Справа № 369/13246/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5254/2021
Головуючий у суді першої інстанції: Усатов Д.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
26 березня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 300грн., щомісячно, починаючи з 12.11.2020рокудо досягнення ним 23 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 02 березня 2002 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі.
Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.03.2005 року, шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2005 року, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця і до досягнення сином повноліття.
Позивач зазначає, що зІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 навчається у Національному авіаційному університеті за спеціальністю «Інформаційні системи та технології», враховуючи те, що син навчається на денній формі навчання у навчальному закладі, у нього немає ніякого джерела доходів, вважає,що він потребує матеріальної допомоги.
Позивач наголошує, що працює, але має невеликий заробіток, її витрати на навчання сина складають 2200,00 грн. на місць, проте добровільної згоди з приводу матеріального утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, між сторонами не досягнуто, в зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнутоз ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу),починаючи стягнення з 21 жовтня 2020 року до досягнення ним 23 років та не довше ніж до закінчення навчання.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Допущенонегайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду від 29 січня 2021 року та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на повнолітнього сина, що продовжує навчання у розмірі 1083,33 грн., вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач звернулась до суду з позовом і самостійно вибрала спосібзахисту свого права, а саме стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3300 грн., натомість суд першої інстанції приймаючи рішення про стягнення з відповідача 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), чим порушив правові норми, самостійно на власний розсуд змінив предмет позову та фактично перебрав на себеправа позивача щодо визначення способу стягнення аліментів.
Зазначає, що згідно Договору 20-1/ОФ-723 про навчання від 07.09.2020 року, вартість навчання за 4 роки (48 місяців) становить 104 000,00 грн., відповідно сума витрат на навчання за 1 місяць складає 2 166,67 грн., ОСОБА_3 вказала, що витрати на навчання сина складають 2200 грн. на місяць, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3 300 грн. не підтверджені доказами.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2005 р., стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця і до досягнення сином повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з01.09.2020 року навчаєтьсяу Національному авіаційному університеті за спеціальністю «Інформаційні системи та технології»на денній формі навчання у навчальному закладі, не має ніякого джерела доходівта потребує матеріальної допомоги.
Згідно договору 20-1/ОФ-723 про навчання від 07.09.2020 року ОСОБА_2 є студентом І курсу очної форми навчання Національного авіаційного університету, спеціальність «Інформаційні системи та технології».
Відповідно до п. 3.1. загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання на момент укладення договору становить 104 000,00 грн.
Термін навчання за даним договором складає 4 роки.
Судом встановлено, що відповідач постійного місця роботи не має, проте будь-яких доказів на підтвердження свого матеріального стану не надав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 навчається на стаціонарній формі у навчальному закладі, та не має змоги працевлаштуватися та отримувати дохід самостійно, стипендію не отримує, а тому, у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.
Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
Так, ч.1 ст.198 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до положень ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Отже, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, який може надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, що продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує такої допомоги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Разом з цим, визначаючи аліменти в розмірі ј частки від заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, має на утриманні ще одну малолітню дитину, а також те, що позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 3300 грн. При цьому, позивач в позовній заяві зазначила, що несе витрати на навчання повнолітнього сина щомісяця у розмірі 2200 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що за відсутністю у відповідача постійного місця роботи, а відтак, і постійного заробітку, доцільніше визначити розмір аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що за Договором 20-1/ОФ-723 про навчання від 07.09.2020 року, вартість навчання за 4 роки (48 місяців) становить 104 000,00 грн., а тому сума витрат на навчання за 1 місяць складає 2 166,67 грн., а відтак, відповідач погоджується на виплату аліментів у розмірі 1083 грн. 33 коп., оскільки оплата за договором про надання осітньої послуги здобувачу ( ОСОБА_4 ) не є аліментами на утримання повнолітнього сина відповідача, який продовжує навчання, а є додатковими витратами позивачки, які вона понесла при укладанні зазначеного договору.
Також колегія суддів не може прийняти до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач витрачає на навчання сина 2200 грн. щомісяця, а тому відповідач має сплачувати, принаймні половину від цієї суми, оскільки, аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, складається не тільки з витрат на навчання (за Договором про навчання), а і з вартості навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина/доньки, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання він/вона не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Приймаючи до уваги, що відповідач не має постійного місця роботи, має іншу сім'ю і на його утриманні перебуває малолітня дитина, враховуючи принцип рівності обов'язків батьків щодо утримання дітей і засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів з урахуванням цих обставин підлягає визначенню у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 грн. щомісячно, починаючи з 21.10.2020 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, ніж до 23-х років.
Такий розмір аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості, буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року скасувати, прийняти нову постанову наступного змісту.
Позовну заяву ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 21.10.2020 року і до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до 23-х років.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді