Справа № 420/8996/20
26 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервісбуд” до Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 04.09.2020 р. №214307, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервісбуд”, звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило:
-визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрасбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.09.2020 р. №214307.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Відповідач 04.09.2020 р. прийняв постанову №214307 про застосування до позивача адміністративно господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до зазначеної Постанови, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Дана постанова винесені на підставі Акту №239386 від 06.07.2020 перевірки транспортного засобу тягач марки DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .
В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення . 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Позивач зазначив, що відповідно до пунктів 24, 25 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Після здійснення габаритно-вагового контролю водій заперечив щодо таких результатів та просив провести повторне зважування та перерозподіл вантажу, однак йому було відмовлено в повторному зважуванні.
Позивач зазначив, що вантажем був відсів щебінь гранітний насипом, яка має сипучу форму та під час руху автомобіля даний вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу.
Позивач вважає постанову протиправною та такою, що належить до скасування.
(б) Позиція Відповідача
25.11.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнавав, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідачем було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що, визнання його дії протиправними як по складенню матеріалів контролю так і застосуванню штрафу є безпідставним.
Таким чином, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарських стягнень законна та прийнята з дотриманням норм чинного законодавства на підставі акту та розрахунку саме до організатора перевезень перевізника - позивача.
(в) Відповідь на відзив
27.11.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що згідно з актом №036385 від 06.07.2020 р. про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.07.2020 р. №0001774 вбачається, що позивач допустив перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 22 тони навантаження становило 24,08 тони. Разом з цим, зважування відбулося окремо по напівосям і в подальшому сумувалося.
ІІІ. Процедура та рух справи
28.07.2020 р. суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження без повідомлення сторін.
26.11.2020 р. суд ухвалою здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.
25.01.2021 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання замінив відповідача Управління Укртрасбезпеки в Одеській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті на Південне міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та продовжив підготовче провадження до 90 днів.
15.03.2021 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підтовче провадження та призначив судове засідання по суті.
24.03.2021 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
06.07.2020 р. транспортним засобом тягач марки DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 за керуванням водій ОСОБА_1 , здійснювалося перевезення сипучого вантажу, а саме щебень фракції 0х5 (відсів гранітний).
06.07.2020 р. під час рейдової перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса 450км+500м було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу тягач марки DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 .
За результатами зважування інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0001774 від 06.07.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 03636 від 06.07.2020 року, відповідно до яких ТОВ “Транссервісбуд” допущено перевищення вагових параметрів. Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.07.2020 року повна маса транспортного засобу була визначена на рівні 40,62 тон , та встановлено перевищення на строєну вісь на 2,03 тони.
Також, 06.07.2020 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 239386, в якому зазначено про порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
На підставі вказаних документів інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 06.07.2020 року, яким позивачу нараховано плату за проїзд в розмірі 93,60 євро за пройдену відстань 234 км.
Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214307 від 04.09.2020 року до позивача застосовано у відповідності до ч. 1 абз. 14 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу у розмірі 8500,00 грн.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про автомобільний транспорт” №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Додатком №1 до постанови КМУ від 26.06.15 р. №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Уктрансбезпеки» затверджений «Перелік територіальних органів Укртрасбезпеки які ліквідуються Додатком №3 до вищевказаної постанови, затверджено Перелік територіальних органів Укктрасбезпеки, які утворюються, серед яких Управління Укртрасбезпеки в Одеській області».
Розділом 2 Наказу Державної Служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 р. №340 «Про упорядкування структури Укртрасбезпеки» реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрасбезпеки в Одеській області, Управління Укртрасбезпеки у Миколаївській області та Чорноморське міжрегіональне управління Укртрасбезпеки в Південне міжрегіональне Управління Укртрасбезпеки.
Статтею 3 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно з ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з ч.4 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Суд встановив, 06.07.2020 р. транспортним засобом тягач марки DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 за керуванням водій ОСОБА_1 , здійснювалося перевезення сипучого вантажу, а саме щебень фракції 0х5 (відсів гранітний).
06.07.2020 р. під час рейдової перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса 450км+500м було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу тягач марки DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 .
За результатами зважування інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0001774 від 06.07.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 03636 від 06.07.2020 року, відповідно до яких ТОВ “Транссервісбуд” допущено перевищення вагових параметрів. Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.07.2020 року повна маса транспортного засобу була визначена на рівні 40,62 тон , та встановлено перевищення на строєну вісь на 2,03 тони.
Таким чином, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норм Правил дорожнього руху 44 т.
Також, зі змісту актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.8 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Згідно з актом № 03636 від 06.07.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.07.2020 року № 0001774 вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 22 тони навантаження становило 24,03 тони.
Разом з цим, зважування відбувалося окремо по напівосям і в подальшому сумувалося.
Відповідно до п.9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Згідно з пп.2 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Суд також враховує, що позивач здійснював перевезення щебеню, що є сипучим вантажем, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху. Таке зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипучого вантажу.
За таких обставин, враховуючи властивості сипучих вантажів, водієм ТЗ міг бути здійснений перерозподіл вантажу у бік строєної вісі автомобіля. Проте, всупереч приписів пунктів 23, 24 Порядку № 879 позивачу не було дозволено перерозподілити вантаж та пройти повторне зважування.
Крім того, в талоні-чеку про зважування від 06.07.2020 року, зазначено перевантаження 0 (а.с.76).
З огляду на вищевикладене, враховуючи зважування відповідачем 06.07.2020 року транспортного засобу з сипучим вантажем, а також враховуючи ту обставину, що загальна маса транспортного засобу позивача не перевищувала встановлену п.22.5 ПДР норму (44т), а перевантаження на строєну вісь було визначено шляхом зважування окремо по напівосям і в подальшому сумувалося та враховуючи властивість сипучого вантажу, який постійно переміщуватися під час зміни швидкості руху транспортного засобу, суд робить висновок про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Впродовж судового розгляду справи, відповідач не довів правомірність прийнятої постанови № 214307 від 04.09.2020 р., а тому суд робить висновок, що вона протиправна та належить до скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. платіжне доручення №1774 від 11.09.2020 р.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрасбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.09.2020 р. №214307.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервісбуд” судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві),00 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Транссервісбуд” адреса: вул. Отамана Головатого, 68/1 м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 41121647.
Відповідач: Південного міжрегіонального Управління Укртрасбезпеки в особі Державної служби України з безпеки на транспорті адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська,4/ 03135, м. Київ, Проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845.
Суддя Бойко О.Я.