ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 березня 2021 року м. Київ № 640/1112/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
(04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві вчинити дії щодо видачі пенсійного посвідчення паперового зразка інваліда ІІ групи ОСОБА_1 , термін якого з 01 грудня 2018 року довічно;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн.;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року позов задоволено частково.
Ухвалою від 05 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати у місячний строк з дати набрання законної сили зазначеною ухвалою звіт про виконання рішення звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року у справі №640/1112/19 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві вчинити дії щодо видачі пенсійного посвідчення паперового зразка інваліда ІІ групи ОСОБА_1 , терміном дії з 01 грудня 2018 року довічно.
12 листопада 2020 року позивач подав до суду клопотання про накладення штрафу за невиконання судового рішення в адміністративній справі №640/1112/19, у якому просив: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві протягом 20 днів подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року по справі №640/1112/19, а саме про видачу пенсійного посвідчення паперового зразка ІІ групи ОСОБА_1 терміном дії з 01 грудня 2018 року довічно. В разі ненадання звіту накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_2 штрафу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
17 листопада 2020 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому стверджує, що рішення суду виконано в межах резолютивної частини, адже громадянину ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення паперового зразка інваліда ІІ групи № НОМЕР_1 терміном дії - довічно.
Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року відповідачу надано триденний строк з дати отримання копії даної ухвали суду для надання витребуваної інформації, зокрема причин видачі пенсійного посвідчення не з тієї дати, яка вказана у судовому рішенні.
Окружним адміністративним судом міста Києва відповідно до ухвали від 23 грудня 2020 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 13 листопада 2020 року №2600-0903-7/161920 (вх. №0314/173131/20 від 17 листопада 2020 року) про виконання судового рішення від 21 січня 2020 року в справі №640/1112/19; встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року у справі №640/1112/19 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати новий звіт про виконання судового рішення від 21 січня 2020 року у справі №640/1112/19, - протягом двадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
21 січня 2021 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому зазначено, що ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення з врахуванням вимог Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1 (далі - Порядок), з датою видачі 20 жовтня 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року накладено на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16) штраф - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 45400,00 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.). Ухвалено половину штрафу у розмірі 22 700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ). Іншу половину штрафу у розмірі 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) стягнути на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у зв'язку з тим, що судом не зазначено реквізити отримувача коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Згідно з частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті або відповідне клопотання учасника процесу.
Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Суд звертає увагу позивача, що в ухвалі суду від 22 березня 2021 року визначено спосіб її виконання, а саме шляхом стягнення на користь позивача чи Державного бюджету України.
Водночас, згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документа. Так, частиною 1 даної статті Закону встановлено, що виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що платіжні реквізити для перерахування коштів, згідно ухвали суду від 22 березня 2021 року не є обов'язковим реквізитом виконавчого документу, яким в даному випадку є сама ухвала суду.
Крім того, статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість надання стягувачем відомостей про рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у справі, з огляду на що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Відповідно до частини 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №640/1112/19 відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.Б. Федорчук