25 березня 2021 р. м. Дніпросправа № 160/3248/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. в адміністративній справі №160/3248/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОУНАРТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. задоволено позов ТОВ "СТОУНАРТ".
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 09 березня 2021 р. подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженого рішення проголошено у відкритому судовому засіданні 15 жовтня 2020 р. (а.с.190, т.1). Повний текст рішення складений 26.10.2020 (а.с. 195, т.1). Копію рішення скаржник отримав 24 листопада 2020 р. (а.с. 204, т. 1).
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 09 березня 2021 р., тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня отримання повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Скаржник в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що першу апеляційну скаргу було подано в межах встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку, проте, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, не мало можливості виконати вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 р., якою апеляційну скаргу було залишено без руху.
Здійснивши аналіз наведених скаржником доводів, суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження № К/9901/64727/18), і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Перша апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у зв'язку з несплатою судового збору на виконання ухвали суду від 18 січня 2021 р. Копію цієї ухвали скаржник отримав 24 лютого 2021 р. Проте, вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду лише 09 березня 2021 р., допустивши, на думку суду, необґрунтоване зволікання.
На підставі викладеного суд вважає, що наведені скаржником підстави не можуть вважатись поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Згідно статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, заявнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, надавши суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 р. в адміністративній справі №160/3248/20 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили 25 березня 2021 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай