"17" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/89/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Фатєєва І.В. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Андреал” до компанії TAMI DAF про стягнення 8681,78 доларів США, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Андреал” (далі по тексту - ТОВ „Андреал”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до компанії TAMI DAF про стягнення заборгованості у загальному розмірі 8681,78 доларів США, яка складається із суми основного боргу у розмірі 6389,02 доларів США, штрафних санкцій у розмірі 2292,76 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами контракту №2690818 від 23.08.2018р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою суду від 13.01.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 06.07.2020р. о 14:00 год., визначено резервну дату наступного засідання - 05.08.2020р. о 12:00 год., провадження у даній справі зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 228 ГПК України у зв'язку з направленням до компетентної установи Сербії судового доручення на підставі договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Федеративною Народною Республікою Югославією про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 24.02.1962р.
Ухвалою від 06.07.2020р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення підготовчого засідання, призначеного на 06.07.2020р. о 14:00 год. та необхідністю вирішення питань, які мають бути дослідженні у підготовчому провадженні.
Ухвалою від 06.07.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на резервну дату - 05.08.2020р. о 12:00 год., та зупинено провадження у справі до 05.08.2020р.
Ухвалою від 05.08.2020р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення підготовчого засідання, призначеного на 05.08.2020р. о 12:00 год., та необхідністю вирішення питань, які мають бути дослідженні у підготовчому провадженні.
Ухвалою від 05.08.2020р. судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021р. о 12:00 год., призначено резервну дату засідання на 17.03.2021р. о 12:00 год., провадження у справі зупинено до отримання інформації про вручення компанії DAF судових документів.
Ухвалою від 10.02.2021р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення судового засідання, призначеного на 10.02.2021р. о 12:00 год.
Ухвалою від 10.02.2021р. судом було призначено судове засідання для розгляду справи по суті на резервну дату - 17.03.2021р. о 12:00 год., провадження у справі зупинено до отримання інформації про вручення компанії DAF судових документів.
15.02.2021р. до господарського суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли документи, складені компетентної установою Сербії під час виконання судового доручення про вручення компанії TAMI DAF копії ухвали суду від 13.01.2020. Так, з документів, які надійшли до суду в порядку виконання судового доручення, вбачається, що судові документи були 13.10.2020р. вручені Основним судом м. Чачак представнику компанії TAMI DAF - ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності компанії №03/2020 від 12.10.2020р.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Враховуючи положення Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Федеративною Народною Республікою Югославією про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 24.02.1962р., а також приймаючи до уваги надходження до суду документів, які підтверджують факт обізнаності відповідача із фактом перебування на розгляді суду даного спору, господарський суд доходить висновку про наявність у компанії ОСОБА_2 можливості захищати своїх права у порядку, передбаченому процесуальним законодавством України. Проте, представник відповідача у судові засіданні по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позовну заяву до господарського суду від компанії TAMI DAF також не надходило. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Ухвалою від 17.03.2021р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення судового засідання, призначеного для розгляду справи по суті на 17.03.2021р. о 12:00 год. У судовому засіданні, яке відбулось 17.03.2021р., представником ТОВ „Андреал” було підтримано заявлені до компанії TAMI DAF позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.
23.08.2018р. між ТОВ „Андреал” (Продавець) та компанією TAMI DAF (Покупець) було укладено контакт №2690818, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язується поставити у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити охоронні пломби і супутні товари. Загальна характеристика, кількість, вартість, дизайн, ціна за одиницю товару визначено в специфікації, яка є додатком до цього контракту і невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. п. 2.1, 2,2 2.5, 2.6 контракту №2690818 від 23.08.2018р. сторони погодили, що валютою оплати даного контракту будуть долари США. Загальна вартість контракту становить 22 709,24 доларів США. Оплата за даним контрактом здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата буде проводитися шляхом попередньої оплати в розмірі 50% від вартості контракту, оплата наступних 50% буде проведена після отримання товару.
Положеннями п. п. 5.1, 5.2 контракту №2690818 від 23.08.2018р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов даного договору згідно з чинним законодавством країни Продавця. За затримку платежу згідно п. 2.6 Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 0,1% від суми цього контракту за кожний день такої затримки.
Умовами п. 6.3 контракту №2690818 від 23.08.2018р. встановлено, що у випадку якщо сторони не дійшли згоди під час врегулювання спору - спір передається на розгляд до господарського суду Одеської області, рішення якого є обов'язковим для сторін.
23.08.2018р. між ТОВ „Андреал” та компанією TAMI DAF було укладено додаткову угоду №1 до контракту №2690818 від 23.08.2018р., положеннями якої сторонами було викладено п. 2.2 контракту у наступній редакції: загальна вартість контракту становить 23 743,64 долари США.
23.08.2018р. між ТОВ „Андреал” та компанією TAMI DAF було укладено додаткову угоду №2 до контракту №2690818 від 23.08.2018р., положеннями якої п. 2.6 контракту був викладений у наступній редакції: оплата буде проводитися шляхом попередньої оплати в розмірі 50% вартості контракту, оплата наступних 50% буде здійснена протягом 5 робочих днів після дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару вважати дату формування вантажної митної декларації (далі - ВМД).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Андреал” на виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами контракту №2690818 від 23.08.2018р. було поставлено відповідачу товар, загальна вартість якого складає 23 743,64 долари США, що підтверджується наступними документами:
- рахунком-фактурою №25386-1 на загальну суму 3 900,00 доларів США; підписаною сторонами специфікацією - додатком № 1-1 до контракту; факт відвантаження товару підтверджується ВМД - 2 №UA125100/2018/330648 від 24.10.2018р. та повітряною накладною № КВР0000782;
- рахунком-фактурою №25386-2 на загальну суму 5 939,84 доларів США; підписаною сторонами специфікацією - додатком № 2 до контракту; факт відвантаження товару підтверджується ВМД - 2 № UA125100/2018/334217 від 22.11.2018р. та повітряною накладною № 235 - 32392150;
- рахунком-фактурою №25386-3 на загальну суму 5 500,00 доларів США; підписаною сторонами специфікацією - додатком № 3 до контракту; факт відвантаження товару підтверджується ВМД - 2 № UA500200/2018/011998 від 19.12.2018р. та повітряною накладною № 080-3421 9356;
- рахунком-фактурою №25386-4 на загальну суму 2 808,00 доларів США; підписаною сторонами специфікацією - додатком № 4 до контракту; факт відвантаження товару підтверджується ВМД - 2 № UA500200/2018/012435 від 29.12.2018р. та повітряною накладною № 080 - 3421 9124;
- рахунком-фактурою № 25386-5 на загальну суму 5 595,80 доларів США; підписаною сторонами специфікацією - додатком № 5 до контракту; факт відвантаження товару підтверджується ВМД - 2№ UA500200/2019/000142 від 09.01.2019р. та повітряною накладною № 080 - 3421 9544
На підтвердження факту часткової оплати компанією TAMI DAF отриманого товару на загальну суму 17 354,62 долари США позивачем було надано суду платіжні доручення від 31.08.2018р. на суму 4 200,00 доларів США, від 26.09.2018р. на суму 7 154,62 долари США, від 19.02.2019р. на суму 6 000,00 доларів США.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до компанії TAMI DAF про стягнення 8681,78 доларів США позивачем було наголошено про наявність правових підстав для задоволення заявлених останнім позовних вимог у зв'язку з несвоєчасним та неповним виконанням зобов'язань, прийнятих на себе за умовами контракту №2690818 від 23.08.2018р. При цьому, на підтвердження факту звернення до відповідача із вимогою про сплату заборгованості ТОВ „Андреал” було надано суду електронне листування з відповідачем.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-ХІІ від 16.04.1991р. (з наступними змінами та доповненнями, далі по тексту - Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності; іноземні суб'єкти господарської діяльності - суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.
В силу положень ст. 3 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є, зокрема, юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Згідно зі ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства, а також суб'єктний склад контракту №2690818 від 23.08.2018р., зміст зобов'язань, які виникли на підставі даного контракту, господарський суд доходить висновку, що між ТОВ „Андреал” та компанією TAMI DAF було укладено зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При дослідженні питання можливості застосування до даного договору права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України „Про міжнародне приватне право”.
Так, в силу положень ст. 1 Закону України „Про міжнародне приватне право” № 2709-IV від 23.06.2005р. (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про міжнародне приватне право”) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Виходячи з положень ст.ст. 4, 5 Закону України „Про міжнародне приватне право” право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право” передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Відповідно до ст. 75 Закону України „Про міжнародне приватне право” підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі контракту №2690818 від 23.08.2018р. передбачено, що всі спори повинні розглядатись в господарському суді Одеської області у відповідності до норм матеріального і процесуального права України, господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування до правовідносин сторін матеріального права України.
Звертаючись до норм національного права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, компанією TAMI DAF в порушення прийнятих на себе зобов'язань за контрактом №2690818 від 23.08.2018р. не було перераховано на користь позивача вартість поставленого товару у повному обсязі.
В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ „Андреал” до компанії TAMI DAF про стягнення суми основного боргу у розмірі 6389,02 доларів США є законними та обґрунтованими.
З посиланням на умови п. 5.2 контракту №2690818 від 23.08.2018р. ТОВ „Андреал” було нараховано відповідачу до сплати штрафні санкції у розмірі 2292,76 доларів США. При цьому, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем було нараховано штрафні санкції за період з 17.01.2019р. по 17.07.2019р. наступним чином: 22 709,24 доларів США *0,1 *180/100 = 4087,66 грн. Посилаючись на надане ТОВ „Андреал” право самостійно визначати суму позову, останнім було заявлено до стягнення штрафні санкції у розмірі 2292,76 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій, враховуючи надане ТОВ „Андреал” право самостійно визначати суму позову, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Андреал” до компанії TAMI DAF позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 2 292,76 доларів США.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо законності та правомірності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Андреал” до компанії TAMI DAF позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 6389,02 доларів США, штрафних санкцій у розмірі 2292,76 доларів США.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з компанії TAMI DAF /Serbia, 32 000 Cacak, Jelicki put 88; Pib 109168957/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Андреал” /65114, Одеська обл., місто Одеса, вул. Левітана, будинок 105, "Б", № 424; ідентифікаційний код 32700884/ суму основного боргу у розмірі 6389,02 доларів США /шість тисяч триста вісімдесят дев'ять доларів США 02 центи/, пеню у розмірі 2 292,76 доларів США / дві тисячі двісті дев'яносто два долари США 76 центів/, судовий збір у розмірі 3084,58 грн. /три тисячі вісімдесят чотири грн. 58 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 березня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна