10 березня 2021 року м. ПолтаваСправа №480/6319/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Хижняк З.І.,
представника відповідача - Підопригори А.В.,
представника третьої особи - Фірстенко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №480/6319/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Сумський окружний адміністративний суд про визнання протиправним та скасування наказу,
23 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (надалі - ТУ ДСА в Сумській області, відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.08.2020 №43 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Розпорядженням голови Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 №18 дану справу передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю без вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 02.11.2020, що підтверджується даними реєстрації вхідної кореспонденції, та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями цього ж дня передана до провадження судді.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 адміністративну справу №480/6319/20 прийнято до провадження, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з виявленими недоліками в частині не надання у повному обсязі доказів, що засвідчені власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Після усунення недоліків, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №480/6319/20 з призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 08.12.2020.
У судове засідання 08.12.2020 учасники справи не з'явилися. Представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, задовольнивши яке, суд відклав розгляд справи на 22.12.2020.
У судове засідання 22.12.2020 учасники справи не з'явилися знову. Натомість надіслали до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, продовживши підготовче провадження у справі на 30 днів, відклав розгляд справи на 26.01.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 залучено до участі у справі Сумський окружний адміністративний суд (надалі - Сумський ОАС, третя особа) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Відкладено розгляд справи на 10.02.2021.
У судовому засіданні 10.02.2021 сторони примирення не досягли, у зв'язку з чим суд, з'ясувавши питання передбачені статтею 180 КАС України, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.02.2021.
У судовому засіданні 23.02.2021 представники сторін підтримали власні позиції, кожен наполягаючи на своєму.
Зокрема, представник позивача у позовній заяві та у своєму виступі зазначав, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем було допущено ряд порушень процедурних правових норм, встановлених Законом України "Про державну службу" та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою КМУ №1039 від 04.12.2019 в редакції чинній на 07.08.2020 (надалі - Порядок №1039).
Так, на думку представника позивача, всупереч вимогам п.п. 2, 7, 10 Порядку №1039, відповідач створив робочу групу, яка здійснювала перевірку обставин дисциплінарного проступку, хоча таких повноважень відповідач не має, оскільки утворення робочої групи можливе лише за погодженням із головою ДСА України та керівниками місцевих органів виконавчої влади, чого відповідачем зроблено не було. В порушення абзацу другого пункту 5 Порядку №1039 відповідач здійснював дисциплінарне провадження не 15 календарних днів, а 51 календарний день. Всупереч вимогам ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з пропуском строків притягнення (за перебігом майже чотирьох років з моменту написання листа ТУДСА в Сумській області від 01.09.2016 №03-1859/16 та більше року з моменту видання позивачем наказу про визначення функціональних обов'язків, права користувачів автоматизованої системи 9-ОД від 13.02.2019). В порушення приписів п.п. 19, 22, 23 Порядку №1039 жодних протоколів дисциплінарна справа не містить. В порушення приписів п. 25 Порядку №1039 ні пояснень позивача, ні пояснень безпосереднього керівника позивача, ні актів про відмову надавати пояснення дисциплінарна справа не містить.
16.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ТУДСА в Сумській області висловив свої заперечення з приводу обґрунтованості заявлених позовних вимог. Зазначив, що строк здійснення дисциплінарного провадження не порушувався, оскільки відповідним наказом такий продовжувався в межах одного місяця. Накладення ж адміністративного стягнення було здійснено у перший робочий день позивача після закінчення періоду її непрацездатності. Робоча група була утворена відповідно до п. 5.5 Положення про ТУДСА в Сумській області, яким перебачено відповідне повноваження. З огляду на те, що здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача не відноситься до повноважень голови ДСА України чи місцевих органів виконавчої влади, то й потреби отримання їхньої згоди в даному випадку немає. Відсутність протоколів у матеріалах дисциплінарної справи відповідач пояснює відсутністю відповідних приписів щодо їх наявності у пункті 25 Порядку №1039, яким визначено перелік документів, які має містити дисциплінарна справа. Пропозицію надати пояснення позивач проігнорувала. На засіданні дисциплінарної комісії 20.07.2020 під час розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку заперечувала та не усвідомлювала його. Однак вже 21.07.2020 нею був виданий наказ №47-ОД «Про визначення користувачів та їх функціональних обов'язків і права в автоматизованій системі документообігу суду», який, на переконання відповідача, фактично свідчить про визнання порушення вимог законодавства в частині не визначення відповідальних осіб за автоматизований розподіл судових справ (т. 2 а.с. 4-8).
15.01.2021 до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло додаткове обґрунтування до позову, в якому представник, продублювавши доводи позовної заяви додала, що застосування до позивача стягнення у вигляді догани не відповідає характеру скоєного позивачкою проступку. Саме лише посилання у спірному наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення, не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не може бути належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу, який не містить повних і точних відомостей про порушення, які вчинив позивач, функціональні обов'язки, дата порушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності позивача, відомості які характеризують позивача, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, пояснення позивача (т. 2 а.с. 204-210).
08.02.2020 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких голова Сумського ОАС висловив думку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим просив суд відмовити у його задоволенні. Зазначив, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивачки дисциплінарного стягнення було установлене дисциплінарною комісією ТУДСА в Сумській області неналежне виконання керівником апарату її посадових обов'язків та незабезпечення контролю за роботою відділу документального забезпечення суду. Враховуючи подання дисциплінарної комісії від 22.07.2020, подання в.о. голови Сумського ОАС від 27.07.2020, за дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», вчинений ОСОБА_1 , а саме: неналежне виконання посадових обов'язків, стверджує, що відповідачем правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 2 а.с. 245-247).
Твердження ОСОБА_3 про відсутність повноважень у ОСОБА_2 на представництво інтересів позивача суд визнає безпідставними, оскільки таке представництво в даному випадку здійснюється в силу закону, а саме: статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до якої ОСОБА_2 , як керівник Професійної спілки «Справедливість» Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області (ідентифікаційний код 39998364), здійснює представництво інтересів члена цієї профспілки ОСОБА_1 при реалізації нею конституційного права на звернення за захистом до суду.
02.03.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (додаткове обґрунтування до позову), в якому представник зазначив, що аргументація позивача щодо форми спірного наказу, зокрема довгої описової частини, незрозумілості аргументів є суб'єктивною позицією, яка не підтверджена посиланням на нормативно-правовий акт. Позивачу було надано можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи, проте вона такою можливістю не скористалася.
Решта обставин, про які зазначає відповідач у додатковому обґрунтуванні до позову, не були предметом дослідження у дисциплінарному провадженні, а тому до уваги судом не приймаються (т. 3 а.с. 21-27).
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах даної адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Наказом начальника ТУДСА в Сумській області від 26.08.2020 №43 з урахуванням подання дисциплінарної комісії від 22.07.2020, подання в.о. голови Сумського ОАС від 27.07.2020, за дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: неналежне виконання посадових обов'язків, до керівника апарату Сумського ОАС ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 1 а.с. 55-58).
Винесенню вказаного наказу передували наступні обставини.
Пунктом 2.1. плану роботи Сумського ОАС на І півріччя 2020 року, затвердженого головою суду 12.12.2019, було передбачено здійснення перевірки роботи структурних підрозділів апарату суду у 2019 році (т. 1 а.с. 11).
На виконання вказаного пункту плану роботи 12.05.2020 наказом керівника апарату Сумського ОАС №29-ОД ОСОБА_1 з метою здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства працівниками відділу документального забезпечення під час виконання своїх посадових обов'язків було створено комісію для перевірки відділу документального забезпечення, якій наказано провести перевірку у період з 13.05.2020 по 03.06.2020 та до 05.06.2020 надати керівнику апарату довідку про результати перевірки (т. 1 а.с. 12).
04.06.2020 призначеною для перевірки комісією на ім'я керівника апарату суду ОСОБА_1 було складено довідку №1 про результати проведення перевірки роботи відділу документального забезпечення Сумського ОАС з 13 травня по 03 червня 2020 року (т. 2 а.с. 56-66, 87-98).
Здійснюючи контроль ефективності діяльності апарату суду та, зокрема, керівника апарату Недайхліб К.І., головою Сумського ОАС встановлено, що у період з 13 травня по 03 червня 2020 року була проведена перевірка роботи відділу документального забезпечення Сумьского ОАС, за результатами якої 04.06.2020 складена довідка №1. За змістом вказаної довідки комісією виявлені численні суттєві порушення, допущення яких сталося внаслідок неналежного виконання керівником апарату своїх обов'язків, незабезпечення контролю за роботою структурного підрозділу суду та неналежної організації його роботи.
У зв'язку з цим 24.06.2020 головою Сумського ОАС Воловиком С.В. за №03-23/15377/20 на адресу ТУДСА в Сумській області внесено подання про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду (т. 2 а.с. 53-55).
03.07.2020 керівником апарату суду ОСОБА_1 було проведено збори працівників відділу документального забезпечення суду, на яких обговорено обставини, викладені у довідці №1 від 04.06.2020, на підтвердження чого позивач надав копію протоколу № 4 від 03.07.2019 (т. 1 а.с. 36-42).
06.07.2020 наказом начальника ТУДСА в Сумській області №35 у зв'язку з надходженням подання голови Сумського ОАС Воловика С.В. від 24.06.2020 №03-23/15377/20 порушено дисциплінарне провадження відносно керівника апарату суду ОСОБА_1 . Наказано дисциплінарній комісії ТУДСА в Сумській області здійснити дисциплінарне провадження за фактами, викладеними у поданні голови суду ОСОБА_3 , згідно з Порядком здійснення дисциплінарного провадження (т. 2 а.с. 67).
Наказом начальника ТУДСА в Сумській області від 07.07.2020 №38 відповідно до подання голови дисциплінарної комісії ТУДСА в Сумській області з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_4 від 07.07.2020 про залучення фахівців територіального управління та з метою всебічного вивчення фактів, викладених у поданні голови суду ОСОБА_3 було створено робочу групу ТУДСА в Сумській області, якій доручено здійснити 09.07.2020 перевірку у Сумському ОАС за фактами, викладеними у поданні голови суду ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 44).
09.07.2020 до Сумського ОАС для здійснення перевірки прибули члени робочої групи: завідувач сектору організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики ОСОБА_6 , головний спеціаліст сектору організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики ОСОБА_7 , провідний спеціаліст по роботі зі зверненнями та доступу до публічної інформації ОСОБА_8 , - про що зроблено запис в журналі реєстрації перевірок суду (т. 1 а.с. 45).
Наказом начальника ТУДСА в Сумській області від 10.07.2020 №36 на підставі звернення голови дисциплінарної комісії ТУДСА в Сумській області ОСОБА_4 від 10.07.2020 (т. 2 а.с. 9) продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження в межах одного місяця до 05.08.2020 включно (т. 2 а.с. 10).
За наслідками проведення засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ТУДСА в Сумській області, яке оформлено протоколом №5 від 20.07.2020 (т. 2 а.с. 11-15), члени комісії вирішили у термін до 23.07.2020 підготувати та внести начальнику ТУДСА в Сумській області подання, яким рекомендувати застосувати до керівника апарату суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
22.07.2020 членами дисциплінарної комісії на ім'я начальника ТУДСА в Сумській області було складено Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ТУДСА в Сумській області, яким, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу», рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв'язку з наявністю в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», характер якого виразився у неналежному виконанні вимог Положення про автоматизовану систему документообігу, неналежному виконанні обов'язків керівника апарату, визначених посадовою інструкцією та положенням про апарат суду, неналежному забезпеченні контролю за роботою структурного підрозділу суду та неналежною організацією його роботи (т. 2 а.с. 184-189).
27.07.2020 за №03-23/18033/20 в.о. голови Сумського ОАС Прилипчук О.А., розглянувши подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справи ТУДСА в Сумській області від 22.07.2020, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 5 ч. 2 ст. 65, ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу» вніс подання на ім'я начальника ТУДСА в Сумській області про накладення дисциплінарного стягнення, яким просив застосувати до керівника апарату Сумського ОАС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 1 а.с. 52).
28.07.2020 на домашню адресу позивача відповідачем був направлений лист №01-1272/20 з проханням надати до 29.07.2020 пояснення щодо обставин, викладених в поданні дисциплінарної комісії, внесеному 23.07.2020, та поданні в.о. голови Сумського ОАС, внесеному 27.07.2020 (т. 1 а.с. 53-54).
Письмових пояснень позивач не надала, посилаючись на ту обставину, що вищевказаний лист вона отримала лише 27.08.2020.
З 27.07.2020 по 31.07.2020 та з 03.08.2020 по 12.08.2020 ОСОБА_1 перебувала у щорічній основній відпустці, а з 11 по 25 серпня 2020 - була відсутня на робочому місці у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
26.08.2020, після виходу ОСОБА_1 з лікарняного, відповідачем був виданий спірний наказ №43 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 55).
Як зазначено у мотивувальній частині спірного наказу, відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» у діях ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, а саме, - невиконання вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26.11.2010 №30 (зі змінами) в частині відсутності визначених відповідальних осіб за здійснення автоматизованого розподілу судових справ; невиконання посадових обов'язків, що полягає, зокрема, в незабезпеченні контролю за роботою відділу документального забезпечення та належною організацією його роботи.
Керівник апарату суду не виконала свої посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 23.11.2015 (пункт 2.4 «організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства», пункт 2.21 «здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства, обліку та зберігання судових справ, належного ведення архіву…»), а також посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 26.09.2019, зокрема п. 2.7.: «здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства в суді, обліку та зберігання судових справ»; п. 2.8 «забезпечує функціонування ЄСІТС (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями»; п. 2.12 «здійснює контроль за дотриманням працівниками апарату посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду», п. 2.30 «організовує та контролює своєчасне внесення до ЄСІТС (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду) відомостей про дату набрання судовим рішенням законної сили, направлення таких відомостей до ЄДРСР».
Отже, дисциплінарний проступок виражений: в неналежному виконанні вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, неналежному виконанні обов'язків керівника апарату, визначених посадовою інструкцією та положенням про апарат суду, неналежному забезпеченні контролю за роботою структурного підрозділу суду та неналежною організацією його роботи.
В цьому ж наказі зазначено, що порушення в частині автоматизованого розподілу справ є триваючими. Після надходження до суду листа ДСА України від 31.08.2016 №6-6288 та листа ТУДСА від 01.09.2016 №03-1859/16 ОСОБА_1 могла перевірити дотримання в суді вимог законодавства в частині автоматизованого розподілу судових справ та усунути наявні недоліки, зокрема, визначити відповідальних за авторозподіл справ, проте, цього не зробила.
Неналежне забезпечення контролю за роботою структурного підрозділу (відділу документального забезпечення) та неналежна організація його роботи полягає в численних суттєвих недоліках, виявлених в ході перевірки зазначеного відділу, яка проводилась в період 13 травня - 3 червня 2020 року комісією суду, та частково не усунутих станом на день перевірки цих фактів робочою групою територіального управління (9 липня 2020 року).
У зв'язку з усім цим відповідач 26.08.2020 виніс наказ №43, яким за дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: неналежне виконання посадових обов'язків, застосував до керівника апарату Сумського ОАС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 1 а.с. 55-58).
Спору з приводу вищенаведених фактичних обставин справи немає, а тому суд приймає їх до уваги як такі.
Не погоджуючись із правомірністю наказу №43, посилаючись на процедурні порушення, допущені відповідачем та третьою особою під час процедури дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку мотивам заявленого позову та запереченням проти нього, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 на момент застосування до неї дисциплінарного стягнення обіймала посаду керівника апарату Сумського ОАС.
Засади діяльності, обсяг функціональних обов'язків та основні вимоги щодо їх виконання, права та відповідальність особи, яка займає посаду керівника апарату суду у Сумському ОАС, визначалися посадовими інструкціями керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, затвердженими начальником ТУДСА в Сумській області 23.11.2015 та 26.09.2019, оскільки аналіз порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності, здійснювався дисциплінарною комісією за період з 2016 року.
Відповідно до п. 1.2. Посадової інструкції керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, затвердженої начальником ТУДСА в Сумській області 23.11.2015 (надалі - Посадова інструкція від 23.11.2015) (т. 2 а.с. 173-177), керівник апарату очолює апарат суду. Правовий статус керівника апарату визначається законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про державну службу».
Аналогічно, відповідно до п. 1.2. Посадової інструкції керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, затвердженої начальником ТУДСА в Сумській області 26.09.2019 (надалі - Посадова інструкція від 26.09.2019) (т. 1 а.с. 62-64), керівник апарату очолює апарат Сумського ОАС та здійснює безпосереднє керівництво його діяльністю. Правовий статус керівника апарату визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (надалі - Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів, управління персоналом державних органів, реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державних службовців врегульована розділом VІІ Закону №889-VIII.
Так, службова дисципліна, за змістом статті 61 Закону №889-VIII, забезпечується шляхом:
1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;
2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;
3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;
4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону №889-VIII державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Згідно з п. 2.13. Посадової інструкції від 26.09.2019 керівник апарату є керівником державної служби в апараті суду.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 63 Закону №889-VIII керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону №889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов'язаний:
1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов'язків;
2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язків;
3) під час виконання посадових обов'язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;
4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;
5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;
6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;
7) забезпечувати прозорість та об'єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;
8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №889-VIII керівник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, кримінального правопорушення до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом.
Як свідчать встановлені судом обставини справи, фактичною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугував висновок відповідача про невиконання керівником апарату вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26.11.2010 №30 (зі змінами) в частині відсутності визначених відповідальних осіб за здійснення автоматизованого розподілу судових справ; невиконання посадових обов'язків, що полягає, зокрема, в незабезпеченні контролю за роботою відділу документального забезпечення та належною організацією його роботи.
За змістом спірного наказу керівник апарату суду не виконала свої посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 23.11.2015 (пункт 2.4 «організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства», пункт 2.21 «здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства, обліку та зберігання судових справ, належного ведення архіву…»), а також посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 26.09.2019, зокрема п. 2.7.: «здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства в суді, обліку та зберігання судових справ»; п. 2.8 «забезпечує функціонування ЄСІТС (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями»; п. 2.12 «здійснює контроль за дотриманням працівниками апарату посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду», п. 2.30 «організовує та контролює своєчасне внесення до ЄСІТС (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду) відомостей про дату набрання судовим рішенням законної сили, направлення таких відомостей до ЄДРСР».
У зв'язку з цим суд відкидає як безпідставні твердження позивача про те, що зі змісту спірного наказу не вбачається які саме дії чи рішення (бездіяльність) мала здійснити позивач на виконання вимог посадової інструкції чи інших нормативно-правових актів, але не здійснила або здійснила, а не повинна була.
Аналізуючи суть порушень, за які ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, суд зі змісту спірного наказу встановив, що одним з основних порушень, за висновком відповідача, є факт не видання нею наказу про призначення відповідальних осіб за здійснення автоматичного розподілу судових справ, що є порушенням Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (надалі - Положення №30).
Так, щодо авторозподілу справ помічниками суддів 30 січня, 08 квітня та 20 грудня 2019 року, спірним наказом встановлено наступне.
Наказом керівника апарату №9-ОД від 13.02.2019 «Про визначення функціональних обов'язків та прав користувачів автоматизованої системи документообігу» визначені функціональні обов'язки та права користувачів автоматизованої системи документообігу суду. При цьому, на здійснення автоматичного розподілу судових справ, інших передбачених законом документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду та підлягають автоматичному розподілу, мають право 32 особи (в т.ч. начальник та заступник начальника відділу документального забезпечення, начальник відділу організаційного забезпечення розгляду справ, секретарі, судові розпорядники, завідувач архіву та помічники суддів (16 осіб)). Зміни до наказу внесені наказами від 25.04.2019 №16-ОД, від 20.08.2019 №23-ОД, якими ще двом помічникам суддів надані аналогічні права. З пояснень ОСОБА_1 від 14.07.2020 вбачається, що помічникам суддів дані права надані в програмі ДСС на постійній основі. Помічники суддів здійснювали авторозподіл справ під час перебування їх керівників-суддів у відпустках чи відсутності їх на роботі за інших обставин і були закріплені за відділом документального забезпечення.
За змістом спірного наказу, порушення в частині автоматизованого розподілу справ є триваючими. Після надходження до суду листа ДСА України від 31.08.2016 №6-6288 та листа ТУ ДСА від 01.09.2016 №03-1859/16 ОСОБА_1 могла перевірити дотримання в суді вимог законодавства в частині автоматизованого розподілу судових справ та усунути виявлені недоліки, зокрема, визначити відповідальних за авторозподіл справ, проте цього не зробила.
Спростовуючи звинувачення з цього приводу, позивач зазначає, що жоден з нормативно-правових актів не зобов'язує керівника апарату суду своїм наказом визначати осіб, відповідальних за автоматичний розподіл справ. Більш того, визначення таких осіб є прямим порушення Положення №30 і загальних засад неупередженості при розподілі судових справ, оскільки передбачає втручання конкретної особи у роботу автоматизованої системи. Наказом керівника апарату суду визначаються функціональні обов'язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї, що і було зроблено наказом №9-ОД від 13.02.2019.
У зв'язку з цим позивач стверджує, що вона не мала права діяти на власний розсуд, ухвалюючи рішення, не передбачені нормами чинного законодавства України.
Разом з цим відмічає, що на керівника апарату суду Положенням №30 дійсно покладено персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи на керівника апарату суду (п. 2.1.5). Проте, по-перше: перевіряючі особи з призначеної відповідачем робочої групи не мали прав доступу до автоматизованої системи, а отже не могли перевірити належність її функціонування, по-друге: жодних втручань в роботу автоматизованої системи суду не було, про що свідчать звіти про невтручання. Будь-яких свідчень неналежного функціонування автоматизованої системи відповідачем досліджено не було.
Всі вищенаведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що у діяльності чи рішеннях позивача відсутній склад правопорушень, які інкримінуються їй відповідачем, а відповідачем навпаки - допущено ряд порушень матеріального права, а також норм, що регулюють процедурні питання, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача з урахуванням наступного.
Правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням про автоматизовану систему документообігу суду затвердженим Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (надалі - Положення №30), у тому числі відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про інформацію", "Про доступ до судових рішень", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та "Про захист персональних даних", "Про електронний цифровий підпис".
Автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС), відповідно до визначень термінів та скорочення, - сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів, що входять до складу Єдиної судової інформаційної системи, та забезпечують виконання завдань, визначених цим Положенням, в тому числі таких як: функціонування документообігу суду та органів системи правосуддя; обмін інформацією між ними та з іншими органами державної влади; обмін з єдиною централізованою базою даних судової влади; оприлюднення інформації за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України; захист інформації від несанкціонованого доступу, тощо.
Відповідно до п. 1 розділу V Положення №30 функціональні обов'язки, права користувачів АСДС та інших підсистем, надання, обмеження, припинення, зупинення або позбавлення користувачів права доступу до АРМ підсистеми АСДС та інших підсистем, що використовується в цих органах визначається в кожному окремому суді та ОСП на підставі його наказів.
Персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування АСДС та інших підсистем в суді та ОСП, згідно з п. 9 розділу V Положення №30, несе керівник апарату, а за забезпечення їх належного технічного функціонування - технічний адміністратор.
Відповідно до п. 4.1. Посадової інструкції від 23.11.2015 керівник апарату несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, в межах наданих йому повноважень.
Так само, пунктом 2.8. Посадової інструкції від 26.09.2019 передбачено, що керівник апарату забезпечує функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями.
З огляду на приведені норми підзаконних нормативно-правових актів суд визнає спростованим твердження позивача про те, що жоден з нормативно-правових актів не зобов'язує керівника апарату суду своїм наказом визначати осіб, відповідальних за автоматичний розподіл справ.
Вищеприведене нормативне регулювання обов'язків керівника апарату суду хоч і не містить прямої вказівки на те, що саме керівник має визначати відповідальних осіб, проте це випливає із самої суті такого обов'язку, як то керівник апарату забезпечує функціонування автоматизованого розподілу справ між суддями.
Тобто, керівник апарату або самостійно забезпечує функціонування автоматизованого розподілу справ або ж визначає відповідальних осіб.
Тож зважаючи на те, що позивач фактично визнала порушення в частині відсутності визначених відповідальних осіб за здійснення автоматизованого розподілу судових справ, оскільки під час засідання дисциплінарної комісії з цього приводу повідомила, що наказ змінить, все виправить, суд приходить до висновку про доведеність твердження відповідача щодо порушення позивачем пункту 2.8 Посадової інструкції від 26.09.2019.
Той факт, що вже 21.07.2020 керівником апарату Сумського ОАС Недайхліб К.І. був прийнятий наказ №47-ОД «Про визначення користувачів та їх функціональних обов'язків і прав в автоматизованій системі документообігу суду» (т. 3 а.с. 29-31), не спростовує висновок дисциплінарної комісії від 20.07.2020 про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності визначених відповідальних осіб за здійснення автоматизованого розподілу судових справ, а лише зайвий раз підтверджує факт визнання нею власної помилки.
Решта порушень, про які йде мова у поданні дисциплінарної комісії та поданні голови Сумського ОАС, як стверджує позивач, грунтуються виключно на обставинах, відображених у Довідці №1 від 04.06.2020, та на усних поясненнях керівника апарату суду.
Вказана обставина відповідає дійсності, а тому приймається судом до уваги як така.
Суть цих порушень зводиться до невиконання посадових обов'язків, що полягає, зокрема, в незабезпеченні контролю за роботою відділу документального забезпечення та належною організацією його роботи, чим керівник апарату суду порушила свої посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 23.11.2015 (пункт 2.4 «організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства», пункт 2.21 «здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства, обліку та зберігання судових справ, належного ведення архіву…»), а також посадові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, затвердженою 26.09.2019, зокрема п. 2.7.: «здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства в суді, обліку та зберігання судових справ»; п. 2.12 «здійснює контроль за дотриманням працівниками апарату посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду», п. 2.30 «організовує та контролює своєчасне внесення до ЄСІТС (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду) відомостей про дату набрання судовим рішенням законної сили, направлення таких відомостей до ЄДРСР».
З огляду на той факт, що усі ці недоліки відображені у довідці №1 від 04.06.2020 про результати проведення перевірки роботи відділу документального забезпечення Сумського ОАС з 13 травня по 03 червня 2020 року, яку 04.06.2020 за резолюцією ОСОБА_1 було передано начальнику відділу документального забезпечення Сумського ОАС Шевченко В.М. для ознайомлення працівників відділу та надання пояснень з приводу недоліків в роботі, суд визнає доведеним факт наявності цих недоліків.
Заперечуючи свою винуватість у цих недоліках, позивач стверджує, що всі недоліки, які були виявлені комісією - це недоліки у роботі підлеглих позивача, що виразились у конкретних помилках, обумовлених великим навантаженням в роботі.
Суд частково погоджується з таким твердження позивача, оскільки дійсно, як свідчать письмові пояснення працівників апарату суду помилки у роботі траплялися в силу таких факторів, як збільшення обсягу навантаження роботи у відділі.
Тому окремо взяте порушення не може бути достатньою підставою для застосування до керівника апарату суду дисциплінарного стягнення, проте у своїй сукупності ці недоліки вимагають співставного реагування до всіх причетних, в тому числі й до вищестоящого керівництва, оскільки в силу пункту 4.1. посадової інструкції від 26.09.2019 керівник апарату несе персональну відповідальність та звітує/інформує перед зборами суддів за належне організаційне забезпечення суду, суддів і судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями, а також згідно із законодавством - за належний рівень службової та трудової дисципліни в апараті суду.
У світлі з'ясованих обставин суд визнає обґрунтованим висновок відповідача про те, що дисциплінарний проступок виявився у неналежному виконанні вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, неналежному виконанні обов'язків керівника апарату, визначених посадовою інструкцією та положенням про апарат суду, неналежному забезпеченні контролю за роботою структурного підрозділу суду та неналежною організацією його роботи.
При цьому твердження позивача про те, що довідка №1 від 04.06.2020 не могла бути підставою для внесення подання головою суду про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки така адресована виключно керівнику апарату суду (не голові суду) суд визнає безпідставним, оскільки в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.
З наведеного правового регулювання випливає висновок про те, що голова суду не лише може, а й зобов'язаний вживати заходів ефективного контролю за діяльністю апарату суду, до складу якого входить і керівник апарату.
Помилковими є також судження позивача про нелегітимність робочої групи ТУДСА в Сумській області, створеної наказом начальника ТУДСА в Сумській області від 07.07.2020 №38 відповідно до подання голови дисциплінарної комісії ТУДСА в Сумській області з розгляду дисциплінарних справ від 07.07.2020 про залучення фахівців територіального управління та з метою всебічного вивчення фактів, викладених у поданні голови суду ОСОБА_3 , якій доручено здійснити 09.07.2020 перевірку у Сумському ОАС за фактами, викладеними у поданні голови суду ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 44), оскільки, як на думку позивача, утворення робочої групи можливе лише за погодження з головою ДСА України та керівниками місцевих органів виконавчої влади, чого відповідачем зроблено не було.
Так, відповідно до п. 5.5. Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, затвердженого головою ДСА України 25.09.2015 (т. 2 а.с. 18-24), ТУДСА в Сумській області має право утворювати в разі потреби за погодженням із Головою ДСА України та керівниками місцевих органів виконавчої влади комісії, робочі та експертні групи, залучати в межах своїх повноважень спеціалістів та скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до їх повноважень, визначених законом та цим Положенням.
Як свідчить конструкція даної норми, погодження від голови ДСА України та керівників місцевих органів виконавчої влади на утворення робочої групи отримується лише в разі такої потреби.
Робоча група ТУ ДСА в Сумській області, здійснюючи вивчення фактів викладених у поданні голови суду ОСОБА_3 , досліджувала питання лише в рамках дисциплінарного провадження, які відносяться до повноважень виключно дисциплінарної комісії, а тому необхідності в отриманні додаткових погоджень у даному випадку не було.
З огляду на це результати роботи робочої групи об'єктивно бути прийняті до уваги дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження.
З приводу тверджень позивача про порушення абзацу другого пункту 5 Порядку №1039, оскільки відповідач замість 15 календарних днів здійснював дисциплінарне провадження 51 календарний день (з 06.07.2020 по 26.08.2020), суд зазначає наступне.
Дійсно, пунктом 5 зазначеного Порядку, в редакції чинній на момент здійснення дисциплінарного провадження, було передбачено, що тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів.
Однак, цим же пунктом передбачено, що за потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення до одного місяця.
Як свідчать встановлені судом обставини справи, наказом начальника ТУ ДСА в Сумській області від 06.07.2020 №35 було порушено дисциплінарне провадження та доручено дисциплінарній комісії ТУ ДСА в Сумській області здійснити дисциплінарне провадження за фактами, викладеними у поданні голови суду ОСОБА_3 , згідно з Порядком здійснення дисциплінарного провадження (т. 2 а.с. 67).
Задля дотримання вимог законодавства про державну службу щодо строків прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження в межах дисциплінарного провадження наказом начальника ТУДСА в Сумській області від 10.07.2020 №36 на підставі звернення голови дисциплінарної комісії ТУДСА в Сумській області Петренка І.В. від 10.07.2020 (т. 2 а.с. 9) продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження в межах одного місяця до 05.08.2020 включно (т. 2 а.с. 10).
20.07.2020 (на 14-й день з початку порушення дисциплінарного провадження) на засіданні дисциплінарної комісії прийнято рішення про підготовку та внесення до 23.07.2020 начальнику ТУ ДСА в Сумській області подання дисциплінарної комісії.
Подання дисциплінарної комісії підписано 22.07.2020 та в цей же день разом з матеріалами дисциплінарної справи внесено начальнику ТУ ДСА в Сумській області.
У зв'язку з цим твердження позивача про порушення відповідачем пункту 5 Порядку №1039 суд визнає спростованим.
Порушення вимог ст. 77 Закону України «Про державну службу» на думку позивача виявилося у тому, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення прийнято зі спливом десятиденного строку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 77 вищевказаного Закону, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Як пояснив у зв'язку з цим представник відповідача, 23.07.2020 голові суду було направлено лист начальника ТУДСА в Сумській області про внесення подання голови суду щодо накладення на керівника апарату ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
27.07.2020 до ТУДСА в Сумській області надійшло подання в.о. голови суду про накладення дисциплінарного стягнення (т. 1 а.с. 52).
При цьому, за повідомленням голови суду від 29.07.2020 керівнику апарату ОСОБА_1 з 27 липня по 31 липня 2020 року та з 03 серпня по 12 серпня 2020 року надано щорічну основну відпустку.
Спору з приводу цих обставин немає, а тому суд приймає їх до уваги як такі, що спростовують твердження позивача про порушення строків накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
У зв'язку з цим відповідач слушно прийняв до уваги роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020 №103 р/з, згідно з яким рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймається суб'єктом призначення із врахуванням викладених положень Закону України «Про державну службу» впродовж 10 календарних днів, наприклад, шляхом проставлення резолюції суб'єкта призначення на поданні дисциплінарної комісії. Оформлення відповідного рішення (видання наказу або розпорядження) щодо державного службовця, відносно якого ініційовано дисциплінарне провадження, здійснюється після закінчення періоду його тимчасової непрацездатності, часу перебування у відпустці або у відрядженні.
З огляду на обставини перебування ОСОБА_1 у відпустці, в межах 10-денного строку, визначеного законодавством, та відповідно до подання в.о. голови суду про накладення дисциплінарного стягнення начальником ТУДСА в Сумській області 30.07.2020 було проставлено резолюцію на поданні дисциплінарної комісії «Застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Оформити наказ після виходу ОСОБА_1 із відпустки».
Тож рішення про накладення дисциплінарного стягнення прийнято в межах строку здійснення дисциплінарного провадження, а саме - на 24-й день з дня його порушення.
13.08.2020 від голови суду надійшло повідомлення про те, що керівник апарату суду ОСОБА_1 з 11.08.2020 перебуває на лікарняному.
26.08.2020 від голови суду надійшло повідомлення про те, що з 11 по 25 серпня 2020 року керівник апарату ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а з 26.08.2020 приступила до роботи.
Тож рішення про накладення дисциплінарного стягнення оформлено відразу після закінчення періоду непрацездатності ОСОБА_1 , а саме - 26.08.2020, у зв'язку з чим твердження позивача про порушення вимог ст. 74 Закону України «Про державну службу» суд визнає спростованим.
Твердження позивача про порушення відповідачем приписів ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» щодо спливу шестимісячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності з огляду на факт видачі листів ДСА України від 31.08.2016 №6-6288 та ТУ ДСА України в Сумській області від 01.09.2016 №03-1859/16 та факт видання позивачем наказу про визначення функціональних обов'язків, права користувачів автоматизованої системи №9-ОД від 13.02.2019 суд визнає безпідставним, оскільки, як вірно зазначає відповідач, дане порушення є триваючим аж до моменту його усунення.
Як свідчать встановлені судом обставини справи, позивач на усунення виявленого порушення лише 21.07.2020, тобто після прийняття дисциплінарною комісією рішення від 20.07.2020 про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, підписала наказ №47-ОД «Про визначення користувачів та їх функціональних обов'язків і прав в автоматизованій системі документообігу суду».
Так само безпідставними суд визнає твердження позивача про порушення пункту 25 Порядку
№1039 та ст. 75 Закону №889-VIII, якими передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Як свідчать наявні у справі письмові докази, 28.07.2020 начальником ТУДСА в Сумській області на адресу ОСОБА_1 було направлено листа, в якому їй пропонувалося відповідно до ст. 75 Закону України «Про державну службу» надати письмове пояснення до 29.07.2020 (т. 1 а.с. 53-54).
Проте, позивач такою можливістю не скористалася, натомість з 27.07.2020 по 12.08.2020 відбула у щорічну основну відпустку незважаючи на відкрите відносно неї дисциплінарне провадження.
Мотиви такої поведінки позивач не пояснила.
У зв'язку з цим суд зазначає, що небажання особи вести діалог з приводу питань дисциплінарного провадження, в тому числі й отримувати поштову кореспонденцію під надуманими приводами, не може свідчити про порушення суб'єктом процедури відібрання пояснень від такої особи, оскільки надання письмових пояснень здійснюється виключно на добровільних засадах.
Щодо твердження позивача про відсутність у дисциплінарній справі протоколів дисциплінарної комісії суд зазначає, що пунктом 25 Порядку №1039 передбачено перелік документів, які має містити дисциплінарна справа. До вказаного переліку протоколи дисциплінарної комісії не входять.
У зв'язку з цим зауваження позивача з цього приводу до уваги судом не приймаються.
З огляду на все вищезазначене суд визнає спростованими усі твердження позивача щодо порушення відповідачем процедури здійснення дисциплінарного провадження та щодо недоведеності вини позивача у вчиненні порушень, виявлених під час дисциплінарного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 цієї ж норми дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
З огляду на сукупність порушень виявлених у ході дисциплінарного провадження, їх характер та тривалість суд визнає зваженим обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
При цьому суд визнає безпідставними твердження позивача щодо неврахування відповідачем при обранні виду відповідальності ступеню вини особи, що вчинила дисциплінарний проступок, обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності, відомості, що характеризують позивача, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень тощо.
Так, в матеріалах дисциплінарної справи міститься позитивна характеристика на керівника апарату Сумського ОАС Недайхліб К.І. (т. 2 а.с. 68) та довідка про відсутність дисциплінарних стягнень (т. 2 а.с. 69).
З урахуванням того, що обраний вид дисциплінарної відповідальності є лише другим за суворістю, суд визнає рішення відповідача зваженим і таким, що прийняте з дотриманням критерію обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За таких обставин суд визнає заявлений позов необґрунтованим, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Сумський окружний адміністративний суд про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.03.2020.
Суддя Є.Б. Супрун