Справа № 716/441/21
26.03.2021 м.Заставна
Слідчий суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши в порядку ст.ст.303-307 КПК України скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна,
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає в неповерненні йому його мобільного телефону. В обґрунтування скарги посилається на те, що орган досудового розслідування проводить розслідування кримінального провадження за №42019260000000165 від 17.09.2019. 04.07.2020 під час проведення обшуку гаражного приміщення в м.Заставна Чернівецької області старшим слідчим СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 вилучено його мобільний телефон марки Samsung А-30. 01.02.2021 він звернувся до вказаного слідчого з клопотанням про повернення даного телефону. 15.02.2021 отримав письмову відповідь про те, що рекомендує звернутися з даним питанням до відділення №1 м.Заставна СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, як до органу, що здійснює досудове розслідування. Відповідно він 23.02.2021 звернувся з аналогічним клопотанням до даної установи та 16.03.2021 отримав відповідь слідчого ОСОБА_4 про те, що мобільний телефон марки Samsung А-30 не надходив для поміщення на зберігання. У зв'язку з викладеним вважає, що слідчий допустив бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого мобільного телефону, а також просить зобов'язати слідчого повернути вказаний мобільний телефон.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав викладених в ній.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки на даний час дійсно у нього в провадженні перебуває вищевказане кримінальне провадження, однак мобільний телефон, який визнаний речовим доказом, не передавався на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення №1 м.Заставна СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області та йому невідомо де він є.
Вислухавши пояснення скаржника, пояснення слідчого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Встановлено, що 17.09.2019 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.307 ч.2 КК України за №42019260000000165. Відповідно до протоколу обшуку від 04.07.2020, який проведено в гаражному приміщенні в АДРЕСА_1 , за його наслідками виявлено мобільний телефон марки Samsung А-30, який належить ОСОБА_3 . Постановою слідчого від 14.07.2020 даний мобільний телефон визнано речовим доказом та передано до камери зберігання речових доказів. Відповідно до звернень скаржника ОСОБА_3 він двічі 01.02.2021 та 23.02.2021 звертався до слідчих з проханням повернення йому мобільного телефону, однак його прохання не виконано. З відповіді старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 від 15.02.2021 вбачається, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, а тому йому необхідно звернутися саме туди. З відповіді старшого слідчого відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 16.03.2021 вбачається, що згідно журналу прийому/передачі відділення №3 (м.Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області мобільний телефон марки Samsung А-30, який належить ОСОБА_3 не надходив для поміщення на зберігання.
Факт належності скаржнику ОСОБА_3 мобільного телефону марки Samsung А-30 на праві власності підтверджується копією квитанції та видаткової накладної від 05.04.2020, які досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з положення статті 167 Кримінального процесуального кодексу України після вилучення майна має вирішуватися питання про накладення на таке майно арешту або про повернення його законному власнику.
Частиною 2 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що майно, вилучене під час огляду, є тимчасово вилученим майном.
Пунктом 3 частини 1 статті 169 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене, у випадках, передбачених частиною 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до абз. 2 частини 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Якщо після спливу зазначеного строку клопотання про накладення арешту на зазначене майно не подано, слідчий зобов'язаний негайно повернути таке майно його законному володільцю.
Частина 1 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170 - 174 (накладення арешту на майно) цього Кодексу.
Таким чином, положення статті 100 Кримінального процесуального кодексу України надає чітку вказівку слідчому, що вилучене майно під час обшуку, в незалежності від того, вилучене воно на підставі ухвали слідчого судді чи є тимчасово вилученим майном, має бути якнайшвидше повернуте володільцю. Ця норма також цілком узгоджується із принципом, закладеним у статті 16 Кримінального процесуального кодексу України, та відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, щодо тимчасово вилученого майна.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N475/97-BP "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2. N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
На думку слідчого судді, майнові права скаржника ОСОБА_3 як власника мобільного телефону марки Samsung А-30 та процесуальні права останнього були грубо порушені органом досудового розслідування. Дане порушення допущене не тільки слідчим ОСОБА_4 в провадженні якого зараз перебуває кримінальне провадження №42019260000000165 від 17.09.2019, а насамперед слідчим ОСОБА_7 . Останній в порушення вищевказаних вимог чинного процесуального законодавства не вжив жодних дій щодо повернення власнику тимчасово вилученого майна, яке має статус речового доказу та на яке не накладено арешт.
Разом з тим, згідно вимог ст.26 ч.3 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Саме тому, суд не може детально вдаватися до допущеної бездіяльності слідчим ОСОБА_5 та надавати його діям оцінку на предмет дотримання процесуального законодавства.
Твердження слідчого ОСОБА_4 про те, що мобільний телефон марки Samsung А-30, який є по справі речовим доказом, не надходив для поміщення на зберігання не заслуговує на увагу. Оскільки в даному випадку має місце порушення вимог ст.100 КПК України з боку органу досудового розслідування.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя вважає, що слідчим відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 допущено бездіяльність щодо неповернення ОСОБА_3 мобільного телефону марки Samsung А-30, а тому останнього необхідно зобов'язати вчинити дії щодо повернення такого майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303-309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна задовольнити.
Визнати бездіяльність старшого слідчого відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 щодо неповернення ОСОБА_3 мобільного телефону марки Samsung А-30.
Зобов'язати старшого слідчого відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 мобільний телефон марки Samsung А-30, який визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за №42019260000000165 від 17.09.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ