Єдиний унікальний номер: 223/323/21
Провадження номер: 2-о/223/47/2021
25 березня 2021 року місто Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі:
судді Луньової О.Г.
секретар Буцька С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту народження дитини. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що його донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі в м. Донецьку Донецької області, про що було видано медичне свідоцтво про народження № 106 від 14.05.2020 року. Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відмовлено в державній реєстрації народження дитини та видачі свідоцтва про народження, у зв'язку з пред'явленням документу, який виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі (хлопчика) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, в м. Донецьку Донецької області, Україна.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав свої вимоги та їх обґрунтування, просив суд встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі (хлопчика) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, в м. Донецьку Донецької області, Україна.
В судове засідання представник заінтересованої особи - Вугледарського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив розглянути справу на розсуд суду.
Суд, дослідивши письмову заяву заявника та письмові пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Частинами 1 та 3 ст. 2 Конституції України визначено, що суверенітет України поширюється на всю її територію, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Статтею 7 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, передбачено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 12.10.1982 року відділом ЗАГС Куйбишевського району м. Донецька (а.с.9).
Відповідно до копії обмінної карти ОСОБА_2 під час вагітності перебувала на обліку та проходила медичні обстеження в лікарнях м. Донецька Донецької області (а.с.14-21).
Суд під час вирішення питання щодо оцінки доказів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Суд вважає за необхідне враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, "Cyprus v. Turkey"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Відповідно до копії медичного свідоцтва про народження № 106 від 14.05.2020 року, виданого ЦМКЛ № 17, що розташована на території тимчасово непідконтрольній владі України в м. Донецьку Донецької області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила хлопчика вагою 3300 грамів (а.с.13).
Зазначену копію медичного свідоцтва про народження № 106 від 14.05.2020 року суд вважає належним та допустимим доказом по справі, відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України, бере до уваги та оцінює разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи висновки Європейського суду з прав людини.
Відповідно до листа Вугледарського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 180/23/21 від 12.03.2021 року заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації дитини, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 , в зв'язку з пред'явленням документу, який виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.7).
ОСОБА_4 в письмових поясненнях зазначив, що є сусідом заявника. Він бачив доньку заявника - ОСОБА_2 , вагітною, коли вона приїздила до батька. ОСОБА_4 підтвердив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила хлопчика в м. Донецьку Донецької області, про що він дізнався від заявника. Фото хлопчика бачив у телефоні заявника.
ОСОБА_3 в письмових поясненнях повідомив, що є знайомим заявника та бачив доньку заявника - ОСОБА_2 , вагітною. ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_2 народила хлопчика в м. Донецьку Донецької області, про що він дізнався від заявника. Заявник показував фото онука у телефоні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та новонароджена дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України ОСОБА_1 свідоцтво про народження дитини в державних органах України.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про громадянство України», ст. 144 СК України, ст. 258, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, суд,
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі (хлопчика), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, в м. Донецьку Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію рішення після його проголошення негайно направити до Вугледарського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та вручити заявнику.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області О.Г.Луньова