Справа № 724/25/21
Провадження № 2/724/175/21
17 березня 2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Бабій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
05.01.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, в якій просить змінити розмір аліментів, визначений в рішенні Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2016 року у справі № 724/545/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05 квітня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття, а саме просить змінити розмір та стягувати у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) щомісячно на кожну дитину, починаючи з часу подачі заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття. Припинити дію попереднього виконавчого листа від 22.06.2016 року, виданого на підставі рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.05.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2016 року у справі № 724/545/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05 квітня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення Хотинського районного суду від 27.05.2016 року, яке набрало законної сили, відповідачем не оскаржувалось.
Зазначає, що з моменту прийняття рішення від 27.05.2016 року у позивача ОСОБА_1 відбулись суттєві зміни матеріального плану, а тому встановлений розмір аліментів в рішенні суду від 27.05.2016 року у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 гривень на кожну дитину є вкрай недостатнім для забезпечення повноцінного утримання їхніх неповнолітніх дітей.
Вказує, що позивач проживає одна з дітьми, а тому їй необхідно щомісячно сплачувати комунальні послуги за користування газом, водою, електроенергією та інші побутові послуги, які необхідні для нормального розвитку дітей, їхні діти навчаються в школі, відвідують гуртки, приймають активну участь у різних заходах школи та за її межами.
Відповідач ОСОБА_2 є фізично здоровою людиною, тривалий час знаходиться на заробітках в республіці Італія, де отримує заробітну плату у розмірі більше 50000 гривень, тому може забезпечувати на рівні з нею матеріальних благ їхніх неповнолітніх дітей.
Вважає, що сума аліментів по 5000 гривень на кожну дитину для відповідача є спроможною для щомісячної сплати, і не обтяжувальна для нього і буде гарантією його належної участі як батька в утриманні дітей і не стане порушенням його прав щодо надання дітям матеріальної допомоги в процесі їх утримання, виховання та розвитку і не відобразиться негативним чином на відносинах батька та дітей.
Також, вказує, що з моменту прийняття судового рішення змінилось законодавство, відповідно до якого, збільшився мінімальний розмір аліментів на одну дитину з 30 до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК), вказані обставини мають істотне значення виключно в інтересах дітей і тому зумовили позивача звернутись із цією позовною заявою до суду про збільшення розміру стягуваних аліментів, оскільки встановлений судом розмір аліментів не задовольняє в цілому потреби сім'ї у якій проживають та виховуються діти, а тому просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від її представника ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, розгляд справи просив проводити у його та позивача відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.03.2009 року.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження діте: черії НОМЕР_2 від 03 липня 2009 року та серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2011 року народження (а.с. 10-11).
Згідно рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2016 року у справі № 724/545/16-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 05 квітня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.7). Рішення набрало законної сили 14 червня 2016 року, відповідачем не оскаржувалось.
На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист 05-62-215 від 22.06.2016 року (а.с.8), відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягуються аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно з 05.04.2016 року, вказаний факт підтверджується позивачем та її представником.
В обґрунтування позовних вимог, позивач та її представник посилаються на те, що з моменту прийняття вказаного рішення, а саме з 27.05.2016 року у позивача відбулись суттєві зміни матеріального плану, а саме вона проживає одна з дітьми, і їй необхідно щомісячно сплачувати комунальні послуги за користування газом, водою, електроенергією та інші побутові послуги, які необхідні для нормального розвитку дітей, їхні діти навчаються в школі, відвідують гуртки, приймають активну участь у різних заходах школи та за її межами.
Також зазначають, що відбулись зміни в законодавстві України щодо мінімального розміру аліментів, а встановлений розмір аліментів в рішенні суду від 27.05.2016 року у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 гривень на кожну дитину є вкрай недостатнім для забезпечення повноцінного утримання неповнолітніх дітей.
При цьому, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є фізично здоровою людиною, тривалий час знаходиться на заробітках в республіці Італія, де отримує заробітну плату у розмірі більше 50000 гривень, а тому має змогу забезпечувати на рівні з нею матеріальних благ їхніх неповнолітніх дітей.
На підтвердження надає довідку Грозинецького старостинського округу Топорівської сільської ради про те, що гр. ОСОБА_2 , 1977 року народження в даний час знаходиться за межами України (Італія), і тривалий час на території с. Грозинці не з'являвся (а.с.12).
Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача та її представника, оскільки вказана довідка не містить відомостей чи посилань з приводу підтвердження поліпшення майнового стану та відповідно зазначеного позивачем збільшення розміру заробітної плати відповідача, відповідно на який позивач посилається в обгрунтування позовних вимог.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтями 141, 180 СК України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, що кожен із батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Абзацами 3, 4, 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Аналогічний висновок встановлений в Постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року в справі № 632/580/17.
При цьому, у частині третій статті 11ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Також, Верховний Суд звертає увагу, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Прооте, жодних інших доказів, які б підтверджували зміну матеріального стану позивачем суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.
В разі відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, та керуючись 51 Конституції України, ст. ст. 180, 182, 184, 192 СК України, ст. 11 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.03.2021 року.
Суддя: О.Г. Єфтеньєв