26 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4331/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
08 грудня 2020 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 як особі, звільненої з військової служби з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №11/940 від 06.08.2020 р., виданої адміністрацією Державної прикордонної служби України (згідно супровідного листа за вих. № 11/К-7558 від 10.08.2020 року) про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді, яку займав ОСОБА_1 перед звільнення з військової служби, із врахуванням розміру посадового окладу (4230,00 гри.), окладу за військовим званням "старший прапорщик" (1020,00 гри.), процентної надбавки за вислугу років 45% (2362,50 грн.), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10 % (423,00 грн.), надбавки за особливості проходження служби 20 % (1522,50 грн.), надбавка за кваліфікацію клас 1 - 5% (211,50 грн.), премії 95% (4018,50 гри.), які передбачені згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 740 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; 2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо повернення до адміністрації Державної прикордонної служби України довідки про розмір грошового забезпечення №11/940 від 06.08.2020 р. ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, оформлене листом за вих. № 0700-0319-8/29118 від 17.08.2020 року; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану адміністрацією Державної прикордонної служби України довідку №11/940 від 06.08.2020 р. ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та здійснити обчислення і перерахунок з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/940 від 06.08.2020 р станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 -XIІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру посадового окладу (4230,00 гри.), окладу за військовим званням "старший прапорщик" (1020,00 гри.), процентної надбавки за вислугу років 45% (2362,50 грн.), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10 % (423,00 грн.), надбавки за особливості проходження служби 20 % (1522,50 грн.), надбавка за кваліфікацію клас 1 - 5% (211,50 грн.), премії 95% (4018,50 грн.), а всього із суми грошового забезпечення 13788,00 грн., а також здійснити виплату перерахованої пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
18 січня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін та призначено розгляд справи.
10 лютого 2021 року ухвалою суду повернуто без розгляду позивачу заяву про збільшення позовних вимог.
15 лютого 2021 року відповідачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Адміністрації ДПС України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Закарпатським окружним адміністративним судом ухвалено ряд рішень у подібних справах, що зумовлені аналогічними спірними правовідносинами, зокрема, - №260/3291/20, №260/3297/20, №260/3307/20. Зауважують, що судом за підсумками розгляду вказаних справ здійснено фактичне втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу, оскільки зобов'язуючи здійснити перерахунок пенсії на підставі конкретних даних, що зазначені в довідці про розмір грошового забезпечення, орган судової влади не врахував, що такі можуть бути недостовірними. Водночас, повідомляють, що уповноважені органи міністерств та відомств, де проходили службу особи, які отримують пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ не надають пояснень, на підставі яких первинних документів у довідках вказані конкретні розміри додаткових видів грошового забезпечення пенсіонерів. У зв'язку з наведеним, виникає необхідність підтвердження відповідності даних, зазначених у довідці №11/940 від 06.08.2020 p., первинним документам, а саме: картці особового рахунку про нарахування заробітної плати станом на 05.03.2019 року за відповідною (прирівняною) посадою офіцера відділення організації та технологій прикордонного контролю відділу прикордонного контролю штабу Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (де відображено відомості про нараховану та виплачену заробітну плату); положенню про преміювання; наказам про присвоєння премії та надбавок, що зазначені у вказаній довідці про розмір грошового забезпечення позивача, (а.с. 58-60).
15 лютого 2021 року відповідачем подано до суду відзив в якому просять залучити Адміністрацію ДПС України до справи у якості третьої особи без самостійних вимог та витребувати від Адміністрації ДПС України первинні документи, де відображено відомості про нараховану та виплачену заробітну плату; положення про преміювання; накази про присвоєння премії та встановлених в довідці №11/940 від 06.08.2020 р. надбавок, (а.с. 66 - 72).
15 лютого 2021 року відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання мотивовано тим, що заявлений адміністративний позов від імені позивача підписаний адвокатом Глаголою Галиною Петрівною, який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги. Однак зазначають, що до ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №810/4842/18 (реєстраційний №84196742). Проте, до позовної заяви вказаного договору (його завіреної копії) або витягу з нього засвідченого підписами сторін не додано. В матеріалах справи відсутній будь-який документ в копії або в оригіналі, який би підтверджував рішення ОСОБА_1 реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, судом встановлено наступне.
У відповідності до статті 9 частини 4 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з статтею 73 частиною 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 3-5 статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається із заявленого представником відповідача клопотання, представник позивача просить витребувати від Адміністрації ДПС України первинні документи, де відображено відомості про нараховану та виплачену заробітну плату; положення про преміювання; накази про присвоєння премії та встановлених в довідці №11/940 від 06.08.2020 р. надбавок.
Однак, представником відповідача в заявленому клопотанні про витребування доказів не наведено конкретних обставин, які може підтвердити кожен із витребуваних представником доказів та їх значення для правильного розгляду та вирішення справи, не наведено причин, за яких не можуть одержати докази, які просять витребувати у клопотанні.
Крім цього, до клопотання не долучені відомості, що свідчать про неможливість отримання таких доказів особисто представником відповідача.
Суд також виходить із того, що відповідач повертаючи довідку, не ставив під сумнів її зміст та складові, а обґрунтував причину повернення довідки відсутністю механізму для перерахунку пенсії.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що у відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд приходить висновку, що клопотання відповідача не відповідає вимогам ч.2 статті 80 КАС України, є необґрунтованим, та відповідно не підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання про залучення третьої особи, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 49 частини 2 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов'язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.
Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина 4 стаття 49 КАС України)
Отже, клопотання про залучення третьої особи має бути обґрунтованим та містити підстави для залучення такої (третьої особи) до участі у справі.
Всупереч викладеному, відповідачем необґрунтована необхідність залучення Адміністрації ДПС України з підстав впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов'язки останнього.
Доводи щодо ухвалення судом ряду рішень у подібних справах, що зумовлені аналогічними спірними правовідносинами, в яких здійснено фактичне втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу, оскільки зобов'язуючи здійснити перерахунок пенсії на підставі конкретних даних, що зазначені в довідці про розмір грошового забезпечення з не врахуванням, що такі можуть бути недостовірними - не може слугувати обґрунтуванням підстав впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов'язки Адміністрації ДПС України, а свідчать виключно про незгоду відповідача із прийнятими судом рішенням, що є підставою для апеляційного оскарження.
Відтак, у суду відсутні підстави для залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Адміністрації ДПС України.
Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, а також з урахуванням того, що відповідачем не обґрунтоване заявлене ним клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.
Розглянувши заявлене клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 підписана його представником - адвокатом Глагола Галиною Петрівною, що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги від 03 грудня 2020 року серії АО № 1019732, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 25 листопада 2020 року № 25/11/20, (а.с. 11).
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI).
За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 звертала увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 Кримінального кодексу України).
Положенням частини 5 статті 5 КАС України яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Щодо посилання представника відповідача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №810/4842/18, то суд відхиляє дані доводи, оскільки такі висновки не є релевантними для цієї справи з огляду на різні обставини справи.
Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 49, 73, 77, 79, 80, 229, 240, 248 КАС України, суд, -
1. У задоволені клопотання відповідача про витребування доказів - відмовити.
2. У задоволенні клопотань відповідача про залучення третьої особи - відмовити.
3. У задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяТ.В.Скраль