Справа № 219/52/21
Провадження № 3/219/710/2021
25 березня 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 177-2 ч.1 КпАП України,
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0743 від 23 грудня 2020 року, який складений старшим оперуповноваженим з особливих справ майором податкової поліції Мартиновим С.В., 23.12.2020 року на території ринку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено систематичне здійснення реалізації ОСОБА_1 фальсифікованих тютюнових виробів, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Згідно ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП), у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення - це документ, складений на відповідному бланку з неухильним дотриманням вимог щодо процедури та об'єму заповнення, який містить склад інкримінованого особі діяння (адміністративного правопорушення), та в межах якого судом розглядається справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КпАП України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Автор протоколу зазначив про систематичне здійснення реалізації ОСОБА_1 фальсифікованих тютюнових виробів в порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Диспозиція статті 177-2 КпАП України передбачає відповідальність: за ч.1 за виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; за ч.2 за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони здоров'я населення та у сфері державного регулювання виготовлення та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» фальсифікована продукція - це продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Проте, у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 177-2 КпАП України вказано про систематичне здійснення реалізації ОСОБА_1 фальсифікованих тютюнових виробів, хоча ч.1 ст. 177-2 КпАП України передбачає відповідальність за виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Крім того, автором протоколу не зазначено які саме тютюнові вироби, у якій кількості та не наданого жодного доказу на підтвердження того, що вилучені предмети є фальсифікованими (висновок експертизи тощо).
Крім того, систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 0743, який складений старшим оперуповноваженим з особливих справ майором податкової поліції Мартиновим С.В., не відображена систематичність та регулярність дій ОСОБА_1 по здійсненню реалізації фальсифікованих тютюнових виробів.
Згідно з Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.
Між тим, матеріали справи не містять будь-яких даних, які б можна було визнати належними та допустимими доказами щодо реалізації ОСОБА_1 саме фальсифікованих тютюнових виробів, у чому полягає фальсифікація тютюнових виробів, кому були реалізовані фальсифіковані тютюнові вироби, кому вони належать, хто є свідками.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).
Тобто, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.177-2 КпАП України передбачає встановлення наміру особи здійснити продаж фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів іншим особам за плату.
Отже, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих тютюнових виробів.
Фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі відносно ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч.1 статті 177-2 КпАП України та не містить таких обов'язкових ознак об'єктивної сторони даного правопорушення. Викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення щодо систематичної реалізації фальсифікованих тютюнових відповідає диспозиції ч.2 ст. 177-2 КпАП України, а не ч.1.
Вище зазначені недоліки, допущені при складанні та оформленні адміністративного матеріалу позбавили суд можливості здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення, як цього вимагає ст. 245 КУпАП.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2021 року адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 177-2 ч.1 КпАП України був повернутий для додаткового оформлення Головному управлінню Державної податкової служби України у Донецькій області.
Вказаний адміністративний матеріал був направлений до суду після доопрацювання, однак недоліки, які були зазначені в постанові суду так і не були усунуті.
Старшим оперуповноваженим з ОВС 4-го відділу УОЗ на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області майором податкової поліції Мартиновим С.В. до суду наданий рапорт, згідно якого повідомлено, що ним під час здійснення відпрацювання території обслуговування на предмет виявлення та протидії злочинам у сфері боротьби із незаконним обігом підакцизних товарів 23.12.2020 року було встановлено факт зберігання та реалізація фальсифікованих тютюнових виробів різних торгових марок, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка на території ринку за адресою: АДРЕСА_2 . За результатом відпрацювання 23.12.2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 177-2 КУпАП із змінами та доповненнями. 28.12.2020 року матеріали про адміністративне правопорушення № 0743 супровідним листом за №5405/10/05-97-13 скеровані до Артемівського міськрайонного суду для прийняття відповідного рішення, 04.02.2021 року вказані адміністративні матеріали повернулися із зазначеного суду для дооформлення. В постанові суду було вказано, що в адміністративних матеріалах відсутня інформація щодо здійснення систематичної реалізації фальсифікованих тютюнових виробів ОСОБА_1 . Вважав, що зазначена інформація міститься в поясненні ОСОБА_1 (останній повідомив що реалізовував вказані тютюнові вироби в кількості 100-200 пачок в день). Також в постанові суду зазначено про відсутність доказів з приводу підробки вилучених тютюнових виробів у ОСОБА_1 , зазначив, що згідно доступної отриманої інформації з офіційного сайту https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark марки акцизного податку, якими марковані вищевказані тютюнові вироби жодним органом не видавалися про що свідчить їх невідповідність.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення № 0743 від 23 грудня 2020 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.177-2 ч.1 КУпАП.
Оскільки суд не має право самостійно збирати докази по справі, які підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, оцінивши надані суду докази, вважає за необхідне провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 177-2 ч.1, 268, 283, 284 КпАП України, суд,
постановив:
закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 177-2 ч.1 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О. М.Лапченко