Ухвала від 26.03.2021 по справі 914/346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

26.03.2021 Справа № 914/346/20

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Проф Буд” про грошові вимоги до боржника Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” в сумі 3 569 459,73 грн.

у справі за заявою: Приватного підприємства “Лан-Оіл Трейд”, м. Львів

про: банкрутство Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)

Суддя В.М. Артимович,

секретар судового засідання О.П. Іванило

За участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Борщівська аграрна компанія»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Автотрейдінг-Львів»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Спецавтоінвест»): не з'явився;

від кредитора (АТ «Кредобанк»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Зіра-Консалт»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Тернопільбуд»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Магістр-Д»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «ВТП Лангора»): не з'явився;

від кредитора (ГНГ Інтернешнл Лімітед): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Україна 2001»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «ФК «Фінсоле»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Рівнехолод»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Завод шляхо-будівельних матеріалів»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «ЕК «Енолл»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Бел-Петрол Трейдінг»): не з'явився;

від кредитора (ФГ «Агро-Шили»): не з'явився;

від кредитора (АТ «Концерн Галнафтогаз»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Агенство економічної безпеки «Ефорт»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Рівень ЛТД»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Леп»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Робуста»): не з'явився;

від кредитора (Лановецька міська рада): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Лінденванг»): не з'явився;

від кредитора (ПАП «Топільче»): не з'явився;

від кредитора (СГ ТзОВ «Поділля»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Олишківецьке»): не з'явився;

від кредитора (ПАП «Батьківщина»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Торговий дім «Укрхім»): не з'явився;

від кредитора (ФГ «Дружба»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Маяк»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Агролан-3»): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Бриківське»): не з'явився

від заявника (ТзОВ «Агрофірма «Щедра Нива»): не з'явився;

від заявника (ТзОВ «Проф Буд»): не з'явився;

від кредитора (ГУ ДПС у Львівській області): не з'явився;

від кредитора (ТзОВ «Західагропродукт»): не з'явився;

від кредитора (АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»): не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лан-Оіл Трейд», надалі - кредитор, звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702).

Ухвалою суду від 14.02.2020 р. заяву ПП «Лан-Оіл Трейд» про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест» прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 21.02.2020 р.

Ухвалою суду від 21.02.2020 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест», визнано вимоги кредитора ПП «Лан-Оіл Трейд» в сумі 21570000,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП «Захід-Агроінвест», введено процедуру розпорядження майном ПП «Захід-Агроінвест», оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Захід-Агроінвест», призначено попереднє засідання суду.

Постановою суду від 24.07.2020 Приватне підприємство «Захід-Агроінвест» (ідентифікаційний код 32865702) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» арбітражного керуючого Пурія Р.П.

21.07.2020 р. до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Проф Буд” надійшла заява з грошовими вимогами до Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” в сумі 3569459,73 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Проф Буд” прийнято до розгляду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф Буд» слід визнати частково, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2019 між Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проф Буд» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 3/07 (далі - договір). За умовами договору продавець зобов'язується продати та передати належний йому товар - металоконструкція даху у власність покупцеві товар згідно з додатком № 1 (металоконструкція даху) до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити за нього договірну ціну (п. 1.1. договору). Продавець зобов'язується передати покупцеві одночасно з товаром усі документи, що стосуються його та підлягають переданню разом з ним згідно із чинним в Україні законодавством та вимогами, що звичайно ставляться (п. 1.2.).

Згідно із п. 3.1. договору загальна ціна товару (ціна договору) зазначається у видаткових накладних та рахунках на оплату. У п. 3.2. договору сторони погодилися та встановили, що загальна ціна, вказана у пункті 3.1. цього договору, сплачується покупцем в строк до 31.12.2019 року включно.

Як вбачається із матеріалів заяви, продавець на виконання умов п. 3.1. договору надіслав покупцю рахунок на оплату № 72 від 03.07.2019 на суму 1000000,00 грн, рахунок на оплату № 73 від 03.07.2019 на суму 1100000,00 грн та рахунок на оплату № 74 від 03.07.2019 на суму 1100000,00 грн.

Відповідно ТзОВ «Проф Буд», як покупець, на виконання умов п. 3.2. договору сплатив на користь ПП «Захід-Агроінвест», як продавця, 3200000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 05.07.2019, № 9 від 05.07.2019 та № 10 від 05.07.2019.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 4.1. договору сторони встановили, що передача товару здійснюється на складі продавця за адресою: вул. Загребельна, 5, м. Ланівці, Тернопільська область, в строк до 01.09.2019. Передача товару продавцем та його прийняття покупцем посвідчується актом приймання-передачі, видатковими накладними, які оформляються у відповідності до чинного в Україні законодавства (п. 4.2. договору).

Як стверджує заявник та не заперечується боржником, товар, визначений у додатку № 1 до цього договору, ПП «Захід-Агроінвест» у власність ТзОВ «Проф Буд» переданий не був всупереч умовам п. 4.1. та п. 4.2. договору. Матеріали справи не містять доказів поставки товару за договором № 3/07 купівлі-продажу від 03.07.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Заявник стверджує, що ним на адресу боржника було надіслано 09.12.2019 претензію-вимогу, та станом на 23.12.2019 боржником не виконано вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 3200000,00 грн.

Однак, ліквідатором ПП «Захід-Агроінвест» долучено до повідомлення про наслідки розгляду заяви ТзОВ «Проф Буд» з кредиторськими вимогами до ПП «Захід-Агроінвест» копії платіжних доручень від 21.08.2019 № 1096 та від 09.09.2019 № 10801, відповідно до яких ПП «Захід-Агроінвест» повернуто ТзОВ «Проф Буд» 400000,00 грн.

Таким чином, заборгованість ПП «Захід-Агроінвест» щодо повернення авансового платежу ТзОВ «Проф Буд» за договором № 3/07 купівлі-продажу від 03.07.2019 становить 2800000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.5. договору у випадку порушення продавцем строків передачі товару, продавець зобов'язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день неналежного виконання.

Заявником за несвоєчасне виконання зобов'язань з поставки товару нараховано боржнику пеню на суму 3200000,00 грн оплаченого, але непоставленого товару, за період з 02.09.2019 по 09.12.2019 у розмірі 295101,37 грн.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, боржником частково повернуто 400000,00 грн авансованої оплати товару за договором № 3/07 купівлі-продажу від 03.07.2019, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2019 № 1096 на суму 300000,00 грн та від 09.09.2019 № 10801 на суму 100000,00 грн.

Таким чином, нарахування пені здійснювалося заявником невірно, оскільки ним при нарахуванні не враховано факту повернення боржником ТзОВ «Проф Буд» частини сплачених за товар коштів.

Здійснивши перерахунок пені з врахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що підлягає до стягнення з боржника на користь заявника 244512,33 грн. пені (розрахунок додається).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

При цьому судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, у пунктах 68-71 якої зазначено: «Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.»

Як вбачається із долучених до заяви про визнання вимог кредитора розрахунків, заявником відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано боржнику за період з вересня по листопад 2019 року 48320,00 грн. інфляційних нарахувань та за період з 02.09.2019 по 09.12.2019 три відсотки річних в сумі 26038,36 грн.

Однак, суд завертає увагу, що, як встановлено, боржником частково повернуто заявнику 400000,00 грн авансованої оплати товару.

Відповідно нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних здійснювалося заявником невірно, оскільки ним при нарахуванні не враховано факту повернення боржником ТзОВ «Проф Буд» частини сплачених за товар коштів.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок сум, які належить стягнути з боржника на користь заявника суд встановив, що до стягнення підлягають 22841,09 грн. трьох відсотків річних та 42176,54 грн. інфляційних втрат (розрахунок додається), які підлягають до стягнення з ПП «Захід-Агроінвест» на користь ТзОВ «Проф Буд».

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Ліквідатором заборгованість визнається частково в сумі 2800000,00 грн основного боргу з огялду на наявність доказів часткового погашення боржником заборгованості, про що зазначено у повідомленні про наслідки розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника від 23.10.2020 за № 01-14/23-10/20-4.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, дослідивши матеріали справи, заяву кредитора про визнання грошових вимог з долученими до неї документами, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф Буд» слід визнати частково в сумі 2865017,63 грн основного боргу та 244512,33 грн пені. Також визнанню підлягає сплачений судовий збір в сумі 4204,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Враховуючи наведене, оскільки учасники провадження у даній справі в судове засідання 24.03.2021 не з'явилися, ухвалу складено та підписано 26.03.2021.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф Буд» (46003, Тернопільська область, Тернопільський район, село Великі Гаї, вул. Зелена, будинок 20; ідентифікаційний код 41884500) визнати частково в сумі 3113733,96 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (ідентифікаційний код 32865702), з яких: 4204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2865017,63 грн (2800000,00 грн. + інфляційні втрати 42176,54 грн + три відсотки 22841,09 грн) (основний борг) - четверта черга; 244512,33 грн. (штрафні санкції) - шоста черга.

2. Решту грошових вимог відхилити.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

4. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя В.М. Артимович