221/1771/21
2-о/221/273/2021
26 березня 2021 року м. Волноваха
Суддя Волноваського районного суду Донецької області Мохов Є.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просив:
- визнати ОСОБА_2 недієздатним;
- встановити опіку над ОСОБА_2 ;
- призначити ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_1 .
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказану заяву необхідно залишити без руху за таких підстав.
Розгляд справ в порядку окремого провадження унормовано врозділі 4 ЦПК України(ст.ст.293 -350-8ЦПК України).
Згідно ст.294 ч.3 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 4 ст.294 ЦПК Українивстановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Крім цього, відповідно до ч.3 ст.296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Одночасно з вимогою про визнання ОСОБА_2 недієздатним, заява містить вимогу про призначення ОСОБА_1 опікуном.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначенийГлавою 6 ЦК Українита Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно ст.55 ЦК Українита п.1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою уразі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Статтею 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно ч.1ст.300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Однак, заявником до заяви не додано подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 . опікуном над ОСОБА_2 , а також доказів того, що заявниця звертвася з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.3 ст.297 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Проте, заявником в супереч ч.3 ст.297 ЦПК Українив заяві не викладено обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, додано копію Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про призначення ОСОБА_2 другої групи інвалідності з дитинства.
Тобто, з заяви, що надійшла до суду, та доданих до неї документів, суд не може однозначно вбачати обставини, які б свідчили про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Вказані документи не містять посилань на психічне захворювання. В даному випадку заявник повинна вказати у заяві обставини та підтвердити їх доказами про те, чи перебуває ОСОБА_2 на обліку з приводу психічного захворювання, з яким діагнозом, чи являється психічне захворювання стійким, хронічним, та чи вказує воно на нездатність ОСОБА_2 усвідомлювати свої дії та керувати ними. Такі обставини можуть підтверджуватись медичними документами, висновками відповідних лікарів тощо.
Крім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подаєтьсядо суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Згідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454,00 гривень.
Згідно ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
В порушення вимог ст. 42 ЦПК України, заявником в заяві не вказана заінтересована особа.
Так як заява не відповідає вимогамстатті 297 ЦПК Українивона підлягає залишенню без руху.
При залишенні заяви без руху, суддя керується положеннями ч.9 ст.10, ст.185 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, так як главами 1 та 2розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК України.
На підставі викладеного вище, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
В зв'язку з наведеним, подана без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних вище недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх неусунення у встановлений судом термін вищевказана заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.133, 175,177,185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.І.Мохов