239/3/16-ц
4-с/239/2/2021
Іменем України
23 березня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.І., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича про арешт коштів боржника від 08.02.2021, ВП № 64354324,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича від 08.02.2021 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок ОСОБА_1 ІВАN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» для зарахування пенсії.
Скарга мотивована тим, що у зв'язку з винесенням оскаржуваної постанови заявник позбавлений можливості отримувати пенсію, яка є єдиним джерелом його існування, сплачувати комунальні платежі та далі виплачувати заборгованість перед стягувачем.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав суду письмові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволені скарги в повному обсязі, оскільки винесена постанова від 08.02.2021 про арешт коштів боржника містить застереження щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику. Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» саме на банк покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти, які містяться на ньому. Банк виконав вказану постанову, оскільки не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду письмові пояснення, згідно яких проти вимог скарги заперечував через її безпідставність. Вважає, що банківський рахунок боржника, на який приватним виконавцем було накладено арешт є звичайним поточним рахунком, на який боржник може перераховувати інші грошові кошти з метою ухилення від сплати боргу. Боржник не позбавлений можливості або відкрити спеціальний рахунок виключно для зарахування на нього пенсії, або отримувати пенсію через відділення Укрпошти.
Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021, приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Євгеном Борисовичем відкрито виконавче провадження № 64354324 від 02.02.2021 з примусового виконання виконавчого листа № 239/3/16-ц, виданого 29.03.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 26.09.2014 у розмірі 544241,04 грн.
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича від 08.02.2021, ВП № 64354324, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту, та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії довідки №2085/03 від 15.12.2020 Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком через установу АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до копії довідки АТ КБ «Приватбанк» від 15.12.2020, на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк відкрито рахунок НОМЕР_1 .
З виписки по рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на вказаний рахунок у періоді з 01.01.2020 по 28.12.2020 здійснювались зарахування, серед яких, зокрема є виплати Пенсійного фонду (пенсія), а також інші зарахування від фізичних осіб (18.06.2020 - переказ з карти ПриватБанку через додаток Приват24. Відправник ОСОБА_3 , 26.07.2020 - зарахування переказу з картки ПриватБанку через додаток Приват24).
З копії листа № 446 від 10.02.2021 встановлено, що Приватний виконавець Горелик Є.Б. розглянувши звернення ОСОБА_1 щодо зняття арешту з банківських рахунків, повідомив заявнику, що при винесення постанови про арешт коштів боржника приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень, оскільки цільове призначення коштів на рахунку визначає сама фінансова установа, яка зобов'язана повернути без виконання у випадку встановлення, що арешт накладений на кошти, що знаходяться на рахунках, на які не може бути накладений арешт. Банком було накладено арешт на рахунок боржника та фактично виконано постанову приватного виконавця, що свідчить про відсутність спеціального статусу рахунку, на який неможливо звернути арешт.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, у якому з останнього стягується на підставі виконавчого листа, виданого судом, значна сума грошових коштів. Заявник має відкритий рахунок у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 на який, згідно постанови приватного виконавця було накладено арешт. Вказаний рахунок використовується заявником не лише виключно для отримання пенсії, оскільки на рахунок надходять та можуть надходити в майбутньому окрім пенсійних виплат інші кошти, що підтверджується випискою по рахунку.
Крім того, суд враховує, що АТ КБ «ПриватБанк», на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Належних та допустимих доказів, які підтверджують спеціальний чи обмежений режим використання вказаного рахунку виключно для отримання пенсії заявником суду не надано.
За таких обставин, рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року справа № 756/1927/16-ц.
Також, суд враховує положення ст. 73 Закону України № 1404-VIII, згідно яких пенсія не є виплатою на яке заборонено звертати стягнення.
Разом з тим, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії (ч.1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
Доказів того, що приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення безпосередньо на пенсію заявника, у порядку передбаченому ч. 3 ст. 68 Закону № 1404-VIII суду не надано.
Отже, наявність на зазначеному рахунку грошових коштів заявника, які надходять на нього від Пенсійного фонду України не може бути виключною підставою для скасування арешту з цього рахунку, оскільки заявник не позбавлений можливості отримувати вказані пенсійні виплати іншим шляхом, зокрема у відділеннях Укрпошти.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 1404-VIII, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Враховуючи вказані вимоги Закону, суд вважає, що заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом у порядку ч. 1 ст. 59 Закону № 1404-VIII щодо зняття арешту з грошових коштів, які перебувають на рахунку, якщо заявник вважає, що на вказані грошові кошти не може бути звернуто стягнення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 258-261, 447-452 ЦПК України, суд
ухвалив:
відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , на постанову приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича про арешт коштів боржника від 08.02.2021, ВП № 64354324.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 26 березня 2021 року.
Суддя О.В.Любчик