Провадження № 22-ц/803/1441/21 Справа № 186/739/19 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
26 березня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.,
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що з 30 вересня 2017 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між ними не склалося і з 26 березня 2018 року вони проживають окремо. Будь-якої допомоги у матеріальному забезпеченні, лікуванні, вихованні сина відповідач не надає, тому вона звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини. Вказувала, що їх син народився передчасно, у зв'язку з чим потребує особливого догляду, має проблеми із здоров'ям. Від народження проходить лікування стосовно дисплазії тазостегнових суглобів, кривошиї, синдрому гіперзбудженості на фоні перинатального ураження ЦНС, має лактозну непереносимість. На медичне обстеження, лабораторні дослідження, лікування та спеціальне харчування сина на момент подання позову вона витратила 12 091 грн. 93 коп. Дитина росте, тому потребує більшої кількості спеціального харчування. Самотужки вона не взмозі сплачувати вартість такого харчування та лікування дитини, а тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь додаткові витрати на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6045 грн. 97 коп.
Рішенням Першотравенського міського Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 801 грн. 29 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати віднесено за рахунок держави.
З таким рішенням, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, не погодилася ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм матеріального права, просила його скасувати в частині відмови у задоволенні її позовних вимог, та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 30 вересня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 8).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Судовим наказом Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2018 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з 05 травня 2018 року, щомісячно, до повноліття дитини (а.с. 10).
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку (а.с. 172-175).
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року шлюб між сторонами розірвано, змінено відповідачу після розірвання шлюбу прізвище на дошлюбне - « ОСОБА_6 » (а.с.103).
Консультативним висновком спеціаліста - ортопеда консультативної поліклініки обласної дитячої клінічної лікарні ДОР від 26 липня 2018 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: дисплазія тазостегнових суглобів, лівостороння м'язова кривошия. Потребує лікування.
Копіями направлень ОСОБА_3 до Центру ортопедії від 26 липня 2018 року та до лабораторії «Біотех» підтверджено, що дитина пройшла медичне обстеження, встановлено захворювання: «кривошия та дисбактеріоз кишківника», чуттєвість до антибіотиків.
За результатами лабораторного дослідження медичної лабораторії «Сінево» від 21 жовтня 2018 рокуРогачову ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено лактозну непереносимість (а.с. 20).
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 03 грудня 2018 року, ОСОБА_8 , 2018 року народження, перебуває на обліку в КНП "Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" з діагнозом: лактозна недостатність з 21 жовтня 2018 року, потребує спеціального харчування (суміш "Nutrilon" безлактозна) та лікування.
Вказані документи були предметом дослідження у справі № 186/1973/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, за наслідками розгляду якої Першотравенським міським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення від 20 лютого 2019 року, яким стягнуто з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 1965 грн. 58 коп. (а.с. 146). Зазначене рішення суду набрало законної сили 27 серпня 2019 року.
Копіями чеків, наданими позивачем підтверджується, що ОСОБА_1 понесені витрати за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року включно, а саме :
- грудень 2018 року: на придбання суміші "Nutrilon" безлактозної - 1 161 грн. 88 коп, на консультацію ортопеда, УЗІ тазобедрених суглобів - 500 грн. та направлення, КЗ "ПЦМЛ" ДОР - 118 грн..
- січень-квітень 2019 року: на придбання суміші "Nutrilon" безлактозної - 7 437 грн. 69 коп., на медичні препарати: белаптен та нурофен - 231грн. 15 коп, пинаризин - 17 грн. 75 коп., диакарб та аспаркам - 107 грн.; фармазолин та аспирин - 40 грн. 10 коп., фенистал - 144 грн. 84 коп., аугментин, ацмдолак, тонзипрет - 368 грн. 10 коп. відповідно, дитяче харчування : каша, пюре, кефір - 611 грн. 66 коп., вартість поїздок до лікарні - 1 000 грн., масажний коврик - 320 грн.
Позивачем витрачено 14 травня 2019 року та 21 жовтня 2019 року на лабораторне дослідження (букальний зішкріб) - 343 грн. та 340 грн. відповідно.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 ЗУ "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно ст.141,180,182 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Враховуючи всі обставини в справі у їх сукупності, майновий та сімейний стан сторін, з огляду на потребу дитини в спеціальному харчуванні та лікуванні, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на утримання дитини.
Рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 наступні додаткові витрати :
- за грудень 2018 року в сумі 580 грн. 94 коп. - половина вартості придбаної за призначенням лікаря суміші "Nutrilon" безлактозної;
- за січень-квітень 2019 року: в сумі 3 718 грн. 85 коп. - половина вартості придбаної за призначенням лікаря суміші "Nutrilon" безлактозної; 160 грн. - половина вартості масажного коврика; 341 грн. 50 коп. - половина вартості лабораторного дослідження дитини 14 травня та 21 жовтня 2019 року. Вказані витрати були визнані відповідачем в ході розгляду справи по суті у суді першої інстанції, отже факт понесення таких витрат позивачем не потребує доказування відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат у сумі 4801 грн. 29 коп.
Рішення суду першої інстанції у вищевказаній частині сторонами не оскаржується.
Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач вказувала, що нею понесені витрати на УЗІ тазостегнових суглобів дитини (500 грн.), витрати на проведення бактеріологічного дослідження (118 грн.).
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вищевказаних вимог позивача за їх недоведеністю, оскільки було встановлено, що квитанція до прибуткового касового ордера №2225 від 29 грудня 2018 року не містить даних, за що саме сплачено 118 грн., а квитанція про оплату від 28 грудня 2018 року містить дані про те, що від ОСОБА_4 прийнято 500 гривень за повторну консультацію ортопеда+УЗІ тазостегнових суглобів, однак не містить відомостей про те, хто саме ці консультації отримав (а.с. 25,27).
Судом першої інстанції відмовлено у стягненні витрат на медичні препарати, оскільки матеріали справи не містять призначення лікаря для їх застосування саме дитині, а також у стягненні вартості дитячого харчування (каші, пюре, сік, тощо) та вартості витрат на проїзд - 500 грн., оскільки ці витрати не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами та можуть бути сплачені за рахунок аліментів, які стягнуті з відповідача на користь позивача на утримання дитини.
Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильної оцінки вищевказаних доказів є необгрунтованими.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду в оскаржуваній частині є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди із рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскаржуваній частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 268, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Першотравенського міського Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судвого рішення складено 26 березня 2021 року.
Головуючий суддя
Судді