ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, з, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2021Справа № 910/18085/20
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" (03083, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГІВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 34; ідентифікаційний код 24185151)
до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 97; ідентифікаційний код 00260652)
про стягнення заборгованості в розмірі 71 629,20 грн,
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" про стягнення заборгованості в розмірі 71 629,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов'язків за договором № ДП-04/02-2020-р від 11.02.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.
01.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва до суду надійшла заява позивача про виправлення недоліків у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18085/20 для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 03.12.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату відкриття провадження у справі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477088488 вказана поштова кореспонденція була вручена відповідачу 18.12.2020.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.09.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» (далі - позивач, Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "ТРАНССИГНАЛ" (далі - відповідач, Покупець) укладено Договором №ДП-04/02-2020-р (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у встановлений термін товар категорії: Метизна продукція (ДК 021:2015:44530000-4 Кріпильні деталі (далі - Товар), визначений в асортименті, якості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Згідно п. 4.2. Договору оплата здійснюється тільки після перевірки якості продукції Центральною заводською лабораторією та Відділом технічного контролю ПрАТ "КЕЗ "Транссигнал" протягом 180 банківських днів з дати прийняття продукції за кількістю та якістю з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 5.7. Договору датою поставки товару є дата передачі товару Покупцю за товаросупроводжувальними документами.
Зобов'язання Постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі замовленої партії товару у власність Покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної (п. 5.8. Договору).
Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими особами обох Сторін видаткової накладної та передачі товару Покупцю у місці поставки (п. 5.9. Договору).
19.02.2020 Постачальник на виконання умов Договору та Додатку № 1 поставив Товар на суму 71 629 (сімдесят одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн. 20 коп. за видатковою накладною №708 згідно письмової заявки Відповідача від 12.02.2020 № 101 Покупець прийняв Товар без жодних зауважень.
Податкову накладні №351 від 19.02.2020 на вказану суму зареєстрована в ЄРПН належним чином 06.03.2020. Отже Постачальник виконав свій обов'язок за Договором в повному обсязі, втім Покупець свої зобов'язання щодо оплати продукції порушив.
Згідно положень п. 4.2. Договору Покупець мав розрахуватись за поставлену продукцію протягом 180 банківських днів, тобто до 06.11.2020. На дату складання позову Покупець не розрахувався за отриману Продукцію. Тобто, з 07.11.2020 у Відповідачів виникла заборгованість перед Позивачем за Продукцію, поставлену за Договором на суму 71 629,20 грн.
17.11.2020 Позивач звертався до Відповідачів із вимогою сплатити заборгованість (остання претензія №1011/2020 отримана Позивачем 13.11.2020) втім оплата за отриману Продукцію до цього часу не проведена, що зумовило звернення із даним позовом до суду.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Покупець, згідно приписів статті 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 3 статті 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
За правилом статті 610 ЦК України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Позивачем вказано, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що обов'язок з оплати поставленого товару мав бути виконаний до 06.11.2020.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Дослідивши представлені суду документи (договір про надання правової допомоги № 010117 від 01.01.2017, додаткова угода № 6 від 28.12.2018, додаткова угода № 20 від 13.11.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1996 від 24.03.2011, ордер Серія АА № 063354 від 01.05.2019, рахунок фактура № 1810/2020 від 10.11.2020 на суму 6000,00 грн), враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги покладення на відповідача обов'язку відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що матеріали справи не містять належних доказів обґрунтованості та необхідності додаткових витрат на правничу допомогу позивача на суму 4 000,00 грн.
З огляду на вказане, витрати зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" про стягнення заборгованості в розмірі 71 629,20 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 97; ідентифікаційний код 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" (03083, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГІВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 34; ідентифікаційний код 24185151) заборгованість у розмірі 71 629,20 грн (сімдесят одну тисячу шістсот двадцять дев'ять гривень 20 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) та 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23.03.2021.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ