Справа № 761/5443/14-ц Головуючий у суді І інстанції Волошин В.О.
Провадження № 22-ц/824/155/2021 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
24 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Приходька К.П., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи її тим, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року було видано виконавчі листи № 2-2753/11 від 16 грудня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованості на суму 6 133 738,08 грн, витрат з оплати судового збору у розмірі 1 700 грн та витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Вказані виконавчі документи до виконання не пред'являлися.
Постановою Правління Національного Банку України (далі - НБУ) від 10 лютого 2009 року № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «КБ «Надра» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10 лютого 2009 року до 10 лютого 2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2009 року; згідно з постановою Правління НБУ від 5 серпня 2009 року № 452 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11 серпня 2009 року до 10 лютого 2010 року, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених НБУ.
В період роботи тимчасової адміністрації був проведений значний обсяг заходів щодо реструктуризації дебіторської та кредиторської заборгованості банку, кризові явища в економіці зумовили зростання неплатежів за кредитними договорами, в результаті чого збільшилась кількість судових справ щодо стягнення заборгованості. Водночас кризові явища в банківській сфері та фінансові труднощі з якими зіткнулося ПАТ «КБ «Надра» в цей період зумовили значне звільнення працівників банку, у тому числі й серед юристів юридичного департаменту, в результаті чого контроль за юридичним супроводом судових справ був значно послаблений. Вказане підтверджується наказом голови Правління ПАТ «КБ «Надра» № 674 від 27 грудня 2012 року щодо проведення службового розслідування по факту виявлення під час проведення повторної інвентаризації справ в сейфах управління претензійно-позовної роботи по кредитам із забезпеченням ДПАРБ ПАТ «КБ «Надра» виконавчих листів, строк пред'явлення до виконання яких минув, та рішень судів, по яким виконавчі листи представниками банку не отримувались. За результатами службового розслідування було звільнено начальника відділу супроводження виконання судових рішень управління претензійно-позовної роботи по кредитам із забезпеченням ДПАРБ ПАТ «КБ «Надра» Коваленка О.Ф .
Також причиною пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання є велика кількість справ за позовами ПАТ «КБ Надра», що знаходилися в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва. Оскільки зазначений суд здійснював видачу рішень та виконавчих листів для юридичних осіб лише по четвергам з 9-00 до 16-00 год та для однієї юридичної особи не більше трьох виконавчих листів без їх надсилання поштою, то вказане утруднило їх отримання та подальше виконання.
З наведених вище підстав заявник просив суд визнати поважними причин пропуску строку на пред'явлення виконавчих листів № 2-2753/11 від 16 грудня 2013 року до виконання та поновити цей пропущений строк.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року заяву ПАТ «КБ «Надра» задоволено.
Поновлено ПАТ «КБ «Надра» пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, виданих Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 2-2753/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року у справі № 2-2753/11 набрало законної сили 20 травня 2011 року, а виконавчі листи на його виконання були отримані представником банку лише 16 грудня 2013 року, тобто поза межами строку пред'явлення їх до виконання, тому заявник був позбавлений можливості пред'явити вказані виконавчі листи до виконання у встановлений законом строк.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, боржник ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви банку відмовити.
Як на підставу своїх вимог посилається на те, що при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання судом не було враховано відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивної неможливості стягувача своєчасного отримання в суді виконавчих листів по даній справі. Протягом двох з половиною років нічого не заважало стягувачу реалізувати своє право на отримання виконавчих листів, тоді як із заявою про поновлення строку пред'явлення їх до виконання представник стягувача звернувся до суду вже після закінчення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання. Боржник вправі очікувати на позитивні для нього наслідки у зв'язку з простроченням кредитора під час виконання зобов'язання, а кредитор має прикласти максимум зусиль для реалізації свого права стягнення в межах визначених законом строків у відповідності до приписів законодавства. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, на зазначене уваги не звернув, своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для задоволення заяви стягувача належним чином не мотивував та дійшов необгрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 грудня 2020 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року та визнано особами, які звернулися з апеляційною скаргою, вказаних боржників.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 березня 2021 року залучено правонаступника ПАТ «КБ «Надра» - товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» (далі - ТОВ «Девелоп Фінанс») до участі у справі за заявою ПАТ «КБ «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Девелоп Фінанс» - Савінський К.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 грудня 2013 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року ПАТ «КБ «Надра» було видано два виконавчі листи № 2-2753/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованості у сумі 6 133 738,08 грн, витрат з оплати судового збору у розмірі 1 700 грн та витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 10 лютого 2009 року № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «КБ «Надра» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10 лютого 2009 року до 10 лютого 2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 10 лютого 2009 року до 10 серпня 2009 року; а згідно з постановою Правління НБУ від 5 серпня 2009 року № 452 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11 серпня 2009 року до 10 лютого 2010 року.
12 лютого 2014 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до судуіз заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «КБ «Надра» пропущено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, у зв'язку з чим дійшов висновку про поновлення такого строку.
Однак із таким висновком повністю погодитися не можна.
Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року в справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
За змістом статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на момент видачі виконавчих листів (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої, пункту 1 частини другої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частиною 2 статті 22 Закону № 606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Отже, за загальним правилом, встановленим Законом № 606-XIV, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Частиною першою статті 371 ЦПК України 2004 року передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Зазначене право стягувача також було закріплено у частині другій статті 24 Закону України № 606-XIV.
З наведеного слідує, що підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року у справі № 2-2753/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості набрало законної сили 20 травня 2011 року.
Таким чином, граничним строком звернення вказаного рішення до примусового виконання було 20 травня 2012 року, втім виконавчі листи на підставі цього судового рішення були видані представнику банку за його зверненням лише 16 грудня 2013 року, тобто більше ніж через півтора року після спливу строку пред'явлення їх до виконання.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ПАТ «КБ «Надра» посилалося на те, що в період роботи тимчасової адміністрації був проведений значний обсяг заходів щодо реструктуризації дебіторської та кредиторської заборгованості банку, а кризові явища в економіці зумовили зростання неплатежів за кредитними договорами, в результаті чого збільшилась кількість судових справ щодо стягнення заборгованості. При цьому кризові явища в банківській сфері та фінансові труднощі, з якими зіткнулося ПАТ «КБ «Надра» в цей період зумовили значне звільнення працівників банку, у тому числі й серед юристів юридичного департаменту, в результаті чого контроль за юридичним супроводом судових справ був значно послаблений.
Разом з тим, зазначені посилання заявника є суб'єктивною обставиною для вирішення питання поновлення пропущеного строку та не являються належним доказом того, що перешкоджало його уповноваженим представникам при достатній обачності та підконтрольності звернутись до суду протягом року з моменту набрання законної сили судовим рішенням про стягнення кредитної заборгованості із заявою щодо видачі виконавчих листів та їх подальшого пред'явлення до виконання.
У своїй заяві ПАТ «КБ «Надра» вказувало, що за результатами службового розслідування, призначеного наказом голови Правління ПАТ «КБ «Надра» № 674 від 27 грудня 2012 року щодо факту виявлення під час проведення повторної інвентаризації справ в сейфах управління претензійно-позовної роботи по кредитам із забезпеченням ДПАРБ ПАТ «КБ «Надра» виконавчих листів, строк пред'явлення до виконання яких минув, та рішень судів, по яким виконавчі листи представниками банку не отримувались, було звільнено начальника відділу супроводження виконання судових рішень зазначеного управління Коваленка О.Ф .
Проте зазначені обставини відхиляюся колегією суддів як безпідставні, адже за змістом наказу директора Департаменту управління персоналом ПАТ «КБ «Надра» № 822-п звільнення заступника начальника відділу - начальника сектору супроводження виконання судових рішень Київського регіону відділу претензійно-позовної роботи регіональної мережі управління претензійно-позовної роботи по кредитам із забезпеченням ДПАРБ ПАТ «КБ «Надра» Коваленка О.Ф. відбулось саме за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України 26 жовтня 2012 року, тоді як наказ про проведення службового розслідування № 674 було видано 27 грудня 2012 року і стосувався він начальника вказаного вище управління Васильєвої Т.С .
В будь-якому випадку не є поважною причиною пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання недосконалість роботи юридичних відділів заявника та неналежне виконання своїх службових обов'язків його працівниками.
Заявником не зазначено достатніх підстав та не надано належних доказів, які заважали йому як стягувачу отримати протягом тривалого проміжку часу в суді першої інстанції виконавчі документи на виконання рішення суду, а також не наведено поважні обставини, що не залежали від його волевиявлення і внаслідок яких він пропустив строк пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Питання внутрішньої діяльності ПАТ «КБ «Надра» як юридичної особи, навіть у випадку перебування на стадії ліквідації та кадрових змін, та проблематики взаємодії із Шевченківським районним судом м. Києва також не могли в достатній мірі впливати на вирішення питання поновлення пропущеного строку.
Колегія суддів вважає, що заява ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Девелоп Фінанс», про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для пред'явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви.
Наявність норм Конституції України, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення та рішень Європейського суду з прав людини з цього приводу не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, надаючи оцінку обставинам, на які посилалося ПАТ «КБ «Надра» як на причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, та встановивши, що такі причини є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За таких обставин, оскаржувана ухваласуду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до положень статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року скасувати.
В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: К.П. Приходько
Д.О. Таргоній