про відмову в ухваленні додаткового рішення
25 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/599/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши письмовому провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/599/21 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - Іщенка Дениса Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/599/21, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та витрати на поштову кореспонденцію в сумі 138 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Інтереси позивача по зазначеній вище справі представляв ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю від 15 вересня 2018 року.
02 березня 2021 року представник позивача звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою про стягнення судових витрат на правову допомогу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року повернуто представнику позивача заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 360/599/21 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії. Ухвала мотивована тим, що заявником не додано доказів направлення вище зазначеної заяви іншим учасникам процесу. Зазначене не відповідало приписам ст. 167 КАС України. В ухвалі роз'яснено заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленим законом.
Ухвала місцевого суду отримана представником позивача 11 березня 2021 року, що підтверджується роздруківкою з сайту «Укрпошта» за штрихованим ідентифікатором № 9340210407527 (додається до заяви).
У зв'язку з вище викладеним є необхідність повторно звернутися з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі збільшивши витрати на поштову кореспонденцію.
01 лютого 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 01.02.2021 року.
Після підписання якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в рахунок наданих юридичних послуг 7000 тис. грн.
Зазначене вище підтверджується розписками про передачу та отримання коштів.
Кваліфікація ОСОБА_2 , як юриста та спеціаліста в області право підтверджується дипломом від 01 липня 2010 року серія та номер АН № 38768711. Представником позивача виконані такі види робіт: - консультація позивача відносно обставин які стали причиною подання позовної заяви; - перевірка практики судів адміністративної ланки відносно неприйняття заяв про перерахунок пенсії; - написання позовної заяви; - написання відповіді на відзив; 2- написання заяви про ознайомлення з матеріалами справи; - написання заяви про стягнення судових витрат; - написання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, на поштову кореспонденцію представником позивача було сплачено 138 (сто тридцять вісім) грн, що підтверджується відповідними фіскальними чеками.
Відповідач заперечував проти задоволення заяви про додаткове судове рішення, про що надав відзив на заяву (а.с. 91-93).
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, просив розглянути заяву без його участі (арк. спр. 94).
Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження, суд дійшов наступного.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі № 360/599/21 позов ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 21.10.2020 та довідки про заробітну плату №50 від 03.09.2020 за період з січень 1984 року по грудень 1988 року. Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2020 з урахуванням заробітної плати за період роботи у Відкритому акціонерному товаристві Будівельне підприємство «Луганбуд» у період з 01 січня 1984 року по З1 грудня 1988 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством Будівельне підприємство «Луганбуд», та виплатити заборгованість з урахуванням раніше сплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009 та від 11.07.2013 № 6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
У свою чергу, ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Поняття „надання професійної правничої допомоги“ не тотожне поняттю „представництво особи в суді“. Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом. З аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв'язку з її статтею 59 випливає позитивний обов'язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Таку позицію викладено в абзаці другому підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Висновок Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019.
В Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства-фірми „Максима“ щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013) вказано, що аналіз законодавчих засад надання правової допомоги та порядку відшкодування судових витрат на таку допомогу дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що законодавець застосовує диференційований підхід до визначення суб'єктів надання правової допомоги та до порядку відшкодування судових витрат на таку допомогу.
При цьому, відповідно до приписів ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України несуть сторони витрати, пов'язані з правничою допомогою саме адвоката.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Дослідивши положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що в ньому не передбачено відшкодування юридичній особі витрат на юридичні послуги, надані їй іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права.
Отже, в аспекті заяви представника позивача щодо можливості віднесення до судових витрат сум, сплачених позивачем за послуги, надані йому в судочинстві іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права, положення ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.
Аналогічна позиція викладена в абзаці третій, четвертий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства-фірми „Максима“ щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.
Судом встановлено, що представник позивача - Іщенко Денис Миколайович не є особою, яка під час розгляду справи в суді, здійснює адвокатську діяльність.
Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 25.03.2021 свідчить про те, що право на заняття адвокатською діяльність зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 11.07.2017 на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 11.07.2017 № 9 (а.с. 102).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги при стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на поштову кореспонденцію в сумі 138 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з підпунктами 4, 5 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною першою статті 138 КАС України закріплено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 138 КАС України).
Так, суд зазначає, що витрати позивача в сумі 138,00 грн, пов'язані з надісланням суду та відповідачу позову, відповіді на відзив та інших заяв по суті справи, не можна вважати витратами, пов'язаними з витребуванням доказів, або витратами, пов'язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи у розумінні КАС України.
За таких обставин, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 241, 242, 243, 252, 256 КАС України суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 360/599/21 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя І.В. Тихонов