18 березня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/4587/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
за участу секретаря судового засідання Побочій О.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Кричуна Ю.А.
представника відповідача Шафут В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.09.2020р. №535, яким інспектору взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.09.2020р. №680 о/с, згідно з яким відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції з 22 вересня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 , на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції з 22 вересня 2020 року;
- стягнути із Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи із 23 вересня 2020 року;
- стягнути із Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), витрати на професійну правничу допомогу;
-допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ від 17.09.2020р. №535 є протиправним, а застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення занадто суворим, оскільки в ході проведення службового розслідування, висновки якого стали підставою для прийняття наказу, відповідачем допущено численні порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII; Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893; Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.11.2020р. (а.с. 34,35).
11.11.2020р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного стягнення - звільнення, є обґрунтованим та підтвердженим висновками службового розслідування, в ході якого знайшов підтвердження факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог до поліцейського заходу, перевищенні службових повноважень, насильницькому, болісному і такому, що ображає честь та гідність людини, поводженні щодо громадянина, що підриває авторитет Національної поліції, зокрема в порушення вимог частин першої, четвертої статті 7, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 розділу II, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 6, 7, 13 пункту першого розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 № 4/1, у зв'язку з чим комісією запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.42-67).
В період з 18.11.2020р. по 26.01.2021р. справа не розглядалась у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та на лікарняному (а.с.203,210).
Ухвалою суду від 26.01.2021р. закрито підготовче провадження у справі, судове засідання призначено на 16.02.2021р. (а.с.222).
16.02.2021р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2021р. (а.с.231).
12.03.2021р. в судовому засіданні продовжено перерву до 18.03.2021р. (а.с.234).
Позивач та його представник в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача в судових засіданнях обставини, викладені у відзиві на позов підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
18.03.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, складення повного тексту рішення відкладено до 28.03.2021р. (а.с.238).
Заслухавши пояснення позивача, його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з послужного списку позивача з 19.02.2016р. по 22.09.2020р. він проходив службу в органах Національної поліції України та на день звільнення перебував на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (а.с.197-202).
15.05.2020р. начальник управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП капітан поліції А.Цюцюра направив начальнику відповідача доповідну записку, якою поінформував про наступне: 15.05.2020, о 01 год 30 хв, за місцем розташування 741 км + 0 м автомобільної дороги М-12 «Стрий -Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка» під час несення служби в складі наряду «Ліана-1011», екіпажем в складі інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержанта поліції Панасенка Богдана Васильовича та інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , виявлено факт перевищення допустимих габаритів транспортного засобу водієм Мегсеdеc-Веnz Sргіntег 518 СDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не виконуючи законодавчо обґрунтовані законні вимоги працівників поліції, під час затримання впав на руку та вкусив лейтенанта поліції ОСОБА_3 , таким чином завдавши тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим останній звернувся до КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Міської ради м. Кропивницького, де встановлено діагноз - закритий краєвий перелом основи п'ятої п'ястної кістки справа, покусані «людиною» рани 4, 5 пальця п'ятої п'ястної кістки. У зв'язку з вказаними подіями виникла необхідність у призначенні службового розслідування (а.с.70,71).
Наказом керівника відповідача від 15.05.2020 року № 914 «Про організацію проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування з метою перевірки інформації наведеній в доповідній записці та утворено дисциплінарну комісію (а.с.72,73).
На підставі доповідної записки голови дисциплінарної комісії від 12.06.2020р., наказом керівника відповідача від 15.06.2020р. №1144, строк проведення службового розслідування продовжувався на один місяць (а.с.102-104).
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 07.09.2020р., який затверджено керівником відповідача 08.09.2020р. (а.с.74-96).
Згідно висновків службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в образливому, принизливому, погрозливому поводженні з громадянами з використанням ненормативної лексики, терпимому ставленні до насильницьких, болісних і образливих діянь інспектора взводу №2 роти №1 батальйону управління патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_3 щодо громадянина, у невжитті всіх можливих заходів для припинення цих діянь, що підриває авторитет Національної поліції, порушення вимог частин першої, четвертої статті 7, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 6, 7, 13 пункту 1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.206р. №4/1, пунктів 1, 2 розділу II, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до частин 1, 2 п. 7 частини 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
На підставі висновків службового розслідування керівником відповідача 17.09.2020р. видано наказ №535 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.97-99).
22.09.2020р. керівником відповідача видано наказ №680 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.100).
22.09.2020р. позивач ознайомився із змістами вказаних наказів та отримав їх копії, що підтверджується його особистим підписом.
Позивач, не погодившись із застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного стягнення звернувся до суду з даним позовом та обґрунтовує позовні вимоги наступним.
1) Позивачеві не було надано можливості надати відповідне обґрунтування, визначеного в наказі відповідача від17.09.2020р. №535 дисциплінарного проступку, оскільки на адвокатський запит представника позивача, який 28.09.2020р. уклав з адвокатом договір про надання правової допомоги, відповідачем не було надано копії матеріалів зібраних під час службового розслідування.
2) Службове розслідування проведено з порушенням приписів ч. 1, пунктів 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки позивач був позбавлений права: подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії, користуватися правничою допомогою, послугами представника.
3) Відповідачем порушено строки проведення службового розслідування визначені ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - початок розслідування 15.05.2020р. - завершення 08.09.2020р.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».
Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 12, ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці (ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 3, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Із аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов'язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в ході службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в образливому, принизливому, погрозливому поводженні з громадянами з використанням ненормативної лексики, терпимому ставленні до насильницьких, болісних і образливих діянь інспектора взводу №2 роти №1 батальйону управління патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_3 щодо громадянина, у невжитті всіх можливих заходів для припинення цих діянь.
Вказані дії позивача вказують на порушення вимог пунктів 6,7 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016р. №4/1, із змістом якої позивач ознайомлений особисто (а.с.155-159).
Вищевказані обставини повністю підтверджуються оглянутими в ході розгляду справи записами з відео реєстратора розміщеного в автомобілі патрульної поліції, яким здійснювалось патрулювання позивачем та його напарником 15.05.2020р. (диск №1), а також записами нагрудних камер, якими були оснащені позивач та його напарник (диск №2) та записами з мобільних телефонів осіб, які були безпосередніми учасниками подій, що мали місце 15.05.2020р. (диск №1) (а.с.69).
Крім того, вказані обставин підтверджуються письмовими поясненнями громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , відібраними у них в ході службового розслідування та які були безпосередніми учасниками подій 15.05.2020р. (а.с.132-137).
При цьому суд враховує, що позивач викладаючи позовні вимоги не заперечує того факту що події, які відбувались 15.05.2020р. були по суті занадто емоційними та нестримні з боку усіх їх учасників, в т.ч. і позивача, як поліцейського, що не робить йому честі, але обумовлене тими фактичними умовами, за яких вказане відбувалось.
Щодо доводів позивача, якими, на його переконання, обґрунтовуються порушення допущені відповідачем під час проведення службового розслідування та застосування заходу дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (надалі - Порядок №893), письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
В ході проведення службового розслідування у позивача була можливість скористатись правом щодо надання пояснень, подачі відповідних документів та матеріалів, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, що підтверджується заходами вжитими членами дисциплінарної комісії з відібрання пояснень у позивача 17.07.2020р. (а.с.130,131), натомість, будь-яких доказів щодо намірів скористатись правом визначеним ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту позивачем, в ході відібрання пояснень так і протягом всього періоду проведення розслідування позивачем не надано.
Щодо доводів про неможливість скористатись в ході проведення службового розслідування правничою допомогою та бути присутнім на засіданнях дисциплінарної комісії суд зазначає, що згідно ч. 12 ст. 18 Дисциплінарного статуту представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивач уклав договір про надання правничої допомоги 24.09.2020р. (а.с.25), тобто вже після завершення службового розслідування, а тому з об'єктивних, незалежних від відповідача причин, позивач не міг користуватись послугами адвоката в ході службового розслідування, що вказує на безпідставність вказаних доводів позивача.
Також суд зазначає, що можливість бути присутнім на засіданнях дисциплінарної комісії може бути реалізована лише в разі проведення службового розслідування у формі відкритого засідання (п. 8 розділ V Порядку №893).
В даному випадку службове розслідування проводилось у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів (п. 7 розділу V Порядку №893).
Отже, доводи позивача щодо порушення його прав під час проведення службового розслідування не відповідають положенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку №893 та спростовуються зібраними у справі доказами.
Щодо доводів позивача про порушення строків проведення службового розслідування суд зазначає наступне.
Враховуючи фактичні обставини справи та положення ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування з урахування дати його початку (15.05.2020р.), з урахування рішення про його продовження (а.с.104), мало бути завершене за звичайних умов 15.07.2020р.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що час з 15.05.2020 р. по 13.07.2020 р. не повинен враховуватись у строк проведення службового розслідування враховуючи те, що позивач перебував на лікарняному у період з 17.06.2020 р. до 02.07.2020 р. та у відпустці у період з 17.06.2020 р. по 05.07.2020 р.; ОСОБА_3 перебував на лікарняному у період з 15.05.2020 р. по 20.06.2020 р. та з 02.07.2020 по 10.07.2020, а також у відпустці в період з 17.06.2020р. по 02.07.2020р та в продовженні щорічної відпустки у зв'язку із хворобою: з 11.07.2020 р. по 13.07.2020., що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с.105-113).
Вказані обставини позивачем не спростовано та не заперечуються.
Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до строку службового розслідування не мають враховуватись періоди перебування осіб, в т.ч. позивача по справі, відносно яких воно проводилось, на лікарняному та у відпустці, а тому враховуючи фактичні обставини справи, термін службового розслідування склав 57 календарних днів та завершився 08.09.2020р, що свідчить про відсутність порушень строків його проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Згідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи правомірність прийнятих наказів, відсутні підстави для задоволення похідних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність відмови в їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Так, позивачем не доведено протиправність оскаржуваних наказів. При цьому, відповідачем доведено правомірність та законність прийняття наказів, що слугували звільненню позивача із органів поліції.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ходу судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані накази, відповідач діяв відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 26.03.2021 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник