Справа № 127/7477/21
Провадження 2/127/1318/21
26 березня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.п.2,9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно з п.16 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Разом з тим, позивач в позовній заяві ціну позову (вартість спірної квартири) не зазначив.
Суд вважає, що у випадку, якщо у позивача виникають труднощі з визначенням ціни позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна, позивач не позбавлений можливості провести експертну оцінку такого майна, за результатами якої позивач може визначити вірну ціну позову та, відповідно, сплатити судовий збір в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно п.1 ч.1 ст.4 зазначеного Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, позивач додав до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 908 гривень як за позовну заяву немайнового характеру, що суперечить вимогам Закону України «Про судовий збір».
Для усунення вказаних недоліків позивачу слід подати до суду позовну заяву в новій редакції із зазначенням ціни позову, що відповідатиме дійсній (ринковій) вартості спірної квартири з наданням суду доказів такої вартості (дослідження/експертизи), та документ про сплату судового збору в сумі, яка ставить різницю між 1% ціни позову (дійсної вартості квартири) та сплаченої ним суми судового збору.
Суд враховує те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, однак вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що органом місцевого самоврядування, уповноваженим представляти інтереси територіальної громади, є саме відповідна рада, а не її структурний підрозділ.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому п'ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання позивачем ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 175,177, 185, 258-261 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання права власності - залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання позивачем даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу, що не перешкоджатиме повторному зверненню до суду з позовною заявою.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: