Справа №761/7747/21. Провадження №11-сс/824/2131/2021. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
17 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року,
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6
прокурора - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті провадження за її скаргою на постанову прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 24 червня 2019 року про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000713, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 травня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 2. ст. 366 КК України.
Ухвала вмотивована тим, що скарга подана до суду на рішення прокурора, що не підлягає оскарженню під час досудового розслідування, оскільки не входить до вичерпного переліку рішень, які підлягають оскарженню у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.02.2021 у справі № 761/7747/21 та призначити новий розгляд у Шевченківському районному суді м. Києва.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що під час досудового розслідування прокурором прийняте рішення поза межами його компетенції, та можливість прийняття такого рішення взагалі не передбачена положеннями КПК України і таке рішення обмежує права осіб в кримінальному провадженні. Вважає, що слідчий суддя, з огляду на загальні засади кримінального судочинства та на його обов'язок щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів таких осіб, не може відмовити у перевірці законності даного рішення прокурора, посилаючись на приписи ст. 303 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення особи яка подала скаргу -
ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, а також прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен, хто вважає, що його права і свободи порушуються, повинен мати право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо порушення вчинили особи, діючи в ролі офіційних осіб (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
У відповідності до висновків Конституційного Суду України, що містяться у рішенні №19-рп/2011 від 14.12.2011 року у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь - яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однією із складових в забезпеченні реалізації права особи на справедливий суд є доступ до правосуддя.
Крім того, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Так, ОСОБА_6 , реалізуючи своє право на справедливий суд, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, звернулась зі скаргою до слідчого судді, однак суд, в порушення вище вказаних положень закону, відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , обмеживши тим самим її право на доступ до правосуддя.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку слідчий суддя мав можливість безпосередньо з'ясувати обставини, з приводу яких була подана скарга, реалізувавши обов'язок, передбачений ст. 3 КПК України щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, в тому числі, забезпечити доступ до правосуддя.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст. 303-308 цього Кодексу).
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, що призвело до передчасного висновку про подання скарги на дію, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які не підлягають оскарженню, та як наслідок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України).
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Як мотивовано вище, слідчим суддею допущено істотні порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Тому, з метою забезпечення права ОСОБА_6 на забезпечення їй доступу до правосуддя колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню.
Оскільки скарга адвоката ОСОБА_6 слідчим суддею по суті не розглянута, а суд апеляційної інстанції, відповідно до повноважень, перевіряє лише законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді в частині відмови у відкритті провадження за скаргою, то матеріали провадження підлягають поверненню до суду першої інстанції для розгляду по суті
Керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року, якою відмовлено ОСОБА_6 у відкритті провадження за її скаргою на постанову прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 24 червня 2019 року про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000713, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 травня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 2. ст. 366 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 на постанову прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 24 червня 2019 року про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000713, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 травня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 2. ст. 366 КК України, слідчим суддею суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 з ю б і н ОСОБА_10 С е м е н ц о в