Справа № 420/862/20
26 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень № 538-VII від 31.01.2020 року, 539-VII від 10.02.2020 року, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, в якому позивач, уточнивши позовні вимоги, просить:
визнати протиправним та нечинним рішення ХХІХ сесії VII скликання Петродилинської сільскої ради Овідіопольського району Одеської області № 538-VII від 31.01.2020 року “Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи”;
визнати протиправним та нечинним рішення ХХІХ сесії VII скликання Петродилинської сільскої ради Овідіопольського району Одеської області №539-VII від 10.02.2020 року “Про схвалення проекту рішення Петродолинської сільської ради “Про добровільне об'єднання територіальних громад”.
Ухвалою від 06.02.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито загальне позовне провадження у справі.
11.02.2020 року (вх. № 6133/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних вимог.
11.02.2020 року (вх. № 6134/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 12.02.2020 року задоволенно заяву про забезпечення позову.
25.02.2020 року (вх. № 8623/20) до канцелярії суду подано заяву про залучення третьої особи.
25.02.2020 року (вх. № 8625/20) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залучення третьої особи.
28.02.2020 року (вх. № 9164/20) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.
28.02.2020 року (вх. № 9163/20) представником позивача до канцелярії суду подані додаткові письмові докази.
11.03.2020 року (вх. № 11038/20) представником третьої особи до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
25.03.2020 року (вх. № ЕП/3572/20) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження.
25.03.2020 року (вх. № ЕП/3599/20) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.
25.03.2020 року (вх. № ЕП/3598/20) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 25.03.2020 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 07.05.2020 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
14.05.2020 року (вх. № ЕП/6926/20) представником третьої особи до канцелярії суду подані заперечення щодо поновлення провадження у справі.
14.05.2020 року (вх. № ЕП/6922/20) представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення щодо поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 14.05.2020 року продовжено строк зупинення провадження у справі.
22.05.2020 року (вх. №ЕП/7463/20) представником позивачів до канцелярії суду подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 27.05.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 28.01.2021 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 02.02.2021 року поновлено провадження у справі та продовжено строк підготовчого провадження.
15.04.2020 року (вх. № 15812/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зміну предмету позову.
26.02.2021 року (9849/21) позивачем до канцелярії суду подано клопотання про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.
26.02.2021 року (9850/21) позивачем до канцелярії суду подано клопотання про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.
26.02.2021 року (9852/21) позивачем до канцелярії суду подано клопотання про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 26.02.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Петродилинської сільскої ради Овідіопольського району Одеської області № 538-VII від 31.01.2020 року, 539-VII від 10.02.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог ст.ст. 6, 7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», в зв'язку з чим не враховано думку мешканців села Петродолина щодо позиції відносно об'єднання територіальних громад, рішення прийнято без попереднього обговорення, не враховано думку більшості мешканців села Петродолина відносно проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад, що свідчить про порушення прав та інтересів позивачів та незаконність оскаржуваних рішень. Оскаржувані рішення прийняті з порушенням процедури розгляду проектів рішень, передбаченої п. 44 Регламентом Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, оскільки депутатів, що є позивачами, з проектами оскаржуваних рішень ознайомлено безпосередньо під час позачергової сесії, а не за три дні. Під час затвердження рішення № 538-VII від 31.01.2020 р. порушено права депутатів, передбачені ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8627/20 від 25.02.2020 р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно протоколу № 2 зборів громадян с. Петродолинське з питань обговорення пропозиції, що надійшла до сільської ради про об'єднання територіальних громад від 07.02.2020р. було проведено обговорення питання про схвалення проекту рішення Петродолинської сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» за підтримкою 76 осіб та за участі 89 осіб - мешканців с. Петродолинське. Також. Згідно протоколу №1 зборів громадян 31.01.2020р. с. Петродолинське з питань обговорення пропозиції, що надійшла до сільської ради про об'єднання територіальних громад від 31.01.2020р. було проведено розгляд питання про приєднання до с. В. Дальник і створення спільної громади за участю та підтримкою 177 осіб-мешканців с. Петродолинське. Згідно розпорядження Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №11/2020-ср від 06.02.2020р. «Про громадське обговорення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад», що було проведено та оформлено протоколом №2 від 07.02.2020р. Розпорядженням №9/200-ср від 15.01.2020р. «Про ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад сіл» вирішено провести громадське обговорення щодо можливого добровільного об'єднання територіальних громад протягом 30 днів з дня прийняття рішення цього розпорядження. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про дотримання ним вимог Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», зокрема обговорення всіх зазначених питань.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає настпуне.
31.01.2020 р. прийнято рішення ХХІХ сесії VII скликання Петродилинської сільскої ради Овідіопольського району Одеської області № 538-VII від “Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи”.
10.02.2020 р. прийнято рішення ХХІХ сесії VII скликання Петродилинської сільскої ради Овідіопольського району Одеської області №539-VII від 10.02.2020 року “Про схвалення проекту рішення Петродолинської сільської ради “Про добровільне об'єднання територіальних громад”.
Позивач вважає протиправними рішення відповідача № 538-VII від 31.01.2020 року, 539-VII від 10.02.2020 року та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовне підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Суд зазначає, що відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» Добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:
1) у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;
2) територія об'єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися;
3) об'єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;
4) при прийнятті рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об'єднаної територіальної громади;
5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об'єднання;
6) об'єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.
Розділом ІІ Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" визначено порядок добровільного об'єднання територіальних громад.
Так, згідно ст. 5 вказаного Закону ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
Пропозиція щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об'єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об'єднаної територіальної громади та її найменування.
Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.
Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено, що сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об'єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.
Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад»).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», у разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об'єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.
Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об'єднується.
Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об'єднання територіальних громад.
Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено, що сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов'язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.
Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.
Приписами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» передбачено, що схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад»).
Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об'єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об'єднання територіальних громад.
З урахуванням приписів ч. 4 ст. 5 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
Визначений відповідачем порядок проведення громадського обговорення в формі громадських слухань, або у формі опитування місцевого населення не суперечить вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, суд зазначає, що в першу чергу рішення про об'єднання територіальної громади повинно бути схвалено мешканцями територіальних громад, які планується об'єднати.
Всі мешканці територіальних громад повинні бути поінформовані про проведення громадського обговорення. Інформування мешканців територіальних громад може вчинятися різними способами (наприклад, через засоби масової інформації: телебачення, радіо; надіслання через пошту особистих листів; використання електронної пошти та ін.). Таке поінформування мешканців територіальних громад про громадські обговорення може бути підтверджено в судовому порядку. Натомість, матеріали справи не містять будь-якого документального підтвердження про інформування мешканців територіальних громад про громадське обговорення зазначеного питання.
І виключно після проведення обов'язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю), за результатами яких більшість громади висловить бажання щодо об'єднання територіальних громад, відповідні рішення сільських рад повинні бути схвалені сільськими радами, а схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.
У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб'єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.09.2019р. у справі №607/15910/15-а, відповідно до якої
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Петродолинського сільського голови № 9/2020-СР від 15.01.2020р. «Про ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад сіл» ініційовано добровільне об'єднання територіальних громад сіл Великий Дальник, селище Розселець Великодолинської сільської ради та села Петродолинське Петродолинської сільської ради в Великодальницьку територіальну громаду з центром в селі Великий Дальник; визначено провести громадські слухання щодо можливого добровільного об'єднання територіальних громад сіл протягом 30 днів з дня прийняття цього розпорядження (т.1, а.с. 199).
Згідно протоколу №1 зборів громадян с. Петродолинське з питань обговорення пропозиції, що надійшла до сільської ради про об'єднання територіальних громад від 31.01.2020р. було проведено розгляд питання про приєднання до с. В. Дальник і створення спільної громади за участю та підтримкою 177 осіб-мешканців с. Петродолинське (т.1, а.с. 180-186).
Згідно розпорядження Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №11/2020-ср від 06.02.2020р. «Про громадське обговорення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад», визначено провести 07.02.2020р. о 15 год. 00 хв. в приміщенні Петродолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів у формі громадських зборів громадське обговорення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад, підготовленого спільною робочою групою (т.1, а.с. 200).
За змістом протоколу № 2 зборів громадян с. Петродолинське з питань обговорення пропозиції, що надійшла до сільської ради про об'єднання територіальних громад від 07.02.2020р., було проведено обговорення питання про схвалення проекту рішення Петродолинської сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» за підтримкою 76 осіб та за участі 89 осіб - мешканців с. Петродолинське (т.1, а.с. 187-198).
При цьому суд враховує рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, відповідно до висновків якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 13.02.2019р. (справа №504/3153/17), у випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб'єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення. Тобто обов'язковою підставою для задоволення позову є доведення позивачем та встановлення судом факту порушення прав членів територіальних громад.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, навіть порушення вимог закону не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Враховуючи викладене, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Разом з тим, позивач є членом вищевказаної територіальної громади, проте повідомлені ним під час судового розгляду справи обставини жодним чином не свідчать про наявність у нього повноважень виступати від імені всіх територіальних громад, яких стосуються оскаржувані рішення, та не вказують на порушення прав членів таких територіальних громад.
Також, суд звертає увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 р. (справа №219/7967/17), відповідно до яких порушення процедури громадського обговорення, саме по собі, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача.
Виходячи з наданих сторонами пояснень, суть позовних вимог зводиться до незгоди позивача із визначенням в результаті об'єднання територіальних громад.
Суд зазначає, що перевірка доцільності не входить до компетенції адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства. Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень. Про це зазначив і Верховний Суд у постанові від 09.11.2018р. у справі №816/988/17.
Предметом судового розгляду не є законність ймовірних наслідків оскаржуваних рішень, позаяк суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).
У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30).
У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами" і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
У даному спорі судом не встановлено суттєвих порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, що мало б правовим наслідком їх протиправність.
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з дотриманням меж повноважень, визначених Законами України, обґрунтовано та пропорційно, з дотриманням вимог Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (місцезнаходження: 67810, Одеська область, Овідіопольський район, с. Петродолинське, вул. Садова, буд. 33; код ЄДРПОУ 04527267), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (місцезнаходження: 67688, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Б. Хмельницького, 3; код ЄДРПОУ 04377693) про визнання протиправними та скасування рішень № 538-VII від 31.01.2020 року, 539-VII від 10.02.2020 року - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст виготовлено та підписано 26.03.2021 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.