Справа № 127/18736/20
Провадження 2/127/3022/20
25 березня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі: Мутовкіній В.І.,
за участю представника позивача - адвоката Вітюка В.В.,
представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Бурмагіна О.О. , Попова А.С.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката М.-М. Найєма,
представника відповідача громадської організації «ТОМ 14» - адвоката Воробйова Є.Л.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , громадської організації «ТОМ 14» про захист честі, гідності і ділової репутації,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.
У підготовчому засіданні 25.03.2021 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Бурмагіним О.О. подано клопотання про призначення психолого-лінгвістичної експертизи, проведення якої доручити експерту психологу ОСОБА_4 . Необхідність проведення судової експертизи зумовлена тим, що відповідач не довіряє наданому позивачем ОСОБА_3 висновку експертного дослідження від 28.07.2020 за результатами проведення комплексного психолого-лінгвістичного дослідження, проведеному експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Попов А.С., представник відповідача ОСОБА_2 адвокат М.-М. Найєм, представник відповідача громадської організації «ТОМ 14» адвокат Воробйов Є.Л. підтримали заявлене клопотання з підстав, зазначених у ньому.
У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Вітюк В.В. заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки підготовче провадження у справі триває більше 5 місяців, відповідач за цей час мав змогу надати суду готовий висновок експерта. Просив суд у разі призначення експертизи не доручати його проведення психологу ОСОБА_4 , оскільки має сумніви в його об'єктивності, адже той співпрацює із відповідачами, до матеріалів справи уже залучений наданий ним висновок з іншого питання.
Заслухавши думки та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, клопотання, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи, оскільки для дослідження обставин, які входять до предмета доказування, необхідні наявні у експерта спеціальні знання у відповідній галузі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.
При цьому, предметом спору є висловлювання, яке було поширено ІНФОРМАЦІЯ_1 в програмі «Наші гроші» УouTube каналі на веб-сайті https://bihus.info/ ( ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27 по 29 хвилину відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 )», слова наступного змісту: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» передають на його заводи. До групи входять: зам. секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони Олег Гладковський...».
Позивач у справі посилається на те, що ця інформація є негативною та такою, що порушує його особисті немайнові права: презумпцію невинуватості, право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Відтак, для правильного вирішення справи по суті є необхідність у визначенні того, чи містить зазначений вище фрагмент програми «Наші гроші» фактичні твердження або оціночні судження, тобто заявлене клопотання не виходить за межі предмету доказування.
У матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження №19079/19080/20-61 від 28.07.2020, однак у сторони відповідача він викликає сумніви, оскільки виготовлений на замовлення позивача, використані не загальновідомі методики, експерти не попереджались про кримінальну відповідальність.
У зв'язку із необхідністю забезпечення справедливого та неупередженого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, враховуючи підвищену увагу суспільства до розгляду даної справи, дотримуючись балансу між інтересами сторін, враховуючи складність справи, особливості предмета спору, значення розгляду справи для сторін, з метою виключення сумнівів сторін в зацікавленості експертів, суд вважає за можливе призначити у даній справі експертизу для встановлення того, чи було за своєю суттю спірне висловлювання фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Перелік видів (підвидів) експертиз та орієнтовний перелік вирішуваних питань визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі - Інструкція).
Так, питання: «Чи є висловлювання фактичним твердженням або оціночним судженням?» за своїм змістом вирішується при проведенні семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення (п.2.1.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Семантико-текстуальна експертиза писемного мовлення є підвидом лінгвістичної експертизи мовлення, яка у свою чергу відноситься до криміналістичних (п. 1.2.1. Інструкції).
Разом із тим, у даному випадку обидві сторони посилаються на те, що для з'ясування вказаного вище питання слід взяти до уваги також психологічний аспект.
Комплексні психолого-лінгвістичні дослідження охоплюють експертні ситуації, пов'язані із встановленням змістовних характеристик тексту та психологічних характеристик мовленнєвої поведінки учасників комунікативної взаємодії задля з'ясування особливостей спрямованості повідомлюваної інформації. З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження застосовуються знання з різних експертних галузей - лінгвістики (аналіз особливостей мовлення та змістових характеристик текстів)і психології (особливості поведінки учасників комунікативної дії), що дозволяє більш докладно і ретельно вивчати текстові та аудіо- і відеоматеріалів у різних аспектах.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Таким чином, суд погоджується із сторонами та вважає, що у даній справі слід призначити саме комплексну психолого-лінгвістичну експертизу.
Разом із тим, за правилами п.3 ч.1 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
За диспозицією вказаної статті суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно лише в тому випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо цього питання. При цьому, факт заперечення однією зі сторін щодо проведення експертизи установою/експертом, заявленою іншою стороною є визначальним. В такому випадку суд, дотримуючись балансу між інтересами сторін, враховуючи складність справи, особливості предмета спору, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями (ст. 11 ЦПК України) визначає відповідного суб'єкта проведення експертизи самостійно. Суд, ухвалюючи відповідне рішення з процесуального питання чи по суті, повинен дотримуватися положень та принципів діючого процесуального законодавства.
У даній справі між сторонами не досягнуто згоди щодо доручення проведення експертизи конкретному експерту чи експертній установі, адже представник позивача заперечив щодо доручення експертизи психологу ОСОБА_4 .
Відтак, суд повинен визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» ( в редакції чинній на час проведення експертизи) виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Таким чином, враховуючи, що у справі необхідно провести комплексну психолого-лінгвістичну експертизу, частина якої за своєю суттю відноситься до криміналістичних, суд повинен обрати саме державну спеціалізовану установу.
Оскільки у матеріалах справи уже міститься висновок, підготовлений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), суд вважає за доцільне проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Призначення саме судової експертизи з попередженням експертів про кримінальну відповідальність з урахування відносин, що склались між сторонами, у даній справі є необхідним та сприятиме встановленню дійсних обставин справи, не викликаючи сумніви сторін щодо достовірності здобутих результатів дослідження.
Суд вважає за необхідне для проведення експертизи надати в розпорядження судових експертів матеріали цивільної справи, диск із звукозаписом підготовчих засідань.
Згідно з п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України).
Отже, зупинення провадження у справі не буде мати наслідком порушення розумних строків розгляду справи, а лише приведе до повного, об'єктивного та всебічного розгляду даної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81, 103, 104, 109, 112, 252-253, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бурмагіна Олександра Олександровича задовольнити частково.
Призначити у справі комплексну судову психолого - лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8а), яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України та на вирішення яких поставити наступне запитання: поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 в програмі «Наші гроші» УouTube каналі на веб-сайті https://bihus.info/ ( ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27 по 29 хвилину відеосюжету в матеріалах журналістського розслідування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 )», слова наступного змісту: «Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» передають на його заводи. До групи входять: зам. секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони ОСОБА_5 ...» є фактами чи оціночними судженнями?
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .
Надати експертам матеріали цивільної справи для огляду та дослідження.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 26 березня 2021 року.
Суддя