецької області в рамках проведення цієї експертизи не виявляється можливим (а.к.п.115-128, т.2).
Згідно з висновком експерта № 2/19-10 від 22.01.2019, складеним в результаті проведення на підставі ухвали слідчого судді, судової експертизи технічного стану транспортного засобу, безпосередньо перед подією дорожньо-транспортної пригоди, що настала, рульове керування, гальмівна система, ходова частина автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 знаходилися в працездатному стані і наявності непрацездатного перебування не встановлено. Вузли та агрегати автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 , які могли вплинути на керованість автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 безпосередньо перед подією дорожньо-транспортної пригоди, що настала, знаходилися в працездатному стані і наявності їх непрацездатного перебування не встановлено. З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, вибір швидкості і напрямку руху автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 визначалися не якимись зовнішніми або негативними технічними чинниками, а діями самого водія автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , як особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом (а.к.п.138-146, т.2).
Відповідно до висновку експерта № 2/19-9 від 22.01.2019, складеному в результаті проведення на підставі ухвали слідчого судді судової експертизи технічного стану транспортного засобу, безпосередньо перед подією дорожньо-транспортної ригоди, що настала, рульове керування, гальмівна система, ходова частина мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 знаходилися в працездатному стані і наявності непрацездатного перебування не встановлено. Вузли та агрегати мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 , які могли вплинути на керованість мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 безпосередньо перед подією дорожньо-транспортної пригоди, що настала, знаходилися в працездатному стані і наявності їх непрацездатного перебування не встановлено. З технічної точки зору в розглянутій дорожній ситуації вибір швидкості і напрямку руху мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 визначалися не якимись зовнішніми або негативними технічними чинниками, а діями самого водія мікроавтобусу Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , як особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом (а.к.п.148-157, т.2).
Висновком експерта № 2/19-46 від 07.02.2019, складеним внаслідок проведення на підставі ухвали слідчого судді судової автотехнічної експертизи, встановлено, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , враховуючи вказівки п.11.1 ПДР України та дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України, повинен був керуватися вимогами п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, тобто, він повинен був вести автомобіль якомога правіше до проїзної частини дороги “Київ-Харків-Довжанський” і відмовитися від виїзду на зустрічну смугу руху. З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , виконуючи вимоги п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 не відповідали вимогам п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , які не відповідали вимогам п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події. В даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 повинен був керуватися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто, з моменту виїзду автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 на смугу руху автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 водій ОСОБА_7 зобов'язаний був застосувати гальмування. З технічної точки зору, в розглянутій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , навіть за умови своєчасного застосування водіями, учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди, гальмування, не мав технічної можливості запобігти зіткненню автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з автомобілем Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 . З технічної точки зору, в даній дорожньо-транспортні ситуації, будь-яких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , які перебували в причинному зв'язку з настанням події зіткнення автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з автомобілем Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 , не вбачається (а.к.п.164-170, т.2).
Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 21.03.2019 та схеми до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_9 , вбачається, що в темний час доби, похмуру погоду, без опадів, при сухому дорожньому покритті на місці ДТП потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 18.12.2018 приблизно о 16-40 год. він керував мікроавтобусом Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 і рухався по автодорозі “Київ-Харків-Довжанськ” з боку м.Слов'янська в напрямку м.Ізюм Харківської області зі швидкістю приблизно 70-80 км/год. В салоні керованого ним автомобіля на передньому пасажирському сидінні перебувала його дружина ОСОБА_8 , та в кузові мікроавтобусу був вантаж вагою 200 кг. В момент руху був темний час доби, тому в мікроавтобусі було ввімкнене ближнє світло фар, дорожнє покриття було сухе, опадів не було. На мікроавтобусі були встановлені зимові шини, нарікань на працездатність мікроавтобусу у нього не було, видимість проїзної частини та елементів дороги була відмінною. Проїхавши покажчик на с.Адамівка, продовжуючи рух, йому назустріч по своїй смузі руху рухався вантажний автомобіль з будкою, якого він побачив на відстані близько 200 м. Скорочуючи відстань з вищевказаною швидкістю раптом і несподівано для нього з задньої частини вантажівки на відстані близько 40-50 м. різко виїхав автомобіль на його смугу руху зі швидкістю приблизно 80-90 км/год з ввімкненим світлом основних фар і різко почав змінювати напрямок руху на свою смугу і в цей момент сталося зіткнення на його смузі руху. Застосувати екстренне гальмування і здійснити безпечний об'їзд він не встиг, оскільки дистанція між його автомобілем і автомобілем, який виїхав на його смугу руху, була дуже маленькою. Перед зіткненням інтервал до краю проїзної частини становив приблизно 0,5 м. Після цього він відразу втратив свідомість, якими частинами контактували автомобілі він згадати не може. Коли він прийшов до тями його мікроавтобус знаходився в лівому кюветі по ходу його руху з механічними пошкодженнями передньої частини кузову. Проїжджаючі повз люди викликали швидку та поліцію, після чого він був доставлений в травматологічне відділення Слов'янської міської лікарні. Після зіткнення, чекаючи на швидку допомогу, він звернув увагу, що зіткнення з його автомобілем скоїв Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 в кузові чорного кольору, водієм якого був літній чоловік з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В ході проведення слідчого експерименту потерпілий вказав місце, де трапилося зіткнення автомобіля Mersedes Benz E200, державний номер НОМЕР_2 , з автомобілем Volkswagen LT35, державний номер НОМЕР_6 , під його керуванням, розташоване на проїзній частині автодороги “Київ-Харків-Довжанський”, на його смузі руху по відношенню зі сторони м.Слов'янська у напрямку м.Ізюм, на відстані 1,8 м. від правого краю проїзної частини, по ходу його руху, та на відстані 21,2 м. до керованого ним мікроавтобусу Volkswagen LT35, який він раніше розташував на відстані 296 м. від вказівника на с.Адамівка Слов'янського району. Інтервал розташування автомобіля Volkswagen LT35 відносно правого краю проїзної частини, по ходу його руху, безпосередньо перед настанням події зіткнення склав 1,6 м. від переднього правого колеса до правого краю проїзної частини, 1,3 м. від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини. Інтервал розташування автомобіля Mersedes Benz E200 відносно правого краю проїзної частини по ходу його руху, безпосередньо перед настанням події зіткнення з мікроавтобусом Volkswagen LT35, під керуванням ОСОБА_7 на його смузі руху склав 1,3 м. від переднього лівого колеса до правого краю проїзної частини, 0,6 м. від заднього лівого колеса до правого краю проїзної частини (а.к.п.173-178, т.2).
Зі змісту протоколу слідчого експерименту від 21.03.2019 та схеми до нього, проведеного за участю ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9 , вбачається, що в темний час доби, похмуру погоду, без опадів, при сухому дорожному покритті на місці ДТП ОСОБА_8 пояснила, що 18.12.2018 вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні мікроавтобуса Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 під керуванням її чоловіка ОСОБА_8 . Вони рухалися по автодорозі “Київ-Харків-Довжанськ” з боку м.Слов'янська в напрямку м.Ізюм Харківської області зі швидкістю приблизно 70-80 км/год. В момент руху був темний час доби, на їх мікроавтобусі було ввімкнене ближнє світло фар, погода похмура, без опадів, дорожнє покриття сухе. Під'їжджаючи до повороту на м.Святогірськ дорожня обстановка не змінювалась, ніхто та не що не перешкоджало водіям транспортних засобів безпечно керувати ними. Під час їхнього руху раптово з задньої частини назустріч виїхав автомобіль марки Mersedes Benz E200 в кузові чорного кольору, така дорожня обстановка склалася на відстані приблизно 20 м, можливо і більше, після чого трапилося зіткнення їх мікроавтобусу з автомобілем марки Mersedes Benz E200.
В ході слідчого експерименту було встановлено місце, де трапилося зіткнення автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з автомобілем Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_6 , в якому вона знаходилася в якості пасажира, розташоване на проїзній частині автодороги “Київ-Харків-Довжанський” на відстані 2,0 м. від правого краю проїзної частини, по ходу їхнього руху, та на відстані 20,9 м. до керованого її чоловіком мікроавтобусу Volkswagen LT35, який вона раніше розташувала на відстані 294 м. від вказівника на с.Адамівка Слов'янського району. Інтервал розташування автомобіля Volkswagen LT35 відносно правого краю проїзної частини, по ходу їхнього руху, безпосередньо перед настанням події зіткнення склав 1,5 м. від переднього правого колеса до правого краю проїзної частини, 1,3 м. від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини. Інтервал розташування автомобіля Mersedes Benz E200 відносно правого краю проїзної частини по ходу їхнього руху, безпосередньо перед настанням події зіткнення з мікроавтобусом Volkswagen LT35, під керуванням її чоловіка ОСОБА_7 на їхній смузі руху склав 1,4 м. від переднього лівого колеса до правого краю проїзної частини, 0,7 м. від заднього лівого колеса до правого краю проїзної частини (а.к.п.179-184, т.2).
Висновком за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 7964 від 25.04.2019 встановлено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля Мерседес ОСОБА_10 визначалася шляхом виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Мерседес ОСОБА_10 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Фольксваген ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих в ухвалі вихідних даних, водій автомобіля Фольксваген ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути даної ДТП, тому в його діях не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.к.п.205-209, т.2).
Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 20.05.2019, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 , а також схеми до нього вбачається, що в темний час доби, ясну погоду, без опадів, при сухому дорожньому покритті на місці ДТП ОСОБА_10 пояснив, що 18.12.2018 він керував автомобілем Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 і рухався по автодорозі “Київ-Харків-Довжанський” з боку с.Богородичне в напрямку м.Слов'янськ зі швидкістю приблизно 70 км/год. В той момент був темний час доби, в керованому ним автомобілі було ввімкнене ближнє світло фар, погода похмура, йшов дощ - мряка, дорожнє покриття вологе, в автомобілі були ввімкнені склоочисники через паузи, нарікань на працездатність автомобіля у нього не було. Перед тим як сісти за кермо він алкогольних напоїв не вживав, стан його здоров'я був нормальний. Не доїжджаючи до покажчика с.Адамівка він рухався по своїй смузі руху, йому назустріч по своїй смузі руху рухався автомобіль, він бачив світло фар, як пізніше йому стало відомо - мікроавтобус в кузові білого кольору, який виїхав на праве по ходу свого руху узбіччя, а далі почав повертатися на свою смугу руху, тим самим виїхав на його смугу руху. Швидкість мікроавтобуса була приблизно такою ж, як і у нього. Чи встиг він застосувати гальмування сказати не може. Відбулося зіткнення на його смузі руху, він отримав тілесні ушкодження, що відбувалося далі, він не пам'ятає. Під час зіткнення і безпосередньо перед ним напрямок руху і швидкість він не змінював, рухався прямолінійно.
В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_10 вказав як розташовувався мікроавтобус в момент коли він рухався по правому узбіччю відносно краю проїзної частини по ходу свого руху перед тим як виїхати на його смугу руху, розташувавши мікроавтобус на правому узбіччі по ходу руху зі сторони м.Слов'янська на відстані 1,5 м. від переднього лівого колеса до краю проїзної частини та на відстані 2,2 м. заднього лівого колеса до краю проїзної частини. Інтервал від правого краю проїзної частини по ходу руху керованого ним автомобіля - 1,7 м. від переднього правого колеса до правого краю проїзної частини по відношенню зі сторони с.Богородичне та на відстані 1,8 м. від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини. ОСОБА_10 вказав місце зіткнення відносно меж проїзної частини, яке розташоване на проїзній частині на його смузі руху зі сторони с.Богородичне на відстані 3,3 м. від правого краю проїзної частини по ходу його руху. ОСОБА_10 вказав відстань, на якій Volkswagen LT35 знаходився в момент свого виїзду на полосу руху автомобіля, замірами встановлено відстань 26,8 м. Довжина лівого узбіччя по ходу руху зі сторони с.Богородичне під час замірів склала 4,0 м. (а.к.п.211-216, т.2).
З висновку експерта № 2/19-141 від 27.05.2019, складеному в результаті проведення на підставі ухвали слідчого судді судової автотехнічної експертизи, вбачається, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , враховуючи вказівки п.11.1 ПДР України та дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України, повинен був керуватися вимогами п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, тобто він повинен був вести автомобіль якомога правіше до проїзної частини дороги “Київ-Харків-Довжанський” і відмовитися від виїзду на зустрічну смугу руху. З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , виконуючи вимоги п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 не відповідали вимогам п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 , які не відповідали вимогам п.10.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 повинен був керуватися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто з моменту виїзду автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 на смугу руху автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_7 зобов'язаний був застосувати гальмування. З технічної точки зору, в розглянутій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , навіть за умови своєчасного застосування водіями, учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди, гальмування, не мав технічної можливості запобігти зіткненню автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з автомобілем Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 . З технічної точки зору, в даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в даній дорожньо-транспортній ситуації, будь-яких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , які перебували в причинному зв'язку з настанням події зіткнення автомобіля Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 з автомобілем Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 , не вбачається (а.к.п.223-230, т.2).
Оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд викладає свої висновки.
Диспозицією частини 2 статті 286 КК України визначено кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Таким чином, для кваліфікації дій ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України сторона обвинувачення має довести перед судом, що ОСОБА_10 , керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого ОСОБА_7 було заподіяно тяжке тілесне ушкодження.
Факт дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів під керуванням ОСОБА_10 та ОСОБА_7 18.12.2018 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, він підтверджується показаннями обвинуваченого та потерпілого, свідка ОСОБА_8 , які були учасниками цієї дорожньо-транспортної пригоди, а також свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , які були присутні на місці ДТП безпосередньо після події. Також настання події ДТП підтверджується протоколами слідчих дій, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та протоколами огляду транспортних засобів, якими зафіксовано стан транспортних засобів, що в момент ДТП перебували під керуванням ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , наявність у них зовнішніх пошкоджень, слідову інформацію, а також висновками експертів № 2/19-11 від 22.01.2019, № 2/19-10 від 22.01.2019, № 2/19-9 від 22.01.2019, якими встановлено технічний стан вищевказаних автомобілів до події ДТП.
Факт заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень у виді закритої тупої травми живота, що супроводжувалася розривом тонкої кишки з розвитком розлитого фібринозно-гнійного перитоніта знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлений з показань потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.12.2018, підтверджений висновком експерта № 12 від 12.01.2019.
Наявність причинного зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою 18.01.2018 та тяжкими тілесними ушкодженнями ОСОБА_7 також встановлено під час судового розгляду та підтверджується вищевказаними доказами в їх сукупності.
Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_10 в частині повідомлених відомостей щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, суд констатує, що вони за своїм змістом в повному обсязі суперечать один одному щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Так, потерпілий ОСОБА_7 пояснював, що автомобіль під керуванням ОСОБА_10 виїхав на зустрічну смугу руху (тобто його смугу руху), намагаючись здійснити обгін вантажного автомобіля, що рухався попереду автомобіля ОСОБА_10 (в попутному для нього напрямку), і в той час, коли його автомобіль зрівнявся з вантажним автомобілем, відбулося зіткнення транспортних засобів під його керуванням та під керуванням ОСОБА_10 . Аналогічні за змістом показання надала свідок ОСОБА_8 , що в момент ДТП перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля під керуванням ОСОБА_7 .
В той же час обвинувачений ОСОБА_10 пояснював, що він їхав по своїй смузі руху, напрямок руху не змінював, побачив що автомобіль під керуванням ОСОБА_7 частково виїхав на праве по ходу свого руху узбіччя, після чого різко зманеврував ліворуч, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху, по якій в той час рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_10 , в результаті чого відбулося зіткнення.
Отже, суперечливими є показання обвинуваченого та потерпілого і свідка ОСОБА_8 в частині того, хто саме з водіїв допустив виїзд на зустрічну смугу руху. Розмірковуючи над наявними суперечностями, суд зазначає що для їх усунення слід встановити на якій смузі руху мало місце зіткнення транспортних засобів.
Усуваючи вищевказані суперечності, суд враховує також інші досліджені докази, які вважає необхідним оцінити як окремо, так і в сукупності з іншими здобутими доказами.
Так, зі змісту висновку експерта № 2/19-11 від 22.01.2019 вбачається, зокрема, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на правій з боку м.Слов'янська в напрямку с.Богородичне смузі руху, тобто на смузі руху автомобіля, що перебував під керуванням потерпілого ОСОБА_7 . Однак, такий висновок експерта зроблений з застереженням, що з огляду на відсутність необхідної та достатньої слідової інформації встановити більш достеменно розташування місця зіткнення щодо меж проїзної частини в рамках проведення цієї експертизи не виявляється можливим (а.к.п.115-128, т.2).
Під час аналізу зазначеного джерела доказів суд зважає, що експерту на дослідження було надано ухвалу слідчого судді та транспортні засоби, що вбачається зі змісту висновку експерта, а також протокол огляду місця ДТП, протоколи огляду транспортних засобів, що пояснив експерт в судовому засіданні, та що вбачається з дослідницької частини висновку, де містяться роздруковані фрагменти з протоколів огляду місця ДТП, схеми до нього, протоколів огляду транспортних засобів.
Зі змісту дослідницької частини висновку експерта вбачається, що висновки експертом зроблені з урахуванням зафіксованої в протоколах слідчих дій слідової інформації та характеру механічних пошкоджень транспортних засобів, утворених внаслідок їх взаємодії, проведеного зіставного дослідження пошкоджень автомобілів. Більш детально за змістом дослідницької частини висновку експертом не зазначено з чого саме він виходив, встановлюючи місце зіткнення транспортних засобів.
В ході допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 зазначив, що він встановив місце зіткнення на смузі руху автомобіля Volkswagen з огляду на розташування сліду бокового зсуву або ковзання колеса, зазначеного в схемі, прийшов до висновку, що цей слід міг утворитися лише від переднього колеса одного з автомобілів - учасників ДТП. Суд зауважує, що експерт в судовому засіданні пояснив, що методик вивчення цього сліду не існує, висновки він зробив на підставі своїх знань та досвіду, на місці ДТП він цей слід не бачив, оскільки на місці ДТП не був, фотознімки цього сліду йому на дослідження не надавалися. Отже, вивчаючи цей слід, експерт мав для дослідження лише схему до протоколу огляду місця ДТП, складену слідчим, будь-якої масштабної схеми експерт ОСОБА_15 не складав, тому досліджував візуальну схему, складену без дотримання зафіксованих слідчим відстаней та прив'язок.
Відомості, що встановлені вищевказаним висновком експерта, зокрема, щодо місця зіткнення транспортних засобів, яке згідно вищевказаного висновку знаходилося на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , що узгоджувалися з показаннями потерпілого ОСОБА_7 , були вказані у вихідних даних під час призначення автотехнічної експертизи. Так, в ухвалі слідчого судді про призначення автотехнічної експертизи від 04.02.2019 зазначено, що під час проведення автотехнічної експертизи експерту слід керуватися вихідними даними, зокрема щодо того, що відстань, на якій автомобіль Mersedes Benz виїхав на смугу руху мікроавтобусу Volkswagen з показань водія потерпілого ОСОБА_7 , становить 50 м. (а.к.п.161-162 т.2).
Однак, експерт ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначив, що місце зіткнення ним було встановлено самостійно в ході дослідження з огляду на слід бокового юзу, який, на його переконання, належить автомобілю - учаснику ДТП. Експерт також зазначив, що цей слід міг належати лише передньому лівому колесу автомобіля Mersedes Benz або правому передньому колесу автомобіля Volkswagen, вірогідність залишення цього сліду іншими автомобілями, які не були учасниками ДТП, експерт виключив, що пояснив шириною сліду, його виразністю та напрямком зміщення транспортних засобів, що співпадав з напрямком сліду.
Висновком експерта № 2/19-46 від 07.02.2019 встановлено, зокрема, що водій ОСОБА_10 в даній дорожній ситуації повинен був вести автомобіль якомога правіше до проїзної частини дороги та відмовитися від виїзду на зустрічну смугу руху, його дії не відповідали вимогам п.10.1 та п.11.3 ПДР України та знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Аналізуючи наведений висновок, суд зазначає, що дослідження проводилося з урахуванням місця зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , будь-які показання ОСОБА_10 ще не були отримані органом досудового розслідування на момент порушення питання щодо призначення цієї експертизи, і, відповідно, не були зазначені у вихідних даних та не були предметом експертного дослідження, що також підтвердив експерт ОСОБА_15 , який зазначав, що технічна спроможність чи неспроможність показань водія ОСОБА_10 ним не досліджувалася.
04.04.2019 ухвалою слідчого судді було призначено автотехнічну експертизу та встановлено такі ж вихідні дані, як і під час призначення попередньої автотехнічної експертизи (зокрема, щодо виїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_10 на зустрічну смугу), але також зазначені кількісні показники щодо розташування місця зіткнення, здобуті в ході проведення слідчих експериментів з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
За змістом висновку цієї автотехнічної експертизи № 7964 від 25.04.2019 вбачається, що водій ОСОБА_10 перед зміною напрямку руху мав переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, його дії не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України та знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Аналізуючи наведений висновок, суд зазначає, що зазначене дослідження також проводилося з урахуванням місця зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , будь-які показання ОСОБА_10 ще не були отримані органом досудового розслідування на момент порушення питання щодо призначення цієї експертизи, і, відповідно, не були зазначені у вихідних даних та не були предметом експертного дослідження.
24.05.2019 ухвалою слідчого судді було призначено додаткову автотехнічну експертизу, встановлено вихідні дані, отримані, зокрема з показань ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та підозрюваного ОСОБА_10 , а також зазначені кількісні показники щодо розташування місця зіткнення транспортних засобів та розташування транспортних засобів безпосередньо перед подією зіткнення, здобуті в ході проведення слідчих експериментів з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 . Таким чином, на вирішення експерту у виді вихідних даних надавалися відомості з показань потерпілого ОСОБА_7 , в тому числі щодо розташування місця зіткнення на його смузі руху, та з показань підозрюваного ОСОБА_10 , в тому числі щодо розташування місця зіткнення на його смузі руху, що прямо суперечать один одному і не можуть бути достовірними одночасно.
Висновки додаткової судової автотехнічної експертизи, викладені у висновку експерта № 2/19-141 від 27.05.2019, за своїм змістом є ідентичними висновкам автотехнічної експертизи № 2/19-46 від 07.02.2019. Судом досліджено дослідницьку частину цього висновку задля того, щоб встановити з чого саме виходив експерт під час проведення додаткової автотехнічної експертизи, але зміст і дослідницької частини цього висновку експерта є ідентичним змісту дослідницької частини висновку експерта № 2/19-46 від 07.02.2019. Отже, з урахуванням цих обставин суд приходить до висновку, що хоча експерту під час проведення зазначеного автотехнічного експертного дослідження і були надані додаткові вихідні дані, встановлені під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 , які суперечать відомостям, отриманим в результаті проведення слідчого експерименту з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , однак ці відомості не стали предметом дослідження експерта. Під час допиту експерт ОСОБА_15 зазначив, що він не міг прийняти показання ОСОБА_10 , оскільки вони суперечили висновкам експерта щодо механізму ДТП.
Таким чином, аналізуючи всі вищезазначені висновки транспортно-трасологічної експертизи та автотехнічних експертиз, в тому числі додаткової автотехнічної експертизи, суд приходить до висновку, що дослідження експертами проводилося з урахуванням первісно встановленого місця зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля, що перебував під керуванням ОСОБА_7 , місце зіткнення експертом встановлено з огляду на відображений в схемі слід бокового юзу, який, на переконання експерта, залишений одним з автомобілів (учасників ДТП), а показання ОСОБА_10 щодо місця зіткнення транспортних засобів саме на його смузі руху, що для автомобіля, який знаходився під керуванням ОСОБА_7 , є зустрічною смугою руху, експертним шляхом не перевірялися, підстави їх відхилення або визнання технічно неспроможними не зазначені в дослідницькій частині жодного експертного дослідження.
Стороною захисту було надано в судовому засіданні, а судом досліджено висновок експертного автотехнічного дослідження № 42 від 12.06.2019, складений за запитом захисника ОСОБА_11 , який у відповідності до ст.290 КПК України був відкритий сторонам кримінального провадження. За змістом цього висновку встановлено технічну спроможність показань водія ОСОБА_10 щодо розвитку механізму даної ДТП в частині виїзду на його смугу руху зустрічного автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , а також повну відсутність технічної спроможності показань ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо розвитку механізму даної ДТП в частині виїзду на їх смугу руху зустрічного автомобіля під керуванням ОСОБА_10 . Окрім того, в ході дослідження експерт дійшов висновку, що з технічної точки зору дії водія автомобіля Volkswagen LT35 ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.1.5, 2.3.д, 12.1 ПДР України та знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП (а.к.п.68-78, т.3). Додатково суд вважає необхідним зауважити, що в ході дослідження експертом було складено масштабну схему ДТП і на підставі інформації, що була зафіксована в ній, проведено дослідження.
Докази, що містяться в зазначеному висновку, є належними та допустимими, оскільки вони надані стороною захисту у відповідності до ч.2 ст.101 КПК України, відкриті сторонам кримінального провадження у відповідності до положень ст.290 КПК України, та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. До того ж законодавець, передбачивши у ч.2 ст.101 КПК України право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим передбачив і обов'язок суду його розглянути (ч.10 ст.101 КПК України), тобто цей висновок має бути оцінений у сукупності з іншими належними та допустимими доказами. Саме з цих підстав заперечення прокурора та потерпілого, його представника щодо недопустимості зазначеного доказу є безпідставними.
З урахуванням наявних у матеріалах кримінального провадження істотних суперечностей як в частині механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди, так і в частині суперечливих один одному висновків автотехнічних експертиз, судом було за клопотанням сторони захисту призначено у кримінальному провадженні комплексну судово-трасологічну та автотехнічну експертизу, тим самим забезпечено право сторони захисту спростувати висновки експертів, надані обвинуваченням, за допомогою іншого висновку.
Зі змісту висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні 1-кп/243/233/2020 за № 26003/20-52/31994/20-52 від 11.12.2020, складеним на виконання ухвали суду, вбачається, що встановити точне розташування місця зіткнення автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen в рамках даного дослідження не видається за можливе, оскільки відсутня належним чином зафіксована (першочергово, в частині неналежної фіксації сліду юзу на схемі ДТП) будь-яка слідова інформація, яка б в категоричній формі вказувала б на розташування даних транспортних засобів в процесі їх зближення. При цьому, за прийнятих в рамках проведеного моделювання умов та характеристик розвитку пригоди, можна вказати, що місце зіткнення автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen могло знаходитись в діапазоні між дорожньою розміткою 1.1 ПДР України та серединою смуги руху автомобіля Mersedes Benz. При цьому, за умови відсутності належним чином зафіксованої слідової інформації, яка в повній мірі відображала переміщення транспортних засобів (їх траєкторію) безпосередньо перед, в процесі та після пригоди, встановити фактичне розташування автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen відносно елементів проїзної частини в момент їх первинного контактування не видається за можливе.
В даному випадку мало місце зустрічно-кутове зіткнення автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen і їх первинний контакт відбувся між передньою частиною автомобіля Mersedes Benz (лівою та центральною частиною накладки переднього бамперу та капоту, лівою фарою) та передньою частиною автомобіля Volkswagen (правою та центральною частиною накладки переднього бамперу та капоту, правою фарою), при цьому в момент первинного контакту їх поздовжні вісі знаходилися під тупим кутом, який кількісно можна оцінити величиною близько ? ? 160 ... 165°, розкритим проти ходу годинникової стрілки відносно поздовжньої осі автомобіля Volkswagen.
За відсутності можливості безпосереднього дослідження сліду юзу, позначеного на схемі ДТП як “l1” (або його якісних фотознімків) з метою співставлення з відповідними колесами транспортних засобів провести ідентифікацію та відповідно встановити приналежність даного сліду відповідного транспортного засобу експертним шляхом неможливо. Можливо лише вказати, що за прийнятних в рамках проведеного моделювання умов та характеристик розвитку пригоди, можна дійти висновку, що або в даному випадку мала місце неналежна фіксація даного сліду (в частині геометричних характеристик його розташування), або даний слід не має відношення до даної пригоди.
Оцінити пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 на предмет їх технічної спроможності відносно механізму розвитку даної пригоди (зіткнення автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen) за відсутності в них (поясненнях) будь-яких даних щодо механізму розвитку даної пригоди (тобто, в поясненнях даних свідків не охарактеризовано параметри зближення, безпосередньо контактування та післяконтактного переміщення транспортних засобів до місця їх кінцевого розташування в повному обсязі), неможливо.
Пояснення водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_7 та пасажира даного автомобіля ОСОБА_8 в частині вказаних ними розташування місця зіткнення даних транспортних засобів (що не узгоджується з встановленим в рамках даного дослідження місцем зіткнення) та, відповідно, розташування автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen відносно елементів проїзної частини безпосередньо перед пригодою, з технічної точки зору, неспроможні.
Пояснення водія автомобіля Mersedes Benz ОСОБА_10 не містять протиріч з встановленим механізмом розвитку пригоди та зафіксованою на схемі ДТП слідовою інформацією, та, відповідно, можуть вважатись, з технічної точки зору, спроможними.
Вирішити поставлене питання (яку відстань технічно можливо проїхати автомобілю Mersedes Benz та моменту його повороту ліворуч на зустрічну смугу, а потім відвороту праворуч до моменту зіткнення на встановлений трасологічним дослідженням кут 159°±5°) за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, не видається за можливе з причин, наведених в дослідницькій частині.
В даній дорожній обстановці за наведених в наданих на дослідження матеріалах справи (в частині технічно спроможних характеристик розвитку даної пригоди) параметрів зближення автомобілів Mersedes Benz та Volkswagen, водій ОСОБА_10 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу.
В даній дорожній обстановці дослідження питання технічної можливості попередження даної ДТП з боку водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_7 експертним шляхом є методично недоцільним; вказана можливість забезпечувалась у випадку дотримання вказаним водієм автомобіля Volkswagen вимог п.10.1 та Розділу 34 ПДР України (в частині заборони перетину дорожньої розмітки 1.1 ПДР України), для чого в нього не було перешкод технічного характеру (в наданих на дослідження матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо умов, які перешкоджали водію автомобіля Volkswagen виконати вимоги наведених вище пунктів).
За обставин виникнення пригоди, що наведені в наданих на дослідження матеріалах справи (в частині технічно спроможних характеристик розвитку даної пригоди), з технічної точки зору, водій автомобіля Volkswagen ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 та Розділу 34 ПДР України (в частині заборони перетину дорожньої розмітки 1.1 ПДР України). В свою чергу, водій автомобіля Mersedes Benz ОСОБА_10 в даній дорожній обстановці, з моменту виникнення небезпеки для його руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України.
При викладених в наданих на дослідження матеріалах справи обставинах даної ДТП (в частині технічно спроможних характеристик даної пригоди), в діях водія автомобіля Mersedes Benz ОСОБА_10 невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, з технічної точки зору, не вбачається. В свою чергу, дії водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_7 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.10.1 та Розділу 34 ПДР України (в частині заборони перетину дорожньої розмітки 1.1 ПДР України).
В даній дорожній обстановці, за встановлених судом обставин зближення транспортних засобів (в частині технічно спроможних характеристик розвитку даної пригоди), технічною причиною виникнення даної ДТП став виїзд автомобіля Volkswagen на смугу руху, по якій рухався автомобіль Mersedes Benz, в безпосередній близькості від останнього (а.к.п.123-148, т.3).
Слід зазначити, що під час призначення комплексної судово-трасологічної та автотехнічної експертизи судом були надані експерту у виді вихідних даних всі досліджені судом докази, зокрема, показання потерпілого, обвинуваченого, свідків, відомості, здобуті в ході проведення слідчих експериментів з учасниками ДТП.
З дослідницької частини висновку цієї експертизи вбачається, що експертом ОСОБА_29 проаналізовано деформацію на транспортних засобах, їх місцерозташування та конфігурацію, внаслідок чого встановлене орієнтовне взаємне розташування автомобілів у момент первинного контакту, а саме поздовжня вісь автомобіля під керуванням ОСОБА_10 відповідала поздовжній вісі проїзної частини, а поздовжня вісь автомобіля під керуванням ОСОБА_7 не відповідала поздовжній вісі проїзної частини (знаходилася під гострим кутом відносно дорожньої розмітки з боку його смуги руху). Таке розташування транспортних засобів вказує на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_10 рухався прямолінійно безпосередньо перед зіткненням.
Експерт ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначав, що згідно з його висновками щодо обставин цієї ДТП коли автомобіль під керуванням ОСОБА_10 виїхав на зустрічну смугу руху та розмістився навпроти зустрічного транспортного засобу - автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , ОСОБА_7 трохи повернув кермо ліворуч (відносно напрямку свого руху), а ОСОБА_10 трохи повернув кермо праворуч (відносно напрямку свого руху). Тобто, зі змісту показань експерта слід дійти висновку, що поздовжні вісі жодного з автомобілів не відповідали поздовжній вісі проїзної частини, тобто жоден з автомобілів не рухався прямолінійно, а кожен з них перед зіткненням трохи змінив напрямок руху.
Для встановлення точного розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини експертом ОСОБА_29 в ході проведення комплексного експертного дослідження було детально проаналізовано слідову інформацію, що зафіксована в протоколі огляду місця ДТП і масштабній схемі пригоди, встановлено, що відсутня належна фіксація слідової інформації на місці пригоди (в частині не зафіксованої приналежності сліду бокового юзу одному з транспортних засобів, а також поздовжньої прив'язки початку розливу рідини), тому викладено висновок про неможливість встановлення фактичного розташування автомобілів відносно елементів проїзної частини.
В той же час здійснене комп'ютерне моделювання дорожньої обстановки, в результаті якого виявлено, що для забезпечення можливості потрапляння транспортних засобів в їх кінцеве положення максимально ліве (відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 ) розташування місця зіткнення має розташовуватися в районі дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, що поділяє протилежні напрямки руху, при цьому автомобіль під керуванням ОСОБА_7 повинен був рухатися принаймні з деяким поперечним зміщенням ліворуч. При умові збереження прямолінійного руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 до пригоди для потрапляння автомобілів в їх кінцеве положення він мав рухатися повністю по зустрічному узбіччі, але навіть за таких обставин післяконтактне переміщення цього автомобіля проходить поза розливом рідини. Для забезпечення можливості потрапляння транспортних засобів в їх кінцеве положення максимально праве (відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 ) розташування місця зіткнення має знаходитися в межах смуги руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 ближче до дорожньої розмітки 1.1 ПДР України.
Тобто експертом було проаналізоване як максимальне ліве, так і максимально праве положення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_10 в момент ДТП з огляду на відсутність належної фіксації слідової інформації в матеріалах кримінального провадження, внаслідок здійснення комп'ютерного моделювання визначено діапазон можливого перебування автомобіля ОСОБА_10 для забезпечення його потрапляння в кінцеве положення, і встановлено, що цей діапазон перебуває між дорожньою розміткою 1.1 та серединою смуги руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 . Тобто, місце зіткнення за висновком цієї експертизи розташоване на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 , що суперечить висновку транспортно-трасологічної експертизи, проведеної під час досудового розслідування, яким встановлено місце зіткнення на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 . Окрім того, експерт встановив, що прямолінійний рух автомобіля під керуванням ОСОБА_7 до моменту ДТП виключається і такий висновок за змістом узгоджується і з висновком транспортно-трасологічної експертизи №2/19-11 від 22.01.2019.
За змістом цих висновків експертів у їх сукупності суд встановлює, що безпосередньо перед зіткненням автомобіль під керуванням ОСОБА_7 змінив напрямок руху ліворуч, тобто поздовжня вісь цього автомобіля не відповідала поздовжньої вісі проїзної частини. З цих підстав суд відхиляє показання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в тій частині, що автомобіль Volkswagen перед зіткненням рухався прямолінійно, напрямок руху не змінював.
Експерт ОСОБА_15 , який проводив транспортно-трасологічне дослідження під час досудового розслідування, в судовому засіданні пояснював, що місце зіткнення транспортних засобів ним встановлювалось на підставі сліду бокового юзу, який позначений на схемі, та в будь-якому випадку належить одному з транспортних засобів - учасників ДТП. Також зазначив, що інформативною ознакою місця зіткнення є осип бруду, який в даному випадку не був зафіксований.
Осип скла та пластику є факультативною ознакою місця зіткнення та не може застосовуватися для визначення точного місця зіткнення, оскільки при зіткненні осип може розлітатися на будь-яку відстань. Аналогічне за змістом обґрунтування міститься і у висновку комплексної експертизи, де зазначено, що точне розташування місця зіткнення транспортних засобів неможливо лише на підставі розташування осипу скла та пластмаси або розливу рідини, адже експертним шляхом неможливо врахувати повний комплекс сил та параметрів переміщення цих фрагментів, які в момент зіткнення переміщуються на різні відстані у різних напрямках за рахунок дії інерційних сил, що діють на них при руйнації деталей транспортних засобів.
Експерт ОСОБА_29 , який проводив комплексну експертизу, наполягав, що за умови належності цього сліду бокового юзу одному з транспортних засобів - учасників ДТП - цей слід неналежним чином зафіксований на схемі (щодо його геометричного розташування), а за умови його належної фіксації - він не належить жодному з автомобілів - учасників ДТП, оскільки цей слід знаходиться поза межами післяконтактного переміщення транспортних засобів (встановленого в ході комп'ютерного моделювання).
Розмірковуючи над наявними суперечностями у висновках експертів суд приходить до висновку, що експерт ОСОБА_15 в ході проведення свого дослідження виходив з того, що виразність цього сліду, співпадання напрямку цього сліду з напрямком зміщення транспортних засобів, співпадання ширини сліду з одного боку та вкрай низька ймовірність залишення цього сліду на проїзній частині іншим транспортним засобом, який не є учасником ДТП, та мав здійснити різку зміну напрямку руху одного колеса (зсув), з іншого боку, унеможливлюють залишення цього сліду іншим транспортним засобом. Експерт ОСОБА_29 під час свого дослідження здійснив комп'ютерне моделювання дорожньої обстановки, для чого в програмному комплексі завдав вихідні дані, зазначені в ухвалі суду. При цьому висновки експерта ОСОБА_15 щодо співпадання напрямку цього сліду з напрямком зміщення транспортних засобів прямо суперечать висновкам комплексної експертизи. Слід зазначити, що кут між поздовжніми вісями висновком транспортно-трасологічної експертизи № 2/19-11 встановлений 159°±5°, а висновком комплексної експертизи 160° - 165°.
Суд відхиляє доводи представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 щодо недостовірності визначеного в ході комплексної експертизи кута зіткнення, що обґрунтовані відсутністю безпосереднього дослідження транспортних засобів, та зазначає що експерт ОСОБА_29 в судовому засіданні зазначав, що він використовував фотознімки автомобілів, що містяться в матеріалах кримінального провадження та матеріали кримінального провадження, які були визначені об'єктом дослідження. Недостовірність цього твердження адвоката ОСОБА_9 підтверджується також майже однаковими результатами дослідження обох експертів, а саме експерт ОСОБА_15 безпосередньо досліджуючи транспортні засоби та їх механічні пошкодження дійшов висновку про встановлення кута зіткнення 159°±5°, а експерт ОСОБА_32 , досліджуючи матеріали кримінального провадження, - 160° - 165°.
Тобто, експерти в своїх висновках дійшли згоди щодо зустрічно-кутового зіткнення автомобілів майже під одним і тим самим кутом, що свідчить про достовірність проведеного дослідження і без безпосереднього дослідження транспортних засобів. Окрім того, суд вважає необхідним наголосити, що визначення кута між поздовжньою віссю одного транспортного засобу та поздовжньою віссю іншого транспортного засобу жодним чином не впливає на проведення дослідження щодо визначення місця зіткнення транспортних засобів, а лише дозволяє встановити взаєморозташування транспортних засобів один відносно одного, водночас в жодному разі не визначає і не може визначити розташування транспортних засобів відносно меж проїзної частини, зокрема певної смуги руху.
В той же час експерти виклали різні за змістом висновки щодо механізму ДТП.
Під час комплексної експертизи експерт дійшов висновку, що автомобіль під керуванням ОСОБА_10 рухався прямолінійно (поздовжня вісь автомобіля відповідала поздовжній вісі дороги), а під час транспортно-трасологічного дослідження експерт встановив, що жоден транспортний засіб не рухався прямолінійно, і як пояснив в суді безпосередньо перед зіткненням водій ОСОБА_7 повернув кермо ліворуч, а водій ОСОБА_10 - праворуч. Цей висновок експерта ґрунтується саме на встановленому експертом місці зіткнення на смузі руху ОСОБА_7 і, відповідно, руху автомобіля ОСОБА_10 по зустрічній смузі.
При цьому, як зазначив експерт ОСОБА_29 в дослідницькій частині висновку, незалежно від характеристик руху даних транспортних засобів до пригоди, зафіксований слід бокового юзу знаходиться поза межами післяконтактного переміщення транспортних засобів, тобто або в даному випадку мала місце неналежна фіксація даного сліду (в частині геометричних характеристик його розташування), або даний слід не має відношення до даної ДТП, що унеможливлює використання даної слідової інформації при вирішенні питання щодо розташування місця зіткнення. В судовому засіданні експерт більш докладно пояснив суду, що за умови саме такого геометричного розташування сліду бокового зсуву, позначеного на схемі, він не може належати жодному з автомобілів - учасників ДТП, оскільки знаходиться поза межами післяконтактного переміщення автомобілів - учасників ДТП. Тобто, траєкторія переміщення транспортних засобів після зіткнення не відповідає розташуванню цього сліду. Однак, експерт також вказав, що ним у висновку було також вказано, що за умови належності цього сліду автомобілям - учасникам ДТП, цей слід міг бути неналежним чином зафіксований, тобто на схемі неточно відображено його розташування у просторі на проїзній частині.
Водночас під час перевірки експертним шляхом показань потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 , зокрема і щодо виїзду саме автомобіля під керуванням ОСОБА_10 на зустрічну смугу руху, експерт встановив, що їх пояснення відносно розташування місця зіткнення транспортних засобів та розташування автомобілів відносно елементів проїзної частини безпосередньо перед ДТП з технічної точки зору неспроможні. Так, за результатами проведення комп'ютерного моделювання за вказаними потерпілим та свідком вихідними даними встановлено, що кінцеве положення автомобіля під керуванням ОСОБА_10 при повідомленому ними механізмі ДТП було б іншим - більш правим, наближеним до правого узбіччя відносно напрямку руху цього автомобіля. Окрім того, експерт встановив, що це твердження буде спроможним і при умові, якщо дорожнє покриття було вологе, або при умові інших комбінацій швидкісних характеристик руху (в межах заданих в ухвалі вихідних даних).
Під час перевірки експертним шляхом показань ОСОБА_10 , зокрема і щодо виїзду саме автомобіля під керуванням ОСОБА_7 на зустрічну смугу руху, експерт встановив, що вони не містять протиріч з встановленим експертним дослідженням механізмом розвитку ДТП та зафіксованою на схемі ДТП слідовою інформацією, тому є технічно спроможними. За допомогою комп'ютерного моделювання, здійсненого за вихідними даними, повідомленими ОСОБА_10 як під час слідчого експерименту, так і під час допиту в суді, експерт дійшов висновку, що виключити можливість такого післяконтактного переміщення транспортних засобів, при якому вони займають своє кінцеве положення, зафіксоване не схемі, неможливо.
Суд вважає необхідним зазначити, що технічна спроможність показань обвинуваченого ОСОБА_10 , які отримали експертну оцінку, не виключає можливості їх недостовірності, а лише вказує на те, що при повідомленому обвинуваченим механізму дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби могли зайняти кінцеве положення, що зафіксоване на схемі ДТП. В той час як технічна неспроможність показань потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 вказує на те, що при повідомленому ними механізмі дорожньо-транспотної пригоди транспортні засоби не могли зайняти своє кінцеве положення, яке зафіксоване в схемі ДТП. Отже, показання потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 є недостовірними.
Підсумовуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що безпосередньо перед подією ДТП автомобіль під керуванням потерпілого ОСОБА_30 не рухався прямолінійно, його поздовжня вісь не відповідала поздовжній вісі проїзної частини дороги, він змінював напрямок руху ліворуч, між автомобілями Mersedes Benz та Volkswagen відбулося зустрічно-кутове зіткнення. Автомобіль під керуванням ОСОБА_10 рухався прямолінійно в межах своєї смуги руху, що встановлено з показань обвинуваченого, які визнані технічно спроможними в ході експертного дослідження, та не спростовано в судовому засіданні жодним доказом, оскільки показання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є недостовірними.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_12 , який був на місці ДТП, суд враховує, що цей свідок повідомляв, що він рухаючись за 150-200 м. до місця ДТП побачив спалах світла на його смузі руху, після чого біла тінь (тобто мікроавтобус) злетіла в протилежний кювет. Тобто цей свідок повідомив суду, що він був очевидцем ДТП, а зіткнення відбулося на його смузі руху, в той же час повідомляючи що перед ним до цього мікроавтобусу, напрямок руху якого відповідав напрямку його руху, рухалося декілька автомобілів з незначною відстанню один від одного. Суд критично розцінює такі показання свідка, та зазначає, що за названих свідком умов дорожньої обстановки, а саме темна пора доби, рух декількох транспортних засобів попереду, рух автомобіля під керуванням цього свідка та автомобіля, що рухався за автомобілем під керуванням ОСОБА_7 , на відстані 0,5 м. від правого краю проїзної частини, за умови ширини смуги руху в 3,5 м. (що зафіксовано в ході огляду місця ДТП), місце ДТП є прямою в плані (згідно протоколу огляду місця ДТП від 18.12.2018), враховуючи, що свідок повідомляв суду, що він не бачив яким чином рухався автомобіль ОСОБА_7 до зіткнення, надають суду підстави для висновку, що свідок фізично не міг бачити момент зіткнення транспортних засобів саме на своїй смузі руху. Окрім того, свідок ОСОБА_12 повідомляв суду що він оглядав місце ДТП та бачив слід від колеса довжиною приблизно 1-1,5 м., який починався на зустрічній смузі руху та закінчувався на колесі автомобіля під керуванням ОСОБА_10 . Однак, з протоколу огляду місця ДТП вбачається, що відстань від лівого заднього колеса автомобіля під керуванням ОСОБА_10 , яке було найбільш наближене до сліду бокового зсуву, становить 2 м., слід розташований на смузі руху ОСОБА_7 , тобто попутній смузі руху для автомобіля під керуванням ОСОБА_12 і довжина такого сліду становить 3,9 м.
Оцінюючи наведені суперечності суд враховує, що слідчим було здійснено відповідні заміри, тому відомості щодо розміру цього сліду та відстані до колеса автомобіля ОСОБА_10 наведені в протоколі огляду місця ДТП та схеми до нього є достовірними, в той час як свідок ОСОБА_12 , який був на місці ДТП, надав суду недостовірні показання. Суд не може виключити заінтересованість цього свідка в результатах кримінального провадження, оскільки він підтримує дружні відносини з сином потерпілого, тому з огляду на сукупність всіх протиріч та невідповідностей такі показання свідка щодо місця зіткнення на попутній для нього смузі руху судом не приймаються, в той час як суд не ставить під сумнів повідомлені свідком обставини в тій частині, що він побачив, як мікроавтобус перетнув зустрічну смугу руху та вилетів в кювет.
Як під час експертних досліджень (транспортно-трасологічна експертиза та комплексна транспортно-трасологічна і автотехнічна експертиза), так і під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що мала місце неналежна фіксація слідової інформації на схемі ДТП.
Так, експерт ОСОБА_15 за змістом складеного ним висновку та його пояснень в суді зазначав, що на схемі не зафіксований осип бруду, який є інформативною ознакою, за допомогою якої можливо точно встановити місце зіткнення, однак зафіксований слід бокового юзу, який, на його переконання, залишений транспортним засобом - учасником ДТП. Саме за геометричним розташуванням цього сліду на смузі руху ОСОБА_7 експерт і дійшов висновку, що зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_33 . За змістом цього висновку також зазначено, що більш достеменно встановити місце зіткнення щодо меж проїзної частини неможливо з огляду на відсутність достатньої слідової інформації, схематично місце зіткнення в дослідницькій частині висновку не зазначено.
Експерт ОСОБА_29 в ході здійсненого ним комплексного дослідження прийшов до висновку про неналежну фіксацію сліду бокового юзу на схемі або про неналежність цього сліду жодному з автомобілів - учасників ДТП, оскільки під час здійснення комп'ютерного моделювання встановив, що цей слід (згідно геометричного розташування його на схемі) знаходиться поза межами післяконтактного переміщення транспортних засобів. За наведених обставин суд встановлює, що визначення місця зіткнення автомобілів з огляду на зображений на схемі слід бокового юзу є заздалегідь недостовірним дослідженням, що і призвело до хибних висновків.
Додатково суд вважає необхідним зазначити, що під час проведення комплексної експертизи експертом з огляду на вихідні дані, визначені в ухвалі суду, а також відомості, викладені в протоколі огляду місця ДТП, фототаблиці та схеми до нього, в програмному продукті РС-Crash 10.2 створено масштабну схему місця ДТП (зображення № 2 у висновку), яку експерт і поклав в основу своїх досліджень. Під час порівняння цієї схеми та схеми, що додана до протоколу огляду місця ДТП, суд встановлює також невідповідність кінцевого положення автомобіля під керуванням ОСОБА_10 , з огляду на наступне.
Так, зі схеми, створеної в програмному продукті, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_10 розташовується після ДТП більш на зустрічній смузі руху (відносно первинного напрямку руху водія ОСОБА_7 ), а саме обидва передніх колеса та заднє ліве колесо цього автомобіля перебувають на зустрічній смузі руху, а заднє праве колесо - на смузі руху ОСОБА_7 , в той час як на схемі ДТП до протоколу огляду місця ДТП зафіксовано, що автомобіль під керуванням ОСОБА_10 перебуває переднім лівим колесом на зустрічній смузі руху (відносно первинного напрямку руху водія ОСОБА_7 ), переднє праве колесо розташоване на дорожній розмітці, а задня частина кузову та обидва задні колеса розташовані на смузі руху ОСОБА_7 .
З фототаблиці до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди судом встановлено, що дійсне місцезнаходження автомобіля під керуванням ОСОБА_10 після ДТП розташовувалося таким чином: переднє ліве колесо на смузі руху ОСОБА_7 (відносно первинного напрямку руху водія ОСОБА_7 ). переднє праве колесо на смузі руху ОСОБА_7 безпосередньо біля дорожньої розмітки 1.1, заднє ліве колесо на смузі руху ОСОБА_7 , заднє праве колесо на зустрічній смузі руху. Окрім того, свідок ОСОБА_14 , який був присутній на місці ДТП та забезпечував безпеку дорожнього руху на цій ділянці проїзної частини, повідомляв суду, що правий задній ліхтар автомобіля під керуванням ОСОБА_10 знаходився на його смузі руху, в той час як інша частина автомобіля перебувала на зустрічній смузі руху. Отже, оскільки на фототаблиці об'єктивно зафіксоване місце розташування автомобіля під керуванням ОСОБА_10 відносно дорожньої розмітки 1.1 після ДТП, яке дещо відрізняється від місцезнаходження автомобіля на схемі, доданій до протоколу огляду місця ДТП, суд приймає саме відомості, що містяться в фототаблиці, які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14 . Отже, здійснені в ході комплексної експертизи під час комп'ютерного моделювання висновки щодо розташування автомобіля під керуванням ОСОБА_10 на проїзній частині відносно дорожньої розмітки є більш точними, достовірними, і тому правильно були покладені експертом в основу свого дослідження, при цьому суд зважає також на ту обставину, що всі заміри, зроблені слідчим в ході огляду місця ДТП, відображені однаково в обох схемах. В той же час як зазначена обставина вкотре вказує на неточність фіксування слідоутворюючої інформації на схемі до протоколу огляду місця ДТП.
Також суд враховує і неточне зазначення на схемі до протоколу огляду місця ДТП сліду бокового юзу позначеного “l1”, а саме зі схеми вбачається певна відстань до розділової смуги, в той час як відстань від краю проїзної частини до цього сліду згідно замірів становить 3,5 м., яка дорівнює ширині смуги руху, тобто якщо ця відстань становить 3,5 м., то слід бокового юзу має закінчуватися на дорожній розмітці 1.1, а не повністю перебувати на смузі руху, по якій до зіткнення рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_7 . Окрім того, сліди охолоджувальної рідини на схемі примикають до цього сліду на цій схемі. В той же час з масштабної схеми ДТП, складеної експертом в ході проведення комплексного дослідження, вбачається відповідність замірів сліду бокового ковзання та його геометричного розташування зображенню, а саме вказано, що слід розташований на розділовій смузі з одного боку та посередині смуги руху ОСОБА_7 з іншого. Також з масштабної схеми ДТП вбачається невідповідність напрямків слідів охолоджувальної рідини та сліду бокового зсуву.
Як пояснив експерт ОСОБА_29 в судовому засіданні масштабна схема є більш точним наглядним зображенням схеми ДТП, оскільки на ній у масштабі відображені всі первинно здійснені заміри відстаней. Отже, схема до протоколу огляду місця ДТП є візуальним графічним зображенням, на якій неможливо точно витримати пропорційність замірів та розташування як транспортних засобів, так і слідової інформації. Слід зазначити, що під час комплексної експертизи експертом досліджувалася саме масштабна схема, яка є більш точною, складеною за допомогою спеціального сучасного програмного забезпечення, розробленого саме для реконструкції обставин ДТП, з дотриманням всіх показників відстаней та прив'язок, здійснених в ході огляду місця події. Водночас, експерт ОСОБА_15 , який проводив трасологічну та автотехнічні експертизи під час досудового розслідування, досліджував саме схему до протоколу огляду місця ДТП, тобто ту схему, що є візуальним графічним зображенням, масштабної схеми висновки експерта не містять.
З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи представника потерпілого в тій частині, що під час комплексного експертного дослідження експертом використовувалася недостовірна схема ДТП, та зазначає, що масштабна схема ДТП є більш точною, аніж схематичне зображення транспортних засобів та слідоутворюючої інформації, що додане до протоколу огляду місця ДТП, адже розташування цих об'єктів в масштабі, з дотриманням всіх здійснених слідчим вимірів відстаней та прив'язок є більш інформативнішим та здатне забезпечити проведення повного і достовірного дослідження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, зазначає наступне.
Ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Так, у справі “Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії” Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов?язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов?язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
При цьому всі викладені в обвинувальному акті обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Посилаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню в будь-якій формі презумпцію невинуватості.
Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, який у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі “Алене де Рібермон проти Франції” підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою, він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи встановлені обставини та наведені норми процесуального права, суд приходить до переконання про ухвалення виправдувального вироку відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відповідності до положення п.3 ч.1 ст.373 КПК України, тобто за недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_10 є склад кримінального правопорушення.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у відповідності до положень ч.3 ст.129 КПК України слід залишити без розгляду.
Процесуальні витрати за проведення експертиз технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної експертизи, судово-автотехнічних експертиз та комплексної транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи відповідно ст. 124 КПК України слід віднести на користь держави.
У відповідності до положень ст.100 КПК України речові докази по справі, які зберігаються у власників, залишити власникам за належністю.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та виправдати у зв'язку із недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_10 є склад кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_10 не застосовувались.
Цивільні позови потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Речові докази, які зберігаються у власників, а саме автомобіль Mersedes Benz E200 державний номер НОМЕР_2 , залишити власнику ОСОБА_10 , автомобіль Volkswagen LT35 державний номер НОМЕР_3 , залишити власнику ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов?янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1