про повернення позовної заяви
26 березня 2021 р. справа № 400/1152/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаголовного державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ступак Вікторії Василівни, провулок Бебюш Капон, 16, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55203
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаПервомайський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пров. Бебюш Капон, 16, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200
провизнання протиправними та скасування постанов від 13.01.2021 р., від 27.01.2021 р., від 08.02.2021 р. ВП № 64115698
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до головного державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ступак Вікторії Василівни (надалі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Первомайський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Первомайський МВДВС), в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 64115698 від 13.01.2021 року;
2) визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року, про накладення штрафу від 27.01.2021 року та про виправлення помилки у процесуальному документі від 08.02.2021 року у виконавчому провадженні № 64115698.
Ухвалою від 01.03.2021 року суд відмовив у відкритті провадження у справі № 400/1152/21 в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 64115698 від 13.01.2021 року.
Ухвалою від 01.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду:
1) заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року, про накладення штрафу від 27.01.2021 року;
2) надати документ про сплату судового збору в розмірі 908,0 грн.
22.03.2021 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та документ про сплату судового збору в розмірі 908,0 грн. В заяві позивач зазначає, що постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року, ним отримані 22.01.2021 року. 26.01.2021 року позивач звернувся до начальника Первомайського МВДВС із скаргою на дії головного державного виконавця Ступак В.В. 08.02.2021 року позивач отримав відповідь на скаргу, згідно якої він, як боржник у виконавчому провадженні, не має права оскаржувати дії державного виконавця. На думку позивача, його незнання особливостей оскарження дій посадових осіб органів державної виконавчої служби та отримання відповіді начальника Первомайського МВДВС 08.02.2021 року, є поважними підставами пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таке формулювання, як "особа повинна дізнатись" дозволяє стверджувати, що законодавцем на позивача покладено обов'язок бути обізнаним про свої права, проявляти розумну зацікавленість в їх стані, що в свою чергу дозволяє своєчасно дізнаватись про їх порушення, у випадках, які знаходяться в межах можливостей позивача і, відповідно, своєчасно звертатись за їх захистом.
Позивач наголошує, що він отримав постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року - 22.01.2021 року. При цьому, жодних доказів на підтвердження отримання постанов, позивачем до суду не надано.
До того ж в своїй заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач не вказав підстави пропуску ним строку звернення з вимогою про накладення штрафу від 27.01.2021 року.
Щодо підстави пропуску строку позивачем, у зв'язку з незнанням ним законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно презумпції знання законодавства - кожен вважається таким, що знає закони. Правова основа знання законодавства це обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в ч. 1 ст. 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання.
Суд звертає увагу позивача, що предметом спору є оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року, про накладення штрафу від 27.01.2021 року та про виправлення помилки у процесуальному документі від 08.02.2021 року, а не відповіді начальника Первомайського МВДВС на його скаргу. Суд вважає хибною думку позивача, що строк звернення з позовом слід обраховувати з дати отримання позивачем відповіді Первомайського МВДВС, оскільки в такий спосіб можливе штучне збільшення строків звернення до суду, що є неприпустимим. Крім того, на підтвердження своїх доводів, позивач ні копії скарги, ні копії відповіді не надав.
Таким чином, із змісту матеріалів справи та заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду з даним позовом.
При цьому, суд не заперечує, що строк звернення позивача до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 08.02.2021 року, позивачем не пропущений.
Натомість, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в заяві причини пропуску строку звернення до суду у строк, встановлений ст. 287 КАС України, з вимогами про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року, про накладення штрафу від 27.01.2021 року, є неповажними.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Суд звертає увагу позивача, що згідно вищезазначеної норми, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 08.02.2021 року, оскільки визнання неповажними підстав пропуску строку звернення в іншій частині вимог, заявлених позивачем, унеможливлює відкриття провадження у даній справі та має наслідком повернення всього позову.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя А. О. Мороз