25 березня 2021 року справа № 580/4286/20
09 годин 50 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/4286/20
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - не прибув]
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - не прибув]
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення.
02.10.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо встановлення під час прийняття рішення від 07.05.2020 971050151370 на підставі заяви від 06.05.2020 та доданих документів про проведення перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 у меншому розмірі, виходячи із розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати, що визначена на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 13.03.2020 № 18/302 вих.20 із встановленням обмежень у виплаті пенсії;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії, на підставі заяви від 06.05.2020 та доданих документів, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, що визначена на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 13.03.2020 № 18/302 вих.20, з урахуванням раніше проведених виплат, що викладено у листі від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13.12.2019 до 18.06.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру на підставі заяви від 06.05.2020 та доданих документів з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, що визначена у довідці прокуратури Черкаської області від 13.03.2020 № 18/302 вих.20, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо встановлення під час прийняття рішення від 22.06.2020 971050151370 під час проведення перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі заяви від 19.06.2020 та доданих документів, пенсії за вислугою років, у меншому розмірі, виходячи із розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати, що визначена на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 17.06.2020 № 18/441 вих.20 із встановленням обмежень у виплаті пенсії;
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії, на підставі заяви від 19.06.2020 та доданих документів, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, що визначена на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 17.06.2020 № 18/441 вих.20 з урахуванням раніше проведених виплат, що викладено у листі від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 19.06.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру на підставі заяви від 19.06.2020 та доданих документів, з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, що визначена у довідці прокуратури Черкаської області від 17.06.2020 № 18/441 вих.20, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору у сумі 1681,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Ухвалою від 02.10.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 08.10.2020.
Ухвалою від 08.10.2020 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20). Не погодившись із таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу від 08.10.2020 щодо зупинення провадження, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020, залишено без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду залишено без змін.
Судом з відомостей з ЄДРСР встановлено, що 20.01.2021 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 560/2120/20. Зазначену постанову оприлюднено 01.03.2021 (ЄДРСР 95177444).
Ухвалою від 10.03.2021 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 18.03.2021. За наявних клопотань позивача про його участь у розгляді справи відкладено розгляд справи. 23.03.2021 вх.9661/21 позивач клопотав про розгляд справи без його участі та/або його представника.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є працюючим пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Черкаській області та з 21.09.2011 отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХII у розмірі 90% місячної заробітної плати. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із заявами про здійснення перерахунку пенсії, зокрема:
- у жовтні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, до якої додав довідку прокуратури Черкаської області від 15.10.2019 № 18-264 вих19. Перерахунку здійснено не було. 25.10.2019 відповідач надав відповідь № 92180/02-16, де вказав, що підстави для прийняття довідки відсутні, позаяк перерахунок пенсії проводиться на підставі довідки про заробітну плату, штатного розпису та постанови Кабінету Міністрів України;
- 06.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, до якої додав довідку прокуратури Черкаської області від 13.03.2020 № 18-302 вих20. 07.05.2020 відповідач прийняв рішення № 971050151370 про перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого пенсію було перераховано з розрахунку 60% (замість 90% на думку позивача) від суми відповідно зміненого місячного заробітку із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії;
- 17.06.2020 звернувся за №18-445вих20 до відповідача щодо заміни довідок, що були видані позивачу - довідку від 13.03.2020 № 18-302 вих20 було відкликано на заміну наданої довідки від 17.06.2020 № 18-441 вих20;
- 19.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, до якої додав довідку прокуратури Черкаської області від 17.06.2020 № 18-441 вих20. 22.06.2020 відповідач прийняв рішення № 971050151370 (аналогічне попередньому від 07.05.2020) про перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого пенсію було перераховано з розрахунку 60% (замість 90% на думку позивача) від суми відповідно зміненого місячного заробітку із застосуванням обмежень максимального розміру пенсії;
- 01.09.2020 позивач звернувся із заявою відповідача, де детально описав факт порушення його прав, позаяк відповідачем було зменшено відсоток з 90 до 60 та застосовані обмеження у виплаті позивачу пенсії безпідставно;
- 14.09.2020 (а.с.70 т.1) відповідач надав відповідь вих. № 5264-5544/Р-03/8-2300/20, де обґрунтовує позицію згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та ч.2 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697).
У позові йдеться про рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі від 29.09.2011 №2а-10252-11 та у справі №705/6522/16-а щодо перерахунку пенсії позивача із розрахунку 90% від суми зміненого заробітку без обмеження граничного розміру пенсії. Позивач зазначає, що: змінена редакція статті 50-1 Закону №1789-XII та положення інших законів з питань пенсійного забезпечення (№1166, №1697, №76, №213) суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав; має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019 у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019. Позивач зазначає про те, що відповідач не виконав пункт 5 звернення від 01.09.2020 про надання відповідних копій належним чином завірених документів, що надіслані не були, а відповідь не містить обґрунтувань. Позивач у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.89 т.2).
Відповідач позовні вимоги не визнав, 22.10.2020 (а.с.214 т.1) подав до суду відзив на позов, де зазначив, що 06.05.2020 позивачу перераховано пенсію у зв'язку із збільшенням вислуги років з урахуванням довідки від 13.03.2020 №18/302 вих20, 22.06.2020 позивачу перераховано пенсію у зв'язку із збільшенням вислуги років з урахуванням довідки від 17.06.2020 № 18-441вих20 відповідно до частини 2 статті 86 Закону № 1697 із розміру 60 %. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Обмеження максимального розміру пенсії передбачено частиною 15 статті 86 Закону № 1697. Підстави для перерахунку пенсії позивача з розрахунку 90 % від заробітку та без обмеження граничним розміром відсутні. Щодо виплати однією сумою, відповідач зазначив, що належним виконанням судового рішення у разі задоволення позову буде виплата у повному обсязі коштів, нарахованих на виконання рішення суду, інший спосіб виконання нормативно не визначено, тому позовні вимоги у цій частині не належать до задоволення. Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом № 1789 статтею 50-1, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи.
Позивачеві пенсію призначено з 21.09.2011 (а.с.101 т.1). На час звернення позивача із заявами про перерахунок пенсії (06.05.2020 а.с.201 та 19.06.2020 а.с.208 т.1) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів, змінилося.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, зокрема частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789 викладено у такій редакції: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Прийняття Закону, згідно пояснювальної записки до законопроєкту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015 делегував уряду. Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема Закону № 1789.
15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697 згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратив чинність Закон № 1789, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії частини вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789, що визначала право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратила чинність.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697 визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постанова № 657, якою було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам, не містить положень, що би закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
З 01.01.2015 до 14.07.2015 урядом не було прийнято відповідний нормативно-правовий акт, також і не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, а з 15.07.2015 встановлені Законом №1789 підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури - скасовані.
Відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, що прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
У зв'язку з набранням чинності Законом № 1697 та постановою КМУ № 657, якими по-іншому врегульовано правовідносини, що пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону №1789, з 15.07.2015 не належать перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури. Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.02.2020 у справі №369/10979/16-а, що є обов'язковою під час застосування норм права згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визначено, що положення частини 20 статті 86 Закону №1697, що визнані неконституційним, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Враховуючи дату звернення позивача із заявою до пенсійного органу 19.06.2020 щодо довідки від 17.06.2020 № 18-441 вих20 з урахуванням відкликаної довідки від 13.03.2020 № 18-302 вих20 та дату ухвалення рішення Конституційним Судом України до спірних правовідносин вказане рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 застосуванню належить з 13.12.2019.
Суд критично оцінює твердження позивача щодо оцінки «аналогічного правового регулювання» у справі №240/5401/18 і у справі №360/1428/17, позаяк у справі № 240/5401/18 (ЄДРСР 85174587) йдеться про грошове забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у справі № 360/1428/17 (ЄДРСР 85613267) йдеться про пенсію працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХII з 21.09.2011 (а.с.101 т.1).
06.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 06.03.2020 № 18-302вих20 (а.с.201 т.1).
За результатами перерахунку згідно протоколу від 07.05.2020 у зв'язку зі зміною окладу 07.05.2020 пенсія позивача визначена у сумі 24810,66 грн з урахуванням 60 % від заробітку з урахуванням обмежень максимальним розміром становила з 06.05.2020 до 30.05.2020 - 16380 грн, з 01.07.2020 до 30.11.2020 - 17120 грн (а.с.206 т.1).
19.06.2020 позивач подав заяву (а.с.208-2019 т.1) про перерахунок пенсії на підставі довідки від 17.06.2020 № 18-441вих20 (а.с.210 т.1). У заяві зазначено, що вказану заяву подано у зв'язку з направленням прокуратурою Черкаської області до відповідача нової довідки з виправленими помилками від 17.06.2020 № 18-441вих20 (а.с.209 т.1).
За результатами перерахунку згідно протоколу від 22.06.2020 у зв'язку із зміною окладу 22.06.2020 пенсія позивача визначена у сумі 24810,66 грн з урахуванням 60 % від заробітку, проте з урахуванням обмежень максимальним розміром становила з 19.06.2020 до 30.06.2020 - 16380 грн, з 01.07.2020 до 30.11.2020 - 17120 грн (а.с.211 т.1).
01.09.2020 позивач подав до відповідача заяву, зокрема про перерахунок пенсії з 01.10.2017 після підвищення заробітної плати працівникам прокуратури за постановою КМУ від 30.08.2017 № 657 про здійснення перерахунку та виплати без обмежень з 19.06.2020 на підставі довідки від 17.06.2020 № 18/441вих20 для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішення від 07.05.2020 та від 22.06.2020 з урахуванням чинної постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2011 у справі № 2а-10252-11 у розмірі 90% від заробітку та без обмежень максимальним розміром пенсії (а.с.57-69 т.1) від 01.11.2015 у справі №705/6522/16-а.
Листом відповідача від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20 відмовлено у перерахунку на умовах позивача у розмірі 90% від заробітку та без обмежень максимальним розміром пенсії (а.с.70 т.1). Листом від 17.06.2020 №18-445 вих20 Прокуратурою Черкаської області надіслано на адресу Сервісного центру нові уточнені довідки про заробітну плату у зв'язку із виявленими помилками.
Оцінюючи дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 60 % заробітної плати під час перерахунку пенсії, суд зазначає про таке.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, що набрав чинності з 15.07.2015. Згідно з частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (у первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати у порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Частина 2 статті 86 Закону № 1697 передбачає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Суд зазначає, що первинна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VII та частина 17 (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-XII містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, зокрема внесено такі зміни: частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено у редакції: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину 20 статті 86 Закону №1697-VII викладено у такій редакції: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
13.12.2019 рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Пунктом 2 резолютивної частини рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 13.12.2019. У пункті 3 резолютивної частини рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання: частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не належить застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення - з 13.12.2019; частина 20 статті 86 Закону №1697-VII належить застосуванню у первинній редакції: «призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Суд зазначає, що позивач у заяві від 01.09.2020 просив відповідача, зокрема: «привести у відповідність до вимог чинного законодавства України рішення від 07.05.2020 та від 22.06.2020 прийняті за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 06.05.2020 та від 19.06.2020 - під час прийняття відповідних рішень про перерахунок пенсії позивача здійснити розрахунок з розміру 90 % від суми місячного (чинного) заробітку за посадою, яку позивач займав в органах прокуратури на момент призначення пенсії без обмеження граничним розміром (а.с.57-69 т.1).
Відповідач надав відповідь листом від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20 (а.с.70 т.1), проте рішень за результатами розгляду заяви позивача не приймалось, зокрема щодо перерахунку з розміру 90 % від суми місячного (чинного) заробітку за посадою, яку позивач займав в органах прокуратури, а питання, викладені у заяві вирішено не було.
Оскільки прийняття рішення про перерахунок та виплату пенсії є владними дискреційними функціями органу Пенсійного фонду, такий обов'язок покладений на орган Пенсійного фонду нормами чинного законодавства, на час розгляду справи відповідачем визначені Законом №1697-VII владні дискреційні функції не виконано, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву від 01.09.2020 про перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Прийняття рішення про перерахунок пенсії належить до повноважень відповідача.
Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Суд зазначає, що прийняття рішення про призначення пенсії у межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в реалізації конституційних принципів та положень чинного законодавства, тобто, є владними дискреційними функціями суб'єкта владних повноважень, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Надаючи оцінку твердженню позивача про те, що відповідач не виконав пункт 5 звернення від 01.09.2020 про надання відповідних копій належним чином завірених документів у контексті обґрунтувань відповіді (а.с.5 т.1), суд зазначає про таке.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Законом України «Про звернення громадян» передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (дата набрання чинності для України: 01.12.2020) передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ. У доступі до офіційного документу може бути відмовлено: якщо, незважаючи на сприяння державного органу, запит залишається занадто невизначеним, щоб дозволити ідентифікувати офіційний документ, або якщо запит є явно невиправданим.
Суд дійшов висновку, що відповідач, не розглянувши у встановленому порядку, зокрема із наданням запитуваних документів або повідомленням обґрунтованих підстав для відмови у наданні запитуваних документів, діяв не на підставі не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.
Оцінюючи доводи позивача про неправомірність обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає про таке.
Критерієм визнання актів неконституційними, зокрема може стати порушення саме тих процесуальних вимог їх розгляду, ухвалення або набрання чинності, що встановлені Конституцією України, а не іншими правовими актами (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 12.07.2000 № 9-рп/2000). Конституційний Суд України зазначає, що конституційний контроль стосовно дотримання конституційної процедури розгляду, ухвалення або набрання чинності правовими актами здійснюється з урахуванням принципу юридичної визначеності, що, зокрема вимагає щодо норм права «передбачуваності (прогнозованості) та стабільності» (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20.12.2017 № 2-р/2017). Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.
Конституційний Суд України прийняв ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі в частині щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 13, частини другої статті 14, пунктів «б»- «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV зі змінами, абзацу 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ зі змінами, частин 3, 4 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 зі змінами в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, а також пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ та про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі в іншій частині https://www.ccu.gov.ua/novyna/13-sichnya-konstytuciynyy-sud-ukrayiny 27.08.2020 та ухвалу про відмову у відкритті https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/183_22_2020.pdf. Рішенням від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність): частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII на підставі пунктів 3, 5 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом; втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України; частин 3, 4 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII на підставі пунктів 5, 6 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України» - втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України; наявність рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційного подання; абзацу 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII на підставі пункту 3 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України» - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом.
Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) до уваги Комітету ОСОБА_3 Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень. У рішенні ЄСПЛ від 03.06.2014 у справі Великода проти України, №43331/12, зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
ЄСПЛ у рішенні від 09.10.1979 у справі Airey проти Ірландії, № 6289/73 зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, у тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією із ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. Рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачеві у травні 2020 року (а.с.206 т.1) та у червні 2020 року (а.с.211 т.1), проте розмір перерахованої пенсії визначено на рівні 60 % заробітної плати, без обґрунтування фактів, що розмір під час призначення пенсії було встановлено позивачеві у розмірі 90 % заробітної плати за рішеннями судів (а.с.122 т.1).
Внесеними Законами зміни до статті, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури зменшено встановлений розмір пенсії у відсотках до 60%, проте відповідачем не обґрунтовано дії щодо обчислення пенсії позивача у контексті регулювання соціально-економічних прав людини.
Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, №1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24.12.2015 та №1774-VIII від 06.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Встановлення тимчасового обмеження на періоди з 01.01.2016 до 31.12.2016 та з 01.01.2017 до 31.12.2017 максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн визначено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Передбачено пунктом 1 та 2 прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2016 та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, що призначаються, починаючи з 01.01.2016. Згідно з пунктом 1 прикінцевих положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.
Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ внесено зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в частині 15 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (набрав чинності з 01.10.2011 крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2012) до статті 50-1 Закону №1789-XII внесено норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір під час призначення пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Пунктом 5 прикінцевих положень Закону №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».
Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI, що набрав чинності 01.10.2011 (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2020) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону № 1789-XII не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідач діяв правомірно, позаяк стосовно осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів у статті 2 Закону № 3668, зокрема Закону України «Про прокуратуру» на час здійснення такого перерахунку застосовуються обмеження у разі перевищення максимального розміру.
У постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №580/492/19 зазначено: тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію. Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи. Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону. З часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI). На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Позаяк під час розгляду справи судом встановлено, що розмір пенсії позивача перевищує передбачений Законом № 3668 максимальний її розмір, такі положення закону у спірний період неконституційними не визнавались і належали застосуванню відповідачем під час обчислення пенсії позивачу, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку розміру пенсії без обмеження її максимальним розміром встановленим Законом діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема здійснив перерахунок і забезпечив виплату пенсії позивачеві у зв'язку з чим у задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром належить відмовити.
Висновок суду у даній справі ґрунтується на врахуванні позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17 та від 29.08.2018 у справі № 359/6255/17 про застосування норм Закону № 3668 до осіб, розмір перерахованої пенсії яких перевищує максимальний її розмір. Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
У позовній вимозі про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13.12.2019 до 18.06.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру на підставі заяви від 06.05.2020 та доданих документів з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, що визначена у довідці прокуратури Черкаської області від 13.03.2020 № 18/302 вих.20, з урахуванням раніше проведених виплат належить відмовити з огляду на передчасність.
Конституційний Суд України 13.12.2019 за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. З 13.12.2019 чинне законодавство визначає, що підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури є підвищення заробітної плати діючим працівникам прокуратури.
Верховним Судом 14.09.2020 розглянуто зразкову справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення. За результатами розгляду прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, що набрало законної сили 20.01.2021 за результатами апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду (ЄДРСР 95177444).
З 13.12.2019 у Законі №1697-VII відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, позаяк є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Реалізація позивачем права на перерахунок раніше призначеної пенсії має бути здійснена відповідачем за дотримання таких вимог: звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка; подання документів, що підтверджують розмір заробітної плати за відповідною посадою.
Позивач має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019, проте за умови звернення до відповідача - управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, що підтверджують розмір заробітної плати за відповідною посадою.
Довідки складаються за станом на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 та постанови КМУ від 30.08.2017 №657.
Позивачем не надано доказів, а судом з наданих відповідачем копій матеріалів пенсійної справи не встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про здійснення перерахунку саме у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Черкаської області, виданої за станом на 06.09.2017 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 та постанови КМУ від 30.08.2017 №657 (довідка від 13.03.2020 № 18/302вих20 (відкликана) та від 17.06.2020 № 18-441вих20 видані ОСОБА_1 про те, що він працює на посаді першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, заробітна плата станом на 13.03.2020 становить 11252 грн (чинна заробітна плата за відповідною посадою становить 41351,10 грн - а.с.204, 210 т.1).
Оцінюючи позовну вимогу про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії, на підставі заяви від 19.06.2020 та доданих документів, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, що визначена на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 17.06.2020 № 18/441 вих.20 з урахуванням раніше проведених виплат, що викладено у листі від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20, суд зазначає, що лист від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20 не є рішенням органу владних повноважень у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, не породжує наслідків для позивача, а тому у задоволенні даної вимоги належить відмовити.
У постанові ВС від 21.05.2020 у справі №804/2529/17 (ЄДРСР 89353056) зазначено, що лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що прийнято за належним розглядом клопотання.
Надаючи оцінку доводам щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, суд зазначає про те, що не вирішує спір з вимогою на майбутнє, у задоволенні даної вимоги належить відмовити, позаяк доказів проведеного перерахунку і розрахунку різниці суми пенсії на виконання даного рішення суду матеріали справи не містять.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє. Судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Конституційний Суд України у рішеннях наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Пенсіонер має право призначити пенсію, отримувати її, продовжувати працювати, навіть на тій же посаді (крім пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років). Через кожні 2 роки пенсіонерам, які працювали після призначення пенсій, проводяться перерахунки з урахуванням набутого після призначення пенсії страхового стажу або страхового стажу та заробітної плати (обирається найвигідніший варіант перерахунку). https://www.pfu.gov.ua/2124770-do-uvagy-pratsyuyuchyh-pensioneriv-abo-tyh-hto-vyrishyv-pratsevlashtuvatys/
Працюючий пенсіонер має право на перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу. За таких умов можливо провести перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії, та із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або з урахуванням страхового стажу та зарплати, визначеної згідно із статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), що було враховано під час обчислення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінюючи дії відповідача під час перерахунку пенсії позивача згідно рішень 07.05.2020 та 22.06.2020, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача за встановлених судом обставин є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо протиправної відмови листом від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20 позивачу про здійснення перерахунку без надання документів та зазначення відомостей щодо довідки на підставі якої здійснено перерахунок і за яких обмежень, пов'язаних з проведенням перерахунку пенсії за вислугою років згідно частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (в первинній редакції) відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) на підставі довідки від 17.06.2020 № 18-441вих20. Позаяк відповідачем приймалось рішення 22.06.2020 за наслідками розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії без уточнення довідки на певну дату: 19.06.2020 - 30.06.2020 - 16380 грн; 01.07.2020 - 30.11.2020 - 17120 грн; 01.12.2020 - довічно - 17690 грн (а.с.211 т.1), то варто зобов'язати повторно розглянути звернення позивача за заявою від 01.09.2020.
Однією з підстав для перерахунку пенсій є зміна прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01.01.2020 - 2027 грн, з 01.07.2020 - 2118 грн, з 01.12.2020 - 2189 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2020 - 1638 грн, з 01.07.2020 - 1712 грн, з 01.12.2020 - 1769 грн.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позивачем сплачено 1681,60 грн судового збору відповідно до квитанцій від 25.09.2020 (а.с.24), позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат із сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 420,40 грн.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо відмови листом від 14.09.2020 № 5264-5544/Р-03/8-2300/20 позивачу про здійснення перерахунку без надання офіційних документів та зазначення відомостей щодо довідки на підставі якої здійснено перерахунок і за яких обмежень, пов'язаних з проведенням перерахунку пенсії за вислугою років згідно частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (в первинній редакції) відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) на підставі довідки від 17.06.2020 № 18-441вих20 на заяву позивача від 01.09.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у порядку, встановленому законом.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].
Повне судове рішення складено 25.03.2021.
Суддя Л.В. Трофімова