Справа № 234/3686/21
Провадження № 2/234/2392/21
про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2021 року Суддя Краматорського міського суду Донецької області Лутай А.М,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів,
22 березня 2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів. Як вбачається з позову ОСОБА_1 просить розірвати договір №б/н від 14.04.2006р, укладений між ним ( ОСОБА_1 ) та АТ КБ «Приватбанк» та стягнути з відповідача на його ( ОСОБА_1 ) користь грошові кошти в сумі 4066,60грн.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що вищевказаний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим його слід залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, виходячи з наступного:
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з чим, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік осіб, що звільнені від сплати судового збору, і споживача до цієї категорії чинною редакцією Закону не віднесено.
Вказаний Закон є спеціальним, редакція ст.5 вищевказаного Закону змінена Законом від 22.05.2015р, тому є пізнішою до редакції п.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач при зверненні до суду, в зв'язку з чим, при колізії правових норм, підлягає застосуванню по визначенню пільг щодо сплати судового збору. А відтак, на час звернення до суду позивач не має пільг, як позивач, на подачу позову в порядку захисту прав споживачів без оплати судового збору.
На підставі узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин вбачається, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.
Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів»), тим самим надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору. Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цих договорів цей закон не може застосовуватись.
Позовна заява не містить посилання на зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує вказані позовні вимоги відповідно до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено згідно із ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908,00 гривень, та 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) - за подання позовної заяви немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, про що повідомити останньому і надати йому строк десять днів для усунення недоліків, а саме сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн за вимоги немайнового характеру та 908,00 грн за вимоги майнового характеру, на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA348999980313171206000005630; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.
У разі якщо у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Лутай А.М.