25 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9739/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року (суддя Конєва С.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 01.12.2020 року) у адміністративній справі №№160/9739/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, суд, -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 26.02.2020 року на підставі довідки про суддівську винагороду від 24.02.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області за №Б-с-367; скасувати рішення відповідача від 04.03.2020 року №1277/03.12-11 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суді у відставці; зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 82% грошового утримання працюючого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду від 24.02.2020 року за №Б-с-367, виходячи з розміру 136209,60 грн., в тому числі: посадовий оклад - 75672 грн., доплати за вислугу років (80%) - 60537,60 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 7567,20 грн., починаючи з 18.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 26.02.2020 року на підставі довідки про суддівську винагороду від 24.02.2020 року, виданої ТУ ДСА України в Дніпропетровській області за №Б-с-367; скасовано рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, прийняте у формі повідомлення №1277/03.12-11 від 04.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного утримання судді у відставці; зобов'язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% грошового утримання працюючого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за довідкою ТУ ДСА України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду від 24.02.2020 року за №Б-с-367, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось ГУ ПФ України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. На думку апелянта питання щодо відсоткового розміру грошового утримання для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватися після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Апелянт зазначав, що суд втрутився в дискреційні повноваженні відповідача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України від 16.10.2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено пункти 22, 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.016 року №1402-VIII «По судоустрій і статус суддів»). Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами. Відповідно до довідки ТУ ДСА України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 24.02.2020 року №Б-с-367, станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 136209,60 грн., у тому числі посадовий оклад 75672 грн., доплата за вислугу років (80%) - 60537,60 грн. Суд врахував, що стаж на посаді судді складає 23 роки 07 місяців 21 день, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% щомісячної суддівської винагороди працюючого судді.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці.
Встановлено, що 29.07.2016 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Стаж на посаді судді складає 23 роки 07 місяців 21 день, що не оспорюється відповідачем.
Встановлено, що ОСОБА_1 26.02.2020 року звернувся до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку №Б-с-367 від 24.02.2020 року, видану ТУ ДСА України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 18.02.2020 року.
З вищевказаної довідки вбачається, що станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 136209,60 грн., у тому числі посадовий оклад 75672 грн., доплата за вислугу років (80%) - 60537,60 грн.
Встановлено, що листом відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, оформленим в формі повідомлення від 04.03.2020 року за №1277/03.12-11 ОСОБА_1 було повідомлено що питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці знаходиться на розгляді у Міністерстві соціальної політики України та після надходження рішення ОСОБА_1 буде повідомлено додатково, а тому провести перерахунок пенсії немає законних підстав.
Суд зазначає, що у період з 04.03.2020 року по 17.08.2020 року (дата звернення ОСОБА_1 ) відповідачем не було надано будь-якої додаткової відповіді на його звернення від 26.02.2020 року, а сама відмова у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка оформлена у формі повідомлення відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 04.03.2020 року за №1277/03.12-11 є необґрунтованою відповідно до законодавства.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів відповідно до п.4 ч.6 ст.126 Конституції України.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантії недоторканості, а також набуття прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить, 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктами 22 та 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вище вказаного Закону було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів». До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України від 16.10.2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», (набрав чинності 07.11.2019 року), виключено пункти 22, 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, вище вказаним Законом було ліквідовано різницю отримання суддівської винагороди, яка залежала від проходження суддею кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до п.24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» розмір посадового окладу судді становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до п.25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України та ч.1 ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняються від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Конституційний Суд України вказував, що судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятипятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному у Законі України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Запровадження згідно із положенням п.25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч.1 ст.126 Конституції України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Конституційний Суд України зазначав, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, який отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус судді та гарантії їх незалежності.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні справи враховує, що у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу.
Таким чином, 18.02.2020 року своїм рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними норми Закону, який по різному регулював питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження суддею кваліфікаційного оцінювання та терміну праці на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо судді відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, якому було призначено щомісячне довічне грошове утримання по Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, перерахунок, який просить здійснити позивач ОСОБА_1 , обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, а тому позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 року №Б-с-367 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та зміна окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач не заперечував проти правильності вказаних у довідці ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 року №Б-с-367 розмірів посадового окладу, доплати за вислугу років, зазначав лише що суддям у відставці, за зверненнями до 18.02.2020 року перерахунок було проведено з 01.01.2020 року, виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453 «Про судоустрій і статус суддів», автоматичне проведення перерахунку щомісячного грошового утримання, про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України №2-р/2020 буде розглянуто при збільшенні розміру суддівської винагороди після набрання чинності цим Рішенням виключно на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, тобто відповідач не заперечував проти такого перерахунку, а його відмова є безпідставною, що суд оцінює критично.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Відповідач не оспорює розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Щодо передчасності прийняття рішення судом першої інстанції стосовно перерахунку пенсії позивачу у розмірі 82% ставки від суддівської винагороди, суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративний суд, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинен застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці, оскільки кожна особа має право на ефективний засіб юридичного захисту, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснюють офіційні повноваження. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження відповідача про те, що питання щодо відсоткового розміру грошового утримання для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватися після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок оскільки вони є невід'ємними.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст.242 та ч.3 ст.291 КАС України використовує висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), яка набрала законної сили 07.08.2020 року.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року у адміністративні справі №160/9739/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова