Справа № 727/2371/13-ц
Провадження № 6/727/87/21
25 березня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі: головуючого-судді: Одовічен Я.В., за участю секретаря: Кицинюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
10.03.2021 року АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із заявою про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі №727/2371/13-ц.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24.05.2013 року у справі №727/2371/13-ц позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за кредитним договором №175 від 17 квітня 2007 року заборгованість в сумі 21412 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень 87 копійок та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229 гривень 40 копійок.
Заявник просив визнати причину пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання поважною та поновити пропущений строк пред'явлення до виконання.
Сторони у судове засідання не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Частково дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява АТ «Альфа-Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) (далі - Закону) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №727/2371/13-ц, 24.05.2013 року Шевченківським районним судом м.Чернівці було прийнято рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» було задоволено.
Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України.
05 червня 2013 року Шевченківським районним судом м.Чернівці видано виконавчтй лист та пред'явлено стягувачем до виконання в орган державної виконавчої служби.
Постановою старшого державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Бичеком А.А. від 29 червня 2017 року виконавчий лист по справі №727/2371/13-ц на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» було повернуто стягувачу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 березня 2020 року було допущено заміну первісного стягувача на правонаступника АТ «Альфа-Банк».
При вирішенні даної заяви суд керується нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997 року, а також роз'ясненнями наданими Європейським судом з прав людини.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.02.2005 року, ухваленого у справі «Шаренок проти України», було встановлено порушення ст.6 Конвенції та ст.1 протоколу 1 Конвенції. При цьому, Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобтоправо порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Також, Суд сказав на свою прецедентну практику, згідно з якою відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду є джерелом права у національній правовій системі.
Відповідно до ч.6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.
Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012, зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання обґрунтована та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 433, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Заяву Акціонерного товариства «Альфа- Банк» - задовольнити.
Поновити стягувачу Акціонерному товариству «Альфа-Банк» пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі №727/2371/13-ц відносно боржника ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Одовічен Я.В.