24 березня 2021 року Справа № 280/1710/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1
до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури, в якій позивач просить суд визнати бездіяльність Запорізької обласної прокуратури, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”, за період з 01.07.2015 по 30.04.2017 протиправною та зобов'язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 441 999,45 (чотириста сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень сорок п'ять копійок ) грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 позовна заява залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі суду вказано, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання: заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів; шляхом визначення з учасниками адміністративного процесу із уточненням суб'єктного складу сторін, зокрема відносно визначення належного відповідача.
Позивачем 19.03.2021 надано до суду заяву на виконання ухвали суду у якій позивач зазначає, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, посадового окладу) повинні застосовуватися положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються. Також вказав, що позивач перебував у трудових відносинах з прокуратурою Запорізької області. Проте, Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» визначено днем початку роботи обласних прокуратур 11 вересня 2020 року. Зазначений наказ опубліковано в газеті «Голос України» від 09.09.2020. Відповідно до даного Наказу, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни про назви прокуратур областей, в результаті чого змінено назву Відповідача з прокуратури Запорізької області на Запорізьку обласну прокуратуру (без зміни коду ЄДРПОУ). Отже, належним відповідачем в цій справі е Запорізька обласна прокуратура, яка змінила назву з прокуратури Запорізької області.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути майнову шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати за період з 01.07.2015 по 30.04.2017 під час роботи в органах прокуратури внаслідок дії положень пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які надалі визнані неконституційними.
Отже, предметом спору є стягнення шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу у 2015-2020 роках, коли він перебував на публічній службі.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 05.06.2019 у справі №686/23445/17, розглядаючи спір, який виник за подібних фактичних обставин, що й розглядуваний спір, а саме: внаслідок визнання прийнятого Верховною Радою України неконституційного акта (закону) позивачу, який на той час перебував на посаді судді (публічній службі) було завдано майнової шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати, зробила висновок, що такий спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства та зазначила, що такий спір стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати.
За таких умов суд дійшов висновку, що даний спір є спором щодо проходження публічної служби, який виник у зв'язку з виплатою позивачеві заробітної плати у розмірі, меншому ніж він сподівався.
Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме вимоги частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої йому шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020 - і саме з цього дня розпочався перебіг місячного процесуального строку звернення позивача до суду.
Враховуючи те, що позивач звернувся із даним позовом до суду 03.03.2021 засобами поштового зв'язку, тобто із пропуском процесуального строку майже в один рік, останньому слід було надати обґрунтовані докази, що позбавили останнього можливості звернутися до суду.
Посилання позивача на те, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, посадового окладу) повинні застосовуватися положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються, судом відхиляються з огляду на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди в порядку ст.ст. 1173-1176 Цивільного кодексу України, що по суті не є позовом про стягнення заробітної плати.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 05.03.2021 у повному обсязі. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом не вбачається можливим через не надання суду заяви про поновлення строків та переконливих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя А.В. Сіпака