15 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/4830/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Михайла Грушевського, 17, код ЄДРПОУ - 13762094)
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним здійснення нарахування та виплати Управлінням соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області до 05 Травня за 2020 рік разової грошової допомоги в розмірі, меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області здійснити нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 05 Травня за 2020 рік учаснику бойових дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , згідно вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що у 2020 р. після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020р. №3-р/2020 набув право на допомогу до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але відповідач вчинив протиправну відмову у призначенні та проведенні цієї виплати.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідач вказує на те, що позивач не має права на спірну виплату, позаяк відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ця допомога виплачується у розмірах, визначених Урядом України у межах бюджетних призначень за законом про Державний бюджет України. На виконання цього положення закону, Уряд України 19.02.2020 прийняв постанову №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань», на підставі якої позивачеві здійснено виплату допомоги до 5 травня в розмірі 1390,00 грн. Положення цієї постанови є діючими, не змінювались, не скасовувались, неконституційними не визнавались, а тому відсутні правові підстави здійснювати перерахунок та виплату допомоги.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою суду від 02.11.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 02.11.2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі №440/2722/20.
27.11.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.22).
Ухвалою суду від 15.02.2020 року провадження у справі поновлено.
Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Заявник є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Відповідач листом від 07.07.2020 р. №1818/21 на адвокатський запит представника позивача №163/17 від 01.07.2020 року повідомив, що на підставі ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», допомога виплачується заявнику у розмірі, який визначається КМУ у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, згадане Рішення Конституційного Суду змін до цієї норми не вносило і нового порядку нарахування допомоги не встановлює, а тому позивачеві здійснено виплату допомоги в розмірі 1390 грн відповідно до положень ПКМУ від 19.02.2020р. №112 (а.с.8).
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини з приводу соціального захисту учасників бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни, як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги часникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтями 12, 13 вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-XIV статті 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частинами четвертими (відповідно до Закону України від 04.07.2002 р. N 52-IV, частини п'яті) наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.», «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.».
Підпунктом «б» підпункту 1 пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 №107-VI згадані вище норми права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих же самих відносин - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким зокрема було передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма діяла з 01.01.2015р.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020р. №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах:
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень;
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.
27.02.2020р. рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на момент звернення позивача до відповідача із заявою про виплату відповідних сум, діяли відповідні положення статей 12 та 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р., які передбачали наступне:
- «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.»;
- «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.».
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020р. ані приписи п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи статей 12 та 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни.
Тому, з 27.02.2020р. позивач набув суб'єктивне право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-ХІV у відповідному розмірі.
При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього суб'єктивного права.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Критерії законності волевиявлення (як рішення, так і діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України.
Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення адміністративного органу, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього волевиявлення.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що подане відповідачеві звернення позивача поза розумним сумнівом доводили право особи на нарахування та виплату допомоги до 5 травня з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020р.
У статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 1 січня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1638,00 гривень.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік учасникам бойових дій повинен становити 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Відповідач, не здійснивши нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у такому розмірі, як це передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вчинив протиправні дії та порушив право позивача на отримання допомоги у розмірі, установленому законом.
Тож порушене право позивача слід поновити, зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
При вирішенні справи та обранні способу захисту порушеного права позивача суд враховує правовий висновок, викладений у рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20) щодо нарахування та виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
VІ. Судові витрати.
Судових витрат в розумінні ст.139 КАС України судом не встановлено.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області, які полягають у зменшенні розміру ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Знам'янського міськвиконкому Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Михайла Грушевського, 17, код ЄДРПОУ - 13762094) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як ветерану війни - особі з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком та з урахуванням раніше виплаченої допомоги.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук