про роз'яснення судового рішення
24 березня 2021 року м. РівнеСправа №460/4677/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УПСЗН ВК Рівненської міської ради, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням від 15.11.2020, яке набрало законної сили 29.12.2020, позов задоволено повністю.
12.01.2021 за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист із строком пред'явлення до виконання до 30.12.2023.
04.03.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення для УПСЗН ВК Рівненської міської ради.
Заява обґрунтована тим, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у адміністративній справі №460/4677/20 є незрозумілим для УПСЗН ВК Рівненської міської щодо встановлення ОСОБА_1 статусу «Особа з інвалідністю внаслідок війни». Зазначив, що на виконання вищевказаного судового рішення 26.02.2021 за особистим звернення він отримав Витяг з рішення комісії для розгляду питань пов'язаних із встановленням статусу згідно із законами України та розгляду спірних питань від 21.01.2021 №1677, згідно з яким йому відмовлено у визначенні правового статусу «Особа з інвалідністю внаслідок війни» відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачі відповідного посвідчення, оскільки документи не містять інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення його до формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, займану посаду та виконувану роботу. Крім того, УПСЗН ВК Рівненської міської ради зазначено, що 21.01.2021 на виконання рішення суду від 25.11.2020 у справі №460/4677/20 було проведено засідання комісії для розгляду питань пов'язаних з встановленням статусу згідно із законами України та розгляду спірних питань, на якому було переглянуто рішення цієї комісії від 28.03.2018. Разом з тим, в мотивувальній частині вказаного рішення суду вказано на преамбулу Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.3, 4, 7 вказаного Закону і про те, що вказаний Закон не визначає переліку доказів, на підставі яких може бути встановлений факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони. Більш того, Департамент соціального захисту населення Рівненської ОДА, проаналізувавши надані позивачем документи, в тому числі і письмові пояснення громадян, підтвердив, що такі документи є підставою для встановлення статусу «Особа з інвалідністю внаслідок війни». За наведеного, просив роз'яснити для УПСЗН ВК Рівненської міської правову оцінку, надану судом у рішенні від 25.11.2020 у справі №460/4677/20 щодо встановлення йому статусу «Особа з інвалідністю внаслідок війни».
Враховуючи положення ч.3 ст.254 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, у тому разі, коли таке судове рішення є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини судового рішення.
Механізм, визначений ст.254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивувальної частини судового рішення. У разі незгоди з мотивуванням судового рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість оскаржити його в порядку, передбаченому КАС України.
Відтак, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозумілим для виконання є його резолютивна частина.
Відповідно до ч.1 ст.246 КАС України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Згідно з ч.5 ст.246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Водночас, частиною шостою статті 246 КАС України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.
В мотивувальній частині судового рішення зазначено, зокрема, про таке.
“За обставинами справи, відповідач взагалі не оцінював документів, які були подані позивачем разом із заявою від 07.02.2020, не мотивував причин їх неврахування, покликаючись лише на відсутність відповідного розпорядчого документа. При цьому, відповідач не дотримався й власної процедури розгляду таких документів, адже не виніс вирішення поставленого позивачем спірного питання щодо встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на розгляд комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу згідно законів України та розгляду спірних питань, обмежившись відповіддю про відсутність підстав для перегляду попереднього рішення. Отже, жодне рішення зі спірного питання комісією відповідача не приймалося.
За встановлених обставин, суд вважає, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому відмова переглянути рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу згідно законів України та розгляду спірних питань від 28.03.2018 (протокол № 1466.2 від 28.03.2018) є протиправною, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання відповідача на підставі поданих ОСОБА_1 із заявою від 07.02.2020 документів переглянути рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу згідно законів України та розгляду спірних питань від 28.03.2018 (протокол № 1466.2 від 28.03.2018) про відмову в наданні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та прийняти відповідне рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні”.
За змістом резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії УПСЗН ВК Рівненської міської ради щодо відмови в перегляді рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу згідно законів України та розгляду спірних питань від 28.03.2020 (протокол № 1466.2 від 28.03.2018).
Зобов'язано УПСЗН ВК Рівненської міської ради на підставі поданих ОСОБА_1 із заявою від 07.02.2020 документів переглянути рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу згідно законів України та розгляду спірних питань від 28.03.2018 (протокол № 1466.2 від 28.03.2018) про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та прийняти відповідне рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду відповідно до вимог ст.246 КАС України містить висновок в частині задоволення позову, висновок суду по суті вимог, які узгоджуються з мотивувальною частиною рішення, строк і порядок набрання рішенням законної сили та порядок його оскарження, дату складення повного рішення. Отже, резолютивна частина судового рішення є чіткою та не допускає неоднозначного розуміння чи тлумачення.
Відтак, жодних положень, щодо розуміння яких виникали б суперечки, рішення суду не містить.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналогічні положення закріплені в статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIІІ, зокрема, частиною другою визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
З огляду на наведене вище, судом не встановлено жодних об'єктивних підстав, які б ускладнювали розуміння чи виконання відповідачем резолютивної частини судового рішення в порядку та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, та детально проаналізовані в мотивувальній частині судового рішення. Отже, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 166-167, 241, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 заяви про роз'яснення рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №460/4677/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повну ухвалу складено 24 березня 2021 року.
Суддя Н.О. Дорошенко