25 березня 2021 р. № 400/258/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, вул. Нікольська, 30, м. Миколаїв, 54030
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Ухвалою суду від 22.01.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.260 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення, яка є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів. Індексація є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення якої здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік та застосовується з 01.12.2015р.
Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив у відзиві на позовну заяву, що вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими. Відповідач пояснив, що індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Відповідачем позивачу за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та станом на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачена по теперішній час через відсутність реального фінансування з державного бюджету. Разом з тим, відповідач у відзиві посилається на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.0.2016р. № 248//3/9/1/, яким передбачалось нарахування індексації грошового забезпечення після отримання окремого розпорядження, яке відповідач в свою чергу отримав лише 01.03.2018р. згідно телеграми Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 21.11.2018р. № 248/7939, яким передбачалась виплата індексації лише з 01.03.2018р.
Позивач 15.03.2021р. надав письмові заперечення по справі, в яких вказав про непогодження з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Викладені у відзиві відповідача твердження, на думку позивача не спростовують обставин, які позбавили ОСОБА_1 права на належне забезпечення оплати праці та не позбавляють відповідача обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача в установленому законом порядку. Позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку про таке.
ОСОБА_1 в період з 2015 року по 2020 рік проходив військову службу за контрактом у Миколаївському зональному відділі військової служби правопорядку у військовому званні «капітан» на посаді офіцера - оперативного чергового відділення оперативних чергових штабу.
Відповідно до наказу начальника Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (по строковій частині) № 245 від 11.12.2020р. позивача виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення, звільненого з військової служби наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України від 18.09.2020р. № 116 у запас на підставі підпункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 09.09.2015р.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на ст. 5 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з дати, з якої позивач просить нарахувати індексацію, вказана норма не містить.
Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 825/874/17.
Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.
Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Тобто, аргументи відповідача про відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону, а посилання відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.0.2016р. № 248//3/9/1/, є необґрунтованим, оскільки такі роз'яснення мають рекомендований характер та є тим нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, яким повинен керуватися відповідач при виконанні свого обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (вул. Нікольська, 30, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08220847) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
3. Зобов'язати Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку (код ЄДРПОУ 08220847) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов