ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 березня 2021 року м. Київ № 640/26421/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,
вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у відмові прийняти довідку за № 21/3/2- 9/878-286 від 20.07.2020 року, перерахувати та виплачувати мені пенсію відповідно до довідки підготовленої Службою безпеки України за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.92р. «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19, із 5 березня 2019 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти довідку за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року перерахувати та виплачувати мені з 5 березня 2019 року пенсію відповідно до довідки за № 21/3/2- 9/878-286 від 20.07.2020 року підготовленої Службою безпеки України з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а саме:
- посадового окладу - 9590,00
- окладу за військовим званням - 1550,00
- надбавки за вислугу років - 50% - 5570,00
- надбавки за особливості проходження служби -55% - 9190,50
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% - 1438,50
- доплати за науковий ступінь -10% - 959,00
- доплати за вчене звання -10% - 959,00
- надбавки за почесне звання -10% - 959,00
- надбавки за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу -11% - 1054,90
- преміювання - 10% -959,00
ВСЬОГО: 32229,90,
розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.92р. «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19: із врахуванням раніше виплачених сум; в розмірі 100% від грошового забезпечення;
відповідно до статті 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668-6 від 08.07.2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» без обмеження виплат пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
У квітні 2018 року, як зазначає позивач, йому здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, підготовленої та наданої уповноваженим структурним підрозділом.
Проте, перерахунок пенсії, як вказано у позовній заяві, було здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення, які позивач отримував до перерахунку пенсії.
У зв'язку з чим, як вказано у позовній заяві, позивач звернувся до Служби безпеки України з проханням видати нову довідку з урахуванням всіх складових грошового забезпечення.
Листом від 20 липня 2020 року №21/3/2-3-17/5 позивача повідомлено про те, що листом від 20 липня 2020 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві направлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 20 липня 2020 року №21/3/2-9/878-286.
17 вересня 2020 року позивач звернувся з письмовою заявою до Служби безпеки України з проханням повідомити, чи не надходила від Головного управління інформація про результати прийняття рішення по довідці за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року.
17 вересня 2020 року позивач звернувся з письмовою заявою і до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з проханням повідомити про прийняте рішення по довідці за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року.
Листом за № 21/3/2-3-50/5 від 07 жовтня 2020 року Служба безпеки України повідомила, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повернуло без виконання довідку про складові мого грошового забезпечення у зв'язку з тим, що Урядом України не приймалися акти, які визначають механізм перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідь не надійшла станом на момент подачі позовної заяви.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними, з огляду на те, що на його переконання, в нього наявне право на перерахунок пенсії відповідно до вказаної вище довідки про розмір грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, якою визначені нові умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 від 21 лютого 2018 року на виконання частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, те деяких інших осіб".
Відповідно до положень вказаних вище правових актів, як вказує представник відповідача, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для перерахунку пенсії військовослужбовцям не враховуються.
Попередній перерахунок пенсії позивача був здійснений на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року, яка втратила чинність у зв'язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, а тому, на переконання представника відповідача, вказані позивачем додаткові види грошового забезпечення на момент виникнення в нього права на перерахунок пенсії були вже не актуальні.
Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідна довідка про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №704 була надіслана на адресу управління та останнім, відповідно, здійснено перерахунок пенсії.
Оскільки після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 нові підстави для перерахунку пенсії не виникли, а постанова кабінету Міністрів України №704 залишається чинною, при цьому, за твердженнями представника відповідача, зміна на підставі рішення суду умов проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не встановлює права позивача на перерахунок пенсії.
Також, представник відповідача послався й на те, що після визнання не чинними окремих пунктів постанови Кабінету Міністрів України №103 діюча форма довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, встановлена додатком №2 до Порядку №45, визначає щомісячні додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які були встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1294 та скасовані на підставі постанови № 704.
Тому, на переконання представника відповідача, нова довідка про розмір грошового забезпечення, видана позивачу, не встановлює підстав для перерахунку пенсії останнього, не відповідає вимогам Порядку №45, оскільки складена не у відповідності до додатку №2 та може бути врахована лише на умовах, визначених Порядком №45.
На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідачем вимоги ухвали суду в частині надання належним чином засвідченої копії пенсійної справи позивача виконані.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсія позивачу була обчислена, виходячи з 95% грошового забезпечення
На підставі довідки про розмір грошового забезпечення, як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з врахуванням таких видів грошового забезпечення:
- посадовий оклад 9590,00 грн;
- оклад за військове звання 1550,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 50% 5570,00 грн;
Службою безпеки України за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року видано довідку про розмір грошового забезпечення, відповідно до якої розмір грошового забезпечення встановленого за відповідною посадою на день звільнення зі служби начальник ВМУ (Головного медичного центру) 9 Департаменту СБУ, станом на 05 березня 2019 року, згідно зі постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" становить:
- посадового окладу - 9590,00
- окладу за військовим званням - 1550,00
- надбавки за вислугу років - 50% - 5570,00
- надбавки за особливості проходження служби -55% - 9190,50
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% - 1438,50
- доплати за науковий ступінь -10% - 959,00
- доплати за вчене звання -10% - 959,00
- надбавки за почесне звання -10% - 959,00
- надбавки за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і
фармацевтичного складу -11% - 1054,90
- преміювання - 10% -959,00
Разом: 32229,90,
У зв'язку з чим, позивач 17 вересня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з запитом щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , відповідь Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві не було надано.
Листом за № 21/3/2-3-50/5 від 07 жовтня 2020 року Служба безпеки України повідомила про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення, мотивуючи свою відмову тим, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають проведення перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, в тому числі з 05 березня 2019 року, не приймалось, а довідка про розмір грошового забезпечення оформлена та подана всупереч Порядку №45 та не може бути підставою для перерахунку пенсії, у зв'язку з чим вказана довідка повернута на адресу Служба безпеки України без виконання.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII).
У відповідності до абзацу 1 частини 1 до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведене в сукупності свідчить про те, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
У відповідності до частин, 1, 2 та 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У частині 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ зазначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то, на переконання суду, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Суд зауважує, що на час звернення представника позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (20 липня 2020 року) пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19 колегія суддів зазначила, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року (далі по тексту - Порядок - №3-1).
Так, відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства та встановлених судом обставин дозволяє дійти висновку про те, що з 05 березня 2019 року, тобто, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 та підтримана колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки Служби безпеки України за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року, а не про протиправну бездіяльність, як вказує на це позивач, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вчинено саме дії, які полягали у відмові у здійсненні перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В свою чергу, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою найбільш ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі додатково поданих ним документів, зокрема, довідки про розмір грошового забезпечення № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року, а також суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі вказаної довідки з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, зазначених в ній та з урахуванням вже виплачених сум.
Судом вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального її розміру. В обґрунтування даної вимоги представник позивача зазначив, що з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 у Законі України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відсутня, а тому вказаний Закон не передбачає обмежень щодо максимального розміру пенсії. При цьому, оскільки позивачу пенсію призначено до 01 січня 2016 року до нього не можуть застосовуватися вказані положення.
З наявних матеріалів справи вбачається, що Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії позивача, але при проведенні даного перерахунку до основного розміру пенсії позивача застосовано обмеження у вигляді максимального розміру пенсії.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно зі статтею 10 Закону №2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом викладено в новій редакції частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), доповнено частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Таким чином, як вбачається у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 10740,00 грн. відповідно до Закону №911-VIII. З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII «Про державний бюджет України на 2018 рік» та Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 склав 13730 грн.
Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Таким чином, вищевказані положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не можуть застосовуватися до позивача, оскільки пенсію йому було призначено з грудня 2005 року, а не з 01 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
З аналізу викладеного суд зазначає, що протягом спірного періоду стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 року у справі №753/1216917.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав, суд вважає за доцільне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Служби безпеки України за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.92р. «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19, із 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Служби безпеки України за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення , а саме: посадового окладу - 9590,00; окладу за військовим званням - 1550,00; надбавки за вислугу років - 50% - 5570,00; надбавки за особливості проходження служби -55% - 9190,50; надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% - 1438,50; доплати за науковий ступінь -10% - 959,00; доплати за вчене звання -10% - 959,00; надбавки за почесне звання -10% - 959,00; надбавки за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу -11% - 1054,90; преміювання - 10% -959,00; разом: 32229,90, починаючи з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Служби безпеки України за № 21/3/2-9/878-286 від 20.07.2020 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук