ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2021 року м. Київ № 640/7212/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо підготовки Солом'янським УП ГУ НП в м.Києві подання №4920/125/55-2019 від 10.09.2019 року «Про надання клопотання на заборону в'їзду» відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 );
- визнати протиправним і скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 05.11.2019 року про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), стать чоловіча, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ громадянина Республіки Азербайджан № НОМЕР_1 строком на 5 (п'ять) років.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що позивач фактично здійснював врегулювання спору мирним шляхом та вчинялись дії щодо отримання оскаржуваного рішення.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із заявою про поновлення строку звернення до суду, та позовною заявою, та доданими матеріалами, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відтак, суд вважає, що позивач дізнався про наявність заборони перетину кордону України 01 березня 2020 року та відповідно не був позбавлений можливості з метою захисту свої прав та інтересів звернутися із цим позовом до суду упродовж шести місяців з дня винесення рішення, однак, ця позовна заява була подана до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 13.03.2021 року.
Так, в продовж червня-грудня 2020 року позивачем було надсилано листи до Омбудсмена України, Голови Національної поліції України, Міністру закордонних справ України, Посла Азербайджанської Республіки в Україні, Генерального прокурора України з проханням вирішення питання зняття заборони на в'їзд до України.
В подальшому адвокатом позивача надіслано адвокатські запити від 20.01.2021 № 13 та від 15.02.2021 №13 до Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві щодо надання завіреної копії подання №№4920/125/55-2019 від 10.09.2019 року та копій усіх матеріалів, які стали підставою для винесення даного подання.
Однак, суд з цього приводу зазначає, що відповідно до змісту позовної заяви та хронології подій викладеній в ній суд не вбачає поважних причин для поновлення строку для звернення до суду з метою оскарження дій з підготовки подання та протиправним і скасувати рішення про заборону в'їзду позивачу на територію України, оскільки з наданих позивачем документів вбачається вжиття ним заходів щодо зняття заборон на перетин кордону України в поза судовому порядку, проте такі дії позивача не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно подати заяву про поновлення строку на звернення до суду, вказавши поважні підстави для його поновлення та надавши докази на їх підтвердження.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 гривні.
Як вбачається з позовних вимог, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру:
1) визнати протиправними дії;
2) визнати протиправним і скасувати рішення.
Так, згідно з Аналізом практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
У цій справі відповідно до наведеної правової позиції суд розглядає пов'язані одна з одною позовні вимоги «про визнання протиправним» та «про скасування рішення» як одну позовну вимогу. Разом з тим, наступна позовна вимога «визнати протиправними дій» - вже не є нерозривно пов'язаною з попередніми вимогами.
Суд звертає увагу, що вимоги позивача в розумінні Закону № 3674-VI є самостійними позовними вимогами, за які судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.
Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Однак, при ознайомленні з позовною заявою та доданими до неї документами судом встановлено, що дублікатом квитанції №0.0.2049236298.1 від 13.03.2021 року позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 908,00 грн. тобто в меншому розміні ніж визначено Законом №3674-VI.
Вказані судом недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн. на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.
Окружному адміністративному суду міста Києва встановлено наступні платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783
Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.
Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Визнати не поважними підстави вказані в заяві громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
2. Позовну заяву громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 - залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
5. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.І. Келеберда