25 березня 2021 року м. Рівне №460/1089/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення пенсії по віку зі зменшенням пенсійного віку з 29.05.2020 та зобов'язати призначити та виплачувати з 29.05.2020 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку згідно із статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заяви по суті справи.
Позивач в обґрунтування позову в позовній заяві зазначає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам статті 46 Конституції України, статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 8 років, з огляду на розбіжності в архівних довідках або інших первинних документах, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 в населених пунктах зони відчуження із зазначенням періоду такої роботи. На переконання позивача, при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії, ним подані всі необхідні документи для призначення такої пенсії. Вважає, що пенсія йому повинна бути призначена з 29.05.2020. Враховуючи вказане, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення і виплати пенсії по віку як ліквідатору другої категорії, та зобов'язати призначити пенсію по віку, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії. Позивач просить суд позов задовольнити повністю.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало відзив на позовну заяву, де вказано, що страховий стаж позивача становить 22 роки 4 місяців 7 днів. Однак, відповідач вважає, що ОСОБА_1 не підтверджено факт участі позивача на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження. Зокрема, в архівній довідці не зазначено участь позивача в ліквідації наслідків аварії, у шляхових листах не вказано повністю ім'я та по батькові. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.02.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.05.2020 (а.с.20).
Позивач 07 вересня 2020 року подав заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Орган Пенсійного фонду України 24.09.2020 листом № 1700-0702-8/29127 відмовив позивачу у призначенні пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.16-18).
Таким чином, не погоджуючись з відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я містить Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 10 Закону №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Так, пунктом 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали (безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження) визначену кількість днів у зоні відчуження у відповідний період.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551, чинній на момент видачі позивачу посвідчення, затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551), яким визначено, зокрема, процедуру видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства..
Відповідно до пункту 4 Порядку №551, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.
Згідно із частинами 1, 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Абзацом 9 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі, також Порядок №22-1) передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року за №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року у справі № 21-1048во06, від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а, Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 152/651/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 464/4150/17 та від 27 квітня 2020 року у справі № 212/5780/16-а, від 18 червня 2020 року у справі №591/4104/16-а, від 02 березня 2021 року у справі № 345/1831/17
Судом уже зазначалось вище, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією посвідчення (а.с.20), яке ніким не відмінене і не анульоване.
Крім цього, як встановлено судом зі змісту долучених позивачем до заяви про призначення пенсії архівної довідки, виданої Федеральною службою охорони Російської Федерації від 21.01.2020 №9/20/3-63у (а.с.15), шляхових листів №1790, №1855, №2260 (а.с.11-13), у період з 11 травня 1986 року по 18 червня 1988 року позивач проходив військову службу в лавах Радянської армії на посаді водія та у складі Військової частини №28684 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: з 01.09.1986 по 15.09.1986 - м. Чорнобиль, с. Оране; з 20.09.1986 по 24.09.1986 - смт. Іванків, з 02.11.1986 по 04.11.1986 - м. Чорнобиль.
Крім того, позивачу була оголошена подяка як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14).
Зазначені довідки містять відомості про період ліквідації позивачем наслідків аварії Чорнобильської АЕС, об'єкт, де проводились роботи та періоди перебування у відповідній зоні, а також, посилання на первинні документи, якими підтверджуються такі дані, що у повній мірі відповідає вимогам статті 55 Закону №796-ХІІ і підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1.
Натомість, відповідач за відсутності будь-якого обґрунтування у рішенні про відмову в призначенні пенсії вказав на неповне зазначення імені заявника, відсутність первинних документів про періоди участі у ліквідації.
Посилання відповідача на неповне зазначення імені, і як наслідок, непідтвердження первинними документами періоду роботи в зоні ЧАЕС, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки за правилами статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обов'язковою умовою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є лише факт роботи у зоні і такі обставини знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи.
Основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення, яке підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом. Крім того, факт перебування позивача у зоні підтверджується також іншими документами.
В результаті дослідження долучених позивачем до заяви про призначення пенсії документів, у суду відсутні сумніви стосовно наявності у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що свідчить про протиправність та необгрунтованість рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині визначених відповідачем підстав такої відмови.
Страховий стаж позивача на момент звернення становить 22 роки 4 місяці 7 днів, що не заперечується відповідачем.
На момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії йому виповнилося 52 роки.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Пунктом 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів - на 5 років.
Враховуючи встановлений судом період участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та загальну кількість календарних днів роботи у зоні відчуження за такий період, що становить не менше 14 днів, у відповідності до вимог статті 55 Закону №796-ХІІ, ОСОБА_1 , має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років, тобто після досягнення 52-річного віку, за умови наявності у нього достатнього страхового стажу.
Судом встановлено, що позивач відповідає зазначеним вище критеріям призначення пенсії на підставі пункту 1 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ, що дає позивачу право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Позивач одночасно з поданням заяви про призначення їй пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку надав всі необхідні документи для призначення пенсії.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивачу 52 роки виповнилося 09 грудня 1967 року, а з заявою про призначення пенсії та необхідними документами, він звернувся 07 вересня 2020 року, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна бути призначена позивачу з 07 вересня 2020 року.
Таким чином, оскільки на момент вчинення дій відповідачем щодо відмови у призначенні пенсії, позивач відповідав критеріям, визначеним статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов до висновку щодо наявності протиправності таких дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме слід зобов'язати відповідача призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 07 вересня 2020 року, а не з 29 травня 2020 року, як просить позивач.
У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 07 вересня 2020 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29 травня 2020 року по 06 вересня 2020 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 25 вересня 2021 року
Суддя К.М. Недашківська