про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2021 року м. Рівне№460/1894/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головне управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі,-
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Національної поліції в Рівненській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі.
Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.
Позивач звернувся до суду 17.03.2021, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 28.07.2020 №587 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 03.08.2020 №118о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення; поновити ОСОБА_1 на посаді інженера відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео-, аудіо сервісів, електронних засобів контролю та радіочастотних ресурсів управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Рівненській області з 03.08.2020 з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно приписів частин 1-3, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Позивач оскаржує накази від 28.07.2020 та від 03.08.2020, однак до суду звернувся лише 17.03.2021.
Позивач не подає клопотання про поновлення строку звернення до суду у випадку його пропущення, тобто неможливим є встановлення судом факту дотримання Позивачем вимог статі 122 КАС України та вчасного подання позову.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, вимоги про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказу не є вимогами, при пред'явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.
Позовна заява містить три позовні вимоги немайнового характеру, за дві з яких позивач має сплатити судовий збір в розмірі 1816 грн. (908+908), а саме: визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 28.07.2020 №587 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 03.08.2020 №118о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1816 грн., або доказів звільнення від оплати судовим збором у встановленому Законом порядку та клопотання про поновлення строку звернення до суду або ж докази того, що позов було подано в строк.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Рівненській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.Є. Махаринець