про залишення заяви без руху
26 березня 2021 року Справа № 340/1247/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач (через представника) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн..
Позивач до позовної заяви документ про сплату судового збору не додав, проте повідомив суд, що звільнений від сплати судового збору згідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", за яким, зокрема, учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав та додав копію посвідчення як учасника бойових дій.
Суддя вважає, що позивач безпідставно стверджує про наявність у нього вказаної пільги у даній справі, оскільки спір в ній не пов'язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов'язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.
При цьому, п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Крім того, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17, в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 805/3982/17-а та від 19 жовтня 2020 року в справі № 240/934/20.
При цьому, висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, які прийняті в часі пізніше, мають перевагу над висновками Верховного Суду, які прийняті в часі раніше, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 в справі № 805/3982/17-а.
Так, із змісту заявлених вимог та за матеріалами справи вбачається, що вимоги позовної заяви не пов'язані з порушенням права позивача на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, а позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо видачі нової довідки для проведення перерахунку розміру пенсійних виплат на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Отже, даний позов з порушенням прав позивача як учасника бойових дій не пов'язаний. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження до суду не подано.
Відповідно до частин 1. 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн. за реквізитами, вказаними на офіційному сайті Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько