25 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1345/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
22 лютого 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі-відповіда, Автозаводський ВДВС) про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) Загребельного А.Ю. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн від 05.02.2021 у межах виконавчого провадження №63295570; скасування постанови Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) від 05.02.2021 №64376108 про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що стягнення виконавчого збору залежить від розміру фактично стягнутого, повернутого або переданого майна при примусовому виконанні виконавчого документа. Вимога частини 3 статті 40 Закону може бути застосована у випадку хоча б часткового стягнення заборгованості фактично, а не в будь-якому випадку повернення виконавчого документа стягувачу. Позивач зауважував, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду, а тому у нього не було підстав для стягнення виконавчого збору, що свідчить про протиправність спірної постанови про стягнення виконавчого збору. Також, на думку позивача, зважаючи на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору наявні підстави і для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
23.03.2021 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.44-46/, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що факт початку процедури примусового виконання рішення є достатньою підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.03.2021 позивач надав до суду документи, якими усунув недоліки, що визначені ухвалою суду від 01.03.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
13.07.2020 Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області видано виконавчий лист №524/7289/17 про зобов'язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, VIN НОМЕР_1 , 2013 року виробництва /а.с.49-50/.
13.10.2020 ОСОБА_2 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) подано заяву, в якій стягувач просив прийняти на виконання виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука, до якої додав оригінал виконавчого листа у справі №524/7289/17, копії паспорта та ідентифікаційного коду /а.с.50а/.
15.10.2020 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №63295570 з примусового виконання виконавчого листа у справі №524/7289/17 від 13.07.2020 /а.с.51/.
Також, 15.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника розмір витрат - 220,00 грн /а.с. 90/.
30.10.2020 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. складено акт, яким засвідчено той факт, що до відділу з'явився боржник, якому вручено копії виконавчого листа, заяви стягувача, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.10.2020. Написати про отримання зазначених документів боржник відмовився, посилаючись на необхідність консультації з адвокатом. Також, боржник повідомив, що автомобіль знаходиться у нього і що він поверне його стягувачу після сплати ним суми боргу за рішенням суду від 08.01.2020 /а.с.53/.
Також, 30.10.2020 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. складено акт, яким засвідчено факт виходу державного виконавця за місцем проживання боржника з метою перевірки виконання рішення суду. Перевірити стан виконання рішення суду не вдалося, а транспортний засіб за адресою не було виявлено /а.с.53/.
ОСОБА_1 подав до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) розписку про зобов'язання від 04.11.2020, в якій підтвердив своє зобов'язання повернути ОСОБА_2 автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, VIN НОМЕР_1 , 2013 року випуску після виконання виконавчого провадження №62208232 за виконавчим листом №524/7289/17, виданим 08.05.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів отриманих ним за продаж автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, VIN НОМЕР_1 , 2013 року виробництва в сумі 20500 доларів та судових витрат у сумі 10626,00 грн /а.с.30, 56-57/.
Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), розглянувши розписку ОСОБА_1 , листом від 19.11.2020 №157121 повідомив позивача про те, що розписка від 04.11.2020 не є підтвердженням виконання виконавчого листа №524/7289/17, виданого 13.07.2020 про зобов'язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, VIN НОМЕР_1 , 2013 року виробництва. Натомість, належним підтвердженням виконавчого документа є тільки фактичне повернення ОСОБА_2 зазначеного автомобіля /а.с.58-59/.
04.12.2020 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. складено акт, яким засвідчено факт виходу державного виконавця за місцем проживання боржника з метою перевірки виконання рішення суду. Перевірити стан виконання рішення суду не вдалося, а транспортний засіб за адресою не було виявлено /а.с.53/.
03.02.2021 ОСОБА_2 подано до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) заяву, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 повернув йому автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, VIN НОМЕР_1 , 2013 року виробництва 02.02.2021 згідно з виконавчим листом №524/7289/17 від 13.07.2020. У зв'язку з цим просив закінчити виконавче провадження №63295570 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с.26, 73/.
03.02.2021 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №63295570 з примусового виконання виконавчого листа у справі №524/7289/17 від 13.07.2020 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду /а.с.23-24, 75/.
У зв'язку з тим, що виконавчого збору у межах ВП №63295570 стягнуто не було, 03.02.2021 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн /а.с.21, 74/.
05.02.2021, головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2021 №64375794 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 03.02.2021 ВП №63295570 /а.с.12-13, 84/ та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2021 №64376108 з примусового виконання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП №63295570 /а.с.15-16, 91/.
Позивач, вважаючи дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 05.02.2021 ВП №63295570, а також постанову державного виконавця від 05.02.2021 №64376108 про відкриття виконавчого провадження протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням такої засади як обов'язковість судового рішення.
Частиною 1 статті 3 Закону №1404- VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п. 1), постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (п. 5).
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Порядок виконання рішень немайнового характеру передбачений статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частини 1 якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Абзацом 2 частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ (у редакції Закону №2475-VIII від 03.07.2018) визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 27 Закону № 1404-VІІІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 5 статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також, частиною 9 вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у редакції наказу №2832/5 від 29.09.2016 (далі-Інструкція).
Пунктом 8 Інструкції передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз правового регулювання відносин щодо стягнення виконавчого збору дає підстави для висновку, що виконавчий збір під час виконання рішень немайнового характеру стягується у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи. Вичерпний перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується, визначений частинами 5 та 9 статті 27 Закону №1404-VIIІ. У разі закінчення виконавчого провадження, зокрема, з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону (крім випадку, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та Інструкцією.
Матеріалами справи підтверджено, що 15.10.2020 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №63295570 з примусового виконання виконавчого листа у справі №524/7289/17 від 13.07.2020.
03.02.2021 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №63295570 з примусового виконання виконавчого листа у справі №524/7289/17 від 13.07.2020 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду /а.с.23-24, 75/.
У зв'язку з тим, що виконавчого збору у межах ВП №63295570 стягнуто не було, 03.02.2021 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн (два мінімальні розміри заробітної плати) у межах виконавчого провадження №63295570 щодо виконання рішення суду зобов'язального (немайнового) характеру.
Позивачем не наведено аргументів щодо того, що виконавче провадження №63295570, у межах якого винесено спірну постанову про стягнення виконавчого збору, віднесено до переліку випадків, визначених частиною 5 статті 27 Закону, коли виконавчий збір не стягується, як і не надано доказів виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.01.2020 у справі №524/7289/17 до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020.
При цьому суд критично оцінює посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі №2640/3203/18 відносно того, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, з огляду на наступне.
У постанові від 11.03.2020 у справі №2640/3203/18 Велика Палата Верховного Суду надала оцінку порядку стягнення виконавчого збору під час виконання рішень майнового характеру, натомість, у межах цієї справи суд надає оцінку правомірності стягненню виконавчого збору під час виконання рішення немайнового характеру.
Крім того, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі №2640/3203/18, стосуються стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа, що передбачає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, натомість, у цій справі суд надає оцінку діям державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження з підстав визначених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", що у силу положень частини 1 статті 40 Закону №1404-ХІІІ унеможливлює повторне пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Також, суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції надавав аналіз частині 2 статті 27 Закону у редакції до внесення змін Законом від 03.07.2018 №2475-VIII, яка передбачала, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, натомість, на момент винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору Закон №1404-VIII у редакції Закону від 03.07.2018 №2475-VIII передбачав, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Отже, зважаючи на те, що предметом спору у цій справі є правомірність стягнення виконавчого збору під час виконання рішення немайнового характеру, що передбачає собою інший порядок визначення розміру виконавчого збору, беручи до уваги відмінність фактичних обставин справ, суд вважає не застосовними до цієї справи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі №2640/3203/18 .
Суд враховує, що боржник фактично виконав рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.01.2020 у справі №524/7289/17 02.02.2021, про що свідчить відповідна заява стягувача, тобто після відкриття виконавчого провадження та вжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання судового рішення, і закінчено виконавче провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
Відтак, зважаючи на те, що виконавче провадження №63295570 закінчено з підстав передбачених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", беручи до уваги те, що виконавчий збір на момент закінчення виконавчого провадження стягнуто не було, при цьому позивачем не надано доказів виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.01.2020 у справі №524/7289/17 до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2020, суд дійшов висновку про те, що постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн (два мінімальні розміри заробітної плати) у межах виконавчого провадження №63295570 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1404-VIIІ, обґрунтовано, з урахуванням обставин, які мали значення для прийняття такого рішення, а тому дії головного державного виконавця Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) Загребельного А.Ю. щодо її винесення є правомірними.
Отже, у цій частині позовних вимог слід відмовити.
У частині позовних вимог про скасування постанови Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) від 05.02.2021 №64376108 про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 05.02.2021 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Загребельним А.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2021 №64376108 з примусового виконання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП №63295570.
Позивачем не оскаржується правомірність постанови державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП №63295570, як і не надано доказів її скасування у адміністративному чи судовому порядку.
За таких обставин, зважаючи на те, що постанова державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.10.2020 ВП №63295570, яка у силу положень пункту 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню, є чинною, тому суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2021 №64376108 на підставі такої постанови є правомірною.
Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Академіка Маслова,15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 34987562) про визнання дій неправомірними та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол