26.03.2021 Справа№ 914/746/21
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за позовом:Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони, м.Київ;
до відповідача:Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», м.Львів;
про:зобов'язання вчинити дії.
Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», м.Львів про зобов'язання вчинити дії.
Як вбачається із матеріалів позову, предметом останнього є вимога зобов'язати відповідача вжити заходи, передбачені ст.ст. 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права постійного користування земельною ділянкою у м.Рівне по вул.Артилерійська, 5а, площею 1,67 га та оформлення речових прав на неї.
Частиною третьою статті 30 ГПК України унормовано, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі №460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі №640/16549/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до правової позиції, що закріплена в п.7.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
З урахуванням вищевказаних обставин суд вважає, що вказаний позов повинен був пред'являтись згідно вимог ч.3 ст.30 ГПК України до господарського суду за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, в даному випадку спірної земельної ділянки, тобто Господарського суду Рівненської області.
Згідно ст.31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищенаведене, відповідно до п. 1 ст. 31 ГПК України матеріали справи слід надіслати за підсудністю в Господарський суд Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А).
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ст. 31 ГПК України, суд
1. Матеріали справи за позовом заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про зобов'язання вчинити дії надіслати в Господарський суд Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А) за підсудністю.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.
4. Ухвалу підписано 26.03.2021.
Суддя А.Б. Мазовіта