23 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4534/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №160/4534/20 за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року адміністративний позов повернуто позвиачеві.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Разом з апеляційною скаргою позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій заявник просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки судовий збір перевищує 5% розміру його годового доходу.
Суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звернулась з відповідним клопотанням.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано до суду копію довідки Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01 лютого 2021 року №1023 про те, що йому як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи щомісячно сплачується компенсація у розмірі, станом на грудень 2020 року становить 34,75 грн. та 1992,76 грн.
Суд зазначає, що надана позивачем копія довідки від 01 лютого 2021 року №1023 містить лише інформацію стосовно сум допомоги, призначеної позивачу як особі, що доглядає за особою з інвалідністю І групи, та не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Відтак, позивачем не підтверджено, що його річний сукупний дохід складається лише з виплат, наведених у довідці від 01 лютого 2021 року №1023, а судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі перевищує 5% сукупного річного доходу позивача.
Отже, апеляційна скарга позивача подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка за подання апеляційної скарги становить 2102,00грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.
Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом_____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі___ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу подано із порушенням строку встановленого ст. 295 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, позивач оскаржує ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року.
Копію оскаржуваної ухвали скаржник отримав 21 вересня 2020 року.
Однак з апеляційною скаргою звернувся лише 23 лютого 2020 року, тобто після спливу п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини.
В свою чергу залишення без руху попередньоподаних апеляційних скарг у зв'язку з їх недоліками та повернення таких апеляційних скарг апелянту у зв'язку з не усуненням недоліків не є поважними підставами для поновлення строку при повторних зверненнях. Повернення апеляційної скарги заявнику через її невідповідність вимогам КАС України, зокрема, з причин не підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, свідчать про суб'єктивні причини пропуску строку, такі причини не можуть бути визнані судом поважними.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 298 КАС України).
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду: оригінал документу про сплату судового збору, надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) підстав для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №160/4534/20 наведені ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №160/4534/20 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Чепурнов