Рішення від 23.03.2021 по справі 912/92/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 рокуСправа № 912/92/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/92/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж", 25006, м. Кропивницький, просп. Винниченка, буд. 4,

до відповідача Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2,

про стягнення 154 480,15 грн,

представники:

від позивача - Коваленко І.С., ордер від 04.01.2021 КР № 148553;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 254 480,15 грн, з яких: 235 574,40 грн - основний борг, 7 145,10 грн - 3% річних, 11 760,65 грн - інфляційні втрати, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по Договору підряду від 05.09.2019 №804/46 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою від 15.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/92/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 10.02.2021 об 11:00 год.

03.02.2021 до господарського суду надійшла заява відповідача від 02.02.2021 №15-02/250 про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно вказаної заяви відповідач просить суд: поновити строк для подання останнім у справі №912/92/21 заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; прийняти та розглянути дану заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; здійснити перехід до розгляду справи №912/92/21 за правилами загального позовного провадження; розпочати розгляд справи №912/92/21 зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження) та призначити у даній справі підготовче засідання.

До того ж, від відповідача надійшло клопотання від 02.02.2021 №15-02/251 про продовження строку подання відзиву на позов.

У наведеному клопотанні міститься також прохання зобов'язати ТОВ "Прінт-Імідж" направити відповідачу належним чином завірені копії Договору про надання правничої допомоги №04/01 від 04.01.2021 та Додатків №1, №2 до нього.

10.02.2021 господарський суд відкрив судове засідання.

Ухвалою від 10.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку для подачі заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. За ініціативою суду продовжено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до дати фактичного її подання. Задоволено заяву відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Здійснено перехід до розгляду справи № 912/92/21 за правилами загального позовного провадження. Постановлено розпочати розгляд справи № 912/92/21 зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження). Призначено у справі підготовче засідання на 03.03.2021 об 11:00 год. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку подання відзиву та зобов'язання позивача направити копії документів.

03.03.2021 господарський суд відкрив підготовче засідання.

Ухвалою від 03.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/92/21 на тридцять днів. Закрито підготовче провадження у справі № 912/92/21. Справу №912/92/21 призначено до судового розгляду по суті на 23.03.2021 на 15:30 год.

04.03.2021 на електронну адресу суду із КЕП від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на позовну заяву від 03.03.2021 № 15-02/568, у якому відповідачем зазначено про не визнання позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, у відзиві заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, мотивоване встановленням карантину на території України.

Оригінал вище зазначеного відзиву надійшов до суду засобами поштового зв'язку 05.03.2021 (згідно відомостей зазначених на конверті та описі вкладення до нього, відзив здано до органу поштового зв'язку 03.03.2021).

Так, в поданому відзиві на позов, відповідач підтверджує укладення між ним та позивачем Договору підряду від 05.09.2019 №804/46.

За домовленістю між сторонами за Договором, що не є порушенням умов Договору, відповідач згідно платіжних доручені від 07.10.2019 № 18004 та від 11.11.2019 № 20994 перерахувало позивачу по 100 000,00 грн попередньої оплати для виконання робіт з прокладки волоконно-оптичних каналів зв'язку та монтажу систем відеонагляду по двом об'єктам - на Інгульській та Новокостянтинівській шахті підприємства. У відповідності до Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019, позивач виконав роботи з монтажу систем відеоспостереження по Інгульській шахті на суму 253 995,10 грн та по Новокостянтинівській шахті на суму 181 579,30 грн. Однак, через нестабільне фінансування та затримки у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, у відповідача не було можливості здійснити перерахування коштів у обсязі зазначеному у п. 3.2. Договору підряду від 05.09.2019 №804/46, тому між сторонами було досягнуто домовленість про перерахування по 100 000,00 грн передоплати за роботи на два об'єкти, щодо оплати залишку - після отримання належного фінансування підприємства за поставлену Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" продукцію Державному підприємству "НАЕК "Енергоатом". У 2020 році через затримки авансових платежів з боку Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" відповідно до умов довгострокового договору від 22.11.2019 на поставку уранового оксидного концентрату у Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" виник дефіцит обігових коштів, сформувалася значна кредиторська заборгованість за матеріали та енергоносії, що унеможливило вчасне виконання запланованих виробничих завдань. За твердженням відповідача, позивач жодного разу до нього звертався з листами, зверненнями, тощо щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт з прокладки волоконно-оптичних каналів зв'язку та монтажу систем відеонагляду на шахтах Інгульській та Новокостянтинівській Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідачем також зауважено, що з врахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.

Згідно здійсненої перевірки розрахунку відповідачем, який надано позивачем щодо стягнення інфляційних втрат, Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" виявлено арифметичні помилки, у зв'язку з чим інфляційні втрати за розрахунком мають бути - 11 755,14 грн, 3% річних - 7 145,09 грн.

Крім того, у поданому відзиві на позов, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, оскільки такі витрати (44 371,00 грн) не є співмірними із складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, а також часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт.

Ухвалою від 09.03.2021 задоволено клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", викладене в п. 1 прохальної частини відзиву від 03.03.2021 № 15-02/568, про поновлення попущеного строку для подання відзиву на позовну заяву. Поновлено Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" строк для подання відзиву. Долучено до матеріалів справи відзив Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" від 03.03.2021 № 15-02/568.

15.03.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" надійшла відповідь на відзив від 15.03.2021 № б/н, в якому позивач просить відзив на позов по справі № 912/92/21 залишити без розгляду, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та зазначає про наступне.

Так, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" безпідставно не виконує свої зобов'язання за договорами, а відтак, відсутні будь-які правові підстави для звільнення відповідача від виконання останнім взятих на себе грошових зобов'язань. Крім того, позивач вважає, що обсяг відповідальності відповідача у розмірі 7 145,10 грн - 3% річних та 11 760,65 грн - інфляційних втрат є розумним та пропорційним наслідкам правопорушення, а відтак доводи відповідача про можливість їх зменшення чи не застосування у даному випадку є хибним та заперечується позивачем.

Стосовно досудового врегулювання спору, позивач зазначає, що вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 17.12.2020 (з відміткою його отримання відповідачем), розмір заборгованості в якому, визначався позивачем сумарно за усіма грошовими зобов'язаннями відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що з врахуванням складності справи, обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу та значення цієї справи для Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж", вважає їх розумними, обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами.

22.03.2021 до господарського суду від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшли заперечення на відповідь на відзив від 19.03.2021 № 15-02/719, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За своїм змістом, заперечення на відповідь на відзив фактично дублюють заперечення відповідача, які були викладені у відзиві на позов від 03.03.2021 № 15-02/568. Разом з тим, позивачем також зазначено, що за змістом листа від 17.12.2020, на який здійснює посилання позивач, як на підставу досудового врегулювання спору, не може братись до уваги з огляду на те, що не містить відомостей того, що позивач звертався до відповідача про погашення заборгованості саме за договором підряду, і існування за вказаним договором дебіторської заборгованості. Також відповідачем зазначено, що відзив на позовну заяву в паперовому вигляді було здано до органу поштового зв'язку 03.03.2021, що в межах визначеного строку на його подання, а також у спосіб визначений Господарським процесуальним кодексом України.

23.03.2021 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" надійшло клопотання від 23.03.2021 № б/н про приєднання до матеріалів справи доказів. В поданому клопотанні представник позивача зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено розмір основної заборгованості, що є предметом спору по справі № 912/92/21 на суму 100 000,00 грн, в зв'язку з чим просить залучити до матеріалів справи №912/92/21 копії платіжних доручень від 15.03.2021 № 4455 та від 19.03.2021 № 4915.

23.03.2021 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні брав участь представник позивача, представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення засідання.

Однак, 23.03.2021 на електронну адресу суду із КЕП від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання від 23.03.2021 № 15-02/733 про відкладення судового засідання у даній справі на іншу дату.

Зазначене клопотання обґрунтовано тими обставинами, що уповноважений представник відповідача позбавлений можливості прибути у судове засідання 23.03.2021 на 15:30 год, у зв'язку зі складним фінансовим станом підприємства.

Протокольною ухвалою від 24.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" від 23.03.2021 № 15-02/733 про відкладення судового засідання з огляду на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, обставини, зазначенні в клопотанні, не є поважною причиною неявки.

Ухвалою від 23.03.2021 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" від 23.03.2021 № б/н про приєднання до матеріалів справи доказів. Долучено до матеріалів справи № 912/92/21 копії платіжних доручень від 15.03.2021 № 4455 та від 19.03.2021 № 4915. Провадження у справі № 912/92/21 в частині позовної вимоги про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" частини основного боргу у розмірі 100 000,00 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом причини неявки відповідача поважними не визнано, явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася, немає підстав для відкладення розгляду справи, тому господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 23.03.2021 за відсутності представника відповідача.

У засіданні 23.03.2021 судом досліджено докази та письмові пояснення, викладенні в заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

05.09.2019 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" (далі - Підрядник) укладено Договір підряду № 804/46 (далі - Договір) (а. с. 14-19).

Відповідно до п. 1.1.-1.4. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених даним Договором, виконати роботи з прокладки волоконно-оптичних каналів зв'язку та монтажу систем відео нагляду на шахтах Інгульська, Новокостянтииіізська та Смолінська ДП "СхідГЗК" (надалі - Роботи). Під час виконання Робіт використовується обладнання та матеріали (надалі по тексту разом іменуються - матеріали), що належать Підряднику. Склад і обсяг Робіт, перелік, номенклатура, асортимент, кількість використовуваних Підрядником матеріалів та вартість Робіт й матеріалів погоджуються Сторонами, що наведена в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору. Замовник приймає результати якісно виконаних по даному Договору Робіт в порядку, встановленому даним Договором та додатками до нього й оплачує їх вартість Підряднику на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.1.-3.4. Договору загальна вартість робіт згідно цін, (зазначених у Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору), становить 840 712,00 грн, у тому числі ПДВ: 140 118,67 грн. Замовник здійснює оплату загальної вартості Робіт в розмірі 50% загальної вартості Робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами даного Договору, залишок суми на протязі 10-ти календарних днів з дня підписання Сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт. Розрахунки за Роботи здійснюються Замовником шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Підрядника. У платіжних дорученнях повинно бути посилання па помер даного Договору. Оплата вважається здійсненою з дати зарахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Як встановлено пунктами 4.1.-4.3. Договору, виконання Робіт здійснюється на підставі локальних кошторисів які є невід'ємною частиною даного Договору. Строк виконання Робіт становить 90 (дев'яносто) календарних днів, з моменту отримання Підрядником авансу згідно п. 3.2. даного Договору.

Виконання Робіт здійснюється за адресою:

- 27652, Кіровоградська область, с. Неопалимівка, Інгульська шахта;

- 27614, Кіровоградська область, с. Олексіївка, Мовокостянтиніська шахта;

- 26223, Кіровоградська область, смт. Смолине Смолінська шахта (надалі - місце виконання робіт).

Відповідно до п. 5.1.-5.3. Договору приймання-передача фактично виконаних Робіт здійснюється поетапно по мірі виконання Робіт. Перевірка результатів виконаних Робіт за обсягом, складом та якістю здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) днів на підставі відповідних документів прийому-передачі (Акти виконаних робіт за формою КБ2, КБЗ) В акті приймання-передачі виконаних робіт (форми КБ, КБЗ) зазначається обсяг фактично виконаних Робіт та використаних матеріалів, а також їх ціна, встановлена на підставі даного Договору. До Акта приймання-передачі виконаних робіт Підрядник додає належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують виконання робіт. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання відповідних документів прийому-передачі зобов'язаний перевірити їх, підписати, оформити та один екземпляр повернути Підряднику, або в той самий термін надати мотивовану відмову від підписання документів, прийому-передачі з переліком виявлених істотних недоліків Робіт.

Згідно з п. 7.4., 7.12. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов'язань. Виплати штрафних санкцій, неустойки і компенсація збитків не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов'язань. У випадку порушення своїх договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором і чинним законодавством України.

Даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення підписів печатками Сторін. Даний договір діє з дати набрання ним чинності й до 31.12.2019. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.1-10.3. Договору).

Відповідно до п. 12.1. Договору, невід'ємною його частиною є: Додаток № 1 - договірна ціна на локальний кошторис на виконання робіт.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Договору сторонами підписано:

- Додаток № 1 "Договірна ціна на виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження. ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Інгульська шахта, с. Неопалимівка, що здійснюється в 2019 році", "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на виконання монтажу системи відеоспостереження" та "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на виконання монтажу системи відеоспостереження" (а. с. 20-26);

- Додаток № 1 "Договірна ціна на виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження. ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Новокостянтинівська шахта, що здійснюється в 2019 році", "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на виконання монтажу системи відеоспостереження" та "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на виконання монтажу системи відеоспостереження" (а. с. 34-41);

- Додаток № 1 "Договірна ціна на виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження. ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Інгульська шахта (Центральна), що здійснюється в 2019 році", "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на виконання монтажу системи відеоспостереження" та "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на виконання монтажу системи відеоспостереження" (а. с. 49-55);

- Додаток № 1 "Договірна ціна на виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження. ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Смолінська шахта, що здійснюється в 2019 році", "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на виконання монтажу системи відеоспостереження" та "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на виконання монтажу системи відеоспостереження" (а. с. 64-71).

Зазначені додатки підписані та скріплені печатками сторін.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" зазначає, що ним належним чином та якісно виконано взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт з монтажу систем відеоспостереження на Інгульській та Новокостянтинівській шахтах, згідно умов Договору, на суму 435 574,40 грн, що підтверджується:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (КБ-2) №1 від 27.12.2019 року, відповідно до якого Позивачем виконані роботи з монтажу системи відео спостереження на Інгульській шахті та Неопалимівка - на суму 253 995,10 грн, підписаного без застережень (а. с. 81-86);

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (КБ-2) №2 від 27.12.2019 року, відповідно до якого Позивачем виконані роботи з монтажу системи відео спостереження на Новоконстянтинівській шахті - на суму 181 579,30 грн, підписаного без застережень (а. с. 87-92).

З них, Відповідачем було сплачено Позивачу попередню оплату в сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.10.2019 №18004, а також 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2019 №20994 (а. с. 79-80).

Таким чином, Відповідачем було сплачено Позивачу попередню оплату в сумі 200 000,00 грн з порушенням строку, обумовленого Сторонами в п. 3.2. Договору, відповідно до якого строк здійснення Відповідачем попередньої оплати становить протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами даного Договору.

Також, в порушення п. 3.2. Договору, Відповідач не здійснив з Позивачем остаточного розрахунку за фактично виконані Роботи Договором, хоча був зобов'язаний його здійснити протягом 10-ти календарних днів з дня підписання Сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто до 08.01.2020 року включно.

З врахуванням вище викладеного, станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" з позовною заявою до суду (13.01.2021) заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 235 574,40 грн.

Зазначене також підтверджується Актами звірки взаєморозрахунків, проведених між позивачем та відповідачем станом на 30.11.2020 року по об'єкту Філія Інгульська Шахта Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 153 995,10 грн, а також по об'єкту Філія Новокостянтинівська Шахта Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 81 579,30 грн, загальний залишок заборгованості становить 235 574,40 грн (а. с. 93-94).

Зазначені Акти звірки взаєморозрахунків підписані та скріплені печатками сторін.

Слід також зазначити, що позивачем було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні, які підтверджують проведення господарських операцій в бухгалтерському обліку (а.с. 95-100).

Крім того, під час розгляду справи № 912/92/21 у суді, відповідачем відповідно до платіжних доручень від 15.03.2021 № 4455 та від 19.03.2021 № 4915 перераховано позивачу 100 000,00 грн заборгованості за Договором підряду від 05.09.2019 №804/46.

Таким чином, залишок заборгованості становить 135 574,40 грн.

Відповідач зазначені обставини не спростував.

Суд визнає вказані обставини встановленими з огляду на вірогідність наданих позивачем доказів.

Господарський суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача на отримання повної та вчасної оплати за фактично виконані роботи з монтажу систем відеоспостереження на Інгульській та Новокостянтинівській шахтах, згідно умов Договору.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступні норми чинного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Також за приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положеннями ст. 843, 844 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав, здійснив монтаж систем відеоспостереження на Інгульській та Новокостянтинівській шахтах на загальну суму 435 574,40 грн, термін оплати відповідно до п. 3.2. Договору настав. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, сплатив 300 000,00 грн.

Щодо посилань відповідача на нестабільне фінансування та затримки у взаєморозрахунках, господарський суд зазначає, що в силу положень ст. 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, яке призвело до утворення заборгованості не є підставою для звільнення від відповідальності. Крім того, відповідачем не доведено жодними доказами у справі факт відсутності фінансування саме за Договором підряду від 05.09.2019 №804/46.

Крім того, господарський суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач жодного разу до нього не звертався з листами, зверненнями, тощо щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт з прокладки волоконно-оптичних каналів зв'язку та монтажу систем відеонагляду на шахтах Інгульській та Новокостянтинівській Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (фактично не здійснив досудового врегулювання спору), оскільки кожна особа має право обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/6929/17.

Господарський суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лист-претензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" від 17.12.2020 № б/н, який адресований Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з вимогою погашення наявної заборгованості в загальному розмірі 410 873,00 грн з ПДВ (однак, без зазначення конкретизуючих даних (договорів), на підставі яких вона виникла). На вказаному листі-претензії міститься вхідний штамп Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"- вхід. № 8282 від 18.12.2020.

В той же час, відповідно до частини 1, 2 статті 222 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Офіційне тлумачення стосовно питання обов'язковості досудового врегулювання спорів надав Конституційний Суд України у справі № 1-2/2002 від 09.07.2002.

Так, обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначені приписи національного законодавства, останнє не встановлює обов'язкового досудового врегулювання спору як безумовної передумови для звернення особи, яка вважає, що її права були порушені, невизнані або оспорені іншою особою, із позовом до суду.

Разом з тим, навіть за наявною умовою того чи іншого господарського договору про досудове врегулювання спору, це не є підставою для обов'язкового проходження такої позасудової процедури до пред'явлення відповідного позову до суду.

За таких обставин, безпосереднє пред'явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" позову до господарського суду з метою захисту власних порушених майнових прав не є і не може бути підставою ані для залишення такого позову без розгляду, його повернення, ані для відмови у задоволенні позовних вимог. В протилежному випадку, матиме місце порушення права на справедливий суд відповідно до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги з інших підстав не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов'язання за Договором є таким, що настав, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення недоплаченої суми основного боргу в розмірі 135 574,40 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 1 411,96 грн - 3% річних та 4 227,30 грн - інфляційних втрат, господарський суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (за період з 09.01.2020 по 12.01.2021), вважає його обґрунтованим, а суму нарахованих 3% річних у розмірі 7 145,10 грн та інфляційних втрат у розмірі 11 760,65 грн такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим розглядаючи викладену у змісті відзиву заяву відповідача про можливість зменшення суми 3% річних, суд бере до уваги наступне.

Обґрунтовуючи підстави для зменшення трьох відсотків річних відповідач послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18.

Однак, правові висновки, викладені у вказаній постанові, не можуть бути застосовані до правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки правовідносини сторін у справі № 912/92/21 не є подібними правовідносинам сторін у справі № 902/417/18.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України: 06.09.2017 року у справі № 910/3040/16).

При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Визначення подібності правовідносин викладені у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 року у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 року у справі 5007/11, від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц.

Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18:

"6.8. У пункті 5.5 договору - сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених пунктом 2.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо стати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше трьох банківських днів."

Проте, як вбачається з матеріалів справи № 912/92/21, сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, а тому стягненню підлягають 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, нарахованих позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, справи № 902/417/18 та № 912/92/21 не є подібними, оскільки є різними предмети та підстави позову, зміст позовних вимог та фактичні обставини, а також має місце не однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

До того ж слід звернути увагу на те, що подібність вказаних правовідносин в першу чергу виключається з огляду на те, що в даній справі позивачем нараховано відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі, що встановлений законом - безпосередньо ст. 625 Цивільного кодексу України. Водночас, у справі № 902/417/18 саме збільшення сторонами законодавчо встановленого розміру відсотків річних і зумовило їх штрафний характер та змінило їх первинний правовий зміст та правову суть, які свідчили про виключно їх компенсаційний характер.

Позаяк, у даному разі дійсного правового призначення нарахованих у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відсотків річних змінено не було. Залишення законодавчо встановленого розміру відсотків річних не змінило мети їх нарахування, яка в першу чергу полягає у захисті прав кредитора від прострочення боржника та стимулюванні останнього до виконання основного грошового зобов'язання. Нарахування відсотків річних у вказаному розмірі не створює непомірного тягаря для боржника та не стає додатковим джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, а лише сприяє забезпеченню його прав та інтересів, а також усуненню негативних наслідків спричинених неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором.

Таким чином, господарський суд не бере до уваги вказану правову позицію Великої Палата Верховного Суду та, як наслідок, не знаходить підстав для зменшення розміру трьох відсотків річних з огляду на зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.

Крім того, у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду підкреслено, що зменшення судом загального розміру відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання можливо лише з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення.

В даному випадку суд, враховуючи конкретні обставини даної справи, вважає нараховану позивачем суму трьох відсотків річних законною, обґрунтованою та не знаходить підстав для її зменшення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Представником позивача 23.03.2021 в судовому засіданні до закінчення судових дебатів заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, доданого до позовної заяви, витрати на професійну правничу допомогу складають 44 371,70 грн (а.с. 7).

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" (25006, м. Кропивницький, просп. Винниченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 23898966) заборгованість в сумі 154 480,15 грн, з яких: 135 574,40 грн - основний борг, 7 145,10 грн - 3 % річних, 11 760,65 грн - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 2 317,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 06.04.2021 о 15:30 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 315.

Явка в судове засідання учасників справи та їх представників НЕ є обов'язковою.

Позивачу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт-Імідж" (на електронну адресу: za_pravovy_dopomogy@ukr.net) та Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, та на електронні адреси: vostgok@email.dp.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1

Повне рішення складено 26.03.2021.

Суддя О.Л. Бестаченко

Попередній документ
95808439
Наступний документ
95808441
Інформація про рішення:
№ рішення: 95808440
№ справи: 912/92/21
Дата рішення: 23.03.2021
Дата публікації: 29.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.04.2021)
Дата надходження: 29.03.2021
Предмет позову: заява про стягнення витрат на правову допомогу
Розклад засідань:
10.02.2021 11:00 Господарський суд Кіровоградської області
03.03.2021 11:00 Господарський суд Кіровоградської області
23.03.2021 15:30 Господарський суд Кіровоградської області
06.04.2021 15:30 Господарський суд Кіровоградської області