справа № 761/13017/16-ц головуючий у суді І інстанції Юзькова О.Л.
провадження № 22-ц/824/3104/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
24 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент», приватне товариство «Л-Джастіс», про визнання договору недійсним, -
У жовтні 2019 року ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити позивача ПАТ «Європейський газовий банк»на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» у справі № 761/13017/16-ц.
Заява обґрунтована тим, що 24 вересня 2019 року між АТ «Єврогазбанк» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено договір про відступлення права вимоги, майнових прав дебіторської заборгованості, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 710-250613 від 25 червня 2013 року з договорами про внесення змін, укладеним між ПАТ «Єврогазбанк» та ПП «Л-Джастіс», договором іпотеки № 1203-090813/й від 09 серпня 2013 року, укладеним між ПАТ «Єврогазбанк» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА».
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року клопотання ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що сторони дійшли згоди, що права вимоги, майнові права включають всі права вимоги за вказаними основними договорами, а також всі похідні вимоги з цих основних договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання договорів недійсними, права, що випливають з судових справ. Заявник є новим кредитором ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором та за договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Єврогазбанк» та ОСОБА_1 . Договір відступлення права вимоги є правомірним і дійсним, він не є оспорюваним та не визнаний судом недійсним. Заява про заміну сторони у справі є обґрунтованою, а договір відступлення права вимоги є дійсним та таким, що породжує права заявника претендувати на предмет іпотеки та захищати свої права та інтереси, у тому числі, у спорах про визнання договору про розірвання договору іпотеки недійсним. Суд з надмірним формалізмом, безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви. Твердження суду щодо дійсності договору про розірвання договору іпотеки від 09 серпня 2013 року є необґрунтованими, адже, у даному випадку договір про розірвання договору іпотеки є недійсним в силу вимог закону і визнання його таким не вимагається. Заявник вказує на те, що наказ уповноваженої особи Фонду про визнання договору нікчемним не може бути визнаний недійсним у судовому порядку, так як сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ювеста Девелопмент» зазначає, що оскільки зобов'язання за договором іпотеки на момент укладення договору про відступлення права вимоги вже були припинені, права та обов'язки за таким договором не могли бути передані заявнику. Наказ № 68 від 09 квітня 2015 року щодо визнання нікчемним правочину є таким, що виданий з порушенням норм законодавства, оскільки уповноважена особа могла здійснювати перевірку правочинів виключно протягом дії тимчасової адміністрації. Такий наказ не може встановлювати обов'язки для третіх осіб, зокрема, контрагентів банку. Порушення судом норм процесуального права не вплинуло на вирішення питання про заміну сторони у справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для застосування приписів ст. 55 ЦПК України.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено,що у квітні 2016 року ПАТ «Європейський газовий банк» звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним договір про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/1, посвідчений Шевченко І.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25 лютого 2014 року за реєстровим № 149.
24 вересня 2019 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, за яким останнє набуло права вимоги за кредитним договором № 710-25013 від 25 червня 2013 року з договорами про внесення змін, укладеним між АТ «Єврогазбанк» та ПП «Л-Джастіс», та за договором іпотеки № 1203-090813/І від 09 серпня 2013 року, укладеним між АТ «Єврогазбанк» та ОСОБА_1 (а.с.156, Т.2).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Отже, підставою для заміни сторони у справі, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що будучи стороною договору іпотеки, який був розірваний на підставі договору розірвання договору іпотеки від 25 лютого 2014 року, ПАТ «Європейський газовий банк» звернувся до суду з позовом про визнання цього договору недійсним.
Після відкриття провадження у справі ПАТ «Європейський газовий банк» уступив своє право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Отже, у даному випадку має місце заміна сторони внаслідок відступлення права вимоги.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», суд першої інстанції безпідставно послався на те, що договір іпотеки було розірвано, а, відтак, право вимоги за ним не може бути переуступлено. Постановлення судом такої ухвали фактично призводить до неможливості захисту заявником своїх законних інтересів, а також прав, які до нього перейшли за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості від 24 вересня 2019 року, який є дійсним.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з прийняттям постанови по суті вимог заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2019 рокускасувати та прийняти постанову.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про заміну сторони у справі задовольнити.
Замінити Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк»на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» у справі № 761/13017/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювеста Девелопмент», приватне товариство «Л-Джастіс», про визнання договору недійсним.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.