26 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 824/1029/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. № 824/1029/18-а та клопотання про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 28.01.2021 р. у справі № 824/1029/18-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у місячний строк після набрання цією ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а.
На виконання даної ухвали суду, Гуправлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано звіт про виконання рішення суду від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а.
Ухвалою суду від 09.03.2021 р. призначено до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 824/1029/18-а у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2021 р.
До суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 , в якій заявник просить накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області за невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а.
В обґрунтування заявник вказує, з урахуванням доповнення до клопотання, що прийнятий 05.07.2019 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом звіт не забезпечив належного виконання судового рішення № 824/1029/18-а, не надано суду доказів звернення до ПФУ про виділення коштів на виконання судового рішення щодо виплати йому компенсації, відповідач без поважних причин не прийняв будь-яких належних дій для виділення відповідних коштів та виплати.
У судове засідання, призначене на 17.03.2021 р,. заявник не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання, призначене на 17.03.2021 р., боржник не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Положенням ч. 4 ст. 382 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 382 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про здійснення судового контролю.
Розглянувши звіт про виконанням судового рішення та клопотання про накладення штрафу, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Частиною 7 ст. 382 КАС України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених ч. 1 і 2 цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд може вжити до суб'єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Крім того, суд звертає увагу, що КАС України визначено, що накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень є правом суду, а не обов'язком.
З матеріалів справи видно, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №824/1029/18-а визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 20.12.2016 року по день фактичної виплати з цієї суми донарахованої частини пенсії, розрахованого згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 20.12.2016р. по день фактичної виплати з цієї суми донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, на підставі винесеного ним розпорядження у пенсійній справі №2403001003 від 04.12.2017 року про перерахунок пенсії, який проведено згідно рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року та отриманої 10.05.2017 року довідки про розмір грошового забезпечення №13/2403001003 від 18.04.2017р., виготовленої Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернівецькій області. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати у десятиденний строк з моменту набрання цього рішення законної сили звіту про його виконання.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 р., рішення суду від 08.01.2019 р. залишено без змін.
Ухвалою суду від 24.05.2019 р. відповідачу встановлено новий строк для подання ГУПФУ в Чернівецькій області звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. у справі №824/1029/18-а .
Ухвалою суду від 05.07.2019 р. прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звіт про виконання рішення суду від 08.01.2019 р. у даній справі на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2019 р.
10.07.2020 р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження АСВП № 62525436 з примусового виконання виконавчого листа № 824/1029/18-а від 07.05.2020 р., що виданий Чернівецький окружний адміністративний суд.
10.07.2020 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
10.08.2020 р. на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області від 05.08.2020 р. за № 2400-0802-521376, в якій зазначено, що ОСОБА_1 проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів за період з 20.12.2016 р. по день фактичної виплати розмір якої склав 6703,79 грн та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та додано розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду (копія відповіді додається).
Постановою Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 16.11.2020 року ВП №62525436 накладено на пенсійний орган штраф в розмірі 5100,00 грн., за невиконання рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 16.11.2020 року ВП № 62525436 в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 р. у справі № 600/2578/20-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Вказане рішення оскаржено боржником в апеляційному порядку.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, розрахована сума боргу визначена на виконання судового рішення № 824/1029/18-а від 15.04.2019 р. складає 6703,79 грн та є невиплаченою.
Судом встановлено, що 10.02.2021 р. Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області звернулося з листом до Пенсійного фонду України, в якому просило сприяння у виконанні рішення суду по справі № 824/1029/18-а (Т. 3 а.с. 3). Однак, відповідь на лист Пенсійний фонд України не надав.
Дослідженням Витягу з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою встановлено, що станом 16.03.2021 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області внесено інформацію про стан виконання рішення по ОСОБА_1 , реєстраційний номер рішення в реєстрі 46808.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зареєстровано рішення за окремою бюджетною програмою, що підтверджується даними зареєстрованими по рішенню суду від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а, які містяться в матеріалах справи.
Дослідженням звіту встановлено, що Головне управління, керуючись нормативно - правовими актами органів державної влади та в межах наданих йому повноважень вжило усіх необхідних заходів спрямованих на виконання рішення суду від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а, а виплата коштів сумі 6703,79 грн не здійснена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника.
Водночас, суд зазначає, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
У Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. 1 та 2 ст. 55, ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 р. № 2-р (II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
На переконання суду, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Суд зауважує, що Верховний Суд в постановах від 23.04.2020 року по справи №560/523/19, від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 висловив правову позицію в аналогічних правовідносин, яка полягає в тому, що невиконання судового рішення частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
При цьому, суд наголошує, що не перерахування заявнику коштів сумі 6703,79 грн боржником здійснюється з поважних причин, а саме за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, що в свою чергу не може вважатися невиконанням судового рішення та підставою для накладення штрафу на боржника.
Більше того, фактична невиплата нарахованих коштів в сумі 6703,79 грн зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
Під час розгляду заяви про здійснення судового контролю та клопотання про накладення штрафу, боржник надав до суду докази на підтвердження вжиття заходів щодо виконання судового рішення у справі від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а в межах наданих повноважень та відповідного фінансового забезпечення.
Беручи до уваги наведене, , на переконання суду, рішення щодо накладення штрафу на керівника боржника є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Суд зауважує, що можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд приходить до висновку про відсутність доказів умисного невиконання рішення суду, недобросовісності у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Оскільки, боржником вживаються заходи щодо виконання рішення від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а в частині виплати заявнику перерахованої пенсії у сумі 6703,79 грн у межах повноважень, визначених законодавством, відтак суд приймає звіт та відмовляє в задоволенні клопотання про накладення штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 243, 248, 256, 370, 382, 383 КАС України, суд, -
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. у справі № 824/1029/18-а.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, відповідального за виконання судового рішення по адміністративній справі № 824/1029/18-а, - відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 294, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький