ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження
в адміністративній справі
24 березня 2021 року м. Київ № 640/7431/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.03.2021 №190, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні на посаду директора Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України".
Зі змісту позову вбачається, що позивач звернувся до суду оскільки оскаржуваний наказ порушує його право на вільну працю та гарантії на рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позовна заява не містить обґрунтування проходження позивачем публічної служби чи процедури прийняття на публічну службу.
До позову додано послужний список ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ 27.10.2014, інші записи щодо проходження публічної служби відсутні.
Відповідно до положення про Державну установу "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" затвердженого наказом МВС України від 14.08.2012 №702: Державна установа "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" заснована на державній власності, належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України та є бюджетною установою (пункт 1); управління установою відповідно до повноважень, визначених законодавством та цим Положенням, здійснюється директором, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром внутрішніх справ України (підпункт 3 пункту 7).
Наказом Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" від 18.05.2020 №41о/с ОСОБА_1 , заступника начальника Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України з маркетингу переведено на посаду першого заступника директора Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України".
ОСОБА_1 звернувся з заявою до Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. з заявою від 27.01.2021, в якій просив призначити його на посаду директора Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України".
Наказом Міністра внутрішніх справ України від 10.03.2021 №190 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні на посаду директора Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України".
Відповідно до пунктів 14, 15 частини третьої статті 3 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування та працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
На думку суду, посада директора Державної установи "Центр інфраструктури та технології Міністерства внутрішніх справ України" не віднесена до посад публічної служби в розумінні статті 4 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Позивач звернувся до суду, оскільки оскаржуваний наказ порушує його право на вільну працю та гарантії на рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, відповідно позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права на працю.
Відтак спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. При цьому, видання оскаржуваного наказу Міністром внутрішніх справ України, не є тією обставиною, яка свідчить про наявність публічно-правового спору. На думку суду, Міністр внутрішніх справи України, вирішуючи питання про призначення директора Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України", діяв як законний представник органу управління державної установи.
Тобто спір (зміст, характер спірних відносин) стосується реалізації позивачем трудових прав, що відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на встановлення судом належності спору до юрисдикції місцевих судів за правилами цивільного судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу від 10.03.2021 №190, яким відмовлено в призначенні на посаду директора Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України".
Роз'яснити позивачу право звернення з даним позовом до місцевого суду за правилами цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець