Справа № 219/15014/18
Провадження №
12 березня 2021 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Медінцевої Н.М.
за участю секретаря Петрейко А.О.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди житла,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди житла, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2004 року. У зв'язку з тим, що в Україні склалася ситуація стосовно введення АТО, то частина населення, у тому числі відповідач виїхала з окупованої території, стала на облік в управління труда та соціального захисту населення м. Бахмут Донецької області. У зв'язку з тим, що вона проживає в іншому місті, з цивільним чоловіком - ОСОБА_5 , то вона тривалий час, через агентство, здавала належну йому квартиру. Так, 07 жовтня 2016 року між нею та відповідачем, через агентство, був укладений договір оренд житла розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності. При укладанні договору оренди належної їй квартири, в договорі було вказано не вірно її прізвище, так як ріелтор знала прізвище її цивільного чоловіка і вважала, що вони перебувають у шлюбі. Але цей договір підписаний нею, на належну їй квартиру у присутності ріелтора ОСОБА_6 . Згідно умов договору оренди передбачений строк оренди житла з 07 жовтня 2016 року по 07 жовтня 2017 року, а також сума орендної, щомісячної плати, яка складає 1000 грн. та комунальні послуги згідно показів лічильника. Перед укладанням договору оренди, відповідач у присутності ріелтора ОСОБА_6 передала їй 2000 грн. - орендна плата за текучий місяць та останній місяць оренди житла, а в подальшому відповідач зобов'язалась щомісяця сплачувати 1000 грн. за оренду житла та надавати кошти для оплати комунальних послуг, передавши їй покази лічильників. У них неодноразово виникали розбіжності, щодо виконання умов договору - несплата текучих щомісячних платежів з орендної плати та сплату комунальних послуг. Відповідач спочатку стверджувала, що вона не може її вигнати з квартири з цих підстав, так як це не передбачено договором, але ці твердження спростовуються розділом 8 договору оренди житла, на що вона деякий час не відповідала на дзвінки. У силу того, що вона як власник несе відповідальність за утримання в належному стані квартири та при оплаті комунальних послуг, вона сплачувала, спочатку послуги на свій розсуд, так як не знала показів лічильника, в подальшому відповідач обіцяла їй кошти компенсувати, як тільки влаштується на роботу, і давала їй покази і продовжувала сплачувати комунальні послуги. Книжки за комунальні послуги знаходились у неї і заповнені її рукою і сплачені нею. Після того, як закінчився строк дії договору оренди - 07 жовтня 2017 року, відповідач їй пояснила, що договір автоматично пролонгований, так як вона за місяць до закінчення дії цього договору письмово її не попередила про звільнення з квартири. Вона неодноразово зверталась до відповідача до цього про звільнення з квартири у зв'язку з порушенням умов договору оренди - розділу 8 «Відповідальність сторін», але відповідач ігнорувала її вимоги. Неодноразово викликала поліцію, яка їй повідомляла, що це цивільно-правові відносини і потрібно звертатися до суду з цього приводу. Приблизно у жовтні подзвонила їй відповідач по справі і заявила щоб вона відремонтувала котел, в квартирі встановлено індивідуальне опалення, але вона відмовилась і пояснила, що це труднощі відповідача, так як вона ним користується і вона повинна його відремонтувати, згідно передбачених умов договору оренди від 07 жовтня 2016 року. Приблизно 20 грудня 2018 року їй зателефонувала відповідач і пояснила, що у зв'язку з тим, що в квартирі холодно із-за несправності котла, вони переїхали в інше місто, ключ від квартири оставили сусідки. В той же день вона звернулася до сусідки, яка спочатку не віддавала їй ключі, а потім, коли вона викликала міліцію і вони приїхали, вона ключі від квартири їй повернула. З даного приводу нею була написана заява і сусідка дала пояснення. Тобто, за період дії договору відповідач їй повинна гроші за оренду житла при щомісячній сумі 1000 грн. за період з 07 жовтня 2016 року по 20 грудня 2018 року за відрахуванням сплаченої суми на почату у розмірі 2000 грн. заборгованість з орендної плати становить 24450 грн. (1000 грн. * 26 місяців 14 днів -2000 гривень). Також відповідач повинна компенсувати витрати сплачені нею за комунальні послуги за період з 07 жовтня 2016 року по 20 грудня 2018 року, згідно комунальних книжок у сумі 29079,21 грн.: за користування водою у сумі 3452,67 грн., за користування світлом у сумі 9928,28 грн., за користування газом у сумі 12656,54 грн., за обслуговування будинку та прибудинкової території у сумі 3041,72 грн. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09 годину 45 хвилин 06 лютого 2019 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні позову, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у позові відмовити в повному обсязі, також представник відповідача зазначила, що договір оренди не модна вважати укладеним, оскільки він укладений між одними особами, а позов подає до суду інша особа.
Будучи допитаною у якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що вона знає відповідача, оскільки їх діти однолітки та разом гуляли, наразі їх родини підтримують дружні відносини, відповідач орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , вони також проживають в тому будинку. Саме з весни 2017 року вони почали підтримувати дружні відносини. Також вона впевнена, що відповідач сплачувала гроші за оренду квартири, оскільки остання двічі просила передати гроші через неї ОСОБА_8 (наскільки їй відомо, що той є співмешканцем позивача), який приїжджав на автомобілі «каліна» синього кольору, гроші були завернуті у конверт, на якому було написано 2300 грн. також їй відомо, що декілька разів відповідач їздила розрахуватися за квартиру, бо просила щоб остання посиділа з її дитиною в той час. В листопаді 2018 року відповідач просила у неї телефон людини по ремонту котлів, оскільки в них зламався котел, проте відремонтувати його не вдалося. Зі слів відповідача відомо, що господарка квартири також збиралася викликати іншого ремонтника. 10 чи 11 грудня 2018 року відповідач зі своєю родиною перестали проживати в орендованій квартирі. Вона за проханням відповідача двічі віддавала конверт з грошима ОСОБА_8 , гроші вона особисто не перераховувала, але одного разу на конверті було написано 2300.
Будучи допитаною у якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вона знає відповідача, оскільки вони проживали на одній площадці по квартирам, відповідач орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з жовтня 2016 року по грудень 2018 року. Їй відомо, що відповідач передавала гроші за оренду житла цивільному чоловікові позивача, котрий приїжджав на автомобілі. Особисто вона гроші не передавала. Відповідач неодноразово займала в неї гроші, щоб оплатити оренду за квартиру та з її слів, відомо, що вони платили 1500 грн. за оренду + комунальні послуги. За поломку котла їй відомо, зі слів її чоловіка, бо він був присутній вдома у відповідача, коли позивач привозила ре монтувальника та яка потім говорила останній сплачувати на 1000 грн. більше за оренду квартири.
Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що він знає відповідача, оскільки вони раніше були сусідами та підтримували дружні відносини. Були випадки коли ОСОБА_2 займала у них гроші для оплати оренди за квартиру, він також був одного разу свідком, як в січні 2017 року, чоловік відповідача - ОСОБА_11 , згидував гроші у файлі чоловіку позивача, який приїжджав на автомобілі «синя калина», ОСОБА_11 йшов на балкон та звідти кидав гроші останньому, однак як той чоловік забирав гроші він особисто не бачив. Одного разу також був свідком, як донька відповідача - ОСОБА_12 , виносила на вулицю гроші за оренду квартири, проте теж особисто не бачив той факт передачі коштів. Зі слів відповідача знає, що позивач постійно підіймала їм вартість орендної плати за житло.
Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_13 суду пояснив, що він є цивільним чоловіком відповідача, вони 13 років проживають разом як одна родина та мають спільних дітей. Орендували квартиру по АДРЕСА_3 , за котру щомісячно платили оренду та за квартплату, спочатку платили 1000 грн. + комунальні послуги, потім 1500 грн. + комунальні послуги. Він особисто передавав гроші чоловікові позивача - ОСОБА_8 , а саме кидав з балкону 5 поверху, гроші в файлі. 3-4 рази донька виносила гроші, весь час забирав їх чоловік позивача. Перестали проживати в тій квартирі, оскільки їм підняли вартість оренди за квартиру, причина чого - вони відмовились сплачувати вартість зламаного котла, котрий прогнив та не підлягав ремонту.
Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_13 суду пояснив, що спочатку в квартирі ніхто не жив, потім здали в оренду відповідачу, при укладанні договору оренди присутні були: він, ріелтор ОСОБА_14 та відповідач, укладали його безпосередньо в тій квартирі. Домовились за 1000 грн. + комунальні послуги, після чого він віддав ключі та як вони заїжджали до квартири він не бачив. За квартиру відповідач сплачувала не регулярно, бо постійно говорила, що вона не вдома, то вони в м. Горлівка, то ще десь. Рази 2-3 приїжджав за грошима, до квартири вони не пускали, гроші були завернуті в конверт з запискою з показаннями лічильників. ОСОБА_2 постійно говорила, що вона після операції та заборгованість по квартирі потім віддасть. 2 рази влітку відповідач особисто приїжджала до них додому, з проханням щоб не виганяли її з квартири та привозила тоді гроші, скільки саме він не пам'ятає. Коли він приїжджав до них за грошима, то чоловік відповідача викидав їх з балкону (завернуті вони були в конверт), одного разу було таке, що їх донька виносила гроші, щоб передавала гроші сусідка він такого не пам'ятає.
Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з копії договору оренди квартири від 07 жовтня 2016 року (а.с.3) вбачається, що ОСОБА_15 та ОСОБА_2 уклали цей договір про те, що остання орендує у ОСОБА_15 квартиру у тимчасове користування, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , строк оренди з 07 жовтня 2016 року по 07 жовтня 2017 року. Орендна плата за оренду вищевказаної квартири зазначена в сумі 1000 грн. + комунальні послуги. Проте з позовом до суду звертається ОСОБА_4 .
Згідно копії договору купівлі-продажу від 09 липня 2004 року ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.8-10).
З копій квитанцій про сплату комунальних послуг (а.с.11-22) вбачається, що за комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 сплачує позивач по справі.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 1 ст. 810 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно ч. 1 ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Приписами ч. 2 ст. 782 ЦК України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Приписами ч. 1 ст. 825 ЦК України передбачено, що наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця затри місяці.
Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.
Відповідно до пункту 3 договору оренди квартири, сума орендної плати складає 1000 грн. + комунальні послуги, проте коли саме відповідач повинна сплачувати цю суму у договорі оренди не зазначено.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Приписами ст. 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за договором наймач (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Проте слід зауважити на той факт, що позивач не надала на протязі усього розгляду справи підтверджуючих та належних доказів того, що ОСОБА_15 і вона це є одна й та ж сама особа, яка має право вимагати від відповідача несплачених коштів за оренду квартири, оскільки квартира дійсно належить позивачу - ОСОБА_4 , але договір оренди укладала ОСОБА_15 і суду не надано доказів що це є одна й теж сама особа, або що позивач довірила цій особі здати в оренду її житло, тобто суду не надано беззаперечних доказів того, що позивач має право просити стягнути з відповідача заборгованість за оренду квартири саме у тій сумі яка зазначена в договорі оренди і саме з підстав цього договору і тому саме з цих підстав суд відмовляє у позові.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії », від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 05 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД ( MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України не підлягають також і стягненню з відповідача понесені судові витрати позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 89, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 638, 782, 810-815 ЦК України, суд,
У задоволені позовних вимог ОСОБА_4 , місце проживання якої: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання якої: АДРЕСА_5 , про стягнення заборгованості за договором оренди житла на загальну суму 53529,21 грн. - відмовити.
Повний текст рішення суду виготовлено 22 березня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя