справа № 755/6361/14-ц
провадження № 22-ц/824/4946/2021
24 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
при секретарі Рудик О. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача в справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 11 травня 2012 року (справа №Д-1058/12) в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - адвоката Сідун Олесі Степанівни на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року у складі судді Катющенко В.П.,
встановив:
28.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» за виконавчим листом №755/6361/14-ц, виданим Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №002-06014-231110 від 23.11.2010 на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Заява обґрунтована тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.05.2012 з ОСОБА_1 на користь ПAT «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 002-06014-231110 від 23.11.2010.
07.05.2020 між ПAT «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір №2240/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПAT «Дельта Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні Банку, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває права вимоги Банку до позичальників-фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002-06014-231110 від 23.11.2010, укладеним з ПAT «Дельта Банк», в сумі 6 007,63 грн, з яких: 5407,63 грн - основна заборгованість за тілом кредиту; 600 грн - заборгованість по нарахованим штрафам.
Право вимоги отримано на підставі Протоколу електронних торгів, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець - ТОВ «ФК «ЄАПБ».
ОСОБА_1 не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання зобов'язань.
Посилаючись на вказані обставини та положення ст.512 -517, 1082 ЦК України, ст.55, 431, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заявник просив замінити первісного стягувача за виконавчим листом №755/6361/14-ц його правонаступником.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року заяву задоволено.
Замінено сторону у виконавчому проваджені з примусового виконання виконавчого листа, що був виданий Дніпровським районним судом м. Києва по справі №755/6361/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості по кредитному договору №002-06014-231110 від 23.11.2010 на загальну суму 5 752,30 грн, третейській збір у розмірі 166,28 грн та судовий збір в сумі 243,60 грн, а саме сторону стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сідун О. С. просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» про зміну сторони виконавчого провадження.
Вважає дану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, такою що винесена з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи.
Вказує, що про договір відступлення права вимоги ОСОБА_1 відомо не було. Жодного повідомлення чи вимоги на його адресу не надходило, а банк не здійснив жодної дії, щодо належного повідомлення боржника про відступлення прав вимоги. Підлягає сумніву взагалі існування між сторонами договірних зобов'язань щодо відступлення права вимоги.
Окрім того, судом першої інстанції не було досліджено всі докази, не витребувано виконавче провадження.
Зазначила, що у виконавчому провадженні №45666388, відкритому на підставі виконавчого листа 6/755/2667/14, виданого 27.06.2014 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 5 752,30 грн, державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Хабаровим В. В. 15.10.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Неповідомлення ОСОБА_1 про день та час судового засідання позбавило його можливості надати заперечення та докази, що вплинуло на законність рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Зазначив, що 25.05.2020 ТОВ «ФК «ЄАПБ» на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 простою кореспонденцією було відправлено повідомлення з вих. № 003984763-1 про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору № 002-06014-231110 від 23.11.2010 .
Договір №2240/К від 07.05.2020 про відступлення прав вимоги укладено відповідно до вимог чинного законодавства України, в судовому порядку недійсним не визнавався. Боржник продовжує ухилятися від добровільного виконання зобов'язань згідно виконавчого листа, виданого судом.
Станом на 17.03.2020 виконавчий лист по справі №755/6361/14-ц, а також документи та інформація, які б підтверджували видачу виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження за вказаними документами до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передавалися. Звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не залежить від того, чи відкрито виконавче провадженні, чи ні.
Неотримання боржником судових повісток та повернення їх до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомих дій (бездіяльності) вказаної особи щодо їх належного отримання.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. На підставі частини п'ятої цієї статті у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13,та Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Заміна стягувача можлива лише у випадку наявності самого зобов'язання, що не виконане боржником.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року (справа № 755/6361/14-ц, провадження №6/755/2667/14) заяву ПАТ «Дельта Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 11 травня 2012 року у справі № Д-1058/12 задоволено.
Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.05.2012 у справі №Д-1058/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 002-06014-231110 від 23.11.2010 на загальну суму 5 752,30 грн.
07 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено
Договір № 2240/К про відступлення прав вимоги, згідно із яким відбулося відступлення прав вимоги за рядом кредитних договорів, в тому числі за кредитним договором №001-11004-260610 від 26 червня 2010 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку № 1 до Договору № 2240/К про відступлення прав вимоги від 07.05.2020.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» про заміну сторони стягувача, суд першої інстанції вважав доведеними обставини переходу права вимоги за кредитним договором №001-11004-260610 від 26 червня 2010 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , до нового кредитора.
Розглянувши справу у відсутність боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що останній був повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет на порталі Судова влада на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні питання про заміну стягувача необхідно з'ясувати, чи видався виконавчий лист, встановити строки пред'явлення виконавчого листа до виконання, визначити, чи вирішувалося питання про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням зобов'язання боржником, з'ясувати, чи було виконано (повністю або частково) судове рішення, яким стягнуто заборгованість, боржником (добровільно чи примусово), тобто, чи виконано зобов'язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2015 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Хабаровим В. В., при примусовому виконанні виконавчого листа №6/755/2667/14, виданого 27.06.2014 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 5 752,30 грн винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» ( фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Отже, боржником ОСОБА_1 повністю виконано рішенняПостійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.05.2012, на підставі якого Дніпровським районним судом м. Києва 27.06.2014 було видано виконавчий лист №6/755/2667/14.
Оскільки згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, а стягувача можна замінити лише при наявності невиконаного зобов'язання, підстави для заміни стягувача за виконавчим листом, виданим у справі №755/6361/14-ц, провадження №6/755/2667/14, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №001-11004-260610 від 26 червня 2010 року були відсутні.
Суд першої інстанції не перевірив, чи існували у боржника ОСОБА_1 на момент укладення договору №2240/К про відступлення прав вимоги від 07.05.2020 невиконані майнові зобов'язання перед ПАТ «Дельта Банк» за рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 11 травня 2012 року у справі № Д-1058/12, на підставі якого Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист, не перевірив обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент переходу, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши справу у відсутність боржника, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання,суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.
У зв'язку із наведеним колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає як нормам матеріального права, так і принципу справедливості правосуддя, у зв'язку із чим таке рішення не може вважатися законним і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сідун Олесі Степанівни задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача за виконавчим листом в справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 11 травня 2012 року (справа №Д-1058/12) в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк