Справа № 264/485/21
3-зв/264/6/2021
25 березня 2021 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області Штифорук Оксана Вікторівна, за участю секретаря судового засідання Сороки С.В., заявника ОСОБА_1 , адвоката Молчанова Р.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 про відвід судді,
В провадженні Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувають матеріали, які найшли з Відділу поліції №1 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.03.2021 року суддя Кузнецов Д.В. матеріал № 264/485/21 (провадження № 3/264/499/2021) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП об'єднав з матеріалом № 264/483/21 (провадження № 3/264/498/2021) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та постановив розглядати в одному провадженні під єдиним унікальним номером 264/485/21 ( провадження № 3/264/499/2021).
Вказана справа перебуває на розгляді судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Кузнецова Д.В. Розгляд справи призначений на 26.03.2021 року на 14:30 годину.
12.03.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Кузнецова Д.В.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2021 року визначено суддю Штифорук О.В.
Заяву про відвід судді Горнаков А.Ю. мотивує тим, що суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Кузнецов Д.В. в судовому засіданні при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності вчиняє тиск на нього та на його захисника, порушив його право на захист та порушив право його захисника на щорічну відпустку, безпідставно скерував до КДКА Донецької області повідомлення щодо притягнення його захисника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, не вирішив питання про притягнення адвоката ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, чим продемонстрував свою упередженість та не проявив безсторонності, такі дії судді підривають довіру до судової влади, а тому є підставою для відводу.
Розгляд заяви про відвід призначався на 17.03.2021 року на 15:00 годин, але заявник повідомив, що його представник адвокат Молчанов Р.Е. до 24 березня 2021 року включно перебуває у щорічній відпустці, тому просив відкласти розгляд його заяви про відвід відкласти в зв'язку із перебуванням його представника у відпустці. Розгляд заяви був відкладений на 25.03.2021 року, про що були повідомлені учасники справи.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 обставини та доводи, які докладно наведені в заяві, підтримав, наполягав на задоволені своїх вимог.
Представник заявника адвокат Молчанов Р.Е., який діє на підставі договору на захист в адміністративній справі, заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити, в своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в заяві ОСОБА_1 . Також вважає, що допуском до участі у судовому засіданні 18.03.2021 року адвоката Довженко В.І., суддя порушив норми процесуального права, оскільки на той час право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 було зупинено. Все це викликає сумнів в неупередженості судді, підриває довіру до судової влади та є підставою для відводу.
Особа, якій заявлено відвід - суддя Кузнецов Д.В. в судове засідання не з'явився, пояснень не подавав.
Особи, які беруть участь в розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_4 та її представник Довженко В.І. про розгляд відводу повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились. ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку подав заяву про розгляд відводу судді Кузнецову Д.В. у його відсутності та у відсутності потерпілої ОСОБА_4 .
Заслухавши заявника, його представника, дослідивши матеріали, додані до заяви про відвід, ознайомившись із матеріалами справи № 264/485/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прихожу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію права та застосувати норми КПК України при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Заявником в якості підстави для відводу зазначено, що суддя Кузнецов Д.В. вчинив тиск на нього та на його захисника, порушив його право на захист та порушив право його захисника на щорічну відпустку.
Натомість, з матеріалів справи № 264/485/21, яку суд оглянув у судовому засіданні вбачається, що справа призначалась до судового розгляду на 03.03.2021 року в судовому засіданні, яке відбулось 15.02.2021 року в тому числі і за участю адвоката Молчанова Р.Е. Останній був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. Клопотання про те, що захисник Молчанов Р.Е. перебуває у щорічній відпустці з 01 по 24 березня 2021 року включно, надійшло до суду 03.03.2021 року через канцелярію суду, після закінчення судового засідання, та було розглянуто судом в судовому засіданні 18.03.2021 року. В судове засідання 18.03.2021 року заявник надав суду заяву, в якій зазначив, що його захисник Молчанов Р.Е. перебуває у щорічній відпустці, також вказав, що 12.03.2021 року ним заявлений відвод судді Кузнецову Д.В., який призначений до розгляду на 25.03.2021 року. Справу призначено до розгляду на 26.03.2021 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.
Судом не встановлено проявів тиску на заявника та на його захисника, порушень права на захист та порушень прав захисника ОСОБА_2 на щорічну відпустку.
Щодо заявленої заявником підстави для відводу відносно безпідставного скерування до КДКА Донецької області повідомлення щодо притягнення його захисника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності суд зазначає наступне.
Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності регулюється ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
Відповідно до п.п. 4.7.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону до компетенції дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розгляд порушених з цих питань проваджень, прийняття рішень про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Тому твердження заявника про безпідставність направлення до КДКА Донецької області повідомлення щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності є безпідставними, та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Також, суд критично ставиться до тверджень заявника, що не вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України є проявом упередженості та не є проявом безсторонності судді, виходячи з наступного.
Будь-який громадянин України, в тому числі і сам заявник або його захисник, має законне право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, у тому числі й до Національної поліції та до її структурних підрозділів, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа має право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
Тому суд не може прийняти за підставу для відводу твердження заявника, що не вирішення суддею питання про притягнення до кримінальної відповідальності адвоката ОСОБА_3 за ст. 382 КК України може бути підставою для відводу.
Суд також не бере до уваги обставини, на які посилаються захисник Молчанов Р.Е. та заявник ОСОБА_1 , як на підставу для відводу головуючому у справі судді, а саме вчинення суддею порушень норм процесуального закону при здійсненні правосуддя, зокрема щодо допуску до участі в судовому засіданні адвоката Довженка В.І. в той час, коли право на заняття адвокатською діяльністю останнього було зупинено.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді Кузнецова Д.В. не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, чи свідчили про його певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно однієї з сторін у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
Незгода заявника ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Кузнецовим Д.В., в тому числі щодо факту порушення адвокатом Молчановим Р.Е. Правил адвокатської етики, не може бути правовою підставою для відводу судді.
Інших доказів допущення суддею Кузнецовим Д.В. будь - яких дій, що могли б викликати сумнів у його неупередженості чи необ'єктивності при розгляді адміністративної справи суду не надано, а тому заява про відвід судді Кузнецова Д.В. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Кузнецова Д.В. у справі № 264/485/21 (провадження № 3/264/498/2021) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Штифорук