Справа № 192/1999/19
Провадження № 2/192/27/21
Іменем України
(заочне)
26 березня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Стрельникова О.О.
за участю секретаря судового засідання - Корота Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 02 грудня 2016 року, відповідач отримав кредит в розмірі 6421 грн. 72 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між ним і банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.
У відповідності до умов договору банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 18 вересня 2019 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 17794 грн. 46 коп., з яких 5258 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом, 1595 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6099 грн. 57 коп. - заборгованість по пені та комісії, а також нарахований відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди штраф в сумі 4841 грн. 16 коп., від сплати яких відповідач ухиляється, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 41).
Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позикодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, 02 грудня 2016 року була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг без номера (а.с. 7), відповідно до якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 6421 грн. 72 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.083 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 грудня 2017 року, при цьому відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті, складає між ним і банком договір, що підтверджується його підписом в угоді (а.с. 6-30).
Відповідно до умов зазначеного договору позивач передав відповідачу грошові кошти, а останній згідно з п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку (а.с. 25 зворот). Крім цього, у випадку невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе грошових зобов'язань більше ніж 31 днів відповідач зобов'язаний сплатити, згідно п. 2.2 Генеральної угоди, штраф в розмірі 4841 грн. 16 коп. (а.с. 6).
Згідно п. 1.1.3 вищезазначеної Генеральної угоди між сторонами, кінцевий термін повернення коштів 31 грудня 2017 року (а.с. 6).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за формою та змістом зазначений кредитний договір між сторонами було укладено відповідно до вимог ст.ст. 626, 638, 639, 1046-1050, 1054-10561 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатив кредит у встановлений строк в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на 18 вересня 2019 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 17794 грн. 46 коп., з яких 5258 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом, 1595 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6099 грн. 57 коп. - заборгованість по пені та комісії, а також нарахований відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди штраф в сумі 4841 грн. 16 коп., що вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 4), а вказане свідчить про те, що у відповідача виникла прострочена заборгованість, на яку позивачем нараховані відсотки та комісія, а також пеня та штрафи за порушення умов договору.
При цьому суд звертає увагу на те, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або в поєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Враховуючи положення ст. 549 ЦК України, а також положення ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 4841 грн. 16 коп. одночасно з вимогою про стягнення пені, є вимогою про притягнення відповідача до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення, а саме несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом, і тому в задоволенні вимоги про стягнення штрафу слід відмовити.
Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за Генеральною угодою б/н від 02 грудня 2016 року заборгованості у загальній сумі 12953 грн. 30 коп. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 3).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій України 14360570, за Генеральною угодою б/н від 02 грудня 2016 року заборгованість станом на 18 вересня 2019 року: за кредитом в розмірі 5258 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 34 (тридцять чотири) коп., по відсоткам за користування кредитом - в розмірі 1595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп., по пені та комісії - в розмірі 6099 (шість тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп., а всього - 12953 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 30 (тридцять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 (нуль) коп. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні іншої частини позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя Стрельников О.О.