25 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/277/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третя особа - Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги) в сумі - 7290 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого ветерана війни, тому вона має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.2020 встановлено 1638,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2020 році повинна бути виплачена в розмірі 8190,00 грн, але виплачено було в розмірі 900,00 грн згідно постанови КМУ від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.
У встановлений судом строк представником Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надано відзив на позов, у якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що розміри щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, учасникам бойових дій, членам сім'ї загиблих встановлювалися Кабінетом Міністрів України, виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету під час формування показників державного бюджету на відповідний рік. Виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році відповідачем проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наявних бюджетних асигнувань, а право позивача на отримання такої допомоги не порушено.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення виплати разової грошової допомоги.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого ветерана війни, про що позивачу видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 9).
У зв'язку з наведеним, на виконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»», відповідачем було перераховано разову грошову допомогу до 5 травня, як члену сім'ї загиблого ветерана війни у розмірі 900,00 грн.
Разом з тим, 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення установлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вважаючи, що відповідач протиправно виплатив щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною позовною заявою.
Так, стаття 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає категорії осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, а саме:
сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;
сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами;
сім'ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;
сім'ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлені пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону, в тому числі й пільги на отримання щорічної разової грошової допомоги.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 (адміністративне провадження № Пз/9901/14/20) за позовом ОСОБА_2 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких: особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи № 440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішення від 29.09.2020 залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі № 440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
З 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відмова в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень (стаття 7).
Таким чином, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 8190 грн (1638*5). Разом з тим, згідно наданої відповідачем інформації, позивачу були перераховані кошти в сумі 900,00 грн. Сума недоотриманих позивачем коштів складає 7290,00 грн.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі № 440/2722/20 (адміністративне провадження № Пз/9901/14/20), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно ч. 4 ст. 17 -1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, з огляду на вищенаведене 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Так, доводи відповідача про недотримання позивачем строків звернення до суду є необґрунтованими, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом також слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Зважаючи на вищевикладене та те, що позивач звернувся до адміністративного суду із дотримання строків встановлених ст. 122 КАС України, суд вважає, що відсутні підстави для застосування строків звернення до суду із цим позовом.
На підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третя особа - Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги) в сумі - 7290 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (просп. Миру, 116-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 03190840).
Третя особа: Управління соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації (вул. Троїцька, 11, м. Городня, 15100, код ЄДРПОУ 03196009).
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2021 року.
Суддя О.В. Заяць